Рішення № 87662624, 17.02.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20332/18

Провадження № 2/344/606/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Шамотайла О.В.,

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає, що 22.02.2003 року укладено шлюб між нею та відповідачем. Від шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, через що часто виникають сварки. Шлюб між ними носить формальний характер. Вважає, що примирення та збереження їхньої сім"ї є неможливим. А тому просила шлюб розірвати, дітей залишити на проживання з нею. Прізвище після розірвання шлюбу просила не дошлюбне не змінювати. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів на утримання дітей, так як відповідач жодних коштів на їх утримання не надає. Вважає, що розмір аліментів повинен бути визначений у твердій грошовій сумі по 2000грн. щомісячно до досягнення ними повноліття; стягнути з відповідача судовий збір.

Позивач в судове засідання не з”явилася, попередньо подала до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задоволити.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про шлюб виданого 22.02.2003 року, сторони 22.02.2003 року зареєстрували шлюб у селі Нові Кривотули Тисменицького району Івано-Франківської області , про що зроблено відповідний актовий запис за № 1 (а.с.4).

Від даного шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7,8).

Позивач стверджує, що причиною розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, через що часто виникають сварки. Шлюб між ними носить формальний характер. Вважає, що примирення та збереження їхньої сім"ї є неможливим. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати. Дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід залишити на проживання з матір`ю. Прізвище позивача після розірвання шлюбу не змінювати .

Вимога позову про стягнення з відповідача аліментів підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обовязків щодо дитини.

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України " Про Державний бюджет України на 2020 рік " установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує, що відповідач є працездатною особою, і спроможний платити аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З огляду на вказане, приймаючи до уваги принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дітей, бажання позивача отримувати кошти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі, враховуючи вік дітей, їх стан здоров`я, матеріальне становище платника аліментів, та обставини викладені вище, суд вважає за можливе частково задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі по 1500 грн., на кожну дитину щомісячно з дня звернення до суду ( з 11.12.2018р.) до досягнення дітьми повноліття .

Суд вважає,що такий визначений розмір аліментів буде достатнім та справедливим.

Згідно із ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відтак, з відповідача слід стягнути 704 гривні 80 копійок судового збору в дохід держави за подання позову про стягування аліментів, а також стягнути на користь позивача 704,80 грн. судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 51, 129 Конституції України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112, Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 89, 263-265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,- задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 22.02.2003 року у селі Нові Кривотули Тисменицького району, Івано-Франківської області, актовий запис за № 1 — розірвати.

Дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на проживання з матір`ю ОСОБА_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 аліменти в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , у твердому грошовому розмірі по 1500 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 11.12.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106)- 704,80 грн. судового збору.

В решті позову-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Шамотайло