Рішення № 87643567, 18.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. справа № 300/2304/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськторф” до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправним та скасування припису № 374 від 08.11.2019, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Івано-Франківськторф” (надалі – позивач, ПАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Карпатського округу (надалі – відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис № 374 від 08.11.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу в період з 05.11.2019 по 06.11.2019 проведено з порушеннями вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо виконання позивачем припису № 212 від 13.08.2019. Представник позивача зазначив, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, не відповідають дійсності. Так, наявність договору від 10.03.1997 про право тимчасового користування земельною ділянкою, на думку позивача, згідно з статтею 23 Кодексу України про надра надає ПАТ “Івано-Франківськторф” право проводити роботи на ділянці торфовища «Під Бором в селі Верхній Струтин» без спеціального дозволу. Окрім цього, позивач розпочав процедуру по продовженню спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 № 1083, а 12.06.2017 ПАТ “Івано-Франківськторф” отримав витяг з протоколу засідань Комісії з питань погодження надання надр у користування від 31.05.2017 № 22 про погодження Мінприроди продовження строку дії користування надрами. Також представник позивача зазначив, що ПАТ “Івано-Франківськторф” неодноразово подавало заяви про продовження та внесення змін до дозволу на користування надрами, однак Держгеослужба кожного разу повертала такі заяви з різних причин. Так, станом на 22.11.2019 на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» є довідка щодо спеціального дозволу позивача, яка містить відомості про зареєстровану заяву на продовження спеціального дозволу. При цьому, відсутня інформація про відмову в продовженні ПАТ “Івано-Франківськторф” спеціального дозволу. Щодо відсутності державної реєстрації речового права позивача на земельну ділянку, то представник ПАТ “Івано-Франківськторф” вказав на наявність договору 10.03.1997 про право тимчасового користування земельною ділянкою, який діє до 2020 року, та зареєстрований в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею. В рішенні Верхньострутинської сільської ради від 28.12.2003 року немає згадки про припинення договору від 10.03.1997 про право тимчасового користування земельною ділянкою. Після повернення земельної ділянки на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2014 року у справі № 909/794/14 з комунальної власності Верхньострутинської сільскої ради до державної власності, позивач повернувся до договору про право тимчасового користування земельною ділянкою від 10.03.1997. Також такий договір не визнавався судом недійсним, не розривався сторонами, а тому є правовою підставою для землекористування.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

11.12.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив № 06-09/1547 від 09.12.2019 Державної екологічної інспекції Карпатського округу на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Так представник відповідача вказав, що термін дії Спеціального дозволу на користування надрами № 1083, який виданий позивачу 24.09.1997, закінчився 24.09.2017, і на час перевірки строк його дії не продовжено. Окрім цього, ПАТ “Івано-Франківськторф” не оформило право користування земельною ділянкою торфовища «Під Бором» в селі Верхній Струтин, оскільки згідно даних Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку право власності на земельну ділянку, якою користується позивач належить Івано-Франківській обласній держаній адміністрації. Відсутня інформація про державну реєстрацію за ПАТ “Івано-Франківськторф” будь-якого речового права на земельну ділянку торфовища «Під Бором». Договір від 09.03.1997 на право тимчасового користування земельною ділянкою не є підставою для користування земельною ділянкою, оскільки припинив свою дію внаслідок укладення між Верхньострутинською сільською радою та ПАТ “Івано-Франківськторф” договору оренди землі від 09.01.2014 року, який в подальшому був визнаний недійсним рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2014 року у справі № 909/794/14. На виконання рішення суду земельна ділянка по акту від 29.05.2015 року повернута Івано-Франківській обласній державній адміністрації. На даний час вказана земельна ділянка перебуває в державній власності. Таким чином, на думку представника відповідача, ПАТ “Івано-Франківськторф” безпідставно використовує земельну ділянку в урочищі “Під Бором”. За вказаних обставин, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити (том 1, а.с. 136-148).

18.12.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь № 153 від 18.12.2019 ПАТ “Івано-Франківськторф” на відзив відповідача. Представник позивача додатково вказує на те, що ПАТ “Івано-Франківськторф” виконав умови, вказані в Протоколі комісії з питань погодження надання надр у користування від 31.05.2017 № 22, яким погоджено продовження строку дії Спеціального дозволу № 1083 від 24.09.1997, що підтверджується копіями листів Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів за № 06-13/768 від 04.07.2017, Дністровського басейнового управління водних ресурсів за № 06-13/284 від 25.02.2019 та Івано-Франківського обласного управління екології та природних ресурсів за № 05-14/2667 від 12.07.2017. Також договір від 09.03.1997 на право тимчасового користування земельною ділянкою був укладений відповідно до норм чинного на той час законодавства, а право зареєстроване в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею. Щодо рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2014 в справі № 909/794/14, то воно стосується лише договору оренди землі від 09.01.2004, а не договору від 09.03.1997 на право тимчасового користування земельною ділянкою. При цьому, позивач з 1996 року сплачує плату за землю, якою користується в урочищі “Під Бором”. Також 26.09.2018 розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 549 надано ПАТ “Івано-Франківськторф” земельну ділянку площею 11,4099 га державної власності кадастровий номер 2624880901:01:004:0004 на 49 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами. На решту земельної ділянки в урочищі “Під Бором” здійснюється виготовлення проектної документації з землеустрою для їх передачі в оренду позивачу (том 1, а.с. 189-193).

23.12.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 06-09/1592 від 20.12.2019 на відповідь ПАТ “Івано-Франківськторф” на відзив. Представник відповідача зазначив, що позивач виконав лише пункти 1 та 4 припису № 212 від 13.08.2019, а пункти 2 та 3 залишились не виконаними. Так, ПАТ “Івано-Франківськторф” здійснює користування надрами в урочищі «Під Бором» Рожнятівського району Івано-Франківської області без спеціального дозволу та за відсутності будь-яких чинних правовстановлючих документів на таку земельну ділянку (том 1, а.с. 242-254).

В період з 02.01.2020 року по 17.01.2020 року головуючий суддя у справі перебував у відпустці, з 20.01.2020 року по 24.01.2020 року - у відрядженні для проходження обов`язкового навчання.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

ПАТ “Івано-Франківськторф” зареєстроване 04.02.2000 як юридична особа, основний вид діяльності – 08.92 Добування торфу. Вказані обставини підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15.08.2019 Державна екологічна інспекція Карпатського округу прийняла припис № 212, згідно якого зобов`язано позивача до 15.09.2019:

1) забезпечувати безпеку навколишнього природного середовища, ділянки порушені при надрокористуванні приводити в стан придатний для подальшого використання;

2) видобування корисних копалин (торф) здійснювати за наявності спеціального дозволу на користування надр;

3) провести державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, які знаходяться в користуванні;

4) здійснювати заходи щодо запобігання забруднення земель стічними водами (том 2, а.с.40).

01.11.2019 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу на підставі статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 № 258, з метою контролю за станом виконання ПАТ “Івано-Франківськторф” припису від 13.08.2019 № 212, прийнято наказ № 355 «Щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)». Згідно вказаного наказу відповідача направлено для проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ “Івано-Франківськторф”: 05, 06 листопада 2019 року, головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області – державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського окружного Сидорчука О.В.; 05, 06 листопада 2019 року, начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Управління державного екологічного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області – старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу Кульбанського О.Ю. (том 1, а.с. 17).

01.11.2019 Державна екологічна інспекція Карпатського округу видала державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Карпатського окружного Сидорчуку О.В. та старшому державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу Кульбанському О.Ю. направлення № 374 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПАТ “Івано-Франківськторф” (том 1, а.с. 16).

На підставі вищевказаних наказу № 355 від 01.11.2019 та направлення № 374 від 01.11.2019, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу в період з 05.11.2019 по 06.11.2019 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, який здійснює видобуток торфу за межами населеного пункту село Верхній Струтин на ділянці «Під Бором» Рожнятівського району.

За результатом позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт від 06.11.2019, згідно якого державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу встановлено такі порушення: виконано пункти 1, 4 та не виконано вимоги пунктів 2 та 3 припису № 212 від 15.08.2019: користування надрами здійснюється за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр (статті 19 Кодексу України про надра); відсутня державна реєстрація прав на земельну ділянку (статті 125, 126 Земельного кодексу України, частина 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Вказаний акт від 06.11.2019 містить підпис генерального директора ПАТ “Івано-Франківськторф” Дмитріва В.В. (том 1, а.с. 13).

08.11.2019 Державна екологічна інспекція Карпатського округу прийняла припис № 374, згідно якого зобов`язано позивача до 15.12.2019:

- видобування корисних копалин (торф) здійснювати за наявності спеціального дозволу на користування надр;

- провести державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, які знаходяться в користуванні (том 1, а.с.45-46).

Вказаний припис від 08.11.2019 підписаний генеральним директором ПАТ “Івано-Франківськторф” Дмитрівим В.В.

12.11.2019 ПАТ “Івано-Франківськторф” листом № 126 подало відповідачу заперечення та зауваження до акту від 06.11.2019 (том 1, а.с. 47).

Вважаючи протиправним припис № 374 від 08.11.2019, ПАТ “Івано-Франківськторф” звернулося з цим позовом до суду, в якому просить скасувати зазначений припис № 374 від 08.11.2019.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу і права власника від його імені здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених законом.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, визначена в статті 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

Так, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів і діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 312 від 11.08.2017, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, затверджено Положення про територіальні органи Держекоінспекції.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 347 від 04.10.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2017 за № 1174/32626, внесено зміни до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 312 від 11.08.2017 “Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, та затверджено Положення про державні екологічні інспекції в округах.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення про державні екологічні інспекції в округах, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 347 від 04.10.2018, Державна екологічна інспекція відповідного округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 102 від 21.02.2018 “Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища”, утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 102 від 21.02.2018 “Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища” створено юридичну особу публічного права Державна екологічна інспекція Карпатського округу та ліквідовано Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 14.12.2018 внесено запис про реєстрацію Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, відповідач є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Згідно з пунктом 2 наказу Державної екологічної інспекції України № 113 від 26.03.2019 “Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Карпатського округу”, Державна екологічна інспекція України здійснює свої повноваження на території Івано-Франківської та Чернівецької областей у межах встановлених Положенням про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, через утворений у відповідному порядку міжрегіональний територіальний орган Держекоінспекції, Державну екологічну інспекцію Карпатського округу (том 1, а.с. 192).

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, відповідач здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про охорону земель, надр, зокрема: щодо використання та охорони надр; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Пунктом 3 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу визначено, що відповідач проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Відповідно до пункту 1 наказу Державної екологічної інспекції України №119 від 01.04.2019 “Про реалізацію заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекції на 2019”, з метою реалізації планових заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекції та її територіальних органів, затверджених наказом Держекоінспекції №262 від 30.11.2018, у колонці 9 “Найменування органу державного нагляду (контролю)” Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, затвердженого наказом Держекоінспекції від 30.11.2018 №262 слова “Інспекція в Івано-Франківській області” та “Інспекція у Чернівецькій області” замінити словами “Інспекція Карпатського округу”.

Таким чином, Державна екологічна інспекція Карпатського округу є уповноваженим органом Державної екологічної інспекції України, який наділений повноваженнями щодо здійснення на території Івано-Франківської та Чернівецької областей заходів державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства в тому числі щодо використання та охорони надр.

Судом не встановлено обставини, які свідчать про порушення Державною екологічною інспекцією Карпатського округу встановленого Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (надалі - Закон № 877-V) порядку проведення позапланового заходу, оформленого актом від 06.11.2019 року, та не забезпечення права ПАТ “Івано-Франківськторф” на участь в прийнятті припису № 374 від 08.11.2019 року. Позивач в позовній заяві не вказує на порушення відповідачем його прав під час проведення перевірки.

Щодо пункту 1 припису Державної екологічної інспекції Карпатського округу № 374 від 08.11.2019, суд вказує на таке.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

24.09.1997 Державна служба геології та надр України видала ПАТ “Івано-Франківськторф” спеціальний дозвіл на користування надрами за № 1083, а саме: на видобування торфу, придатного для приготування торф`яних компостів, родовище “Під Бором”, Рожнятівський район, Івано-Франківська область (том 1, а.с. 158). Строк дії спеціального дозволу на користування надрами 20 років, спеціальний дозвіл на користування надрами від 24.09.1997 за № 1083 дійсний до 24.09.2017.

Таким чином, станом на час проведення державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу в період з 05.11.2019 по 06.11.2019 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, який здійснює видобуток торфу за межами населеного пункту село Верхній Струтин на ділянці «Під Бором» Рожнятівського району, а також складання припису № 374 від 08.11.2019, строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 за № 1083 закінчився.

Згідно витягу з Інформаційної електронної бази спеціальних дозволів на користування надрами ДНВП “Геоінформ України” спеціальний дозвіл на користування надрами від 24.09.1997 за № 1083, виданий ПАТ “Івано-Франківськторф”, є недійсним (том 1, а.с. 161-162).

В той же час, факт користування позивачем надрами на ділянці “Під Бором” Рожнятівського району, Івано-Франківської області, після закінчення строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 за № 1083 підтверджується листом Державної служби геології та надр України від 30.07.2019 № 13948/01/10-19 “Щодо надання копій звітних балансів за формою № 5-гр”, згідно якого об`єми видобутку торфу на родовищі “Під Бором” за 2017 рік – склали 5,7 тис.т., за 2018 рік – 6,1 тис.т. (том 1, а.с. 163). Факт видобутку торфу на родовищі “Під Бором” підтверджується також копією звітного балансу запасів корисних копалин за 2018 рік (том 1, а.с. 164) та довідкою позивача про сплату збору за користування надрами для видобування корисних копалин, згідно якої за видобутий торф в 2018 році до бюджету сплачено 36291,00 грн. (том 1, а.с. 165).

Представник позивача зазначив, що з метою продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 за № 1083, ПАТ “Івано-Франківськторф” зверталось до Державної служи геології та надр України з відповідними заявами від 02.03.2017 за № 23 та від 15.05.2017 за № 47 (том 1, а.с. 52, 54).

В свою чергу, Міністерство екології та природніх ресурсів України листом від 21.06.2017 № 5/4-1.175042-17 надало позивачу витяг з протоколу засідань Комісії з питань погодження надання надр у користування від 31.05.2017 № 22, згідно якого ПАТ “Івано-Франківськторф” надано погодження на продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування торфу на родовищі “Під Бором” Рожнятівського району Івано-Франківської області, за умов виконання позивачем зобов`язань щодо недопущення видобування торфу всупереч статтям 80, 87-89 Водного кодексу України, та дотимання інших вимог природоохоронного та земельного законодавства (том 1, а.с. 57).

