Ухвала суду № 87666784, 12.02.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/823/20

Провадження № 2/487/1205/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020 року м. Миколаїв

Cуддя Заводського районного суду м. Миколаєва Карташева Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи": Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про захист прав споживачів, про визнання недійсним правочину та скасування рішення державної реєстрації нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Кредитні ініціативи", в якому просила визнати недійним правочин - рішення державного реєстратора Свяченого Віктора Юрійовича Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської областві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44284230 від 28.11.2018 року 09:28:55, скасувати запис про право власності ТОВ "Кредитні ініціативи" нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 50.90 кв.м, витребувати у ТОВ "Кредитні ініціативи" нерухоме майно із чужого незаконного володіння та визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50.90 кв. м за позивачем.

Ухвалою суду від 12.02.2020 р. вказану позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності ст. 177 ЦПК України.

Одночасно з пред`явленням позову, ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , заборони до набрання чинності рішенням у справі будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаної вкартири.

Подана заява обґрунтована тим, що 30.10.2003 р. позивачем було придбано квартиру на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Яковлевою Ю.В.

19.11.2007 року між позивачем та ПАТ «Промінвестбанк» було укладено іпотечний договір №153-04/07 від 19.11.2007 року, відповідно до якого позивачу було надано кредит в сумі 30000 доларів США до 18.11.2027 р.

20.11.2007 р. між сторонами укладено іпотечний договір, предметом якого була квартира АДРЕСА_1 . Кредитні зобов`язання позивачем було виконано повністю у 2014 році.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об*єкта нерухомого майна 23.11.2018 року за ТОВ "Кредитні ініціативи" було зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що іпотечне майно незаконно вибуло з його власності у власність ТОВ «Кредитні ініціативи».

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (ч. 4 ст. 152 ЦПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви.

Згідно з роз`ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо законності набуття права власності ТОВ "Кредитні ініціативи" на предмет іпотеки.

Порушуючи питання про забезпечення позову, позивач вказала, що у лютому 2017 року на її адресу надійшла претензія від ПАТ «Альфа-банк» з вимогою сплатити 250 тисяч гривень заборгованості, де також було зазначено про перехід права вимоги від ПАТ «АК Промислово-інвестиційний банк» до ПАТ «Альфа-Банк».

Пізніше позивач дізналася, що 14.06.2019 року право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі рішення державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Свяченого В.Ю.

Позивач вважає, що внаслідок незаконних дій відповідача він позбавлений права власності на нерухоме майно, а тому невжиття заходів забезпечення позову у випадку задоволення позовних вимог може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Викладені обставини, враховуючи положення ст.151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Даний спосіб забезпечення позову відповідає заявленим вимогам, є необхідним і достатнім для забезпечення виконання можливого судового рішення.

Суд також роз`яснює позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у визначений судом строк, яка ухвалою суду від 12.02.2020 року залишена буз руху, не пред`явлення позову протягом десяти днів або повернення позовної заяви, арешт буде скасовано. Керуючись ст.149-153, 157, 353-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи": Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про захист прав споживачів, про визнання недійсним правочину та скасування рішення державної реєстрації нерухомого майна задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Копію ухвали для негайного виконання направити до Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, а сторонам - до відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її скарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя Т.А.Карташева