Ухвала суду № 87633558, 17.02.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/970/20

Провадження № 1-кп/461/349/20

УХВАЛА

17.02.2020 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого - судді Романюка В.Ф.

з участю:

секретаря судових засідань - Цюпака В.І.

прокурора Верхоляка Р.Є.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника Рудого О.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12019140050005183 від 20.11.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.3 ст.186 КК України та про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.3 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №12019140050005183 від 20.11.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.3 ст.186 КК України та про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 – ч.3 ст.186 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів. Покликається на те, що заявлені при обранні 21.11.2019 та продовженні 15.01.2020 слідчим суддею, запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 ризики не зменшилися, менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, оскільки об`єктивно будуть існувати можливості для впливу обвинуваченим на потерпілих та свідків, а також будуть існувати можливості для переховування від суду, та ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки він неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів в тому числі злочинів проти власності, а саме грабежів, тому лише обрання (продовження) стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою може запобігти вказаним ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи, що існують обґрунтовані ризики, передбачені ст.177 КПК України та неможливість запобігання їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, просить клопотання задоволити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – Рудий О.О. вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 відніс на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 клопотання прокурора про продовження йому строку тримання під вартою заперечив. Просив суд обрати йому домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_2 .

Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників справи щодо поданого клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України (яка знаходиться в розділі ІІ КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жодні збільш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.15-ч.3 ст.186 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків у данному кримінальному провадженні.

При цьому суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення майнових злочинів в тому числі злочинів проти власності, а саме грабежу, немає законних джерел заробітку, неодружений, дітей на утриманні не має, тобто у ОСОБА_2 відсутні міцні соціальні зв`язки.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Прокурор довів, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.186 КК України, тобто у незакінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднаному з проникненням у житло та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров`я у момент заподіяння. Перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні. Тому жодний із збільш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тобто запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_2 переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Сукупність вище перелічених ризиків є вагомою та не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою. Дані ризики на даний час не змінилися.

З урахуванням викладених ризиків, які існують, особи обвинуваченого, обставини вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушень, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2 , суд вважає, що жодний із збільш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що альтернативний запобіжний захід у виді застави, який визначений ухвалою слідчого судді від 15.01.2020 р. слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, на 60 діб, тобто до 16.04.2020 року включно.

Вважати продовженим застосований альтернативний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у виді застави, в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 гривень.

Роз`яснити ОСОБА_2 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду. Внесення застави, визначеної слідчим суддею про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; здати на зберігання відповідному державному органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 його обов`язки та наслідки їх невиконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя: В.Ф. Романюк