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів Укрваїни від 30.05.2011 № 615, який також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін (надалі – Порядок № 615).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 615 видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

В свою чергу, частиною 6 статті 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” визначено, що у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що ПАТ “Івано-Франківськторф” неодноразово звертався до Державної служби геології та надр України із заявами про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 за № 1083, однак жодного рішення, оформленого наказом, Державна служба геології та надр України у визначений законодавством термін не прийняла. Тому, на думку представника ПАТ “Івано-Франківськторф”, позивач має право здійснювати видобуток торфу за принципом “мовчазної згоди”, який передбачений частиною 1 статті 4-1 Закону України від 06.09.2005 № 2806-IV “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Судом встановлено, що ПАТ “Івано-Франківськторф” листами від 07.08.2018 № 81, від 27.08.2018 № 84, від 03.12.2018 № 102, від 01.04.2019 №20, від 24.04.2019 № 22, від 11.05.2019 № 30 звертався до Державної служби геології та надр України з метою продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 за № 1083.

В свою чергу, Державна служба геології та надр України листами від 02.08.2018 № 14962/03/12-18, від 21.08.2018 № 16495/03/12, від 16.10.2018 № 20722/03/12-8, від 13.02.2019 № 3090/03/12-19, від 08.04.2019 № 6698/03/12-10, від 02.05.2019 № 8045/03/12-19, від 20.06.2019 № 11302/03/12-19 повертала документи позивачу, не приймаючи рішення по суті (том 2, а.с. 62-88).

Частиною 5 статті 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” встановлено підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

При цьому, згідно з пунктом 21 Порядку № 615 у разі відмови в наданні, продовженні строку дії, переоформленні дозволу або внесенні змін до нього документи повертаються в повному обсязі заявникові.

Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку (пункт 25 Порядку № 615).

ПАТ “Івано-Франківськторф” в позовній заяві вказує на протиправну бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не продовження строку дії дозволу спеціального дозволу на користування надрами від 24.09.1997 за № 1083. Суд вважає, що ПАТ “Івано-Франківськторф” не позбавлене можливості звернутися за захистом свої прав в судовому порядку, однак така бездіяльність Державної служби геології та надр України не є предметом розгляду в цій адміністративній справі.

Предметом розгляду в цій справі є правомірність індивідуального акта суб`єкта владних повноважень, а саме виданого Державною екологічною інспекцією Карпатського округу припису № 374 від 08.11.2019 станом на час його прийняття.

Позивач в позовній заяві вказує на те, що відповідач необгрунтовано під час перевірки та винесення припису не взяв до уваги його пояснення та подані листи про те, що ПАТ “Івано-Франківськторф” після закінчення дії спеціального дозволу неодноразово подавав заяви на його продовження. Однак Державна служба геології та надр України вчиняла бездіяльність та у встановлений законом строк не розглядала його заяви, або безпідставно з різних причин, що забороняється законом, повертала заяви підприємства. Тому, за принципом “мовчазної згоди” робота ПАТ “Івано-Франківськторф” на родовищі носить правовий характер.

Суд оцінивши матеріали справи, зокрема подані позивачем листи ПАТ “Івано-Франківськторф” та відповіді Державної служби геології та надр України, листи Міністерства екології та природних ресурсів України, розуміє обурення підприємства щодо законності дій вказаних органів державної влади. Однак в даному випадку суд при оцінці доводів сторін обмежений предметом доказування та межами розгляду цієї адміністративної справи.

Суд звертає увагу на те, що до повноважень Державної екологічної інспекції Карпатського округу входить здійснення контролю щодо наявності в суб`єкта господарювання спеціального дозволу на користування надрами. Державна екологічна інспекція Карпатського округу не наділена повноваженнями під час проведення перевірки давати оцінку правомірності дій чи рішень інших органів державної влади, оскільки в протилежному випадку діятиме не в межах повноважень, що забороняється частиною 2 статті 19 Конституції України. Такі повноваження надані або вищестоячому органу чи посадовій особі в процедурі адміністративного оскарження або суду при розгляді конкретної адміністративної справи. Зокрема, таку оцінку може надати лише компетентний суд при розгляді справи в якій будуть оскаржені вищевказані бездіяльність, дії чи рішення Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України.

Щодо доводів представників позивача про те, що ПАТ “Івано-Франківськторф” має право на підставі статті 23 Кодексу України про надра видобувати корисні копалини без спеціальних дозволів загальною глибиною до двох метрів, то суд вказує на таке.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до торфових родовищ, яка затверджена наказом Державною комісією України по запасах корисних копалин від 25.10.2004 № 224 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за № 1418/10017, торфове родовище - ділянка надр, що містить торфові поклади, які за розміром, якістю та умовами залягання придатні для рентабельної розробки.

При цьому, згідно з пунктами 3.4-3.6 вказаної Інструкції торфовий очіс (очісний шар торфу) - поверхневий рослинний шар покриву торфового родовища з живих і відмерлих мохів і трав, ще не порушений оторфуванням. Нульова межа торфового родовища - межа виклинювання торфового покладу. Межа промислової глибини торфового покладу - умовна межа, яка проводиться на площі торфового родовища по глибині торфового покладу, у межах якого економічно доцільна розробка торфового родовища. Глибина розробки – це глибина технологічних процесів, які спрямовані на вилучення торфу.

Згідно довідки ПАТ “Івано-Франківськторф” про глибину розробки торфу на торфовому родовищі, за 2017 рік – 40 см, за 2018 рік – 24 см, за 2019 станом на 01.10.2019 – 32 см. (том 2, а.с. 49).

Суд звертає увагу на те, що стаття 23 Кодексу України про надра регламентує право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей.

Так, вказана Стаття дійсно говорить, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу. Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

З огляду на зміст статті 23 Кодексу України про надра, суд вважає, що дана норма надає право на видобування корисних копалин місцевого значення і торфу загальною глибиною розробки до двох метрів лише землевласникам і землекористувачам в межах наданих їм земельних ділянок.

Однак, в даному випадку відповідачем в приписі № 374 від 18.11.2019 року також встановлено, що ПАТ “Івано-Франківськторф” немає права на користування земельною ділянкою, на якій здійснюється видобуток торфу.

Таким чином, для встановлення права позивача на видобуток торфу згідно з статтею 23 Кодексу України про надра, потрібно дослідити чи ПАТ “Івано-Франківськторф” є власником чи законним користувачем земельної ділянки на якій розташоване родовище торфу в урочищі “Під бором”.

Дослідження такого права суд здійснює в розрізі пункту 2 припису № 374 від 08.11.2019, яким зобов`язано ПАТ “Івано-Франківськторф” провести державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, які знаходяться в користуванні.

Отже, відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

В свою чергу, частиною 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Частиною 1 статті 30 Закону України “Про Державний земельний кадастр” передбачено, що Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання: органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) земельних ділянок, речових прав на них чи розмір плати за користування земельною ділянкою.

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом від 30.07.2019 № 0-9-0.2-4423/0/2-19 повідомило відповідача, що відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, за Державою в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації зареєстроване право власності на такі земельні ділянки:

- кадастровий номер: 264880901:01:004:0004 площею 11,4099 га (для розміщення та експлуатації будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами;

- кадастровий номер: 264880901:01:004:0006 площа 172,1564 га (землі промисловості, транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення) для видобутку торфу. Відомості про зареєстроване право оренди за ПАТ “Івано-Франківськторф” до системи Державного земельного кадастру станом на 30.07.2019 не надходили (том 1, а.с. 176).

Таким чином, вищевказані земельні ділянки, в тому числі площею 172,1564 га. на якій розташоване родовище торфу в урочищі “Під Бором”, на час складання відповідачем припису № 374 від 08.11.2019 перебули у державній власності в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Будь-яке речове право за ПАТ “Івано-Франківськторф” не зареєстроване.

Суд розглянув доводи позивача про те, що ПАТ “Івано-Франківськторф” користується земельною ділянкою площею 172,1564 га. на якій розташоване родовище “Під Бором” на підставі договору на право тимчасового користування землею/в тому числі на умовах оренди/ від 09.03.1997 року, зареєстрованого відповідно до законодавства, яке діяло на час його укладення, а тому згідно з частиною 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" його право користування є дійсним.

Суд встановив, що 09.03.1997 між Верхньострутинською сільською радою та ВАТ “Івано-Франківськторф” було укладено договір на право тимчасового користування землею користування землею/в тому числі на умовах оренди/ площею 241,7 га на 10 років. Подана суду копія договору містить запис про реєстрацію договору в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Верхньострутинської сільської ради за № 1. Відповідно до вищенаведеного договору, земельна ділянка передана на умовах тимчасового користування (том 1, а.с. 166).

10.03.1997 рішенням Верхньострутинської сільської ради 10 сесії 2 демократичного скликання продовжено термін тимчасового користування земельною ділянкою торф`яного родовища “Під Бором” площею 241,7 га на 10 років, про що суду подано копію цього рішення (том 2, а.с. 6-7)

05.03.2001 рішенням 12 сесії 3 демократичного скликання Верхньострутинської сільської ради продовжено термін користування до 20 років на час дії ліцензії та зобов`язано внести зміни до договору на право користування земельної ділянки від 09.03.1997 року, про що позивачем подано суду копію рішення рішенням 12 сесії 3 демократичного скликання Верхньострутинської сільської ради, протоколу 12-ї сесії сільської ради 111-го демократичного скликання від 05.03.2001 року та договору про внесення змін договору на право користування земельної ділянки від 09.03.1997 року. На підставі цього рішення внесено зміни до договору на право тимчасового користування землею від 09.03.1997 в такій редакції: “земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування терміном до 2020 року для видобутку торфу згідно рішення Верхньострутинської сільської ради від 05.03.2001 року” (том 2, а.с. 8-10, том 1, а.с. 167).

Рішенням Верхньострутинської сільської ради від 28.12.2003 затверджено звіт по інвентаризації земельної ділянки під торф`яне родовище «Під Бором» правлінню ВАТ «Івано-Франківськторф» в с.Верхній Струтинь Рожнятівського району Івано-0Франківській області, складений ДП “Івано-Франківський регіональний центр державного земельного кадастру”. Під час інвентаризації землі, як вказує позивач та як зазначено в самому звіті по інвентаризації, було встановлено, що площа земельної ділянки під родовищем торфу в урочищі “Під Бором” складає не 241,7 га, а 222,3250 га. Вказаним вище рішенням сільська рада також передала в оренду ВАТ “Івано-Франківськторф” земельну ділянку площею 222,3250 га для експлуатації родовища торфу в урочищі “Під Бором” (том. 1, а.с. 196, 199-200).

09.01.2004 між Верхньострутинською сільською радою та ВАТ “Івано-Франківськторф” було укладено терміном на 17 років договір оренди землі площею 222,3250 га, який зареєстрований Івано-Франківським центром ДЗК №040421000012 від 29.01.2004 (том 1, а.с. 168-170).

Отже, незважаючи на те, що ні вищевказане рішення ради від 28.12.2003 року, ні договір оренди від 09.01.2004 року не містять прописаного висновку (згоди) сторін про припинення договору на право тимчасового користування землею від 09.03.1997 року, проте, на переконання суду, наявність такої домовленості випливає з конклюдентних дій самих сторін. В даному випадку, про це свідчить факт укладення Верхньострутинською сільською радою та ВАТ “Івано-Франківськторф” договору оренди землі від 09.01.2004 року. З моменту його державної реєстрації, є припиненими між тими ж сторонами зобов`язання за договором на право тимчасового користування землею від 09.03.1997 року та виникли зобов`язання щодо користування землею за договором оренди землі від 09.01.2004 року, що за відсутності спеціальної норми відповідає загальним правилам припинення зобов`язань, передбаченим частиною 2 статті 604 Цивільного кодексу України. Інше тлумачення вказаних правовідносин та норм права допускало б існування між тими самими сторонами в той самий проміжок часу двох правочинів, які надавали б право користування позивачу земельною ділянкою в урочищі «Під Бором» для видобутку торфу згідно дозволу на користування надрами № 1083 від 24.09.1997 року, що не відповідало б загальним засадам справедливості, добросовісності та розумності законодавства.

Отже, є безпідставними доводи позивача про те, що договір на право тимчасового користування землею від 09.03.1997 року є чинним.

Судом встановлено, що в подальшому Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/794/14 прийнято рішення від 11.11.2014, яким визнано недійсним договір оренди землі, укладений 09.01.2004 між Верхньострутинською сільською радою та ПАТ “Івано-Франківськторф”, та зобов`язано ПАТ “Івано-Франківськторф” повернути земельну ділянку площею 222,3250 га, яка знаходиться на території Верхньострутинської сільської ради в урочищі “Під Бором”, за межами населеного пункту с.Верхній Струтин Рожнятівського району до державної власності (том 1, а.с. 171-174).

На виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 136 від 13.02.2015 ПАТ “Івано-Франківськторф” повернуло вказану земельну ділянку площею 222,3250 га, кадастровий номер 2624880901:004:0001, до державної власності, передавши її по акту приймання-передачі Івано-Франківській обласній державній адміністрації, що підтверджується копією такого акту від 29.05.2015 (том 1, а.с. 175).

05.12.2016 розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації земельна ділянка площею 222,3250 га поділена на 3 земельні ділянки: кадастровий номер: 264880901:01:004:0006 площа 172,1564 га., кадастровий номер: 264880901:01:004:0005 площа 38,7587 га., кадастровий номер: 264880901:01:004:0004 площа 11,4099 га.

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом від 30.07.2019 № 0-9-0.2-4423/0/2-19 повідомило відповідача, що відомості про зареєстроване право оренди за ПАТ “Івано-Франківськторф” до системи Державного земельного кадастру на вищевказані земельні ділянки станом на 30.07.2019 не надходили (том 1, а.с. 176).

Таким чином, вищевказані земельні ділянки на час винесення відповідачем припису № 374 від 18.11.2019 перебули у державній власності в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Щодо доводів представника позивача про те, що ПАТ “Івано-Франківськторф” вчинило всі необхідні дії для того, щоб укласти з Івано Франківською обласною державною адміністрацією договір оренди, зокрема, в 2016-2019 роках розробили за власні кошти проекти технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 222,3250 га на три окремі ділянки, замовили розробку проектів зонування або детального плану території, то на переконання суду, вказані обставини лише свідчать про добросовісність дій позивача з метою належного оформлення з Івано Франківською обласною державною адміністрацією як розпорядником вказаної землі правовідносин щодо оренди земельних ділянок державної власності. Однак в силу норм статтей 125, 126 Земельного кодексу України, статті 3 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" такі факти не дають підстав для користування вказаними земельними ділянками, оскільки речове право виникає лише після його державної реєстрації.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність припису № 374 від 18.11.2019, який зобов`язує ПАТ “Івано-Франківськторф” здійснювати видобування корисних копалин (торфу) за наявності спеціального дозволу на користування надр та провести державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, які знаходяться в його користуванні.

Підсумовуючи, суд вважає, що належить відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськторф” до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправним та скасування припису № 374 від 08.11.2019.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськторф” до Державної екологічної інспекції Карпатського округу про визнання протиправним та скасування припису № 374 від 08.11.2019.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство “Івано-Франківськторф”, ідентифікаційний код 05489158, вулиця Богдана Хмельницького, 59, місто Івано-Франківськ, 76009.

Відповідач: Державна екологічна інспекція Карпатського округу, ідентифікаційний код 42702233, вулиця Академіка Сахарова, 23А, місто Івано-Франківськ, 76014.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.