Рішення № 87632347, 11.02.2020, Святошинський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

ун.№759/9481/19

пр.№2/759/777/20

"11" лютого 2020 р.

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участі секретаря - Савіцької Л.Д., представника позивача - адвоката Ульяніцької Н.В., в інтересах ОСОБА_1 , представників відповідачів - Стукалова А.В., Ніколаєнка О.В., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», Комунального підприємства «Київтеплоенерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019р. представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ульяніцька Н.В. звернулась до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» Житлово-експлуатаційної дільниці №4, Комунального підприємства «Київтеплоенерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

01.03.2019р. відбулось залиття квартири, що стало відомо пізно ввечері у п`ятницю, про що ОСОБА_1 повідомив диспетчерську Житлово-експлуатаційної дільниці № 4 Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва». Співробітниками Житлово-експлуатаційного дільниці №4 рекомендовано звернутися у робочий день із заявою про факт залиття квартири з метою встановлення даного факту залиття квартири та складення відповідного акту в складі комісії представників.

Так, 04.03.2019р. ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до Житлово-експлуатаційної дільниці №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», з метою складення акту для встановлення причини залиття його квартири.

Відповідно до акта комісії Житлово-експлуатаційної дільниці №4 Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» від 21.03.2019р., причиною залиття було відключення теплоносія працівниками КП «Київтеплоенерго», після включення централізованого опалення у квартирі АДРЕСА_2 було зірвано кран Маєвського на приладі опалення, що призвело до залиття.

Згідно вищезазначеного акта позивачу завдано таку шкоду:

1)коридор S = 6 кв.м - підлога кахельна плитка (дихає) 1 = 1,0 м

2)кімната S=15,3 кв.м - стіни покращенні шпалери, підлога ламінат (частково розійшлися шви), підвісна стеля (гіпсокартон, жовті плями).

24.04.2019р. ОСОБА_1 повторно звернувся до Житлово-експлуатаційної дільниці №4 із заявою про повторний виклик комісії та складення акта, оскільки при першому обстеженні залиття квартири не було враховано пошкодження балкону, який переобладнаний аркою і є продовженням жилої кімнати 15,3 кв.м.

У відповідності до акта комісії Житлово-експлуатаційної дільниці № 4 від 16.05.2019р. при повторному обстеженні квартири АДРЕСА_1 , що належить позивачу виявлено наступні пошкодження:

1)кімната =15,3 кв.м - стіни покращенні шпалери, підвісна стеля (гіпсокартон, жовті плями).

2)кімната з`єднана з балконом, демонтовано несучу стіну входу на балкон (віконно- дверний пройом), перенесено опалення.

Згідно висновку про вартість проведення відновлюванного ремонту квартири АДРЕСА_1 , складеним експертом TOB "Інститут незалежної експертної оцінки", вартість ремонту становить 47950 (сорок сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят ) грн.

Внаслідок залиття, квартира потребує термінового поточного ремонту, оскільки знаходиться у непридатному стані для проживання.

У зв`язку із вищезазначеним, представник позивача звернулась до суду з вимогою про стягнення з відповідачів суми відновлювального ремонту квартири у розмірі 47 950,00 грн., витрат на проведення експертизи у розмірі 2600,00 грн., завдану моральну шкоду - 8 000,00 грн., витрат на отримання юридичної допомоги у сумі 5 800,00 грн., а також витрати на оплату судового збору, що становить 1 536,80 грн.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Ульяніцька Н.В. просила суд заявлені вимоги задовольнити частково, зазначивши, що завдану матеріальну та моральну шкоду слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 , оскільки надані всі докази представниками відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та показами свідків підтверджують той факт та обставини, що залиття квартири ОСОБА_1 відбулось саме з вини ОСОБА_2 , тому просить суд задовольнити позов частково.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням в матеріалах справи, відзиву до суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Представник відповідача - Комунального підприємства «Київтеплоенерго» - Ніколаєнко О.В. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди з Комунального підприємства «Київтеплоенерго», оскільки у діях останнього не вбачається протиправної поведінки в результаті чого відбулось залиття квартири, що належить ОСОБА_1 .

Представник відповідача Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №4- Стукалов А.В. підтримав думку представника ОСОБА_4 та просив суд ухвалити законне рішення.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що кран Маєвського неможливо зірвати завдяки тиску при включенні опалення, а лише доклавши фізичних зусиль.

Свідок ОСОБА_7 повідомила суду, що акти обстеження від 16.05.2019р. та 21.03.2019р. складені зі слів аварійної служби та співмешканців будинку, тобто фактично обстеження не здійснювалось.

Допитаний як свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що при здійсненні обстеження було встановлено факт зірвання крану Маєвського, внаслідок втручання безпосередньо мешканцем квартири, внаслідок чого відбулось залиття інших жилих приміщень.

Свідок ОСОБА_9 повідомила суду, що факт залиття квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 зафіксовано у трьох актах, складених комісією Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця №4 від 21.03.2019р., 16.05.2019р.21.03.2019р., погоджених начальником І. Охотським. Крім того, майстер ремонтної дільниці ОСОБА_9 зауважила, що правильним є акт від 21.09.2019р., в якому зазначено, що 28.02.2019р. було аварійне відключення теплоносія працівниками КП КТЕ РТМ «Святошино» та після включення централізованого опалення сталось залиття квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку із тим, що мешканцем самовільно викручено кран Маєвського на приладі опалення та зірвання крану під час включення опалення є неможливим, а лише із застосуванням фізичної сили. Під час обстеження крану Маєвського на приладі опалення слюсарем ОСОБА_8 течі не виявлено, оскільки зі слів мешканців будинку кран закрито самостійно.

Працівники Житлово-експлуатаційної дільниці № 4 робіт по заміні крану не виконували у квартирі АДРЕСА_2 .

Суд вислухавши думку учасників, заслухавши свідків, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину від 21.03.2014р., виданого державним нотаріусом Фещук Н.І. Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, за реєстровим номером 6-332 та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.03.2014р., індексний номер витягу 19378608.

Встановлено, що 04.03.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Житлово-експлуатаційної дільниці № 4 із заявою (вх..№149) з проханням створити комісію з метою складення акта відносно встановлення факту залиття його квартири.

Так, 24.04.2019р. ОСОБА_1 повторно звернувся до Житлово-експлуатаційної дільниці № 4 Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» із заявою (вх..№312), оскільки при первісному обстеженні не було враховано пошкодження балкону, внаслідок залиття квартири.

Відповідно до акта від 21.03.2019р. комісія в складі працівників Житлово-експлуатаційного дільниці № 4 обстежили квартиру АДРЕСА_1 щодо залиття з вище розташованої квартири № 142 виявлено пошкодження: коридор S=6,0 кв.м - підлога кахельна плитка - 1,0 м.; кімната S=15,3 кв.м. - стіни покращенні шпалери, підлога, ламінат (частково розійшлися шви), підвісна стеля (гіпсокартон, жовтні плями). Причина залиття - 28.02.2019р. відключення теплоносія працівниками КП КТЕ, після включення централізованого опалення у квартирі 142 зірвано кран Маєвського на приладі опалення, що призвело до залиття.

Згідно акта Житлово-експлуатаційної дільниці №4 від 16.05.2019р. при повторному обстеженні квартири АДРЕСА_1 виявлено пошкодження: кімната S = 15,3 кв.м. - стіни покращенні шпалери, підвісна стеля (гіпсокартон, жовті плями), з`єднана з балконом, демонтовано несучу стіну виходу до балкону (віконно-дверний пройом), перенесено прилад опалення, причина залиття - 28.02.2019р. відключення теплоносія працівниками КП КТЕ, після включення централізованого опалення у квартирі АДРЕСА_2 зірвано кран Маєвського на приладі опалення, що призвело до залиття.

У відповідності до висновку про вартість проведення відновлюванного ремонту квартири АДРЕСА_1 внаслідок залиття, складеним експертом TOB "Інститут незалежної експертної оцінки", вартість відновлюваного ремонту становить 47950 (сорок сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят ) грн.

Вартість проведення експертизи становить 2600 (дві тисячі шістьсот) грн, що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1317002809.1 від 05.04.2019р.

Як вбачається з акта, складеного комісією Житлово-експлуатаційної дільниці №4 від 21.03.2019р., погодженого начальником І.Охотським, у складі представників ЖЕД №4 інженер ОСОБА_7 ., майстер ремонтної дільниці ОСОБА_9 , слюсар-сантехнік ОСОБА_8 при обстеженні квартири АДРЕСА_2 встановили, що 28.02.2019р. відключення теплоносія працівниками КП КТЕ, після включення централізованого опалення у квартирі АДРЕСА_2 зірвано кран Маєвського на приладі опалення, що призвело до залиття. У зв`язку із тим, що мешканцем вищезазначеної квартири самовільно викручено кран Маєвського на приладі опалення відбулось залиття жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 . На час обстеження квартири ОСОБА_8 течі з приладу опалення не виявлено та зі слів мешканців будинку кран Маєвського закрито самостійно. Працівники ЖЕД №4 ремонтні роботи по заміні крану Маєвського на приладі опалення не виконували.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 року № 45, власник квартири зобов`язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приладів та обладнання будинку.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 визначено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт за формою, встановленою Додатком 4 до цих Правил. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572 (зі змінами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45) власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Представниками відповідачів Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця № 4 та Комунального підприємства «Київтеплоенерго» обґрунтовано, надано всі належні та допустимі докази на підтвердження тієї обставини, що зівання крану Маєвського у квартирі ОСОБА_2 АДРЕСА_2 відбулось в результаті його втручання на приладі опалення, що і призвело до залиття квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Враховуючи вище викладене, суд не вбачає в діях чи бездіяльності відповідачів порушення законних прав та інтересів позивача.

Відповідач ОСОБА_2 у добровільному порядку завдану позивачу матеріальну шкоду не відшкодував. У спростування вищезазначеного відповідачем будь яких доказів не надано. Тому, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 50 550,00 грн.

Надані сторонами докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з обставинами справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Судом при вирішенні даної справи і визначенні моральної шкоди враховуються положення п. п. 5, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

З огляду положення вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б)неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови: «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформаціїї. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості»

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ст. ст.12,81 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Враховуючи факт залиття, суд вважає, що винними діями ОСОБА_2 позивачу, як власнику житла, була заподіяна моральна шкода, яка полягає у пошкодженні майна, необхідності проведення ремонту по відновленню наслідків залиття, що призвело до порушення життєвого укладу позивача, істотних вимушених негативних змін у її житті, змусило позивача витрачати час на оформлення документів, звернення до спеціалістів, до суду та, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, а саме стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 8 000,00 грн.

Представник позивача просила суд вирішити питання про відшкодування судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5 800,00 грн.

Як вбачається із ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В порядку п. 3 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно від задоволених позовних вимог.

У зв`язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 800,00 грн. та витрати з оплати судового збору у сумі 1 536,00 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 319, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. 151 ЖК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 року № 45, п. п. 5, 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» Комунального підприємства «Київтеплоенерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 50 550,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) моральну шкоду у розмірі 8 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) витрати з оплати судового збору у сумі 1 536,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) витрати на отримання юридичної допомоги у сумі 5 800,00 грн.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17.02.2020р.

Суддя Н.О. Горбенко