Рішення № 87666164, 05.02.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/748/19

н/п 2/953/298/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді - Сенаторова В.М.

за участю секретаря - Явнюк К.Р.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Треті особи: Шоста Харківська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Уварова Анастасія Вікторівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі - продажу та зустрічний позов ОСОБА_4 до Харківської місцевої прокуратури №2, ОСОБА_3 , Треті особи - Шоста Харківська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Уварова Анастасія Вікторівна про визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківська міська рада звернувся до суду з позовною заявою, яку уточнив в судовому засіданні та просив:

- визнати свідоцтво про право на спадщину № 6-1095 від 02.12.2017, видане Шостою Харківською державною нотаріальною конторою Страховій ОСОБА_5 , недійсним;

- визнати договір купівлі-продажу № 173 від 18.12.2017, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Уваровою А.В. за №38804953, недійсним;

- визнати спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою, та передати її у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради;

- стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник прокуратури вказав, що він оспорює свідоцтво про право на спадщину №6-1095 від 02.12.2017, на підставі якого відповідач, ОСОБА_3 , набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а також договір купівлі-продажу №173 від 18.12.2017, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на підставі якого до останнього перейшло право власності на цю квартиру.

Позивач вважає, що спірна квартира не могла бути успадкована та бути предметом договору купівлі - продажу від 02.12.2017, оскільки на час укладення цього договору мала ознаки відумерлої спадщини, тобто майна, яке відповідно до ст.ст. 178, 1277 ЦК України обмежене в цивільному обороті.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за законом і заповітом, усунення їх права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяви про визнання спадщини відумерлою.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

За інформацією Шостої Харківської державної нотаріальної контори від 16.02.2018, доданої до перевісного позову прокурора, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 власника квартири, ОСОБА_6 , була заведена спадкова справа №346/2008 щодо майна померлої. із заявою про прийняття спадщини після неї звернувся ОСОБА_7 , проте, ОСОБА_7 не оформив своїх спадкових прав, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Після померлого ОСОБА_7 . Шостою Харківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 9/2009.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.06.2017 задоволено заяву ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_3 02.12.2017 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на кв. АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_6 .

Водночас, Дзержинський районний суд м. Харкова не врахував, що Київським районним судом м. Харкова вже розглядалась аналогічна заява ОСОБА_3 у справі № 640/2532/13-ц, та є рішення, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, де ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_7 і ОСОБА_6

Місцева прокуратура звернулась до Апеляційного суду Харківської області із апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від

09.06.2017 у справі №638/8048/17.

Постановою суду від 02.05.2018 апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.06.2017 скасовано, заяву ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду. Рішення набрало законної сили.

Позивач вважає, що спірна квартира після смерті ОСОБА_6 повинна була перейти до власності територіальної громади м. Харкова як відумерла спадщина, а ОСОБА_3 незаконно заволоділа нею.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Спірний об`єкт нерухомості підлягає визнанню відумерлою спадщиною та передачі його у власність територіальної громади м. Харкова.

У разі, якби право власності на спірну квартиру не було протиправно набуто ОСОБА_3 , та, в подальшому за договором купівлі – продажу ОСОБА_4 , територіальна громада м.Харкова могла б претендувати на вказану квартиру в порядку, передбаченому ст. 1277 ЦК України.

Адже наявність спірного свідоцтва про право на спадщину від 02.12.2017 та договору купівлі-продажу квартири від 18.12.2017 позбавляє Харківську міську раду можливості виконати обов`язок щодо подачі до суду заяви про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини, за визначених статтею 1277 ЦК України умов, та набути за територіальною громадою право власності на спадкове майно.

Далі позивач вказав, що спадщина, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_6 та складається з квартири АДРЕСА_1 , є відумерлою та має бути передана у власність територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.

В судовому засіданні ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом, у якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_4 вказав, що у поданому основному позові прокуратура прямо зазначає, що спірна квартира «після смерті ОСОБА_6 повинна була перейти до власності громади м. Харкова, як відумерла спадщина», заперечуючи тим самим факт наявності родинного зв`язку ОСОБА_6 та її рідного дядька по батькові ОСОБА_7 , а відповідно - факт того, що ОСОБА_3 (правнучка ОСОБА_7 та його спадкоємиця за заповітом) має спадкові права на майно ОСОБА_6 .

Документальне підтвердження наявності родинного зв`язку між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 лежить в основі визнання ОСОБА_3 належним спадкоємцем та визнання права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру.

Далі ОСОБА_4 вказав, що ОСОБА_6 (в ОСОБА_8 , якій на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Квартира належала ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.01.99 р. (1/2 частина) та свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка від 08.12.2001 р. (1/2 частина) (копії свідоцтв та відповіді КП «Харківське міське БТІ» № 47 від 28.07.2008 р.

Рідний дядько по батькові ОСОБА_9 - ОСОБА_7 - прийняв спадщину після смерті своєї племінниці та подав у встановлений законодавством строк відповідну заяву про прийняття спадщини до 8 ХДНК. Отримати свідоцтво про право на спадщину він не зміг через брак документів, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавицею, а саме - через втрату оригінала свідоцтва про народження ОСОБА_6 (копія відповіді 8 ХДНК від 30.07.2008 р. додається). Отримати копію актового запису про народження ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в органах реєстрації актів цивільного стану не вдалося у зв`язку з частковим збереженням архіву через події Другої ОСОБА_10 війни

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер, залишивши заповіт на все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, на ім`я своєї правнучки ОСОБА_3 . До складу спадщини серед іншого ввійшла квартира його племінниці ОСОБА_6 , після смерті якої він прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. ОСОБА_3 у встановлений законодавством строк спадщину прийняла та згодом оформила свої спадкові права.

У зв`язку з прийняттям спадщини ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_6 за законом та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_7 за заповітом, єдиною відсутньою ланкою для підтвердження законних спадкових прав ОСОБА_3 на квартиру ОСОБА_6 залишалося документальне підтвердження наявності родинного зв`язку між ОСОБА_6 та її рідним дядьком по батькові ОСОБА_7 . На сьогодні, завдяки тому, що знайшовся оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_11 , цей родинний зв`язок повністю і беззаперечно документально підтверджується.

На думку ОСОБА_4 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 існує наступний родинний зв`язок, а тому ОСОБА_3 через заповіт свого прадіда ОСОБА_7 є належним законним спадкоємцем спірної квартири ОСОБА_6 , яка за договором купівлі – продажу передала спірну квартиру ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради підтримав подані позовні вимоги, проти зустрічного позову заперечував, вказав, що встановлення родинних зв`язків між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були предметом розгляду у Київському районному суді м. Харкова та у Дзержинському районному суді м. Харкова. Постановою Харківського апеляційного суду від 02.05.2018 року рішення Дзержинського районного суду м Харкова від 09.06.2017 року скасовано, заяву ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду, рішення набрало законної сили.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Ольховський М.М. підтримав зустрічний позов, проти задоволення позовних вимог прокурора заперечував.

В обґрунтування зустрічного позову представник ОСОБА_4 посилався на те, що на даний час з`явився оригінал документу, який свідчить про наявність родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а тому ОСОБА_3 є законним спадкоємцем спірної квартири після смерті ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , яка за договором купівлі – продажу передала спірну квартиру ОСОБА_4 .

Представник третьої особи - Шоста Харківська міської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, направив до суду заяву розглядати справу без часті представника.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області А.В. Уварова в судове засідання не з`явилася, належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи, направив до суду заяву розглядати справу без участі нотаріуса.

Суд, вислухав думку сторін, перевірив матеріали справи, приходить до наступного.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються законом.

Згідно з вимогами ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 6 ст. 23 Закону передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідуваній Харківською місцевою прокуратурою № 2 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42018221080000050 від 13.02.2018 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 190 КК України за фактом незаконного заволодіння квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 .

/ а. с. 25 / Восьмою Харківською державною нотаріальною конторою 21.03.2008 заведено спадкову справу № 346/2008 щодо майна померлої ОСОБА_6 .

Із заявою про прийняття спадщини після її смерті звернувся ОСОБА_7

ОСОБА_7 прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Після померлого ОСОБА_7 . Шостою Харківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 9/2009.

Спадкоємцем за заповітом ОСОБА_7 є ОСОБА_3 , яка 01.11.2012 звернулась до Київського районного суду м. Харкова з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.02.2012 в частині вирішення її позову, зокрема, щодо встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а саме факту того, що ОСОБА_6 доводилася рідною племінницею ОСОБА_7 .

