Ухвала суду № 87623724, 11.02.2020, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

11 лютого 2020 року м. Чернігів справа № 927/1034/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С.Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно – консервний комбінат» 16703, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Вишнева, 4 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІАНТ» 14013, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВІО-ІНВЕСТ» 16703, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Вишнева, 4 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Обмачівські зорі» 16703, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Чкалова, 365. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІАНТ-ФІНАНС» 16703, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Вишнева, 46. Товариства з обмеженою відповідальністю «Зорі Обмачева» 16510, Чернігівська область, Бахмацький район, с. Обмачів, вул. Лесі Українки, 86 7. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Наталка» 14013, м. Чернігів, вул. Пушкіна, 16про стягнення 2 176 472, 14 доларів США

у присутності представників сторін:

від позивача: Киричук Р.П. – адвокат, довіреність від 30.01.2020

від відповідача-1 (ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат»): Кривошей Є.В. – адвокат, ордер № 094223 від 20.01.2020

від відповідача-2 (ТОВ «ПРОВІАНТ»): Калінін І.М – адвокат, ордер № 094209 від 08.01.2020

від відповідачів-3-7: не з`явилися

Ухвала виноситься після перерви, оголошеної в підготовчому засіданні з 30.01.2020 по 11.02.2020 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В підготовчому засіданні 11.02.2020, на підставі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2019 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» до відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно – консервний комбінат», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІАНТ», 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАВІО-ІНВЕСТ», 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Обмачівські зорі», 5. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІАНТ-ФІНАНС», 6. Товариства з обмеженою відповідальністю «Зорі Обмачева» та 7. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Наталка» про стягнення солідарно:

заборгованості за кредитною лінією – 7 824 282, 34 доларів США (з них простроченої – 7 824 282, 34 доларів США);

процентів за користування кредитною лінією – 2 176 472, 14 доларів США (з них прострочених – 2 088 254, 44 доларів США);

пені за 6 місяців за прострочення сплати загальної заборгованості, 12 місяців від дати розрахунку, за користування кредитною лінією – 38 559 547 грн. 85 коп.;

пені за 6 місяців за прострочення сплати процентів від кожної суми прострочення, 12 місяців від дати розрахунку, за кредитною лінією – 3 828 895 грн. 94 коп.

Позовні вимоги обґрунтовувалися неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, які виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮЛ/КЛ від 26.11.2015, в забезпечення належного виконання якого між позивачем та відповідачами 2 – 7, укладено договори поруки.

За наслідками перевірки суддею позовної заяви та доданих до неї документів, вказана позовна заява ухвалою від 18.12.2019 залишена без руху з підстав подання цієї заяви без додержання вимог, які містяться в п. 3, 5, 10 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164, ч. 1 ст. 172, п. 1 ч. 1 ст. 164 та п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України; позивачу встановлено строк для усунення недоліків, а саме: протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду, а також встановлено спосіб усунення недоліків.

27 грудня 2019 року, в межах встановленого судом строку, від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, додано позовну заяву в новій редакції.

Як вбачається зі змісту позовної заяви в новій редакції позивач просить стягнути солідарно з відповідачів лише заборгованість по процентам у розмірі 2 176 472, 14 доларів США. Інші вимоги, про які йшлося в первісно поданій позовній заяві, а саме: про стягнення заборгованості за кредитною лінією у розмірі 7 824 282,34 доларів США; пені за 6 місяців за прострочення сплати загальної заборгованості, 12 місяців від дати розрахунку, за користування кредитною лінією у розмірі 38 559 547 грн. 85 коп.; та пені за 6 місяців за прострочення сплати процентів від кожної суми прострочення, 12 місяців від дати розрахунку, за кредитною лінією у розмірі 3 828 895 грн. 94 коп., в прохальній частині позовної заяви в новій редакції відсутні.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.01.2020:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1034/19 про стягнення солідарно з відповідачів 2 176 472,14 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитними коштами;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 30 січня 2020 року;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачами відзивів на позов – протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання даної ухвали;

викликано для участі в засіданні представників сторін.

У встановлений судом процесуальний строк відповідачем-1 та відповідачем-2 подано відзиви на позовну заяву, в яких вони заперечують проти задоволення позовних вимог.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідачі зазначають, зокрема, про безпідставність нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами, понад визначений кредитним договором строк, а також вважають, що нарахування процентів за кредитним договором здійснене з порушенням норм законодавства, а тому, розмір основної заборгованості за кредитним договором є значно меншим ніж заявлено позивачем у позові. Вказують про те, що пункт 1.3 кредитного договору, який включає в себе підпункти 1.3.1-1.3.9 та пункти 2 Додаткових угод до кредитного договору є такими, що суперечать ст. 10561 Цивільного кодексу України та положенням самого кредитного договору і вже визнаються недійсними в судовому порядку.

30.01.2020 позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з позицією та доводами відповідачів, та наполягає на задоволенні позовних вимог.

22 січня 2020 року від відповідача-2 надійшла заява про зупинення провадження у справі, в якій він просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/17799/19, що розглядається Господарським судом міста Києва.

27 січня 2020 року від відповідача-1 також надійшла аналогічна заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/17799/19, що розглядається Господарським судом міста Києва.

Клопотання обґрунтовані тим, що предметом розгляду в межах справи № 910/17799/19 є визнання недійсними окремих положень договору про відкриття кредитної лінії №107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015, зокрема і в частині порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами, в зв`язку з цим відповідачі стверджують про неможливість розгляду Господарським судом Чернігівської області даної справи до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 910/17799/19.

На підтвердження обставин, викладених у клопотаннях суду надано: копію позовної заяви ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» до АТ «СБЕРБАНК» про визнання окремих положень договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 недійсними, копію ухвали Господарського суду м. Києва від 08.01.2020 про відкриття провадження у справі № 910/17799/19 за позовом ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» до АТ «СБЕРБАНК» про визнання окремих положень договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 недійсними.

30 січня 2020 року, до початку підготовчого засідання, позивачем подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в якому позивач вказує на те, що відповідачами не наведено обґрунтування підстав пов`язаності обох справ, які б свідчили про неможливість розгляду даної справи, а також відповідачами не наведено обставин, які будуть мати значення для вирішення справи по суті, і які встановлюються рішенням іншого суду та не можуть бути встановлені судом самостійно в межах даної справи. На думку позивача, дійсною причиною ініціювання відповідачами зупинення провадження у даній справі є намагання затягнути даний судовий процес.

В підготовчому засіданні, яке відбулось 30 січня 2020 року, відповідачем-1 подано пояснення щодо заперечень позивача проти заяви про зупинення провадження у справі, в яких відповідач-1 наполягає на зупиненні провадження у справі та зазначає, що ним повністю доведена та обґрунтована необхідність зупинення провадження у справі, доведена пов`язаність між собою справ № 927/1034/19 та № 910/17799/19 та об`єктивна неможливість розгляду Господарським судом Чернігівської області даної справи до вирішення по суті справи № 910/17799/19.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, однак представники відповідачів – 3 – 7 в підготовче засідання, яке відбулось 30.01.2020, не з`явилися.

В підготовчому засіданні, яке відбулось 30.01.2020, оголошено перерву до 11.02.2020.

В підготовче засідання, яке відбулось 11.02.2020, відповідачі – 3 – 7, не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання шляхом направлення копії ухвали від 30.01.2020 про виклик. Про поважність причин неявки суд не повідомлено.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідачів – 1, 2 про зупинення провадження у справі, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення даних клопотань та доцільність зупинення провадження у справі з огляду на таке:

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зі змісту наведеної норми господарського процесу вбачається, що обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Предметом спору у справі № 927/1034/19 є солідарне стягнення з відповідачів процентів за користування кредитними коштами. Позовні вимоги ґрунтуються, зокрема, на неналежному виконанні відповідачем-1 як боржником, зобов`язань в частині сплати процентів за користування кредитними коштами, які виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮЛ/КЛ від 26.11.2015. Свої вимоги позивач, зокрема, обґрунтовує положеннями підп. 1.3.1.-1.3.9. п. 1.3. цього кредитного договору.

Натомість, заперечуючи проти позову, відповідачі – 1, 2 стверджують, що порядок застосування та розмір процентів за користування кредитними коштами визначається позивачем на підставі підп. 1.3.1. – 1.3.9. п. 1.3. договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮЛ/КЛ від 26.11.2015 та п. 2 додаткових угод до цього кредитного договору, які суперечать ст. 10561 Цивільного кодексу України та положенням самого кредитного договору.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У наведеній нормі закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

При цьому, судом враховується, що на відміну від ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка діяла до 15.12.2017, ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка діє на момент розгляду справи, господарський суд не наділений правом приймаючи рішення за власною ініціативою визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

За змістом ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 5 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

З огляду на це судом не приймаються до уваги твердження позивача про можливість суду самостійно, без наявності відповідної заяви позивача, надати оцінку договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги в межах даної справи, та посилання ним на судову практику, яка існувала в період дії норми процесуального права, яка втратила чинність, та не враховує зміни в процесуальному законі, оскільки в силу ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже при розгляді даної справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються, в тому числі, на договорі про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮЛ/КЛ від 26.11.2015, суд має виходити з правомірності цього правочину, оскільки не вправі самостійно з власної ініціативи надавати оцінку умовам договору на предмет їх недійсності в межах даної справи.

В той же час Господарським судом міста Києва 08 січня 2020 року відкрито провадження у справі № 910/17799/19 за позовом ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» до АТ «СБЕРБАНК» про визнання окремих положень договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 недійсними.

Аналіз змісту позовної заяви та ухвали Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 про відкриття провадження у справі № 910/17799/19 свідчить, що предметом спору у справі Господарського суду міста Києва № 910/17799/19 є визнання недійсними підпунктів 1.3.1.-1.3.9. п. 1.3 договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015, якими визначається порядок нарахування та розмір процентів за користування кредитними коштами. Тобто предметом спору у вищевказаній справі є недійсність умов договору, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитною лінією у справі № 927/1034/19. При розгляді справи № 910/17799/19 будуть встановлені обставини правомірності вказаних умов правочину в частині визначеного договором порядку нарахування та розміру процентів за користування кредитною лінією, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у справі № 927/1034/19 з огляду те, що питання недійсності цих умов договору не є предметом розгляду у цій справі.

Крім того обставини правомірності/неправомірності окремих положень договору, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги у справі № 910/17799/19, мають значення для справи № 927/1034/19, оскільки дозволяють встановити які права та обов`язки виникли у сторін договору щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом та його розміру, правильність розрахунку позивачем процентів за користування кредитом.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про пов`язаність даної справи та справи № 910/17799/19, яка розглядається Господарським судом міста Києва, та про існування об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи.

Твердження позивача про те, що дійсною причиною ініціювання відповідачами-1, 2 зупинення провадження у даній справі є намагання затягнути даний судовий процес, судом не приймається до уваги, оскільки, як вбачається з наданих відповідачами-1, 2 доказів ПрАТ «Ічнянський молочно – консервний комбінат» задля захисту своїх прав та інтересів розпочато претензійно-позовну роботу з питання визнання недійсними окремих положень договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮЛ/КЛ від 26.11.2015 ще до подання АТ «Сбербанк» позову до Господарського суду Чернігівської області про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитним коштами, зокрема: в травні отримано висновок ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Аудит» щодо фінансових зобов`язань ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» перед АТ «СБЕРБАНК» за договором про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015, з якого з`ясовано, що внаслідок неправомірного застосування банком мінімальної змінюваної процентної ставки за кредитним договором, а не змінюваного індикативу «LIBOR USD 6М», банком нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось з порушенням ч. ч. 1, 4, 5 ст. 10561 Цивільного кодексу України; 11.09.2019 ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» сплачено судовий збір за подання позову про визнання окремих положень договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 до Господарського суду міста Києва та подано позов до Господарського суду міста Києва, який ухвалою від 03.12.2019 повернутий позивачеві, за твердженням відповідача-1, у зв`язку з необхідністю його доопрацювання, та 16.12.2019 ПрАТ «Ічнянський молочно-консервний комбінат» повторно звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до АТ «СБЕРБАНК» про визнання окремих положень договору про відкриття кредитної лінії № 107-В//15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015 недійсними, яка ухвалою від 19.12.2019 залишена судом без руху, а в подальшому ухвалою від 08.01.2020 прийнята до розгляду та за даним позовом відкрито провадження у справі № 910/17799/19.

Отже відповідачем-1 реалізовано належне йому право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, і такі дії жодним чином не свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами в межах розгляду даної справи та не може бути розцінене як безпідставне затягування розгляду справи № 927/1034/19.

При цьому, судом враховується також, що наявність у провадженні Господарського суду міста Києва справи зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав позбавило можливості відповідача-1 подати зустрічний позов в межах справи № 927/1034/19 для їх спільного розгляду в одному провадженні, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України дана обставина є підставою для відмови у відкритті провадження у справі за таким позовом.

Враховуючи, що суд в межах справи не може з дотриманням приписів норм господарського процесу самостійно надати оцінку відповідності вимогам чинного законодавства умов договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮЛ/КЛ від 26.11.2015 про порядок та розмір нарахування процентів за користування кредитними коштами, а позовні вимоги ґрунтуються саме на оспорюваних в межах справи № 910/17799/19 положеннях договору, що свідчить про пов`язаність даних справ, а тому суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотань відповідачів – 1, 2 та про доцільність зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу – до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Таким чином провадження у даній справі підлягає зупиненню до набрання законної сили судовим рішення у справі № 910/17799/19.

Керуючись ст. 227, 229, 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяви Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно – консервний комбінат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОВІАНТ» про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 927/1034/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/17799/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Ічнянський молочно – консервний комбінат» до Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» про визнання окремих положень Договору про відкриття кредитної лінії № 107-В/15/35/ЮО/КЛ від 26.11.2015р. недійсними.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст ухвали складений 17 лютого 2020 року.

Дата набрання ухвалою законної сили – 11 лютого 2020 року.

Суддя А.С.Сидоренко