Рішення № 87624456, 05.02.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.02.2020 Справа № 920/1095/19м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Галашан І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства «МАШКОВСЬКИЙ І К», с. Воздвиженське Ямпільського району Сумської області;

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , м. Київ;

про визнання додаткової угоди укладеною,

За участю представників сторін:

від позивача: адвокат Афанасієв Р.В. (ордер ВМ № 1003715);

від відповідача: Рудік А. А (довіреність від 20.12.2019 № 9-18-0.6-193/62-19),

від третьої особи: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Сумської області звернулося Фермерське господарство «МАШКОВСЬКИЙ І К» з позовною заявою б/д, б/н (від 29.10.2019 Вх.№ 3346), відповідно до якої просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 01.10.2015 на земельну ділянку загальною площею 45,6799 га, кадастровий номер 5925682500:01:001:0325, на території Микитівської сільської ради Ямпільського району Сумської області (за межами населених пунктів) в редакції, викладеній у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/1095/19 та призначено підготовче засідання на 27.11.2019.

26.11.2019 до суду надійшла заява б/н, б/д (Вх.№ 9732 від 26.11.2019) представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , в якій він просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 01.10.2015 б/н на земельну ділянку загальною площею 45,6799 га, кадастровий номер 5925682500:01:001:0325 на території Микитівської сільської ради Ямпільського району Сумської області за межами населених пунктів, в редакції, запропонованій позивачем, а також провести розгляд справи його участі.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.11.2019 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 28.03.2002 року, ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ); продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 920/1095/19 на 30 днів; продовжено відповідачу строк для подання відзиву.

09.12.2019 судом отримано відзив на позовну заяву б/н, б/д (Вх.№ 10111 від 09.12.2019) представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій повідомлено суд, що відповідач проти задоволення позову заперечує, прав позивача ним не порушено, оскільки саме з моменту державної реєстрації фермерського господарства у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулась фактична зміна орендаря, а обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства від громадянина, якому така земельна ділянка надавалася для його створення.

Рекомендована поштова кореспонденція з ухвалами суду надсилалась на адреси третьої особи - ОСОБА_1 , які міститься у матеріалах справи, а саме копії сторінок паспорта даної фізичної особи із зазначенням адреси реєстрації місця проживання та копії Статуту ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К».

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними врегульовані, зокрема Правилами.

Відповідно до абзацу третього пункту 116 Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Частина судової кореспонденції, що надсилалась за наявними в матеріалах справи адресами третьої особи вручена (а.с. 90, 93), інша - по закінченню строку зберігання повернута суду за зворотною адресою з відміткою: «інші причини, що не дали змогу вручити»; «за закінченням строку зберігання».

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Господарського суду Сумської області в даній справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua), тобто усі учасники справи користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру мали можливість ознайомитися зі змістом відповідних судових рішень.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд вважає, що судом було вчинено необхідні дії, спрямовані на належне повідомлення третьої особи, сторонам надано можливість подати заяви по суті справи та докази на їх обгрунтування, здійснено всі дії, проведення яких є необхідним у підготовчому провадженні, а тому ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи № 920/1095/19 по суті на 05.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 05.02.2020 заявлені позовні вимоги повністю підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.02.2020 проти позову заперечував.

Сторонами та представником позивача надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданих до суду заявах по суті справи, у промовах в судових дебатах ними викладено позиції та обґрунтування, зміст яких не відрізняється від викладеного у зазначених заявах.

Оцінивши та дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін, вчинивши всі необхідні дії, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Основним видом діяльності Фермерського Господарства «МАШКОВСЬКИЙ І К» є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської діяльності. Засновником ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К» є ОСОБА_1 , головою є Машковський Сергій Віталійович .

Для здійснення діяльності ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К» засновником - ОСОБА_1 була отримана в оренду земельна ділянка загальною площею 45,6799 га, кадастровий номер 5925682500:01:001:0325 на території Микитівської сільської ради Ямпільського району Сумської області за межами населених пунктів.

Вказана ділянка була передана Орендодавцем - ГУ Держгеокадастру у Сумській області (відповідач) та прийнята ОСОБА_1 в строкове платне користування для ведення фермерського господарства згідно з Договором оренди землі від 01.10.2015. Договір укладено до 23.04.2022.

Цивільним законодавством передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Факт передачі земельної ділянки підтверджується Актом приймання-передачі об`єкта оренди земельної ділянки від 01.10.2015.

Згідно п.п. 5.1 - 5.2 р. 5 «ЗЕМЛЯ ГОСПОДАРСТВА» Статуту ФГ «МАШКОВСЬКИИ І К», затвердженого рішенням загальних зборів засновників і членів ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К», протоколом № 1 від 23.04.2019, права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у власності фермерського господарства, здійснює Господарство. До земель Господарства належать:

- земельні ділянки, що належать на праві власності або на праві постійного користування Господарству як юридичній особі;

- земельні ділянки, що належать Засновнику Господарства та членам Господарства на праві приватної власності і використовуються Господарством згідно ЗУ «Про фермерське господарство»;

- земельні ділянки інших фізичних чи юридичних осіб, які використовуються. Господарством згідно відповідних договорів.

Згідно з п. 5.4 р. 5 «ЗЕМЛЯ ГОСПОДАРСТВА» Статуту ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К» права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Таким чином, ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К» має право самостійно господарювати на землі, в т.ч. на тій, що надана у користування його засновником - ОСОБА_1 на умовах оренди для ведення фермерського господарства загальною площею 45,6799 га, кадастровий номер 5925682500:01:001:0325 на території Микитівської сільської ради Ямпільського району Сумської області за межами населених пунктів.

09.08.2019 засновник ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К» - ОСОБА_1., в особі представника за довіреністю Машковського С.В., звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про заміну сторони орендаря у договорі оренди землі від 01.10.2015.

У вказаній заяві ОСОБА_1 посилався на свій похилий вік, незадовільний стан здоров`я і неможливість особистої участі у виконанні умов договору оренди землі, зауважив, що земельна ділянка надавалася саме для ведення фермерського господарства ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К» і попросив передати своє право оренди земельної ділянки саме цій юридичній особі. Дана заява також була підписана головою ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К» від імені цієї юридичної особи.

До заяви був долучений примірник додаткової угоди про заміну сторони орендаря, в якому окрім заміни сторони договору оренди, всі інши умови залишені без змін.

Проте, у внесенні відповідних змін до договору оренди землі листом від 04.09.2019 № 27-18-0ю6-5809/2-19 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_1. та Фермерському господарству «МАШКОВСЬКИЙ І К» відмовило, виходячи з того, що відсутня необхідність вносити зміни у договір оренди землі від 01.10.2015 в частині заміни орендаря, оскільки фактична заміна орендаря вже відбулась з моменту державної реєстрації фермерського господарства і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства.

Позивач з такою відмовою відповідача не погоджується, вважає її порушенням його законного охоронюваного інтересу, оскільки це позбавляє його можливості зареєструвати за собою право оренди на земельну ділянку, яку він фактично використовує з 2015 року, не порушуючи умов договору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 22, ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема громадянам - для ведення фермерського господарства.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України визначені Законом України «Про фермерське господарство».

Згідно з ст. 1 ЗУ «Про фермерське господарство», фермерське господарство формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товари сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, ЗУ «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про фермерське господарство», право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Статтею 7 ЗУ «Про фермерське господарство» передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 ЗУ «Про фермерське господарство»).

Положеннями ст. 89, 91, 92 Цивільного кодексу України визначено, що державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку або укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, натомість, відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства.

Частиною 1 ст. 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Аналогічні положення містяться в ст. 12 ЗУ «Про фермерське господарство».

Відповідно до норм, які вміщені у ст.ст. 1, 5, 7, 8, 12 ЗУ «Про фермерське господарство», після укладення договору тимчасового користування землею, у т.ч. на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Крім того, для фактичної заміни орендаря та переходу обов`язків користувача земельної ділянки до фермерського господарства має значення факт державної реєстрації останнього, а не внесення земельних ділянок до його статутного капіталу.

Відповідні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 по справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 по справі № 606/2032/16- ц, від 31.10.2018 по справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 по справі № 574/381/17-ц та по справі № 376/331/16-ц, від 20.03.2019 по справі № 619/1680/17-ц.

Як зазначалось судом, між третьою особою - ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір оренди землі для ведення фермерського господарства на підставі норм ЗУ «Про фермерське господарство». В подальшому ОСОБА_1 засновано та зареєстровано ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К».

Таким чином, у правовідносинах щодо користування спірною земельною ділянкою де-факто відбулась заміна орендаря й обов`язки землекористувача земельною ділянкою перейшли до ФГ «МАШКОВСЬКИЙ І К» з дня його державної реєстрації, тобто з 26.11.2015.

Інші зміни у вже існуючих договірних відносинах не відбулись (незмінними лишились об`єкти оренди, орендна плата, права та обов`язки сторін, відповідальність тощо).

Згідно зі ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Нормами Закону України «Про оренду землі» (ст. 6, 17) передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Отже, право оренди земельних ділянок виникає у позивача з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Позивач, вважає, що маючи всі підстави для законного користування земельною ділянкою, позбавлений всього комплексу правомочностей орендаря через відсутність державної реєстрації речового права (права оренди земельною ділянкою), а тому відмова відповідача в укладенні додаткової угоди порушує його охоронювані законом інтереси, що спростовує твердження відповідача про порушення ним прав позивача.

Відповідно до правового висновку, зробленого у Постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 в справі № 910/6642/18, вбачається, що із змісту статті 16 ЦК України та завдання господарського судочинства, викладеного у частині першій статті 2 ГПК України, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004р. у справі № 1-10/2004 визначено, що «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який:

а) виходить за межі змісту суб`єктивного права;

б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;

в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;

г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільних інтересам,

загальновизнаним принципам права;

д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;

є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що незаборонений законом.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Враховуючи викладене, суд вважає ефективним спосіб захисту законного інтересу позивача в даній справі за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким, чином суд дійшов висновку, що заявлена позовна вимога щодо визнання додаткової угоди укладеною є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «МАШКОВСЬКИЙ І К» до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання укладеною додаткової угоди - задовольнити.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 01.10.2015 на земельну ділянку загальною площею 45,6799 га, кадастровий номер 5925682500:01:001:0325 на території Микитівської сільської ради Ямпільського району Сумської області за межами населених пінктів в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про внесення змін до договору оренди землі від 01.10.2015 року

м. Суми «__» ____2019 року

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в особі начальника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Усик Наталії Андріївни, яка діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області,

Первісний Орендар : ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 28.03.2002 року, ІПН НОМЕР_2 ,

Новий Орендар: ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «МАШКОВСЬКИЙ І К», ЄДРПОУ 40141149, місцезнаходження : 41242, Україна, Сумська область, Ямпільський район, с. Воздвиженське, вул. Неплюєва М., буд.21 в особі голови Машковського Сергія Віталійовича, паспорт НОМЕР_3 , виданий Васильківським МВГУМВС України в Київській області 05.04.1996 року, ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , який діє на підставі Статуту,

надалі Сторони, уклали дану Додаткову угоду про наступне:

1. Сторони погодилися замінити одну із Сторін Договору оренди землі від 01.10.2015 року, укладеного між Орендодавцем - Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та Орендарем - ОСОБА_1 , а саме передати Новому Орендарю - ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ «МАШКОВСЬКИЙ І К» усі права та обов`язки Первісного Орендаря - ОСОБА_1 за Договором оренди землі від 01.10.2015 року.

2. Після підписання Сторонами цієї Додаткової угоди Новий Орендар - ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «МАШКОВСЬКИЙ І К» стає стороною Договору оренди землі від 01.10.2015 року і є повним правонаступником Первісного Орендаря - ОСОБА_1 відносно його прав та обов`язків за Договором оренди землі від 01.10.2015 року.

3. Первісний Орендар - ОСОБА_1 зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати укладення цієї Додаткової угоди передати Новому Орендарю - ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ «МАШКОВСЬКИЙ І К» оригінал Договору оренди землі від 01.10.2015 року, а також інші документи та інформацію, які є важливими для його виконання.

4. Новий Орендар - ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «МАШКОВСЬКИЙ І К» зобов`язується здійснити державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 5925682500:01:001:0325 протягом 10 робочих днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди.

5. Дана Додаткова угода вступає в дію з моменту її підписання Сторонами та діє до закінчення терміну дії Договору оренди землі від 01.10.2015 року.

6. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі від 01.10.2015 року.

7. Дана Додаткова угода складена у трьох примірниках українською мовою по одному для кожної зі Сторін.

РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

Орендодавець:

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, ЄДРПОУ 39765885, адреса: 40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 6.108, розрахунковий рахунок: № НОМЕР_5 в ГУ ДКСУ в Сумській області, МФО 837013.

Первісний Орендар :

ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 28.03.2002 року, ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Новий Орендар:

ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «МАШКОВСЬКИЙ І К», ЄДРПОУ 40141149, місцезнаходження: 41242, Україна, Сумська область, Ямпільський район, с. Воздвиженське, вул. Неплюєва М., буд. 21.

ПІДПИСИ СТОРІН:

ОРЕНДОДАВЕЦЬ __ Н.А. Усик

ПЕРВІСНИЙ ОРЕНДАР __ В.А. Бондаренко

НОВИЙ ОРЕНДАР __ С.В.Машковський".

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 17.02.2020.

Суддя Ю.А. Джепа