
УХВАЛА
м. Вінниця
18 лютого 2020 р. Справа № 120/3994/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача від 16.05.2019 року про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою.
Ухвалою суду від 06.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду, на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України, від 29.01.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишено без руху та надано строк для надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
14.02.2020 року від представника позивачів надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування зазначає, що позивачі на засіданні 31 сесії 7 скликання Чорноминської сільської ради при розгляді їх заяв не були присутні. Оскаржуване рішення позивачами було отримано лише в липні 2019 року. Крім того, позивачі в листопаді 2019 року із аналогічним позовом звертались в порядку цивільного судочинства в Піщанський районний суд Вінницької області. Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 06.11.2019 року відмовлено у відкритті провадження через порушення предметної підсудності. За наведених обставин, 03.12.2019 року позивачі звернулись з даним адміністративним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду. Відтак, представник позивача вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його.
Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Так, згідно ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом, позивач оскаржує, зокрема рішення Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області від 16.05.2019 року.
Відповідно до положень статті 55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.
Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» правило встановлення обмежень доступу до суду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Таким чином, захисту підлягає фактично порушене право позивача у публічно-правових відносинах з відповідачем, а рішення відповідача підлягають судовому дослідженню у справі на відповідність законодавству.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В даному ж випадку, суд критично сприймає посилання відповідача на те, що позивачі отримали оскаржуване рішення 20.05.2019 року, оскільки суду не надано доказів отримання копій рішення позивачами.
Натомість, представник позивачів вказує, що рішення від 16.05.2019 отримано в липні 2019 року, яке позивачі оскаржили в межах строку звернення до суду, проте з порушенням правил предметної підсудності, що підтверджується ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 06.11.2019 року, якою відмовлено у відкритті провадження.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску звернення до суду з цим позовом.
Керуючись ст.ст. 5, 118, 121, 122 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поновлення строків звернення до суду задовольнити та поновити строк звернення до суду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна
Судове рішення № 87673553, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 18.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/3994/19-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: