Рішення № 87638810, 10.02.2020, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/38/20 Справа № 734/2022/19

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 лютого 2020 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Бузунко О.А.,

при секретарі - Галюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Козелець цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року АТ «Кредобанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 13 жовтня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СL1-21764, згідно з яким відповідачу було надано кредит у сумі 10000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 50637466 від 13.10.2016 року та випискою руху коштів по рахунку, за процентною ставкою 4 % річних. Термін кредитування до 12.10.2019 року.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови кредитного договору, тому в неї утворилася заборгованість за станом 08.02.2019 року в розмірі 20314,40 грн., яка складається з наступного:

8151,82 грн. - сума заборгованості за кредитом;

568,77 грн. - сума заборгованості за відсотками;

8000,00 грн. - сума заборгованості по комісії;

3593,81 грн. - пеня, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Судом вчинені наступні процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 26 червня 2019 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2019 року було постановлено про подальший розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 08 листопада 2019 року.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 листопада 2019 року було відкладено проведення засідання до 19 грудня 2019 року. Явка представника позивача в судове засідання визнана обов`язковою для надання пояснень з питань, викладених в ухвалі.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 грудня 2019 року було відкладено проведення засідання до 14 січня 2020 року. Явка представника позивача в судове засідання визнана обов`язковою для надання пояснень з питань, викладених в ухвалі.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 14 січня 2020 року було відкладено проведення засідання до 10 лютого 2020 року. Явка представника позивача в судове засідання визнана обов`язковою для надання пояснень викладених в ухвалі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності сторін в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2016 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СL1-21764, згідно з яким відповідачу було надано кредит у сумі 10000,00 грн. з терміном кредитування до 12.10.2019 року /а.с. 13-14/.

Відповідно до умов Договору банк зобов`язувався 13 жовтня 2016 року надати відповідачу кредит на суму 10000,00 грн. із терміном кредитування до 12 жовтня 2019 року на наступні цілі:

на поточні потреби в сумі 10000,00 гривень на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритий у відділенні вул. Михайлівська, 6 ПАТ КРЕДОБАНК у м. Київ (МФО 325365);

для оплати комісії Банку за видачу кредиту в сумі 0 гривень на рахунок Банку № (МФО 325365).

Згідно з п. 2.9 Договору Банк відкрив транзитний рахунок для повернення кредитних коштів (при достроковому погашенні кредиту або його частини) № 290912718112269.

Згідно з п. 4.1 Договору за надання послуг Позичальник сплачує Банку комісії в порядку, строки та розмірі, передбачені п. 2.12 Договору.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360", за ставкою, визначеною п. 2.4 Договору, а саме 4 % річних, з моменту видачі кредиту до закінчення терміну кредитування, визначеного п. 2.3 Кредитного договору.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього.

Відповідно до п. 5.2 Договору Позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредиту у вигляді рівних сум - ануїтентного платежу, розмір якого визначається п. 2.6 Кредитного договору, а саме 695,00 гривень. Повернення кредиту здійснюється у порядку, передбаченому п.п. 5.2.1. - 5.2.5. Кредитного договору.

Пунктом 5.2.1. Договору встановлено, що для здійснення належного погашення кредиту Позичальник зобов`язаний щомісячно не пізніше дати погашення щомісячного платежу, встановленої графіком платежів, забезпечити наявність на поточному рахунку для обслуговування кредиту суму коштів, що відповідає розміру щомісячного платежу, з врахуванням рекомендацій Банку, передбачених п. 2.11. Договору.

Позивач виконав умови Договору належним чином та надав ОСОБА_1 13 жовтня 2016 року кредит на загальну суму 10000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 50637466 від 13.10.2016 року /а.с. 10/ та випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період 13.10.2016 року по 08.02.2019 року.

Останнє перерахування коштів ОСОБА_1 , спрямоване на погашення заборгованості, відбулось 10.05.2017 року на суму 2200,00 гривень. Надалі ОСОБА_1 було допущено прострочення по погашенню основної суми кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим у неї виникла прострочена заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором кредиту CL1-21764 від 13.10.2016 року та випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період 13.10.2016 року по 08.02.2019 року.

Відповідно до п. 5.8 Договору Банк у випадках, передбачених п. 3.3 Договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором.

Відповідно до п. 5.9 Договору Позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення Банку, передбаченого п. 5.8 цього розділу, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні (згідно з п.п. 3.3.2, 3.3.3 Договору) протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо Позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення Банку.

З метою досудового врегулювання спору та керуючись умовами Договору, Банк 25 жовтня 2018 року звернувся до ОСОБА_1 з повідомленням-вимогою, яким вимагав погашення простроченої заборгованості за Договором. Однак, ОСОБА_1 не вчинила жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором кредиту CL1-21764 від 13.10.2016 року та випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 № 29091271812269 за період 13.10.2016 року по 08.02.2019 року.

Відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином умови кредитного договору, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України та умовами кредитного договору визначено, що у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами кредитного договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня).

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8151,82 грн. - заборгованості за кредитом; 568,77 грн. - заборгованості по простроченим відсоткам; 813,55 - пеня /яка розрахована відповідно до п. 6.1, 6.2 Договору/.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

При цьому, пунктом 2.4 кредитного договору передбачено сплата за користування кредитом у розмірі 4 % річних, а також п. 4.1 Договору передбачено, що відповідач щомісячно сплачує позивачу комісію за управління кредитом відповідно до графіку платежів.

Однак за правилами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як управління кредитом не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки управління кредитом у зв`язку із його наданням відповідає економічним потребам саме банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року, в Постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року - справа № 666/4957/15-ц, провадження № 61-43940св18 та у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) Верховним Судом України 16 листопада 2016 року у висновках за результатами розгляду справи №6-1746цс16.

Відповідно ж до ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановивши у кредитному договорі сплату комісії за управління кредитом, АТ «Кредобанк» не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику.

За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність вимог АТ «Кредобанк» щодо стягнення заборгованості по комісії за управління кредитом у розмірі 8000,00 грн. і відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь АТ «КРЕДОБАНК» слід стягнути суму заборгованості в розмірі 9 534,14 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 901,53 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 / на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» /ідентифікаційний код 09807862, р/ НОМЕР_4 в АТ «Кредобанк», МФО 325365, 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78/ заборгованість по кредитному договору № СL1-21764 від 13.10.2016 року, яка за станом на 08.02.2019 року складає 9 534 (дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривні 14 копійок, з яких: 8151,82 грн. - сума заборгованості за кредитом; 568,77 грн. - сума заборгованості за відсотками; 813,55 грн. - пеня.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 / на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» / ідентифікаційний код 09807862, р/ НОМЕР_4 в АТ «Кредобанк», МФО 325365, 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78 / судовий збір в розмірі 901 (дев`ятсот одна) гривня 53 коп.

Відомості про учасників провадження:

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», ідентифікаційний код 09807862, р/ НОМЕР_4 в АТ «Кредобанк», МФО 325365, 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Козелецьким районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Бузунко

Повний текст рішення складений 17 лютого 2020 року.