Ухвала суду № 8765409, 25.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                                                                      К-10068/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Димитрові Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року

у справі № 2-а-3722/08

за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля»

до Державної податкової інспекції у місті Димитрові Донецької області

про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Красноармійськвугілля»(далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Димитрові Донецької області (далі –відповідач) про визнання недійсними актів ненормативного характеру, а саме: визнання недійсними податкових повідомлень –рішень ДПІ у м. Димитрові Донецької області № 0002951540/0 та № 0002961540/0 від 31 липня 2007 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року позов задоволено повністю. Визнано нечинними правові акти індивідуальної дії –податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у м. Димитрові Донецької області: № 0002951540/0 від 31 липня 2007 року, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання зі сплати податку на додану вартість ДП «Красноармійськвугілля»і визначено до сплати штраф у розмірі 50% в сумі 838208,09 грн.; № 0002961540/0 від 31 липня 2007 року, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання зі сплати податку на додану вартість ДП «Красноармійськвугілля»і визначено до сплати штраф у розмірі 50% в сумі 502490,27 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Димитрові Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Димитрові Донецької області провела невиїзну документальну перевірку особової картки ДП «Красноармійськвугілля»з питання своєчасності сплати узгодженого зобов’язання з податку на додану вартість за період з 20 грудня 2006 року по 27 липня 2007 року, за результатами якої було складено акт № 230/159-32087941 від 31 липня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у порушенні платником податку граничних термінів сплати сум узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

31 липня 2007 року ДПІ у м. Димитрові Донецької області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0002951540/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 197 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 1676416,12 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 838208,09 грн. та податкове повідомлення –рішення № 0002961540/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 204 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 1004986,48 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 502493,27 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, а суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, виходили з того, що ДПІ у м. Димитрові Донецької області не враховуючи призначення платежу, вказане позивачем у платіжних дорученнях при сплаті узгоджених сум податкового зобов’язання та податкового боргу по податку на додану вартість, та змінюючи призначення платежу, діяла з перевищенням своїх повноважень.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

При перевірці повноти і своєчасності перерахування в бюджет узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість ДПІ у м. Димитрові Донецької області було встановлено, що ДП «Красноармійськвугілля» здійснювало сплату податку на додану вартість з порушенням граничних термінів сплати, а саме: фактична сплата розстроченої суми податкового зобов’язання у сумі 1495000,00 грн. згідно договору про надання розстрочення № 86/24-113 від 30 жовтня 2006 року (скасовано рішенням про скасування розстрочення податкових зобов’язань № 41с/24-113 від 21 грудня 2006 року) затримана на 194 дні; фактична сплата розстроченої суми податкового зобов’язання у сумі 181416,00 грн. згідно договору про надання розстрочення № 69/24-113 від 30 серпня 2006 року (скасовано рішенням про скасування розстрочення податкових зобов’язань № 40с/24-113 від 21 грудня 2006 року) затримана на 197 днів; фактична сплата розстроченої суми податкового зобов’язання у сумі 270000,00 грн. згідно договору про надання розстрочення №1-113 від 30 січня 2006 року (скасовано рішенням про скасування розстрочення податкових зобов’язань № 37с/24-113 від 21 грудня 2006 року) затримана на 199 днів; фактична сплата податкового зобов’язання у сумі 734986,48 грн. згідно декларації № 9897 від 20 грудня 2006 року затримана на 204 дні.

Так, згідно рішення № 69/24-113 від 29 серпня 2006 року ДП «Красноармійськвугілля»було надано розстрочення сплати податкових зобов’язань під проценти за платежем податок на додану вартість на суму 754000,00 грн. з 29 серпня 2006 року по 20 грудня 2006 року.

Вказане рішення було скасовано податковим органом рішенням № 40с/24-113 від 21 грудня 2006 року.

Згідно рішення № 86/24-113 від 30 жовтня 2006 року ДП «Красноармійськвугілля»було надано розстрочення сплати податкових зобов’язань під проценти за платежем податок на додану вартість на суму 2990000,00 грн.

Вказане рішення було скасовано податковим органом рішенням № 41с/24-113 від 21 грудня 2006 року.

Згідно рішення № 6/24-113 від 30 січня 2006 року ДП «Красноармійськвугілля»було надано розстрочення сплати податкових зобов’язань під проценти за платежем податок на додану вартість на суму 2900000,00 грн.

Вказане рішення було скасовано податковим органом рішенням № 37с/24-113 від 21 грудня 2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у липня 2007 року здійснювались наступні сплати податку на додану вартість: згідно платіжного доручення № 73 від 05 липня 2007 року на суму 160000,00 грн. з призначенням платежу –податок на додану вартість згідно договору № 79/24-113 від 02 березня 2007 року; згідно платіжного доручення № 07 від 09 липня 2007 року на суму 50000,00 грн. з призначенням платежу –податок на додану вартість згідно договору № 79/24-113 від 02 березня 2007 року –47747,99 грн., згідно договору № 85/24-113 від 30 березня 2007 року –2252,01 грн.; згідно платіжного доручення № 36 від 11 липня 2007 року на суму 27000,00 грн. з призначенням платежу –податок на додану вартість згідно договору № 85/24-113 від 30 березня 2007 року; згідно платіжного доручення № 44 від 12 липня 2007 року на суму 320000,00 грн. з призначенням платежу –податок на додану вартість згідно договору № 85/24-113 від 30 березня 2007 року –299192,99 грн., згідно договору № 26/24-113 від 03 травня 2007 року –20807,01 грн.; згідно платіжного доручення № 89 від 16 липня 2007 року на суму 50000,00 грн. з призначенням платежу – податок на додану вартість згідно договору № 26/24-113 від 03 травня 2007 року; згідно платіжного доручення № 41 від 17 липня 2007 року на суму 150000,00 грн. з призначенням платежу –податок на додану вартість згідно договору № 26/24-113 від 03 травня 2007 року; згідно платіжного доручення № 11 від 20 липня 2007 року на суму 179933,67 грн. з призначенням платежу - податок на додану вартість згідно договору № 26/24-113 від 03 травня 2007 року; згідно платіжного доручення № 27 від 24 липня 2007 року на суму 31666,67 грн. з призначенням платежу - податок на додану вартість згідно договору № 26/24-113 від 03 травня 2007 року; та згідно платіжного доручення № 60 від 27 липня 2007 року на суму 31666,67 грн. з призначенням платежу - податок на додану вартість згідно договору № 26/24-113 від 03 травня 2007 року, які враховані податковим органом в погашення зобов’язань за інші періоди у порядку календарної черговості.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів відзначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Димитрові Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Димитрові Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ Є.А. Усенко

______ Т.М. Шипуліна