
Справа № 545/2771/19
Провадження № 2/545/127/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого судді Путрі О.Г.
при секретарі Кузуб Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « нова Пошта » про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з 28.09.2018 року працював на посаді фахівця групи з обслуговування фізичних та юридичних осіб відділу обслуговування клієнтів національного контакт-центру дирекції з управління відносинами з клієнтами ТОВ « Нова Пошта » .
Наказом № 104-К від 03.06.2019 року був переведений на посаду фахівця групи з обслуговування фізичних та юридичних осіб відділу обслуговування клієнтів національного контакт-центру дирекції з якості та клієнтського сервісу та наказом від 05.07.2019 року був звільнений із займаної посади згідно п. 1 ст. 36 КЗпП за згодою сторін.
Вказав, що в день звільнення йому було виплачено частину належної суми при звільненні, а повний розрахунок було проведено лише 15.08.2019 року.
Прохає суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.07.2019 року ( день звільнення ) по 15.08.2019 року ( день повного розрахунку ) в розмірі 16274,13 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4291 грн.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому останній в задоволенні позову прохав відмовити. Вказав , що після звільнення позивача відповідачем самостійно, без заявлених претензій працівника, було виявлено невідповідність розрахунків, а саме внаслідок програмної помилки відбулося неповне нарахування оплати праці за червень 2019 року.Таким чином відповідач вчинив добросовісні дії щодо виплати працівникові всіх належних йому коштів, про які він навіть не знав при звільненні та претензій щодо виплати не пред`являв.
Прохає зменшити розмір середнього заробітку, що має сплати роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум.
Одночасно прохав зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає розрахунок вартості послуг адвоката завищеним.
Позивач в судовому засіданні позов уточнив та остаточно прохав стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 13396,50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
Представник відповідача у надісланому на адресу суду відзиві на позов , прохав розгляд справи провести у його відсутність.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 28.09.2018 року працював на посаді фахівця групи з обслуговування фізичних та юридичних осіб відділу обслуговування клієнтів національного контакт-центру дирекції з управління відносинами з клієнтами ТОВ « Нова Пошта » .
Наказом № 104-К від 03.06.2019 року був переведений на посаду фахівця групи з обслуговування фізичних та юридичних осіб відділу обслуговування клієнтів національного контакт-центру дирекції з якості та клієнтського сервісу .
Наказом від 05.07.2019 року звільнений із займаної посади згідно п. 1 ст. 36 КЗпП за згодою сторін.
В день звільнення з позивачем проведено неповний розрахунок , а саме виплачена не вся сума належна працівникові при звільненні .
24.07.2019 року позивачеві відповідачем перераховано кошти на зарплатну картку у розмірі 1021,92 грн. та 15.08.2019 року – 340,64 грн.
Таким чином повний розрахунок з позивачем відповідачем здійснено лише 15.08.2019 року .
Відповідно до ч.1ст.117КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ « Про оплату праці » за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.
З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата.
Встановлено, що середня заробітна плата позивача за останні два місяці складає 17862 грн. ( 10518,30 грн. – заробітна плата за травень 2019 року + 7343,70 грн. – заробітна плата за червень 2019 року ),
а отже середньоденна заробітна плата складає 446,55 грн. ( 17862 грн. / 40 робочих днів травня та червня 2019 року ), що підтверджується матеріалами справи ( а.с. 9-10,30 ).
Згідно повідомлення ТОВ « Нова Пошта » в періоді із 05.07.2019 року по 15.08.2019 року – 30 робочих днів ( а.с. 54 ).
Таким чином загалом в періоді 30 робочих днів ( з дня звільнення - 05.07.2019 р. по день повного розрахунку - 15.08.2019 р. ), а отже сума середнього заробітку складає 13396,50 грн. ( 30 робочих днів * 446,55 грн. = 13396,50 грн. )
Суд приходить до висновку, що позивач має право на компенсацію середнього заробітку за затримку повного розрахунку при звільненні, однак, вирішуючи заявлений позов, необхідно виходити з принципу пропорційності.
Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип « Пропорційності » як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема і у питаннях захисту права працівника на оплату праці.
Дотримання принципу « пропорційності » передбачає, що втручання в право, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які б були менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 23.12.2015 року по справі № 6-837цс15 та від 12.09.2019 року по справі № 676/4533/16-ц.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці » встановлено, що при визначенні розміру відшкодування враховується розмір спірної суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інших конкретних обставин справи.
Враховуючи, що розмір недоплаченої суми є незначним у порівнянні з розміром середнього заробітку, той факт, що спору щодо виплат належних звільненому працівникові сум не було, що не заперечувалося сторонами по справі, всі розрахунки проведені відповідачем добровільно та добросовісно, суд приходить до висновку про необхідність пропорційного зменшення належного до стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, визначивши його розмір з урахуванням засад розумності і справедливості в розмірі 1500 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог в розмірі 826,78 грн. ( з огляду на той факт, що позовні вимоги задоволені на 11,2 % ).
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 86,06 грн., згідно вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12,13,81,137,141,259,263-265, 352 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Цивільний позов ОСОБА_1 – задовільнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Нова Пошта » (юридична адреса : м. Київ вул. Столичне Шосе,103, корп. 1, поверх 9, код ЄДРПОУ 31316718) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток завесь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1500 грн. ( одну тисячу п`ятсот гривень ).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Нова Пошта » на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 826,78 грн. ( вісімсот двадцять шість гривень 78 коп. ) .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Нова Пошта » на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 86,06 грн. ( вісімдесят шість гривень 06 коп. ).
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. Г. Путря
Судове рішення № 87647211, Полтавський районний суд Полтавської області було прийнято 17.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 545/2771/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: