Ухвала суду № 8763998, 25.02.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2009 р.м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді – Бенедик А.П.

Суддів Кононенко З.О., Калиновський В.А.

за участю

секретаря Верман А.М.

представник позивача: Терьошкін В.І.

представник відповідача: Жепалов О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2008 року по справі № 2-а-5791/08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор-Друк»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-Друк», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 22.05.2008 року № 0000760854/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11824 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5912 грн., загальною сумою 17736 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2008 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме п.п.7.2.1, п.п. 7.2.4 п.7.2 та абз. 2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

          Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було здійснено невиїзну перевірку ТОВ „Фактор-Друк" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.08.06 по 30.09.06 року.

За результатами перевірки складений акт №1009/23-106/20030635 від 12.05.2008 року, яким зафіксовані порушення вимог пп.7.2.1, пп. 7.2.4 п 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1996 року №168, а саме позивачем неправомірно, на думку перевіряючих, включені до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним №180801 від 18.08.2006 року на суму 35500 грн., в тому числі ПДВ 5916,67 грн., №120901 від 12.09.2006 року на суму 35443,16 грн., в тому числі ПДВ 5907,19 грн.. оскільки актом ДПІ у Солом'янському районі м. Києва №1188 від 16.02.2008 року реєстрацію платника ПДВ ТОВ компанії „Техноспецпостач" анульовано з моменту його внесення до цього реєстру, тобто з 11.11.2005 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові неправомірно донараховано позивачу податкове зобов’язання з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ компанією «Техноспецпостач».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

          Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.. Закону України „Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених і нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

          Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини ТОВ „Фактор-Друк" з ТОВ компанією „Техноспецпостач" відбулися у період серпень - вересень 2006 року та були припинені належним виконанням.

Таким чином, видані позивачу належно оформлені податкові накладні на загальну суму 70943,16 грн., в тому числі ПДВ 11823,86 грн., продавцем товару ТОВ компанією „Техноспецпостач", що знаходився на час їх надання в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Позивачем податковий кредит сформовано з урахуванням положень п.п.7.4.1. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та вимог п.п.7.4.5 ст.7 Закону, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За таких обставин, не можна брати до уваги посилання відповідача на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.2008 року, яким були визнані недійсними установчі документи та свідоцтво платника ПДВ, як на доказ неправомірності оформлення податкових накладних, оскільки підтверджено, що на момент господарських взаємовідносин ТОВ „Фактор-Друк" з ТОВ компанією „Техноспецпостач" в період з серпня 2006 року по вересень 2006 року включно остання була належним чином зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірне донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ компанією „Техноспецпостач" 18.08.2006 року на суму 35500 грн. в тому числі ПДВ 5916,67 грн.; 12.09.2006 року на суму 35443,16 грн., в тому числі ПДВ 5907,19 гри., а всього на загальну суму 70943,16 грн., в тому числі ПДВ 11823,86 грн., оскільки донарахування податкових зобов'язань з ПДВ є неправомірним, є неправомірним і застосування фінансових санкцій у розмірі 5912 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові –залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2008 року по справі № 2-а-5791/08 –без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                         А.П.Бенедик

Судді:                                                                       З.О.Кононенко

                    В.А.Калиновський