Ухвала суду № 87624015, 17.02.2020, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.02.2020 Справа № 908/279/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія» (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Г.Сагайдачного, 57/8);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Синтез» (41300, Сумська область, Кролевецький р-н, м.Кролевець, вул. Лесі Українки, 9);

про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Синтез» про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 10346,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1508361523107, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул . Сагайдачного гетьмана, будинок 57/3 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Промисловий Синтез».

10.02.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Мірошниченку М.В.

Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія», суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху на наступних підставах.

Статтями 162 та 164 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та додатків до неї.

Згідно з п.5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

У позові позивач зазначає, що правовідносини між сторонами виникли з видаткової накладної №5 від 24.01.2018, за якою позивач передав у власність відповідача, а останній прийняв товар на суму 459600,00 грн. Втім, відповідач зобов`язання з оплати товару не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість. Позивач в описовій частині позову просить перерахувати на його рахунок: суму основного боргу 459600,00 грн.; 3% річних за користування чужими коштами в сумі 26367,00 грн., втрати від інфляції в розмірі 66440,13 грн., пеню в сумі 302026,46 грн., а разом 854433,59 грн. У прохальній частині позову позивач просить суд визнати право власності на нерухоме майно, належне відповідачу. При цьому, у позові не зазначено та не обґрунтовано наявність зв`язку між описовою та прохальною частинами позову. Позов не містить ані правового ані документального обґрунтування заявленої вимоги. Не додано доказів, що нерухоме майно, право власності на яке позивач просить визнати, належить відповідачу.

Згідно з п.п. 8, 9, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, судом встановлено, що в порушення вищевказаних вимог п.п. 8, 9 та 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ані в позовній заяві, ані в додатках до неї не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та не подано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з п.3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, в т.ч., зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем ціну позову визначено з загального розміру визначеної ним суми заборгованості відповідача 854433,59 грн., яка включає основний борг (459600,00 грн.); 3% річних (26367,00 грн.), втрати від інфляції (66440,13 грн.) та пеню (302026,46 грн.). При цьому, розрахунку визначених позивачем 3% річних, втрат від інфляції та пені позов не містить.

Втім, при визначені ціни позову позивачам не враховано положення ч.1 ст. 163 ГПК України, відповідно до якої, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, ціна позову визначається вартістю такого майна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, на підтвердження виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору, заявником не було надано суду жодного доказу.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено в розмірі 2102 гривні.

Отже, судовий збір за розгляд позовних вимог про визнання права власності на майно має справлятися як із позову майнового характеру, виходячи з вартості спірного майна.

В той же час, жодного документа на підтвердження вартості нерухомого майна (нежитлову будівлю загальною площею 10346,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1508361523107, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Сагайдачного гетьмана, будинок 57/3), за яким позивач просить визнати право власності, до позову не додано, що не дозволяє суду визначити ціну позову самостійно.

Таким чином, позовні матеріали не містять належних та допустимих доказів дотримання позивачем положень п. 3 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За приписами ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначено Правилами надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями).

Так, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення. Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

В даному випадку, в якості доказу направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, позивачем надано оригінал опису вкладення у рекомендований лист від 06.02.2020, із змісту якого вбачається, що відповідачу надіслані лише додатки до позовної заяви. Втім, докази того, що на адресу відповідача надіслана сама позовна заява - відсутні, що суперечить приписам ст. ст. 164, 172 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія» без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви відповідно до вимог, встановлених в п.п. 3, 5, 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а саме: викласти обставини, на яких ґрунтується вимога про визнання права власності на нерухоме майно, зазначити правові підстави заявленої вимоги; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; надати до суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; надати докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви (розрахункову квитанцію та опис вкладення у цінний лист).

Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено: якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.. 162, ст. 164, ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Синтез» про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 10346,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1508361523107, яка розташована за адресою: Запорізька область , м. Мелітополь, вул. Сагайдачного гетьмана, будинок 57/3 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Промисловий Синтез», - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і буде повернута Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мелітопольська агропромислова компанія» згідно ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.02.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Мірошниченко