Ухвала суду № 87673556, 19.02.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

19 лютого 2020 р. Справа № 120/299/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до Управління освіти Могилів - Подільської міської ради Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд подано адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до Управління освіти Могилів - Подільської міської ради Вінницької області. У позовній заяві позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у наданні інформації на запит про надання інформації від 07.11.2019 № 397;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути запит про надання інформації від 07.11.2019 № 397 та надати запитувану інформацію.

Ухвалою від 29.01.2020 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 60 КАС України).

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч. 2 ст. 60 КАС України).

Приписами частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

При цьому згідно з п.п. 12.4 п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 № 41, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта є ордер встановленої цим Положенням форми (п. 11 вищевказаного Положення).

Отже, в адміністративному судочинстві, якщо позовна заява від імені позивача подається адвокатом, на підтвердження повноважень має бути надано оригінал довіреності чи ордеру або ж їх копії, засвідчені у визначеному законом порядку.

Судом встановлено, що позовну заяву від імені позивача підписано та подано до суду адвокатом Кравчуком М.О.

На підтвердження повноважень адвоката до суду надано копію договору від 02.01.2020 № 397 "Про надання правової допомоги" та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000473.

Однак, суд не приймає до уваги вказані документи як такі, що підтверджують повноваження адвоката, оскільки як зазначалося, відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

За цих обставин, суд доходить до висновку, що позовну заяву від імені позивача підписано особою, яка не має на це права.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі вимог стосовно оформлення позовних заяв та інших документів, що подаються до суду. Водночас норми процесуального закону зобов`язують представника особи підтвердити суду наявність права вчиняти від імені такої особи певні процесуальні дії, зокрема, подавати позов.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).

У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Відтак обов`язок суду перевірити належність повноважень представника на вчинення конкретної процесуальної дії зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Таким чином, оскільки в цьому випадку повноваження адвоката на представництво позивача не підтверджені належними документами, суд доходить висновку, що позовну заяву від імені позивача підписано особою, яка не має права підписувати її.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно ч. 3 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Щодо повернення сплаченого при зверненні судового збору, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна платіжне доручення від 13.01.2020 № 2333 про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, для повернення сплаченої суми судового збору, позивачем до суду повинно бути подано відповідне клопотання, а тому судом при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду рішення про повернення сплаченої суми судового збору не приймається.

Керуючись ст. 55, 57, 60, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України суд

УХВАЛИВ

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до Управління освіти Могилів - Подільської міської ради Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович