Ухвала суду № 87643645, 10.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

10 лютого 2020 року м.Київ 320/6895/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за відсутності сторін та їхніх представників, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології доріг" до державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

до суду з позовом звернулось ТОВ "Сучасні технології доріг", в якому просило скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 12.12.2017 № 399502/31364143 та зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 41 від 11.10.2017.

Ухвалою суду від 27.12.2018 було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду.

Натомість, у судові засідання 17.12.2019 та 10.02.2020, позивач, повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи не з`явився, надавши 17.12.2019 клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши доводи клопотання та матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на таке:

відповідно до п.3 резолютивної частини ухвали суду від 27.12.2018 явка позивача у судове засідання була визнана судом обов`язковою.

На підставі п.1 ч.1 ст.241 КАСУ ухвала є різновидом судового рішення. Згідно із ч.1 ст.370 КАСУ судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

пунктом 3 ч.5 ст.44 КАСУ на учасника справи покладається обов`язок з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Імперативними приписами ч.1 ст.45 КАСУ для учасників справи встановлена заборона на зловживання наданими процесуальними правами.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, - ч.2 ст.45 КАСУ.

До завдань адміністративного судочинства відповідно ст.2 КАСУ віднесено своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, рішенням суду від 27.12.2018 явка позивача у судові засідання була визнана обов`язковою. Рішення суду набрало законної сили, тому має зобов`язальний характер і для заявника, який в силу п.3 ч.5 ст.44 КАСУ повинен був з`явитися в судові засідання за викликом суду. Про поважність причин своєї неявки суд не сповістив, відтак є наявні підстави вважати, що позивач знехтував покладеним на нього законом обов`язком і такі дії потягнули за собою зволікання у розгляді справи, що суперечить завданню адміністративного судочинства.

У даному випадку суд вважає, що позивач допустив зловживання своїми процесуальними правами, не з`являючись до суду, в той час як його явка визнана обов`язковою.

Принцип диспозитивності, визначений у ст.9 КАСУ, у першу чергу, спрямований на забезпечення реалізації законних і обґрунтованих інтересів осіб, які беруть участь у справі, тому відсутні підстави для ототожнення значення «права на доступ до правосуддя» з нічим не обмеженою свавільною поведінкою учасника справи. Право на доступ до правосуддя не може служити виправданням безпідставного використання прав, не пов`язаних з метою їх реального захисту.

Свобода розпорядження національними засобами захисту обмежена вимогами закону та інтересами інших учасників, тому виявивши факт зловживання процесуальними правами, суд повинен застосувати відповідні заходи для припинення такої діяльності.

Повага до суду повинна формуватись на державному рівні. Судова влада має користуватися соціальним авторитетом аполітичного наповнення. Повагу до суду варто розглядати як важливу соціальну і правову цінність. Соціальну тому, що від ступеня поваги залежить суспільна довіра до суду та його представників. У юридичному розумінні це уможливлює нормальне виконання суддями своїх функціональних обов`язків. Правова цінність поваги, якщо це справді повага, а не імітація, виражається у конкретній поведінці учасників судочинства, які цю повагу засвідчують беззаперечним виконанням процесуальних вимог.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).

Отже, позивач має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (наприклад, розгляд справи в режимі відеоконференції, у разі неможливості особистої явки до суду).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства.)

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа "Скопелліті проти Італії" від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25 березня 1999 року).

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене також забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, інтереси відповідача.

Керуючись статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології доріг" (ЄДРПОУ 31364143, м.Вишневе Київської області, вул.Київська, буд. 29-А, 08132) до Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ - 39232197, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) про зобов"язання вчинити дії,- залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.