Ухвала суду № 87667575, 17.02.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/2250/20

Провадження № 1-кс/592/1116/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

17 лютого 2020 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков І. Г. , розглянув скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невжиття заходів припинення розшуку транспортного засобу та зобов`язати слідчого вчинити процесуальні дії, -

В С Т А Н О В И В :

17.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо невжиття заходів припинення розшуку транспортного засобу та зобов`язати слідчого вчинити процесуальні дії, в якій він зазначив про те, що у провадженні слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магаляса О. М. перебуває кримінальне провадження № 12015200440006397 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, на підставі завідомо неправдивих відомостей колишнього власника майна ОСОБА_2 про незаконне заволодіння її транспортним засобом марки Hyundai, модель 110, 2013 року випуску, № кузова: НОМЕР_1 , ДНЗ: НОМЕР_2 , не невстановленою особою як представником ПАТ “Ідея Банк” . 26.12.2019 року на адресу Сумського ВП ГУНП в Сумській області надійшло його клопотання від 23.12.2019 року про припинення незаконного розшуку автомобіля та вилучення усіх записів про його розшук з реєстрів МВС України. 12.02.2020 року у своїй поштовій скриньці за адресою: АДРЕСА_1 , він виявив поштовий конверт (простою відправкою) з листом від 27.01.2020 року слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магаляса О. М. , який повідомив про те, що відсутні підстави для припинення досудового слідства за його клопотанням. Підставою для його звернення до Сумського ВП ГУНП в Сумській області стало те, що 18.03.2019 року він став переможцем аукціону по лоту № 334681 з продажу транспортного засобу марки Hyundai, модель 110, 2013 року випуску, № кузова: НОМЕР_3 , ДНЗ: НОМЕР_2 , відповідно до протоколу про проведені електронні торги № 393531, оформленого Державним підприємством “СЕТАМ” за ціною 196001,00 грн. . Вказаний автомобіль було реалізовано приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва ОСОБА_3 А. ОСОБА_4 в ході виконавчого провадження № 58219849 з примусового виконання виконавчого листа № 591/6646/17 від 12.12.2018 року на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь публічного акціонерного товариства “Ідея Банк” (код ЄДРПОУ: 19390819, адреса: м. Львів, вул. Валова, буд. 11) заборгованість за кредитним договором в розмірі 77444.83 грн. та судовий збір в сумі 176200 грн. . 19.03.2019 року він повністю розрахувався за придбаний автомобіль, сплативши на рахунок приватного виконавця 186200,95 грн. , 8900,00 грн. та 900,05 грн. було сплачено у вигляді гарантійного внеску ДП “СЕТАМ” , в результаті чого 21.03.2019 року приватним виконавцем ОСОБА_5 було складено акт про проведенні торги. Відтак, в розумінні положень ст. ст. 321, 388 ЦК України та ст. 41 Конституції України, він є добросовісний набувач вищевказаного автомобіля. Однак, з відповіді ТСЦ № 3242 РСЦ в Київській області МВС України від 11.04.2019 року йому стало відомо про те, що його автомобіль у базах РСЦ МВС перебуває у розшуку Сумським ВП ГУНП в Сумській області від 28.10.2015 року. Згідно відомостей з веб-сторінки МВС за посиланням: https://su.npu.gov.ua/gro~madvanam/bazi- naczpolicziii/transportni-zasobi-u-rozshuku, автомобіль дійсно знаходиться у розшуку. З наявних в ЄДРСР судових рішень йому стало відомо про те, що в провадженні слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магаляса О. М. перебуває кримінальне провадження № 12015200440006397 від 26.11.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за заявою ОСОБА_2 від 25.10.2015 року щодо, нібито, викрадення у неї вищевказаного автомобіля. В той же час, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2018 року по справі № 591/6646/17 та постановою апеляційного суду Сумської області від 06.12.2018 року встановлено, що ОСОБА_2 самостійно та добровільно передала представнику ПАТ “Ідея Банк” даний автомобіль, що підтверджується актом огляду технічного стану, комплектності та прийняття автотранспортного засобу від 26.10.2015 року. З наведеного акту та судових рішень вбачається, що ОСОБА_2 добровільно передала автомобіль представникам банку для погашення наявної кредитної заборгованості. Важливо наголосити на тому, що самим слідчим СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магалясом О. М. підтверджується факт наявності перед ПАТ “Ідея Банк” грошових зобов`язань ОСОБА_2 та односторонньої відмови останньої від умов кредитного договору та прийняття нею самостійного рішення платити по 100 грн. на місяць до тих пір, доки банк не поверне первинні умови кредитування, щоб хоч якось вплинути на банківську установу, факт добровільної передачі ОСОБА_2 автомобіля представникам банку, що наведено в ухвалі Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.12.2017 року по справі № 592/14154/17 (ухвала наявна в ЄДРСР) . На його думку, внаслідок підняття відсоткової ставки ПАТ “Ідея Банк” за кредитним договором, ОСОБА_2 забажала помститися працівникам банку та цього ж дня, після передачі автомобіля, реалізуючи свій злочинний намір, звернулася до СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області із заявою про нібито викрадення у неї автомобіля. У наведених вище діях ОСОБА_2 вбачають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України. До того ж, ст. 357 КК України не передбачає кримінального переслідування відносно його автомобіля та перебування його у розшуку, оскільки стосується лише викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, а не автомобіля. На підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми Фоменко І. М. від 25.11.2019 року службовими особами СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській було області зареєстровано КП № 12019200440003663 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 17.10.2019 року про вчинення злочину ОСОБА_2 за завідомо неправдиве повідомлення про викрадення автомобіля HYUNDAI ПО, д. н. з. НОМЕР_2 , в діях якої вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України. Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми Алфьорова А. М. від 06.12.2019 року по справі № 592/17195/19 було задоволено його клопотання та було скасовано арешт на автомобіль, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.12.2017 року. В указаній ухвалу від 06.12.2019 року слідчим суддею зазначено наступні висновки: “Слідчим суддею також встановлено, що незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, автомобіль марки HYUNDAI 110, реєстраційний номер НОМЕР_2 , синього кольору, 2013 року випуску, № кузова НОМЕР_3 , який перебуває у володінні ОСОБА_1 є предметом, доказом злочину, засобом та знаряддям його вчинення, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами. Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна відсутні, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання та заявником у судовому засіданні, тоді як слідчим не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та права користування. Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна відсутні, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання та заявником у судовому засіданні, тоді як слідчим не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та права користування. Враховуючи вище викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у правомірне володіння ОСОБА_1 належним йому майном на підставі зазначених обставин. Таким чином, в ухвалі слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми Алфьорова А. М. від 06.12.2019 року було встановлено незаконне втручання слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магаляса О. М. в його права як законного і добросовісного власника майна. Отже, маючи у матеріалах кримінального провадження № 12015200440006397 безспірні докази безпідставності перебування його автомобіля в розшуку, внаслідок завідомо неправдивого повідомлення ОСОБА_2 , як колишнім власником майна, про викрадення автомобіля, яка передала його самостійно і добровільно представникам банку для погашення заборгованості, слідчим СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магалясом О. М. , з невідомих для нього причин та в порушення завдань та принципів, визначених Законом України “Про Національну поліцію” , незаконно втручається в його особисте життя та обмежує в праві вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном. Згідно ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність) , вчинене суб`єктом злочину. Таким чином, автомобіль було оголошено слідчим СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магалясом О. М. у розшук безпідставно та на підставі завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_2 . Автомобіль і досі перебуває у незаконному розшуку. Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб ті інші обставини вчинення кримінального правопорушення) ; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, або є підставою для закриття кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Обгрунтування щодо дотримання десятиденного строку на подання скарги. Ч. ч. 1, 2 ст. 304 КПК України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Скарга повертається якщо подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Письмову відповідь слідчим складено та підписано 27.01.2020 року, а фактично отримано ним 12.02.2020 року звичайним поштовим листом. Тому, з урахуванням положень ст. 115 КПК України, строк для подання скарги з можливістю поновлення строку для нього спливає 24.02.2020 року включно, оскільки 22.02.2020 року субота – вихідний день. Отже, ним – ОСОБА_1 , дана скарга подається з дотриманням строків, визначених ст. 304 КПК України. Враховуючи викладене та у відповідності до ст. ст. 2, 21,24, 60, 303 КПК України, він просив: 1. Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження бездіяльності слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магаляса О. М. . 2. Скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 3. Визнати незаконною бездіяльність слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магаляса О. М. щодо не вчинення дій стосовно припинення незаконного розшуку автомобіля марки Hyundai, модель 110, 2013 року випуску, № кузова: НОМЕР_3 , ДНЗ: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . 4. Припинити розшук автомобіля марки Hyundai, модель 110, 2013 року випуску, № кузова: НОМЕР_3 , ДНЗ: НОМЕР_2 , оголошеного у розшук СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області. 5. Зобов`язати слідчого СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магаляса О. М. чи будь-яку іншу уповноважену особу, яка його замінює, у кримінальному провадженні № 12015200440006397 провести всі необхідні дії, необхідні для припинення розшуку автомобіля марки Hyundai, модель 110, 2013 року випуску, № кузова: НОМЕР_3 , ДНЗ: НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_2 , новий власник – ОСОБА_1 , в тому числі і вилучення номерного знаку з системи “Відеоконтроль-Рубіж” і “Гарпун” та інших баз МВС України. 6. Встановити десятиденний строк слідчому СВ Сумського ВП ГУНП в Сумській області Магалясу О. М. чи будь-якій іншій уповноваженій, особі, яка його замінює, у кримінальному провадженні № 12015200440006397, на виконання ухвали слідчого судді (вхідний № 8085/20 від 17.02.2020 року) .

Ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невжиття заходів припинення розшуку транспортного засобу та зобов`язати слідчого вчинити процесуальні дії, перевіривши додані до неї копії документів, з`ясувавши дотримання заявником вимог, передбачених ст. ст. 303, 304 КПК України, прихожу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Висновок про необхідність відмови у відкритті провадження мотивується тим, що скарга подана на дії та бездіяльність, що не підлягає оскарженню (у запропонованій/сформованій редакції) під час проведення досудового розслідування в порядку ст. ст. 303, 304 КПК України.

Так, об`єктом оскарження в порядку гл. 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.

Ч. 1 ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.

Ч. 2 ст. 303 КПК України визначається інший порядок оскарження та розгляду інших скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами ст. ст. 314 – 316 КПК України.

П. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Отже, кримінальний процесуальний закон містить посилання про наявність обов`язкового взаємозв`язку між обов`язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов`язані їх вчинити.

Таким чином, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, яку вони зобов`язані вчинити у відповідності до КПК України і ця процесуальна дія має бути вчинена у строки, визначені КПК України.

В іншому випаду, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, особа наділена правом оскаржити рішення слідчого чи прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, чи оскаржити бездіяльність пов`язану з несвоєчасним розглядом поданого нею клопотання, за правилами ст. 220 КПК України.

Крім того, вважаю за можливе взяти до уваги положення підрозділу 6 “Дотримання слідчим суддею та суддею вимог про створення необхідних умов для реалізації стороною захисту своїх процесуальних прав” листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Узагальнення про судову практику забезпечення права на захист у кримінальному провадженні” від 01.07.2015 року (опублікування в періодиці: Судова практика, 2015, 00, № 3; Закон і Бізнес, 2015, 10, № 43; Закон і Бізнес, 2015, 10, № 44; Часопис цивільного і кримінального судочинства, 2015, 00, № 6; Кримінальне судочинство. Судова практика у кримінальних справах, 2015, 00, № 4) , із змісту якого вбачається, що суддям необхідно враховувати, що відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України, а в ч. 6 цієї статті закріплено обов`язок суду створити, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. При цьому згідно з ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій може бути під час досудового розслідування оскаржене особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником. Результати аналізу судової практики свідчать про те, що захисники, фактично оскаржуючи відмову в проведенні за їх клопотанням слідчих дій, звертаються до слідчих суддів зі скаргами на бездіяльність слідчого, яка полягає у непроведенні слідчих дій, ініційованих стороною захисту. Слідчі судді обґрунтовано відмовляють у відкритті провадження за такими скаргами, оскільки така бездіяльність не є предметом оскарження згідно з положеннями, закріпленими у ч. 1 ст. 303 КПК України. У свою чергу слід мати на увазі, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України предметом оскарження є бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк. Згідно з ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Таким чином, слідчим суддям необхідно приймати різні процесуальні рішення при одержанні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не вчиненні ініційованих слідчих (розшукових) дій (відмовляти у відкритті провадження) , та скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невиконанні обов`язку з розгляду клопотання у триденний строк (за відсутності інших підстав для відмови у відкритті провадження чи повернення скарги – розглядати її по суті заявлених вимог) .

Також вважаю за можливе взяти до уваги положення підрозділу 1.3. “Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк” листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування” № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 року (опублікування в періодиці: Закон і Бізнес, 2017, 03, № 12; Закон і Бізнес, 2017, 04, № 13) , із змісту якого вбачається, що бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (крім внесення відомостей до ЄРДР та повернення тимчасово вилученого майна) , є третім, комплексним видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Результати аналізу судової практики свідчать, що у зв`язку з хибним розумінням скаржниками саме цього виду бездіяльності слідчі судді приймають багато ухвал про відмову у відкритті провадження відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України з тих підстав, що скарга подається на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка не підлягає оскарженню. Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин – надсилається їй. При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише не вчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням. У цілому результати аналізу судової практики свідчать, що слідчі судді не розглядають по суті скарги, зумовлені бездіяльністю, оскарження якої ст. 303 КПК України не передбачено. Зокрема, це стосується того, що зазначена норма не передбачає оскарження абстрактної бездіяльності, яка призводить до “неналежного досудового розслідування” . Враховуючи вимоги ст. 304 КПК України, в разі надходження на розгляд таких скарг слідчим суддям необхідно відмовляти у відкритті провадження, а не в їх задоволенні, оцінюючи їх обґрунтованість. Слідчі судді не завжди приймають обґрунтоване процесуальне рішення при встановленні тієї обставини, що подана скарга не є предметом розгляду відповідно до ст. 303 КПК України. Зокрема, трапляються випадки, коли за наведених обставин слідчий суддя, замість рішення про відмову у відкритті провадження, приймав рішення про відмову в задоволенні скарги навіть без аналізу її обґрунтованості. Таким чином, необхідно враховувати, що якщо особа звернулась із клопотанням про проведення слідчої (розшукової) дії, однак воно залишилось без реагування або без належного реагування (наприклад, не було розглянуте або було розглянуте в частині) слідчого, то в такому випадку правомірним є оскарження такої бездіяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Однак, якщо клопотання розглянуто, а в його задоволенні було відмовлено, то така відмова є предметом оскарження винятково відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України. Водночас слід зазначити, що бездіяльність стосовно відсутності реагування на відповідні клопотання про вчинення певних процесуальних, зокрема слідчих (розшукових) , дій може бути предметом оскарження лише у тих випадках, коли скаржник попередньо ініціював вчинення таких дій, звертаючись із відповідним клопотанням до слідчого. За відсутності такого попереднього клопотання слідчі судді приймають обґрунтовані рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою.

Тому, аналізуючи підстави відмови (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України) та за наявності її безпідставності слідчий суддя має право зобов`язати слідчого або прокурора вчинити певні процесуальні дії, а за відсутності такої відмови в порядку ст. 220 КПК України – зобов`язати слідчого або прокурора надати відповідь у 3 денний строк.

За таких підстав прихожу до висновку про те, що у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невжиття заходів припинення розшуку транспортного засобу та зобов`язати слідчого вчинити процесуальні дії, слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 не скористався наданим йому КПК України правом у відповідний спосіб впливати на хід досудового розслідування, тому, дії які ОСОБА_1 просить вчинити слідчого суддю за їх теперішнього обґрунтування виходять за межі ст. 303 КПК України.

На підставі вищевикладеного керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 369 – 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невжиття заходів припинення розшуку транспортного засобу та зобов`язати слідчого вчинити процесуальні дії відмовити.

Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскільки ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, відтак строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Апеляційна скарга подається на ухвали слідчого судді безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Слідчий суддя: І.Г. Бичков