Ухвала суду № 8765646, 10.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" березня 2010 р.                               м. Київ                                        К-21524/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Андрюхіній І.М.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Полтавської області від 19.04.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2007

у справі № 3/6-07

за позовом Приватного підприємства «Алерт»

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень , -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 19.04.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2007, позовні вимоги ПП «Алерт»задоволено Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 11.05.2006 №0000062305/0/1227, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 75042,00 грн., у т.ч. основний платіж –50028,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –25014,00 грн., №0000072305/0/1228, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2005 року у зв’язку з чим визначено податкове зобов’язання з ПДВ в розмірі 8528,00 грн. і застосовано штрафну санкцію в розмірі 4264,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та про прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю, з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено додаткову позапланову документальну перевірку позивача з питань правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету за серпень 2005 року, за результатами якої складено акт №48/23-312/32275589 від 25.04.2006.

За висновками акта перевірки позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту липня 2005 року 13030,00 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання ТМЦ у ПП «УкрТех»та неправомірно включено до складу податкового кредиту липня 2005 року 45526,17 грн. ПДВ сплаченого в ціні придбання ТМЩ у ПП «Дніпрокомплект».

Висновки обґрунтовуються неможливістю здійснення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки рішенням Господарського суду Донецької області від 30.12.2003 скасовано державну реєстрацію ПП «УкрТех», при цьому свідоцтво платника ПДВ анульовано актом від 25.10.2002, а у ПП «Дніпрокомплект»відсутні документи на підтвердження взаємовідносин з позивачем.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, яким визначено зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 75042,00 грн., у т.ч. основний платіж –50028,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –25014,00 грн. та встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ на 8528,00 грн. за серпень 2005 року у зв’язку з чим визначено податкові зобов’язання в розмірі 8528,00 грн. і штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4264,00 грн.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, обґрунтував своє рішення дотриманням позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту, з огляду на те, що суми податку, сплаченого у відповідному звітному періоді, у зв’язку з придбанням товарів, віднесені до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами позивача, які містять всі необхідні реквізити передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону, позивачем здійснена оплата вартості товару на користь ПП «УкрТех»та ПП «Дніпрокомплект»в повному обсязі, і зазначені обставини не спростовані. При цьому враховується відсутність доказів, щодо оспорювання відповідачем укладених позивачем угод, а також факт виконання позивачем при укладенні договору з ПП «УкрТех»та сплаті йому коштів за придбаний товар всіх залежних від нього дій щодо підтвердження статусу платника ПДВ контрагента, шляхом отримання копії свідоцтва платника ПДВ.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про правомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2005 року сум податку на додану вартість за господарськими операціями по придбанню товарів у ПП «УкрТех»та ПП «Дніпрокомплект», правильними.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Згідно ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 19.04.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2007 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко