Ухвала суду № 87674956, 18.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 513/1232/19

У Х В А Л А

18 лютого 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши заяву представника позивача про повернення судового збору у справі № 513/1232/19,-

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2019 року до Саратського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Саратського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій позивач просив суд:

« 1. Визнати неправомірними дії (бездіяльність) начальника Саратського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ніколаєвої Н.Ю., висловлені у порушення форму прийняття рішення по заяві позивача, а також у відмову в внесення змін до актового запису про дату народження позивача, згідно рішення Саратського районного суду Одеської області від 11 липня 2019 року.

2. Зобов`язати начальника Саратського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області Ніколаєву Н.Ю. внести зміни в актовому запису про народження ОСОБА_1 №25 від 17 вересня 1975 року, складений виконавчим комітетом Миколаївка – Новоросійською сільською радою Саратського району Одеської області, змінити дату народження з 22 серпня 1975 року на 22 липня 1975 року.».

Враховуючи те, що спір про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо невнесення змін до актового запису про народження не відноситься до підсудності Саратського районного суду Одеської області, ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 29.11.2019 на підставі ст.29 КАС України справу №513/1232/19 передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Супровідним листом від 28.12.2019 року за №513/1232/19/9/2020 Саратським районним судом Одеської області направлено справу №513/1232/19 до Одеського окружного адміністративного суду.

08 січня 2020 року вказана адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд головуючому судді Соколенко О.М.

Ухвалою суду від 11.01.2020 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви із зазначенням поштового індексу адреси позивача, визначенням відповідача (відповідачів) по справі та приведенням позовних вимог у відповідність до ст. 5 КАС України, з урахуванням вищевикладеного суддею;

- доказів звернення 05.09.2019 року позивача до Саратського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області із заявою про внесення змін до актового запису про народження позивача і видачу повторного свідоцтва про народження, а також, відповідних доказів відмови або бездіяльності відповідача щодо внесення змін до актового запису позивача та видачі повторного свідоцтва про народження;

- доказів сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. за реквізитами щодо сплати судового збору за подання позову до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 31.01.2020 року позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв`язку) для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду (з копією для відповідача) уточненої позовної заяви із викладом позовних вимог у відповідності до приписів ст.5 КАС України.

13 лютого 2020 року засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшли додаткові уточнення до позовної заяви разом з заявою про повернення судового збору.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року судом відкрито провадження у справі № 513/1232/19 за позовом ОСОБА_1 (з урахуванням наданих уточнень до позовної заяви.

Розглянувши заяву представника позивача про повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, за змістом ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивач звернувся до суду із даною позовною заявою до Саратського районного суду Одеської області у листопаді 2019 року.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921 грн.

Дана позовна заява містить одну позовну вимогу немайнового характеру про визнання неправомірними дій (бездіяльності), та похідну від неї вимогу зобов`язального характеру.

Отже, за подачу даної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

На підтвердження сплати судового збору до вказаної позовної заяви надано квитанцію №18 від 15.11.2019 року про сплату судового збору та виписку про зарахування судового збору на рахунок Саратського районного суду Одеської області у розмірі 785 грн. із призначенням платежу: «*;101; НОМЕР_1 ;СУД ЗБІР ОСОБА_2 ;;;».

Таким чином, в ухвалі суду від 11.01.2020 року, з посиланням на вказані законодавчі норми, зазначено, що по-перше, судовий збір сплачено не позивачем, а його представником, та жодних відомостей щодо сплати судового збору саме за позовом ОСОБА_1 вказана квитанція не містить, а по-друге, судовий збір сплачено на рахунок Саратського районного суду Одеської області.

Отже, судом не прийнято до уваги як доказ сплати судового збору вищевказана квитанція, адже за вказаним платіжним документом судовий збір сплачений на користь іншого суду, про що вказано у відповідній ухвалі суду та зазначено позивачу про необхідність сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. на реквізити Одеського окружного адміністративного суду і надати відповідний платіжний документ.

В свою чергу, представник позивача, надаючи до суду заяву про повернення судового збору зазначив, що судовий збір, сплачений ним на рахунок Саратського районного суду залишився неповернутим, у зв`язку із чим просив суд постановити ухвалу, якою зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Саратському районі Одеської області, яке розташоване у смт. Сарата, вул. Соборна, 21 КОД ЄДРПОУ – 38037959 повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області 30 вересня 1996 року, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 судовий збір у сумі 785 грн., сплачений за квитанцією № 18 від 15 листопада 2019 року у відділені ТВБВ № 10015/362 філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанку».

Суддя зазначає, що частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

В свою чергу питання повернення судового збору врегульовано ст.7 Закону України “Про судовий збір”, згідно ч.1 якої сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вже зазначено судом, ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 29.11.2019 на підставі ст.29 КАС України справу №513/1232/19 передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Таким чином, ст.7 Закону не визначає підставою для повернення судового збору – передачу справи за підсудністю.

Разом з цим, суддя зазначає, що відповідно до ст.2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Однак, як вже зазначалось судом, на підтвердження сплати судового збору до вказаної позовної заяви було надано квитанцію №18 від 15.11.2019 року про сплату судового збору та виписку про зарахування судового збору на рахунок Саратського районного суду Одеської області у розмірі 785 грн. із призначенням платежу: «*;101; НОМЕР_1 ;СУД ЗБІР ОСОБА_2 ;;;».

Тобто, судовий збір сплачено не позивачем, а його представником, та жодних відомостей щодо сплати судового збору саме за позовом ОСОБА_1 вказана квитанція не містить.

Разом з цим, згідно квитанції №18 від 15.11.2019 року у Одеського окружного адміністративного суду відсутні докази зарахування суми сплаченого судового збору у розмірі 785 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України, оскільки така сплата відбулась на реквізити для оплати судового збору за подання позову (заяви, клопотання) до іншого суду.

За відсутності підстав для ухвалення судового рішення з питання повернення судового збору кошти повертаються відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787.

Положеннями Порядку № 787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 5 Розділу 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі – органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Враховуючи те, що судовий збір був сплачений та зарахований на спеціальний рахунок до Саратського районного суду Одеської області, зважаючи на те, що за захистом прав до суду звернувся як позивач – ОСОБА_1 , а судовий збір згідно квитанції №18 від 15.11.2019 року сплачений ОСОБА_4 без зазначення «за позовом ОСОБА_1 », суд дійшов висновку, що заява представника позивача про повернення судового збору, сплаченого ним на рахунок Саратського районного суду у розмірі 785 грн., є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

В свою чергу, суддя зазначає, що у разі помилкової сплати ОСОБА_4 суми судового збору згідно квитанції №18 від 15.11.2019 року (помилкового зарахування судового збору у сумі 785 грн.), останній має можливість звернутись у відповідності до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 з метою повернення сплаченої ним суми судового збору.

При вирішенні даного клопотання представника позивача судом також врахована правова позиція, викладена у постанові Верховного Cуду від 24.09.2018 року по справі № 805/168/18-а, в якій Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій та зазначив, зокрема, що: «…Ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні підстави для відкриття провадження у справі, оскільки позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви, а саме - не сплачений судовий збір за місцем розгляду справи, що виключає можливість його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва. Також, суди виходили з того, що позивач не позбавлений можливості повернути помилково сплачений судовий збір у зв`язку з порушенням правил підсудності на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахований до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)…».

На підставі викладеного, керуючись ст.7 Закону України “Про судовий збір”, ст.ст.120, 132, 143, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про повернення суми сплаченого судового збору по справі № 513/1232/19 – відмовити.

Оригінал платіжного документу - квитанції №18 від 15.11.2019 року, долученої до позовної заяви, повернути представнику позивача для належного звернення з питання повернення судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Суддя О.М. Соколенко