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2013 року у справі № 640/2532/13-ц у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.02.2012 в частині відмови в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_12 , Харківської міської ради за участю третьої особи - ОСОБА_13 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.12.2013 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2013 залишено без змін у зв`язку із недоведеністю юридичного факту родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Разом з тим, незважаючи на рішення Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2013 року, ОСОБА_3 25.05.2017 року повторно звертається до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.06.2017 задоволено заяву ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_3 02.12.2017 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_6 .

У зв`язку з тим, що Дзержинський районний суд м. Харкова не врахував, що Київським районним судом м. Харкова вже розглядався даний спір, та є рішення, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, місцева прокуратура звернулась до Апеляційного суду Харківської області із апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.06.2017 у справі № 638/8048/17, яким задоволено позов ОСОБА_3 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин.

Постановою суду від 02.05.2018 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.06.2017 року скасовано, заяву ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду. Рішення набрало законної сили.

Таким чином, спірна квартира після смерті ОСОБА_6 повинна була перейти до власності громади міста Харкова, як відумерла спадщина, а ОСОБА_3 незаконно заволоділа нею.

Водночас, квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 було відчужено ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу № 172 від 18.12.2017 року, який зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Уваровою А.В. 18.12.2017 за №38804953.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.І ст.188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, спірний об`єкт нерухомості підлягає визнанню відумерлою спадщиною та передачі його у власність територіальної громади м.Харкова.

На підставі ст. 1277 ЦК України орган місцевого самоврядування

за місцем відкриття спадщини подає до суду заяву про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 334 ЦПК України заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

За змістом ст. 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Таким чином, право власності на спірну квартиру протиправно набуто ОСОБА_3 , та в подальшому не могла бути продана ОСОБА_4 .

Наявність спірного свідоцтва про право на спадщину від 02.12.2017 року та договору купівлі-продажу спірної квартири від 18.12.2017 року позбавляє Харківську міську раду можливості виконати обов`язок щодо подачі до суду заяви про визнання спадщини відумерлою після спливу одного року з часу відкриття спадщини, за визначених статтею 1277 ЦК України умов, та набути за територіальною громадою право власності на спадкове майно.

Аналогічний правовий висновок щодо можливості та доцільності з точки зору ефективності способу захисту права розглядати вимогу про визнання спадщини відумерлою у позовному провадженні зроблено Оболонським районним судом м. Києва (рішення від 15.04.2014 у справі №756/2211/14-ц), Апеляційним судом м. Києва (рішення від 08.10.2013 у справі №22-ц/796/12940/2013), Апеляційним судом Харківської області (рішення від 20.04.2017 у справі № 643/84/15-ц), Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвала від

18.10.2017 у справі №757/24274/15-ц).

Відповідно до ст. 60 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до частини 5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідним представницьким органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини ОСОБА_6 є Харківська міська рада.

Таким чином спадщина, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_6 та складається з квартири АДРЕСА_1 , є відумерлою та має бути передана у власність територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У разі визнання недійсною підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, припиняються самі цивільні права та обов`язки.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України в пункті 2 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із ст. ст. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законам, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правовим актам, прийнятих відповідно до Конституції України (ст. ст. 1,8 Конституції України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача.

На даний час місцева прокуратура е заявляє вимог щодо витребування спірної квартири, суд розглядає справу в межах позовних вимог, тобто про визнання спадщини відумерлою та про визнання договору купівлі - продажу недійсним, не зважаючи на те, що об`єкт придбаний в особи, яка не мала права його відчужувати.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

З урахуванням наведеного, позовні вимог Харківської місцевої прокуратури підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто суд визнає недійсним свідоцтво про право на спадщину № 6-1095 від 02.12.2017 року, недійним договір купівлі – продажу № 173 від 18.12.2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Уваровою А.В. за № 38804953, та визнає спадщину у вигляді кв. АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відумерлою та передає її у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 необхідно відмовити.

При цьому суд виходить з наступного.

ОСОБА_4 , була подана зустрічна позовна заява, в якій він просив визнати за ним право власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2019 року прийнято зустрічний позов до спільного розгляду в одному провадженні із первісним позовом Харківської місцевої прокуратури №2 у справі №640/748/19.

ОСОБА_4 у своїй зустрічній позовній заяві посилається на доведення факту родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У ч.4 ст. 77 ЦПК зазначено, що суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У даному випадку судами неодноразово вже було вирішено питання щодо встановлення родинного зв`язку.

Іншому відповідачу, ОСОБА_3 , двічі було відмовлено у встановленні факту родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , від вирішення якого залежало питання законності спадкування ОСОБА_3 спірної квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.10.2013 року у справі №640/2532/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.12.2013 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.02.2012 року в частині відмови в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_12 , Харківської міської ради, за участю третьої особи - ОСОБА_13 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування.

Крім того, постановою Апеляційного суду Харківської області від 02.05.2018 у справі №638/8048/17 частково задоволено апеляційну скаргу місцевої прокуратури, скасовано рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.06.2017, а заяву ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду. Рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказівка у зустрічному позові на те, що знайшовся оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_11 , не спростовує висновків судових рішень, які набрали законної сили, про відсутність належних і допустимих доказів про родинний зв`язок між ОСОБА_6 і прадідом ОСОБА_3 , ОСОБА_7 .

Також, з огляду на положення ст.ст.78 і 79 ЦПК України додані до зустрічного позову документи, які стосуються померлої власниці спірної квартири ОСОБА_6 є предметом окремого дослідження, таких вимог не заявлялось.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на те, що право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (Golder v. the United Kingdom, § 38; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії), § 230). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy (Луордо проти Італії), § 85).

В описовій та мотивувальній частині зустрічного позову ОСОБА_4 фактично просить суд встановити факт родинних відносин між померлою власницею спірної квартири, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , оскільки від цього залежить підтвердження законних спадкових прав ОСОБА_3 на квартиру ОСОБА_6 та, як наслідок, наявність у неї законного права продажу спірної квартири.

При наявності у ОСОБА_4 будь яких нових доказів, які підтверджують на його думку факт родинних зв`язків між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 не позбавлений можливості звернутись до суду в порядку Глави 8 ст. 423 ЦПК України про перегляд раніше прийнятих судових рішень за ново виявленими обставинами. Надані докази мають бути досліджені при новому розгляді справи та прийняте відповідне рішення.

Крім цього, ОСОБА_4 не є учасником спірних правовідносин з приводу можливого родинного зв`язку між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , не є родичем вказаних осіб, тому його права та законні інтереси в даному випадку не порушені.

В той час прокурор в межах позовних вимог оспорює право власності на квартиру за останнім набувачем, ОСОБА_4 , з підстав недотримання при укладенні договору купівлі - продажу №172 від 18.12.2017 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вимог ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України через те, що зміст вказаного правочину суперечить ст.ст. 178, 655, 658, 1277 ЦК України, оскільки ОСОБА_3 не мала законного права продажу спірної квартири на момент укладення вказаного правочину, а вказане майно на час укладення договору від 18.12.2017 року мало ознаки відумерлої спадщини, тобто майна, яке відповідно до ст.ст. 178, 1277 ЦК України обмежене в цивільному обороті.

З урахуванням наведеного суд вважає, що ОСОБА_4 невірно обрано спосіб захисту права.

У даному випадку під час розгляду цивільної справи №640/748/19 він має як відповідач доводити законність укладення договору купівлі - продажу №172 від 18.12.2017 року, а тому у задоволенні зустрічного позорву ОСОБА_4 необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку с. 141 ЦПК України,

Враховуючи викладене та керуючись 56, 57, 175, 259, 68 ЦПК України, ст. ст. 11, 215, 216, 392, 387, 388, 655, 1220 1277, 1301 ЦК України, Законом України « Про прокуратуру», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Треті особи Шоста Харківська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Уварова Анастасія Вікторівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та договору купівлі - продажу задовольнити в повному обсязі.

Визнати свідоцтво про право на спадщину № 6-1095 від 02.12.2017, видане Шостою Харківською державною нотаріальною конторою Страховій ОСОБА_5 , недійсним.

Визнати договір купівлі-продажу № 173 від 18.12.2017, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Уваровою А.В. за №38804953, недійсним.

Визнати спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відумерлою, та передати її у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках з кожного по 881 грн. 00 коп. судовий збір за подання позовної заяви на користь прокуратури / реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету – 2800 /

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Харківської місцевої прокуратури №2, ОСОБА_3 , Треті особи - Шоста Харківська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Уварова Анастасія Вікторівна про визнання права власності на квартиру відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно ч.1 п.15. п.п.15.5 Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя -