Рішення № 87665509, 11.02.2020, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/3470/19

Провадження № 2/628/112/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря – Шевченко О.І.,

відповідачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп`янську цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

15.11.2019 року до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № НАR0GF01270012 від 29.07.2005 року, у розмірі 66428,19 грн. станом на 13.08.2019 року, та судових витрат, посилаючись на те, що позивач та відповідач ОСОБА_1 29.07.2005 року уклали кредитний договір, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 127697,00 грн. на термін до 24.07.2025 року, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, що встановлені кредитним договором. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, ОСОБА_1 повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Відповідно до умов договору, у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, ОСОБА_1 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, видавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 127697,00 грн. В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, а саме, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором порядку та строки. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором був укладений договір поруки з поручителем ОСОБА_2 . Відповідно до вимог ст.ст. 610. 554 ЦК України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники. Відповідно до умов договору поруки (п.5) позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за договором. Згідно з п. 6 договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п`яти календарних днів з моменту її отримання. Вимога, що була пред`явлена до відповідачів, залишена без задоволення. Тому, позивач звернувся до суду з даним позовом. Згодом, 10.01.2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивачем були уточнені позовні вимоги, а саме,заборгованість розрахована станом на 23.12.2019 року, її розмір складає 60312,666 грн., з яких: 59547,08 грн. – заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 765,58 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.

Ухвалою суду від 22.11.2019 року провадження у справі відкрито та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

06.12.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 , згідно якого він просить відмовити у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк». Зазначає, що 29.07.2005 року у м. Куп`янськ, вул. Садова, 1, ним на підставі особистого волевиявлення був укладений і підписаний договір № НАR0GF01270012 про надання йому готівки через касу Харківського ГРУ Приватбанк, МФО 351533 код ЄДРПОУ 22609983, адреса: 61125, м. Харків, Червоношкільна наб., 16, в особі заступника директора Харківського ГРУ Приватбанку Кольтюкова Д.О., у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 127697,00 грн., зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,18% від суми виданого кредиту, щомісяця в період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту в розмірі 0,00% від суми кредиту, що погашається достроково на строк до 24.07.2025 р. включно. 10.10.2019 року ним було отримано лист-повідомлення від 12.09.2019 р. № 30.1.0.0/2-50729НАR0L484 від АТ «Приватбанк» про порушення зобов`язань за кредитним договором, що відобразилося у розрахунку заборгованості. У зв`язку з цим, за вказаним кредитним договором прострочена заборгованість складала 4778,39 грн., у тому числі: 4478,97 – заборгованість по процентам за користування кредитом; 178,20 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом; 121,22 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань. Термін для погашення простроченої заборгованості – 5 календарних днів з дати одержання повідомлення. ОСОБА_1 вказує на те, що, усвідомлюючи наслідки невиконання кредитного договору, та не маючи наміру ухилятися від виконання своїх обов`язків, не порушуючи законних прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк», ним була погашена прострочена заборгованість у розмірі 5000 грн. 15.10.2019 року і залишок по кредитному договору на 15.10.2019 р. складав 60364,15 грн., що не могло бути підставою для позовної заяви. Незважаючи на виконання ним вимог по договору, АТ КБ «Приватбанк» 15.11.2019 р. подано даний позов до суду про стягнення заборгованості у розмірі вже 664285,19 грн. та судових витрат, що на думку відповідача ОСОБА_1 є порушенням п.п. 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6, 2.4.1, 2.4.2 кредитного договору та ст.ст. 55.56 Закону України « Про банки та банківську діяльність», що є неприпустимим порушенням ст.. 60,62,64 Конституції України. Також зазначає, що виконання і відсутність порушень кредитного договору зафіксоване аудіо записом дзвінка до оператора «Приватбанк» та електронною системою за посиланням.

03.01.2020 р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідачем неодноразово було допущено порушення щодо повернення чергової частини кредиту, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом у відповідності до ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України. З урахуванням погашень заборгованості, здійснених відповідачем після подачі позову до суду, банком буде підготовлено та направлено до суду уточнену позовну заяву. Посилання відповідача на п.п. 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6, 2.4.1, 2.4.2 кредитного договору вважає безпідставним, вказуючи на те, що дані пункти не регулюють відносини з приводу прострочення чергового платежу та право банку звернутися до суду за захистом своїх порушень прав. Натомість, відповідно до п. 2.3.3. банк має право дострокового повернення кредиту, комісій, пені, відсотків у разі порушення повернення чергової частини суми кредиту відповідачем.

10.01.2020 р. до суду надійшла уточнена позовна заява, згідно якої позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором, у зв`язку з порушеннями зобов`язань, станом на 23.12.2019 року у розмірі 60312,66 грн., яка складається з наступного: 59547,08 грн. – заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 765,58 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, та судові витрати. Також зазначає, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні відповідачі підтримали відзив на позов та просили відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог, зазначили, що не мають наміру ухилятися від виконання своїх зобов`язань по кредитному договору і порушувати законні права та інтереси позивача, порушення строків погашення кредиту згідно графіку мало місце, але було незначним, упродовж двох-трьох днів після дати погашення, вказаної у графіку, ОСОБА_1 вносилися грошові кошти на погашення заборгованості у визначеній графіком сумі, а то й більшій, при цьому також сплачувалися, передбачені умовами договору та нараховані банком відсотки, пеня та комісія. Інколи кошти на погашення кредиту вносилися ним раніше від дати, яка зазначена у графіку, тобто достроково. Крім того, ОСОБА_1 просив долучити до матеріалів справи квитанцію від 24.01.2020 р. про сплату ним чергового платежу у розмірі 1600 грн. в рахунок погашення кредиту згідно графіку та зазначив, що продовжує виконувати умови кредитного договору, щомісячно сплачуючи відповідні чергові платежі на погашення кредиту і не має наміру ухилятися від виконання своїх зобов`язань по кредитному договору. Проте, має намір достроково погасити кредит, строк дії якого за кредитним договором – до 24.07.2025 р.

Суд, з`ясувавши позиції сторін, вислухавши пояснення відповідачів у судовому засіданні, відтворивши диск, доданий відповідачем ОСОБА_1 до відзиву, з відеозаписом скріншоту електронної системи «privat24» та аудіо запис його розмови зі спеціалістом відділу іпотечного кредитування від 26.11.2019 р., перевіривши надані докази та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд встановив, що 29.07.2005 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № НАR0GF01270012, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк до 24.07.2025 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 127697,00 гривень на наступні цілі: купівля житлового будинку у сумі 99000,00 гривень та сплату страхових платежів у сумі 28697,00 гривень, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,18% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п. 3.11. даного договору. Період сплати вважати період з 25 по 27 число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1426,22 гривень для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами банку відповідно до п.п.2.2.9, 4.3. При виникненні, зокрема, порушення позичальником зобов`язань, банк, на власний розсуд, має право: а) змінити умови договору – зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом спрямування відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 612 Цивільного кодексу України, щодо зобов`язань, строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов`язання за договором; або: б) розірвати договір у судовому порядку. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов`язання за договором; або: в) згідно ст. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальникові відповідного повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором (п.2.3.3 договору). Невід`ємною частиною кредитного договору є додаток № 1 від 29.07.2005 р. – Графік погашення кредиту із зазначенням дат - 27 числа кожного місяця у період дії кредитного договору, у строк з 27.08.2005 року по 24.07.2025 року (всього 240 платежів), та суми погашення щомісяця – 1426,22 грн. (а.с.14-16). Цей договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку.

29.07.2005 р. між Приватбанком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за умовами якого, поручитель зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник ОСОБА_1 (а.с.17).

Представником АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю, Савіхіною А.М., на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складено повідомлення від 12.09.2019 р. № 30.1.0.0/2- 50729НАR0L484, в якому зазначено, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору та не погашав заборгованість по кредиту та відсотками за його використання, у зв`язку з чим прострочена заборгованість складає 4778,39, у тому числі 4478,97 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 178,20 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом; 121,22 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, з пропозицією погасити прострочену заборгованість у термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення (а.с.11,12). На адресу відповідачів повідомлення було відправлене банком 07.10.2019 року (а.с.13). Підтверджень дати вручення повідомлень відповідачам позивач суду не представив. Проте, відповідач ОСОБА_1 стверджує, що таке повідомлення він отримав 10.10.2019 р., що не заперечується позивачем, а 15.10.2019 р., тобто з дотриманням строку, визначеного у повідомленні від 12.09.2019 р., погасив прострочену заборгованість у розмірі 5000 грн., на підтвердження чого надав квитанцію (а.с.51). Крім того, надав квитанцію від 29.10.2019 р. про погашення кредиту у розмірі 1800 грн. (а.с.51).

При виникненні, зокрема, порушення позичальником зобов`язань, банк, на власний розсуд, має право: а) змінити умови договору – зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом спрямування відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 612 Цивільного кодексу України, щодо зобов`язань, строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов`язання за договором;

Згідно розрахунку заборгованості станом на 23.12.2019 р., доданого до уточненого позову, загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) – 59547,08 грн., загальний залишок заборгованості за процентами – 765,58 грн. (а.с.72-76).

З наданого відповідачем ОСОБА_1 до суду скріншоту стану рахунку електронної системи «privat24», який не суперечить наданим ОСОБА_1 вище вказаним квитанціям від 15.10.2019 р. та 29.10.2019 р., вбачається, що 25.08.2019 р. внесено на рахунок банку 2000 грн. для погашення відсотків, комісії, пені по кредиту, 29.09.2019 р. внесено на рахунок банку 2000 грн. для погашення відсотків, 15.10.2019 р. внесено на рахунок 5000 грн. для погашення відсотків, комісії, пені по кредиту, 25.10.2019 р. із залишку погашено частково кредит, відсотки, комісію, 29.10.2019 р. внесено на рахунок 1800 грн., погашено кредит, відсотки, комісію 25.11.2019 р. (а.с.45).

Крім того, з роздрукованої копії по проведеним операціям по даному кредиту за 29.07.2005 – 30.11.2019 (а.с.47-50), встановлено, що, починаючи з 29.08.2005 року і по 25.11.2019 р. на рахунок постійно, щомісяця, вносилися кошти на погашення кредиту, відсотків та комісії, прострочених відсотків, простроченої комісії, пені, а всього за вказаний період 165 внесень коштів на рахунок, що на 7 менше у порівнянні з графіком погашення кредиту за цей же період, загальна сума внесень на рахунок – 276393,28 грн., а згідно графіку – загальна сума погашення кредиту за цей період складає 245309,84 грн., що позивачем не оспорюється. Відхилення від графіку погашення кредиту на декілька днів, відповідач ОСОБА_1 пояснив тим, що сплачував вказані платежі, виходячи зі своїх фінансових можливостей, при цьому за прострочення чергового платежу сплачував штрафні санкції, нараховані банком, тому вважає, що права та інтереси позивача не порушував.

За період знаходження даної справи у суді, відповідач ОСОБА_1 повідомив суду, що розуміючи свій обов`язок погашати кредит та відсотки, він продовжує вносити кошти на рахунок і 24.01.2020 р. для погашення кредиту вніс на рахунок черговий платіж у розмірі 1600 грн., на підтвердження чого надав суду квитанцію (а.с.86).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно вимог ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

У постанові від 28.03.2018 року у справі 444/9519/12, предметом якої був спір про дострокове стягнення суми заборгованості за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що у разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів.

Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини по справі, наведені норми права, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки станом на день подачі позову відповідач ОСОБА_1 задовольнив вимогу банку про погашення простроченої заборгованості у розмірі 4778,39 грн., у визначений у повідомленні банку термін вніс кошти на рахунок у сумі 5000 грн. 15.10.2019 року, які були зараховані банком на погашення відсотків, комісії, пені, кредиту, 29.10.2019 р. знову вніс на рахунок кошти у сумі 1800 грн. на погашення кредиту та його складових, отже станом на день звернення до суду з даним позовом (11.11.2019 р. а.с. 30) ОСОБА_1 не мав прострочення сплати чергових платежів по кредиту, а тому права позивача відповідачами не порушені, та у АТ КБ «Приватбанк» не виникло передбачене ст. 1050 ЦК України право дострокового стягнення з відповідачів всієї суми боргу за договором.

Крім того, слід зазначити, що звертаючись до суду з даним позовом, у порушення п.2.3.3.а) кредитного договору, позивач не спрямував повідомлення до позичальника щодо зміни умов договору – зажадання від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі. Також, слід зазначити, що відповідачем ОСОБА_1 надані докази, що після пред`явлення до суду позову ним був здійснений черговий платіж 24.01.2020 р. у сумі 1600 грн. на погашення кредиту, дата погашення якого за графіком – 27.01.2020 р. сума – 1426,22 грн., та ці кошти не враховані банком при складенні розрахунку заборгованості та ціни позову і розмір позовних вимог, позивачем не зменшувався.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що уточнений позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 546, 553, 554, 610, 1048, 1050, 1054 1056-1 ЦК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталіЄДРСР в мережі Інтернет за якою вони можуть ознайомитися з текстом рішення: «http://www.reyestr.court.gov.ua».

Повний текст рішення складений 17 лютого 2020 року.

Головуючий А.О.Шиховцова