Рішення № 87614789, 17.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4932/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2019 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 27.09.2019 №649/03.12 та зобов`язання відповідача провести розрахунок пенсії позивачки, починаючи з 12.07.2018 у розмірі відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", застосувавши відомий розмір заробітної плати позивачки, коефіцієнт її заробітної плати, показник середньої заробітної плати за три роки до 2018 року, з проведенням розрахунку, відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 2018 року, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивачці, починаючи з 2018 року до фактичної виплати, з дотриманням норм Закону про те, що пенсія позивачки не може бути меншою за мінімум, встановлений Законом, а також зобов`язання відповідача виплачувати поновлену пенсію довічно.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що на виконання судового рішення у справі №440/1359/19 про поновлення виплати її пенсії за віком з 12.07.2018 при загальному стажі роботи останньої 28 років 10 місяців 14 днів, в тому числі 12 років за списком №2, пенсійний орган протиправно розрахував розмір такої пенсії лише у сумі 137,50 грн і поновив її виплату лише з 12.07.2018 по 09.10.2018. З таким розрахунком пенсії позивач не погоджується та вважає його таким, що суперечить статтям 27, 28, 40, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначає, що розмір поновленої пенсії ОСОБА_1 у сумі 137,50 грн навіть не відповідає встановленому законом прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який змінювався кожного року, починаючи з 2018 року. Поряд з цим, позивач вважає, що її щомісячні пенсійні виплати мали бути нараховані і виплачені відповідачем також з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів, на які остання має право незалежно від місця проживання її за межами території України (в Ізраїлі). Отже, враховуючи той факт, що пенсія ОСОБА_1 була нарахована в сумі, яка є значно меншою аніж та, що встановлена діючим законодавством, і не виплачена з вини саме пенсійного органу, рішення про розрахунок пенсії, про яке повідомлено в листі останнього від 27.09.2019 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 18.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/4932/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 12:00 год 17.01.2020.

14.01.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 70-72). Зазначає, що чинним законодавством України не передбачено проведення індексації, компенсації сум виплат, що здійснюються у разі вирішення спору щодо порядку та розміру їх нарахування органом, яким призначаються пенсії та проводиться їх виплата. Вимога позивача про щоквартальне підвищення розміру пенсії, починаючи з 2018 року, суперечить положенням чинного законодавства та вказаний вид перерахунку не передбачений жодними нормативно-правовими актами. Стосовно вимог позивача щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 2018 року, є похідними від вирішення питання щодо проведення та здійснення перерахунку пенсії, а тому відповідач вважає їх пред`явлення передчасним. До того ж вказані повноваження є дискреційними, а отже можуть бути вирішені лише під час перерахунку пенсії позивача.

В судове засідання 17.01.2020 позивач та відповідач не з`явилися, будучи належно повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

16.01.2020 від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача та його представника.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника управління.

Як слідує з матеріалів пенсійної справи та встановлено в судовому рішенні від 15.05.2019 у справі №440/4932/19, ОСОБА_1 перебувала на обліку в Кременчуцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області як пенсіонер та отримувала пенсію за віком з 20.03.2002 по 31.10.2003 /а.с. 75-92/.

З 31.10.2003 позивачу припинено виплату пенсії за віком та 10.11.2003 закрито особовий рахунок №149108/625 в Кременчуцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області.

12.07.2018 ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про поновлення виплати пенсії за віком, яку відповідно до розписки-повідомлення прийнято 12.07.2018 та зареєстровано за №4640/282.

10.10.2018 Кременчуцьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області прийнято рішення №116 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують особу заявниці та факт її проживання (реєстрації) в м. Кременчуці (посвідчення особи, яке видане МВС держави Ізраїль не відноситься до документів, що посвідчує особу), та заяви про поновлення та виплату пенсії, поданої особисто заявницею.

09.11.2018 Кременчуцьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області прийнято рішення №122 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують особу останньої та факт її проживання (реєстрації) в м. Кременчуці (посвідчення особи, яке видане МВС держави Ізраїль не відноситься до документів, що посвідчує особу), та заяви про поновлення та виплату пенсії, поданої особисто ОСОБА_1 .

Вказані рішення вмотивовані тим, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Рішенням Конституційного Суду України від 07.07.2009 №25-рп/2009 вказане положення визнано неконституційним, проте відповідні зміни до вказаного Закону не внесені та угода між Урядом України і Урядом Ізраїлю не ратифікована. Згідно з пунктами 1.5 та 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 №22-1, заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником. Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що посвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). До заяви про поновлення виплати пенсії від 12.07.2018 було додано: нотаріально завірену копію довіреності на ОСОБА_5, виданої 06.03.2018 в державі Ізраїль; нотаріально засвідчену довіреність на передоручення на ім`я ОСОБА_4., виданої 10.07.2018 в м. Запоріжжя; нотаріально завірену копію посвідчення особи №327226841 на ім`я ОСОБА_1, виданого Міністерством внутрішніх справ держави Ізраїль 19.11.2014; копію паспорту ОСОБА_4 ; копію нотаріального підтвердження підпису гр. ОСОБА_1 ., засвідченого підписом та печаткою нотаріусу держави Ізраїль; копію трудової книжки ОСОБА_1 ; копію картки платника податків ОСОБА_1 . Аналіз наданих заявником документів показав відсутність документів, що підтверджують особу ОСОБА_1 та факт її проживання (реєстрації) в м. Кременчуці, а також заяви про поновлення та виплату пенсії, поданої особисто ОСОБА_1 .

Не погодившись з вказаними рішеннями та бездіяльністю пенсійного органу щодо поновлення виплати їй пенсії, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 від 10.10.2018 №116 та від 09.11.2018 №122 та визнання протиправною бездіяльності щодо поновлення виплати пенсії та зобов`язання Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 шляхом її призначення відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі №440/1359/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 10.10.2018 №116 та від 09.11.2018 №122 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за віком. Визнано протиправною бездіяльність Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо поновлення пенсії за віком ОСОБА_1 з 10.10.2018 та зобов`язано Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 10.10.2018. Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо поновлення пенсії за віком та зобов`язання Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 по 09.10.2018 залишено без розгляду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 256,13 грн (а.с. 159-167).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 у справі №440/1359/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі №440/1359/19 скасовано в частині залишення позову ОСОБА_1 до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, без розгляду за період з 12.07.2018 по 09.10.2018. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо поновлення пенсії за віком ОСОБА_1 з 12.07.2018 по 09.10.2018. Зобов`язано Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 12.07.2018 по 09.10.2018. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі № 440/1359/19 - залишено без змін (а.с. 136-141).

За змістом матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 рішенням від 21.08.2019 №916310149108 пенсійний орган провів перерахунок пенсії останньої та визначив його у розмірі 1478,56 грн на період з 12.07.2018 по 30.11.2018, у розмірі 1523,56 грн на періоди з 01.12.2018 по 31.12.2018 та з 01.01.2019 по 30.06.2019, у розмірі 1590,56 грн на період з 01.07.2019 по 30.11.2019 та у розмірі 1664,56 грн на період з 01.12.2019 довічно (а.с. 127-128).

Разом з тим, у подальшому, згідно рішення №916310149108 від 11.09.2019 пенсійний орган провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 та визначив його у розмірі 137,50 грн на період з 12.07.2018, закресливши, при цьому, у графі "Призначити по" слово "довічно" та вказавши "09.10.2018" (а.с. 169-170).

Листом від 27.09.2019 №649/03.12, адресованим ОСОБА_5 , Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на запит від 29.08.2019 №5208 повідомив, що згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 управлінням проведений перерахунок з призначення пенсії гр. ОСОБА_1 за період з 12.07.2018 по 09.10.2018. Вказав на необхідність надання до відділу обслуговування громадян для визначення способу виплати пенсії відповідно до частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заяви на банк та паспорт (а.с. 168).

Відповідно до службової записки від 08.01.2020 №25/03.12сл "Про надання інформації" 23.08.2019 згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019 управлінням проведений перерахунок з призначення пенсії гр. ОСОБА_1 за період з 12.07.2018 по 09.10.2018. 02.01.2020 управлінням проведений перерахунок з продовженням виплати пенсії гр. ОСОБА_1 з 10.10.2018 згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2019. Відповідно до статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком призначаються в розмірі 55% заробітку за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1% заробітку. Розрахунок пенсії: 0,00968*63% (55% - за 20 років стажу + 8% за стаж понад 20 років)=0,00609*2*1,81*2,875*2*3*2,89855*3*2*6,25*1,108*1,1*1,22*1,11*1,4*1,12283*1,10256*1,1*1,05708 (коефіцієнти підвищення пенсії відповідно до рішень Кабінету Міністрів) = 137,50 грн. Судове рішення у справі №440/1359/19 не містить зобов`язань щодо проведення перерахунків пенсії в подальшому. Відтак, управлінням судове рішення у справі №440/1359/19 виконано в межах покладених зобов`язань. Розмір пенсії гр. ОСОБА_1 складає 137,50 грн, при його визначенні взято до уваги стаж - 28 років 10 місяців 14 днів (коефіцієнт 0.28833) та заробіток за період з 01.01.1986 по 31.12.1990 (середньомісячний заробіток для обчислення 0,00968). Оскільки Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, індексація пенсії особам, що постійно проживають за межами України, не проводиться (а.с. 74).

Позивач не погоджується з листом від 27.09.2019 №649/03.12 та проведеним розрахунком пенсії, який, на думку останньої, суперечить статтям 27, 28, 40, 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з чим звернулася через свого уповноваженого представника до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 27.09.2019 №649/03.12 та зобов`язання управління провести розрахунок пенсії позивачки, починаючи з 12.07.2018 у розмірі відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", застосувавши відомий розмір заробітної плати позивачки, коефіцієнт її заробітної плати, показник середньої заробітної плати за три роки до 2018 року, з проведенням розрахунку, відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії, починаючи з 2018 року, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно нараховані суми позивачці, починаючи з 2018 року до фактичної виплати, з дотриманням норм Закону про те, що пенсія позивачки не може бути меншою за мінімум, встановлений Законом, а також зобов`язання відповідача виплачувати поновлену пенсію довічно.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За змістом статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 25 Конституції України визначено, що Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Таким чином, кожен громадянин України має право на вільний вибір свого місця проживання, в тому числі й за кордоном зі збереженням всіх конституційних прав, в тому числі й право на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадянина у старості.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Стаття 5 Закону №1058-ІV визначає, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до приписів статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Умови призначення пенсії за віком визначає статті 26 Закону №1058-ІV.

Слід зазначити, що право ОСОБА_1 на отримання пенсії за віком встановлене в судовому порядку під час судового розгляду справи №440/1359/19, а відтак підтвердженню в ході розгляду даної справи вже не потребує.

Предмет спору у даній справі стосується виключно перевірки правильності розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , проведеного управлінням на виконання судового рішення у справі №440/1359/19 при поновленні останній виплати такої пенсії, та, як наслідок, правильності визначення розміру такої пенсії на рівні 137,50 грн.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп ? Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3+ ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Статтею 28 Закону №1058-ІV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому, відповідно до пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:

мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;

збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Суд зауважує, що Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" прийнятий 08.07.2011 та вступив дію 01.10.2011, при цьому, виплата призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 розпочата ще з 20.03.2002.

Тобто, вказане свідчить про те, що на позивача поширюються приписи статті 28 Закону №1058-ІV з урахуванням пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Поряд з цим, частина 3 статті 46 Конституції України визначає, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.

Як слідує з наявних у матеріалах справи документів, при розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №440/1359/19 пенсійний орган не врахував вказаних вище норм Закону №1058-ІV та Конституції України, встановивши розмір пенсії останньої на рівні лише 137,50 грн при загальному стажі її роботи - 28 років 10 місяців 14 днів, в тому числі 12 років за списком №2.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, керуючись приписами наведених норм, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області провести розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 12.07.2018 з урахуванням положень статті 46 Конституції України та статей 27, 28, 40 Закону №1058-ІV та пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Відповідно до статті 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі статтею 4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

На даний час розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 12.07.2018 з урахуванням положень статті 46 Конституції України, статей 27, 28, 40 Закону №1058-ІV та пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV ще не проведено та жодних пенсійних виплат виходячи з такого розрахунку не здійснено, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем така компенсація не буде нарахована та виплачена разом із виплатою пенсії, розрахованої з урахуванням положень статті 46 Конституції України, статей 27, 28, 40 Закону №1058-ІV та пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV на виконання даного судового рішення.

Таким чином, позовні вимоги стосовно нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, є необґрунтованими та передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача в частині зобов`язання управління провести розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 12.07.2018 з проведенням її індексації, то, на переконання суду, вказані вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 42 Закону №1058-ІV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Пунктом 4-5 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV встановлено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

У 2019 - 2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Безпосередньо Законом №1058-ІV не передбачено з якої дати мають перераховуватися пенсії. Визначено лише, що дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України, з урахуванням мінімального розміру збільшення, тобто не менше 50% темпів зростання споживчих цін та 50% зростання середньої заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та передбачено проведення індексації пенсій з 1 березня 2019 року з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в розмірі 1,17. Зазначений коефіцієнт (1,17) визначений виходячи з індексу споживчих цін на товари і послуги у 2018 році - 9,8% та зростання середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, у 2018 році - 24,5%.

Разом з тим, станом на 12.07.2018 рішенням Кабінету Міністрів України не визначалися розмір, дата та порядок збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, пенсія позивача при розрахунку станом на 12.07.2018 індексації на підставі частини 2 статті 42 Закону №1058-ІV не підлягала, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині проведення розрахунку пенсії з урахуванням індексації задоволенню не підлягають.

Також суд зазначає, що станом на час розгляду справи розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 12.07.2018 з урахуванням положень статті 46 Конституції України, статей 27, 28, 40 Закону №1058-ІV та пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV ще не проведено та жодних пенсійних виплат, виходячи з такого розрахунку не здійснено, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем передбачене законодавством проведення індексації пенсій з 01.03.2019 не буде проведено та не будуть проведені відповідні виплати.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що лист пенсійного органу від 27.09.2019 №649/03.12 не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення від 27.09.2019 №649/03.12 відсутні.

Вимога позивача про щоквартальне підвищення розміру пенсії нормативно не обґрунтована, а відтак задоволенню також не підлягає.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області виплачувати ОСОБА_1 поновлену пенсію довічно, то суд вважає їх передчасними. Наразі розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 12.07.2018 з урахуванням положень статті 46 Конституції України та статей 27, 28, 40 Закону №1058 ІV ще не проведено, а судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані чи оспорювані права. Оскільки рішення суду не може регулювати відносини на майбутнє та ґрунтуватись на припущеннях, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 11.12.2019 №66046.

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 384,20 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 починаючи з 12 липня 2018 року з урахуванням положень статті 46 Конституції України, статей 27, 28, 40 та пункту 4-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава