Рішення № 87643983, 18.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/17/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що з липня 2008 року йому призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". З метою перерахунку пенсії позивач у грудні 2019 року звернувся до відповідача із відповідною заявою, на що отримав відповідь, що для зарахування періоду роботи на посаді командира взводу Київського штабу державної воєнізованої гірничорятувальної служби з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року до стажу, який дає право на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", необхідно надати документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць саме Київським штабом державної воєнізованої гірничорятувальної служби. Позивач наполягає на тому, що у період з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року він повний робочий день працював на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 у Київському ВГРЗ Штабу ВГРЧ Центрального регіону Головного штабу ДВГРС МНС України та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Атестацію робочих місць за умовами праці було проведено згідно з вимогами чинного на той час законодавства, що підтверджується наказом Головного штабу державної воєнізованої гірничорятувальної служби №179 від 07.10.1999 року, а до складу атестаційної комісії входив саме Київський штаб державної воєнізованої гірничорятувальної служби. З цих підстав позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо незарахування йому періоду роботи на посаді командира взводу та заступника командира загону Київського воєнізованого гірничорятувального загону Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року до стажу, який дає право на обчислення пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", на пільгових умовах;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати період його роботи на посаді командира взводу та заступника командира загону Київського воєнізованого гірничорятувального загону Штабу ВГРЧ Центрального регіону ДВГРС МНС України з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року до стажу, який дає право на обчислення пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", на пільгових умовах.

Ухвалою судді від 08.01.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" не поширюється на працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), підпорядкованих Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення він наслідків Чорнобильської катастрофи. Тому стаж роботи позивача з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні, підпорядкованому Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій, не підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на обчислення пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Даний період роботи може бути зарахований тільки до пільгового стажу роботи по Списку №1 за умови надання документів, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці Київським штабом ДГРС. Відповідач стверджував, що підстави для зарахування до пільгового стажу роботи спірного періоду на підставі атестації робочих місць, проведеної Головним штабом ДВГРС, відсутні, оскільки дія цієї атестації не розповсюджується на працівників Київського штабу ДГРС. Заперечуючи свою бездіяльність у спірних правовідносинах, посилаючись на те, що позивач не звертався у встановленому порядку із заявою про перерахунок пенсії, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов І

ОСОБА_1 з 01.03.2000 року був прийнятий на роботу в Київський воєнізований гірничорятувальний загін Штабу воєнізованих гірничорятувальних частин Центрального регіону Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби МНС України на посаду командира взводу, на якій працював до 06.05.2002 року, а з 07.05.2002 року був переведений на посаду заступника командира загону, на якій працював до 27.07.2004 року. (а.с. 22, 54)

З 22.07.2008 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". (а.с. 45зв.)

На момент призначення пенсії загальний трудовий стаж позивача становив 29 років 6 місяців 12 днів, із них стаж роботи за Списком №1 - 14 років 7 місяців 23 дні (в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні МНС України та в Центральному регіональному спеціальному аварійно-рятувальному законі), а стаж шахтаря на підземних роботах - 2 місяці 12 днів (на шахті "Ведмежоярська"). (а.с. 46)

У подальшому пенсійним органом неодноразово здійснювався перерахунок загального трудового стажу та пільгового стажу роботи позивача. (а.с. 80зв., 82, 88, 89зв., 95, 101, 106)

Згідно з останнім наявним у матеріалах пенсійної справи розрахунком від 27.11.2019 року загальний трудовий стаж позивача становить 32 роки 4 місяці 15 днів, з них стаж роботи за Списком №1 - 11 років 8 місяців 6 днів, стаж шахтаря на підземних роботах відсутній. (а.с. 109)

При цьому у травні 2019 року позивач звернувся до Олександрійського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про надання інформації щодо підстав зменшення його пільгового стажу та розміру пенсії, зокрема причин неврахування до пільгового стажу періоду його служби в Київському воєнізованому гірничорятувальному загону Штабу ВГРЧ Центрального регіону Головного штабу ДВГРС МНС України з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року. (а.с. 123)

Листом №134/І-100 від 10.06.2019 року Олександрійський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомив позивача, що в стаж, що дає право на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", можливо зарахувати період роботи на посаді командира взводу Київського ВГРЗ за умови надання документів, що підтверджують проведення атестації робочих місць Київським штабом ДВГРС, до складу якої входив загін. (а.с. 124 - 125)

У листопаді 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 19.11.2019 року, у якій повідомив, що на вимогу Олександрійського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ГУ ПФУ в Кіровоградській області він надав документи, які підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці в Київському ВГРЗ Штабу ВГРЧ Центрального регіону Головного штабу ДВГРС МНС України, а сам наказ Державної воєнізованої гірничорятувальної служби №179 від 07.10.1999 року та довідку МНС про підтвердження наявного трудового стаду №28-3/24/97 від 25.03.2019 року. У зв`язку з цим просив зарахувати період його служби в Київському ВГРЗ Штабу ВГРЧ Центрального регіону Головного штабу ДВГРС МНС України з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року до пільгового стажу. (а.с. 43)

Листом №721/І-11 від 04.12.2019 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 , що для зарахування періоди роботи на посаді командира взводу Київського штабу державної воєнізованої гірничорятувальної служби з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року до стажу, який дає право на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", необхідно надати документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць саме Київським штабом ДГРС. (а.с. 44)

Позивач, не погодившись з такою відповіддю, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

З 16.09.2008 року набрав чинності Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці", спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

У статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачені особливості пенсійного забезпечення. Відповідно до цієї норми мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 10 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що дія статті 8 Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.

Цим Законом доповнено частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" абзацом третім такого змісту: "Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри "прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність".

Отже, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" запроваджено пільги пенсіонерам-шахтарям, зокрема підвищено мінімальний розмір пенсії до 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Ці пільги поширюються на працівників, зазначених у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 28.01.2014 року (справа № 21-455а13), від 24.06.2014 року (справа № 21-236а14-2).

З розрахунків стажу, наявних у матеріалам пенсійної справи позивача, вбачається, що період роботи позивача з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу ВГРЧ Центрального регіону Головного штабу ДВГРС МНС України не зарахований ні до стажу, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ні до стажу роботи шахтаря на підземних роботах, що дає право на обчислення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

За зверненням позивача від 19.11.2019 року відповідач відмовився врахувати цей період роботи до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пославшись на необхідність надання документів, що підтверджують проведення атестації робочих місць.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Як передбачено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Наведене свідчить, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, і лише в разі її відсутності або відсутності у ній відповідних записів, що не дозволяє з`ясувати відомості про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів. Зокрема, підтвердження спеціального трудового стажу шляхом подання уточнюючої довідки має проводитися тоді, коли відсутня трудова книжка або у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках, обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Пунктом 2 цієї постанови установлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. №461, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Згідно з пунктами 1, 4, 6, 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років.

Атестація робочих місць передбачає: зокрема обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок №383).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. 4.1. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. 4.2. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. 4.3. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. 4.4. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №343 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

У трудовій книжці позивача містяться такі записи про його роботу в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу воєнізованих гірничорятувальних частин Центрального регіону Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби МНС України:

- з 01.03.2000 року по 06.05.2002 року - на посаді командира взводу;

- з 07.05.2002 року по 27.07.2004 року - на посаді заступника командира загону.

У ці періоди роботи позивача були чинними Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, та Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року.

Професії (посади) командного складу гірничорятувальної частини (станції), зокрема командира взводу та заступника командира загону, на яких працював позивач, були віднесені до Списків №1, що підтверджується уточнюючими довідками №89/10-12 від 19.11.2007 року, №149 від 22.11.2008 року, а також додатково наданою позивачем уточнюючою довідкою Державної служби України з надзвичайних ситуацій №28-3/24/97 від 25.03.2019 року. (а.с. 17 - 18, 19, 20)

Відповідно до наказу УДК "Укрметротунельбуд" №89 від 11.11.1997 року "Про результати перевірки атестації робочих місць на підставі постанови КМУ від 01.02.92 р. №422", наказу Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №179 від 07.10.1999 року "Про результати перевірки атестації робочих місць на основі постанови КМУ від 01.02.92 р. №442" робочі місця, на яких працював позивач, за результатами атестації були визнані такими, що належать до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що надають право на отримання пенсії на пільгових умовах, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року. (а.с. 23 - 26)

Суд зазначає, що своєчасна проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Відповідальність за своєчасність та якість проведення такої атестації покладається на керівника підприємства.

Разом з тим, якщо атестація була проведена з порушенням строків її проведення, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами такої атестації.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Подібний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено раніше Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 16.09.2014 року у справі №21-307а14, та Верховним Судом у постановах від 16.05.2019 року у справі №161/17658/16-а, від 02.07.2019 року у справі №348/2182/16-а.

Отже, матеріалами пенсійної справи, зокрема записами у трудовій книжці, а також додатково наданою позивачем уточнюючою довідкою №28-3/24/97 від 25.03.2019 року підтверджено, що позивач у період з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року повний робочий день працював в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу воєнізованих гірничорятувальних частин Центрального регіону Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби МНС України на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Твердження відповідача про те, що позивачу необхідно надати документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць Київським штабом ДВГРС, до складу якого у 1999 році входив Київський воєнізований гірничорятувальний загін, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки наказ Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №179 від 07.10.1999 року, яким визначено перелік робочих місць працівників Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби, що мають право на пільгову пенсію згідно зі Списком №1, є належним документом, що підтверджує проведення роботодавцем атестації робочих місць, на яких працював позивач.

Суд враховує, що відповідач мав архівний витяг з цього наказу у своєму розпорядженні ще з 2017 року, коли отримав його на запит від архівного відділу Олександрійської міської ради Кіровоградської області. (а.с. 126 - 128)

Суд установив, що відповідач, розглядаючи звернення позивача про зарахування періоду його роботи в Київському ВГРЗ Штабу ВГРЧ Центрального регіону Головного штабу ДВГРС МНС України до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням додатково наданих позивачем документів, листом №721/І-11 від 04.12.2019 року безпідставно відмовив у цьому.

Тож таку відмову відповідача слід визнати протиправною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідний періоди роботи в Київському ВГРЗ Штабу ВГРЧ Центрального регіону Головного штабу ДВГРС МНС України.

Вирішуючи спір в частині вимог щодо врахування цього періоду роботи позивача також до стажу роботи для обчислення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", суд дійшов до таких висновків.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється зокрема на працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби", який був чинним на час роботи позивача в Київському ВГРЗ Штабу ВГРЧ Центрального регіону Головного штабу ДВГРС МНС України, аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об`єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба - професійна аварійно-рятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що державні аварійно-рятувальні служби створюються як професійні центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, іншими центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до статті 29 Гірничого закону України для здійснення екстрених і невідкладних заходів на підприємствах вугільної та гірничої галузей для рятування людей, гасіння пожеж, ліквідації наслідків вибухів, раптових викидів вугілля та газу, обвалів гірничих порід і виконання інших робіт, що потребують застосування засобів захисту органів дихання та спеціального оснащення, а також контролю та нагляду за здійсненням власником (керівником) гірничого підприємства профілактичних заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах створюються державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування).

Усі гірничі підприємства незалежно від форми власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації обслуговуються державними воєнізованими аварійно-рятувальними службами (формуваннями), які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів гірничих підприємств, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Положення про аварійно-рятувальні служби (формування) та їх статути затверджуються відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1992 року №608 "Про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості" утворено на базі воєнізованих гірничорятувальних частин Державного комітету по вугільній промисловості Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості та покладено на неї обов`язкове обслуговування всіх вуглевидобувних і вуглепереробних підприємств вугільної промисловості незалежно від форм власності.

Відповідно до Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1992 року №608, Державна воєнізована гірничорятувальна служба у вугільній промисловості (надалі - ДВГРС) - спеціалізована організація, що здійснює в установленому порядку гірничорятувальне обслуговування вугільних шахт, розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик, інших підприємств по видобутку та переробці вугілля незалежно від форм власності. ДВГРС підпорядкована Державному комітетові по вугільній промисловості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.1995 року №765 до вказаного Положення внесено зміни, якими передбачено, що ДВГРС підпорядкована Мінвуглепрому, постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 року №1508 внесено зміни, відповідно до яких ДВГРС підпорядкована Мінпаливенерго, а згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 року №720 ДВГРС підпорядкована Мінвуглепрому.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 05.12.2006 року №576 на базі Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості, що була створена Кабінетом Міністрів України згідно постанови від 05.11.1992 року №608, утворено Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості та затверджено Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості.

Відповідно до цього Положення Державна воєнізована гірничорятувальна служба у вугільній промисловості - спеціальна аварійно-рятувальна служба, що здійснює в установленому порядку гірничорятувальне обслуговування вугільних шахт, розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик, інших підприємств з видобутку та переробки вугілля незалежно від форм власності.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19.10.2012 року №815, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.11.2012 року за №1871/22183, затверджено Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості України.

Відповідно до цього Положення Державна воєнізована гірничорятувальна служба у вугільній промисловості України - державна спеціалізована (воєнізована) аварійно-рятувальна служба, яка здійснює в установленому порядку обслуговування гірничих підприємств незалежно від форм власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації. ДВГРС підпорядкована Міністерству енергетики та вугільної промисловості України.

Разом з тим, судом установлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 року №386 "Про передачу до сфери управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи воєнізованих гірничорятувальних формувань" Київський воєнізований гірничорятувальний загін, що належав до складу воєнізованої гірничорятувальної служби корпорації "Укрметротунельбуд", серед інших воєнізованих гірничорятувальних служб із сфери управління Міністерства промислової політики і Укрметротунельбуду, був переданий до сфери управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та на базі цих воєнізованих гірничорятувальних служб було утворено Державну воєнізовану гірничорятувальну службу з покладенням на неї функцій з обслуговування на госпрозрахунковій основі промислових об`єктів незалежно від форм власності та методичного керівництва діяльністю газорятувальних підрозділів Міністерства промислової політики.

Згодом на виконання Указу Президента України від 21.11.2003 року №1328/2003 "Про вдосконалення управління у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" на базі Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби, Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби пошуку і рятування туристів, Державної пошуково-рятувальної служби на водних об`єктах, Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби, Державного підприємства "Центральний спеціалізований (воєнізований) аварійно-рятувальний загін", що належать до сфери управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Міністерства і ліквідуються, було утворено Державну спеціальну (воєнізовану) аварійно-рятувальну службу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи те, що Київський воєнізований гірничорятувальний загін, у якому працював позивач у період з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року, підпорядковувався Штабу воєнізованих гірничорятувальних частин Центрального регіону Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби МНС України, та не належав до сфери управління Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України, тому цей період роботи позивача не дає підстав для віднесення його до кола осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Суд дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах, пов`язаних з зарахуванням періоду роботи позивача в Київському ВГРЗ до стажу роботи шахтаря, який дає право на гарантії та пільги, передбачені Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", відповідач не допустив протиправної бездіяльності, та не приймав незаконних рішень чи дій. Тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору пропороційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 768, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 5, 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, викладену у листі №721/І-11 від 04.12.2019 року, у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу воєнізованих гірничорятувальних частин Центрального регіону Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби МНС України з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №1, період роботи в Київському воєнізованому гірничорятувальному загоні Штабу воєнізованих гірничорятувальних частин Центрального регіону Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби МНС України з 01.03.2000 року по 27.07.2004 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 768, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш