Постанова № 87666158, 14.01.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/24077/19

н/п 3/953/114/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Радіософт», головним бухгалтером якого є ОСОБА_1 , встановлене завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 2033015 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахування та сплаті в бюджет у сумі 1777081 грн., завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 552 934 грн.

ОСОБА_1 , про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до судових засідань 19.12.2019, 14.01.2020 не з`явився, причину неявки не сповістив.

21.12.2019 захисник ОСОБА_2 подав заяву, в якій вказав на неузгодження податкових зобов`язань за оскарження ТОВ «Радіософт» в судовому порядку податкових повідомлень-рішень №00000390517, №00000380517 від 18.11.2019, ухвалених на підставі акту перевірки №567/20-40-05-17-06/30656027 від 29.10.2019.

Дослідивши матеріали справи, доходжу наступного:

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

За змістом вимог ст. 256, ч.1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008р., «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001р., «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002р. неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення №00000390517, №00000380517 від 18.11.2019, ухвалені на підставі акту перевірки №567/20-40-05-17-06/30656027 від 29.10.2019, що став підставою складання протоколу про адміністративне правопорушення №20 від 18.11.2019. за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. – оскаржені в судовому порядку (а.с.26).

Таким чином, вказані у протоколі суми податкових зобов`язань – не узгоджені, а тому матеріал підлягає поверненню органу, який склав протокол, для належного оформлення.

Керуючись ст.ст. 256, 283 КУпАП, -

постановив:

Адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до ГУ ДПС у Харківській області ДПСУ - для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя :