Рішення № 87674789, 13.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.006564

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача Полуліх Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до приватного акціонерного товариства “Бориславський озокерит” про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

09.12.2019 до Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області із позовною заявою до приватного акціонерного товариства “Бориславський озокерит”, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 472042,97 грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, за Списком №1 та №2 за січень-листопад 2019 року .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач як підприємство, працівники якого були зайняті на роботах включених до Списку № 1 та Списку № 2 та вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов`язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку таким працівникам пільгової пенсії. Відповідно до надісланих відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодуванню Пенсійному фонду України за грудень 2018 та січень-листопад 2019 року підлягають витрати на загальну суму 472042,97 грн., в тому числі – згідно Списку № 1 за грудень 2018, січень-листопад 2019 року підлягає 355952,30 грн. та згідно з Списку № 2 за грудень 2018, січень-листопад 2019 року підлягає 116090,67 грн. Позивач зазначає, що у строк визначений пунктом 6.7 Інструкції, вказана сума Відповідачем самостійно сплачена не була, тому заборгованість відповідача перед ГУ ПФ України у Львівській області з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що підлягає стягненню в судовому порядку складає 472042,97 грн.

Ухвалою судді від 10.12.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 26.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 21.01.2020 призначено судове засідання у справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву чи пояснень, клопотань (заяв) до суду не подав. За наведених обставин, суд керуючись статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглянути справу у відсутності Відповідача, оскільки така неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство “Бориславський озокерит” згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській області як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з розрахунком суми боргу по відшкодуванню пільгових пенсій відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за грудень 2018 року, січень-листопад 2019 року по Приватному акціонерному товариству “Бориславський озокерит” складає 355952,30 грн.

Згідно з розрахунком суми боргу по відшкодуванню пільгових пенсій відповідно до п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за грудень 2018, січень-листопад 2019 року по Приватному акціонерному товариству “Бориславський озокерит” складає 116090,67 грн.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Згідно з статтею 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі – Закон № 1058), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 23 Закону № 1058, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

У відповідності до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього ж Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим же Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим же Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Крім цього, згідно із пунктом 1, 2 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування”, для суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об`єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України №1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

При прийнятті рішення, суд виходив з таких мотивів.

За період роботи на підприємстві ПРАТ “Бориславський озокерит” його працівники набули право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1 та за Списком № 2.

На підставі вищезазначених норм законодавства Позивачем направлено Відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Таким чином, працівники підприємства Відповідача, які перелічені у розрахунках, мали право на призначення пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2, а Відповідач, відповідно, зобов`язаний відшкодовувати витрати, що пов`язані з виплатою та доставкою пільгових пенсій вказаним особам.

Відтак, суд встановив, що Відповідач за період грудень 2018, січень-листопад 2019 року має заборгованість перед ГУ ПФ України у Львівській області по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій призначених відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на загальну суму 472042,97 грн.

Докази вжиття Відповідачем заходів погашення заборгованості перед ГУ ПФ України у Львівській області по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій призначених відповідно до пунктів “а”, “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом враховується те, що від відповідача не надходило жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгової пенсії.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

стягнути з приватного акціонерного товариства “Бориславський озокерит” (місцезнаходження: 82300, м. Брислав, вул. Потік, 5, код ЄДРПОУ: 00136768) 472042 (чотириста сімдесят дві тисячі сорок дві) грн. 97 коп. витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудь 2018 року та січень – листопад 2019 року на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області(ЄДРПОУ: 13814885, місцезнаходження: 79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів,).

судові витрати з відповідача не стягувати.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.02.2020.