Ухвала суду № 87646688, 14.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 лютого 2020 року м. Київ № 640/25246/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву б/н від 23.12.2019 "Про відвід складу суду" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" у адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ"

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправними дій та скасування наказу в частині,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якому просило суд:

- визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо визнання протиправними та скасування постанов від 29.10.2019 року про приєднання виконавчих проваджень № 60260134, № 60258848, № 60259987, № 60258900 до ЗВП № 59036926;

- визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. від 29.10.2019 року про приєднання виконавчих проваджень до ЗВП № 69036926.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року (суддя Шейко Т.І.) позовну заяву залишено без руху.

У зв`язку з невиконанням у повному обсязі ухвали суду від 19 грудня 2019 року, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року (суддя Шейко Т.І.) повторно залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 січня 2020 року (суддя Шейко Т.І.) відкрито провадження у адміністративній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні за правилами, передбаченими ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України).

12.02.2020 позивачем подано заяву б/н від 23.12.2019 "Про відвід складу суду" про відвід судді Шейко Т.І.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що у позивача виникли сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Шейко Т.І. з огляду на те, що суддею було двічі залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2020 (суддя Шейко Т.І.) визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" про відвід складу суду; передано адміністративну справу № 640/25246/19 для визначення судді з метою вирішення питання про відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.02.2020 вирішення питання про відвід судді Шейко Т.І. здійснюється суддею Пащенком К.С.

У відповідності ч. 4 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За приписами ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви б/н від 23.12.2019 "Про відвід складу суду" у письмовому провадженні.

Розглянувши відповідну заяву, суд звертає увагу на наступне.

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Поряд з цим, частини четверта статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладені заявником у заяві підстави для відводу судді, зважаючи на окреслені процесуальні приписи, з урахуванням того, що беззаперечних доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Шейко Т.І. при розгляді даної справи, зі змісту відповідної заяви про відвід не вбачається, суд вважає, що твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" про сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Шейко Т.І. щодо спору вказують на незгоду позивача з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, та водночас є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами як в площині процесуальних питань порушення принципу рівності сторін спору перед законом і судом та верховенства права, так і в цілому.

Окремо, суд зазначає, що посилання в заяві на незгоду з процесуальними рішеннями суду під час розгляду справи, в тому числі у зв`язку з відмовою головуючим суддею у задоволенні клопотання про виклик свідків, судом відхиляються, адже у випадку незгоди учасника справи з процесуальними рішеннями суду, така сторона не позбавлена можливості оскаржити судове рішення в апеляційному та касаційному порядку за правилами, встановленими КАС України.

Таким чином, враховуючи відсутність інших обґрунтованих підстав для відводу судді, твердження заявника про сумніви в неупередженості судді Шейко Т.І. є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 23.12.2019 "Про відвід складу суду" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" про відвід судді Шейко Т.І. у справі № 640/25246/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко