Ухвала суду № 87637894, 17.02.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4308/20

Провадження № 2-з/686/33/20

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17 лютого 2020 р. м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Продан Б.Г. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подала заяву до суду про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 105151768101, що належить ОСОБА_2 та земельну ділянку площею 0,0596 га, кадастровий номер 6810100000:08:002:0010, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , так як не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про забезпечення позову, зазначає, що звернулась до суду із позовом до приватного виконавця Терлеєва Івана Миколайовича, ДП «Сетам», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Папки Тетяни Віталіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: АТ «Альфа-Банк» про визнання недійсними електронних торгів, протоколу електронних торгів, акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтв про придбання майна та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.

Позов мотивує тим, що електронні торги від 15.01.2020 року, за результатами яких був сформований протокол №460763, згідно з яким спірні домоволодіння та земельна ділянка реалізовані за ціною 273 823,20 грн. ОСОБА_2 , були проведенні із порушенням порядку, у зв`язку із чим позивач звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність наведених обґрунтованих підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з наступних підстав: відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 201/12570/18, від 03 липня 2019 року у справі №127/220/19.

Посилання ОСОБА_1 на те, що між сторонами виник спір та невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості своєчасного та ефективного захисту прав ОСОБА_1 та зумовить ускладнення судового розгляду є необґрунтованим. Крім того, обраний позивачем вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно неспівмірний із предметом позову про визнання недійсними електронних торгів, протоколу електронних торгів, акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтв про придбання майна та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.

При цьому слід зауважити, що забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, а обставини щодо порушення законних прав та інтересів позивача підлягають подальшому встановленню в процесі судового розгляду справи.

На підставі викладеного, керуюючись ст.ст. 149-159 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя