Рішення № 87614781, 06.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3505/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Солтис О.О.,

представника позивача - Мартинюка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування повністю: податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Полтавській області від 15.05.2019 №0005961305, від 15.05.2019 №0005971305, від 15.05.2019 №0006011305, від 15.05.2019 №0006021305; вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-0005981305; рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №000598130 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваних рішень є акт від 19.04.2019 №524/16-31-13-05-11/3315910007 про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2018. Позивач вважає, що висновки акту перевірки від 19.04.2019 №524/16-31-13-05-11/3315910007 є помилковими, а оскаржувані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки перевіряючими не враховано документи, що підтверджують законність фінансово - господарських операцій, та спростовують висновки акта про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства. Вказує, що Податковим кодексом України прямо не передбачено включення суми акцизного податку до доходу фізичної особи-підприємця, тому вважає безпідставним твердження ГУ ДФС у Полтавській області про заниження такого доходу за 2016 рік на суму 2546,49 грн. Пояснює, що законність відображення в податковій декларації витрат з орендної плати у 2016 році підтверджується необхідними документами щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_2 . Зазначає, що ФОП ОСОБА_1 мала право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки на момент проведення перевірки мала належним чином оформлені податкові накладні та документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами-постачальниками, постачальники зареєстровані як платники податку на додану вартість, а придбані товарно-матеріальні цінності використані у власній господарській діяльності позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3505/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази від відповідача Головного управління ДФС у Полтавській області.

08 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /том 2 а.с. 122-125/, у якому представник ГУ ДФС у Полтавської області просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на висновки документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2018, оформленої актом перевірки від 19.04.2019 №524/16-31-13-05-11/3315910007.

Протокольними ухвалами суду від 17 жовтня 2019 року витребувано докази та на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10:30 07 листопада 2019 року.

Ухвалами суду від 07 листопада 2019 року витребувано докази від сторін, продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/3505/19 на тридцять календарних днів та на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11:00 26 листопада 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:00 08 січня 2020 року.

Протокольними ухвалами суду від 08 січня 2020 року витребувано докази та на підставі частини 2 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні до 15:00 28 січня 2020 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року клопотання представника позивача про допуск заміни відповідача задоволено, допущено заміну відповідача Головного управління ДФС у Полтавській області його правонаступником Головним управлінням ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014).

Протокольною ухвалою суду від 28 січня 2020 року на підставі частини 2 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні до 11:00 06 лютого 2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 06 лютого 2020 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання повноважного представника не повідомив, доказів на підтвердження поважності причин неявки повноважного представника в судове засідання не надав.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1, 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 01.07.2009, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 4 а.с. 18, 19/.

ФОП ОСОБА_1 оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018 здійснювала на загальній системі оподаткування та була, зокрема, платником податку на додану вартість /том 1 а.с. 33/.

У термін з 25.03.2019 по 12.04.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 19.04.2019 №524/16-31-13-05-11/3315910007 /том 1 а.с. 24-103, том 2 а.с. 50-90/.

В акті перевірки від 19.04.2019 №524/16-31-13-05-11/3315910007 зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 :

1) пп. 16.1.2 п.16.1 ст.16, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України та ст. 128 п. 6 Господарського кодексу України в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат підприємця за період, що перевірявся, що призвело до включення до декларації про майновий стан та доходи перекручених даних;

2) п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме не надання книги обліку доходів і витрат;

3) п. 44.1 ст. 44, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п.177.2 ст.177, пп. 177.4.3 п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 32254,21 грн., у тому числі по періодах: за 2016 рік у сумі 32254,21 грн.;

4) п.2 частини першої ст. 7 та частини 5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 36255,96 грн. за 2016 рік;

5) пп. 14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, пп. "г" п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 17870 грн., в т.ч. по періодах: за липень 2017 р. - 638 грн., за серпень 2017 р. - 7164 грн., за вересень 2017 р. - 3024 грн., за березень 2018 р. -2327 грн., за квітень 2018 р. - 95 грн., за серпень 2018 р. - 4622 грн.;

6) п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу України, розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року № 1562/20300) зі змінами та доповненнями, (далі розд. VIII Порядку), а саме неповідомлення контролюючому органу про орендовані об`єкти, що пов`язані з оподаткуванням через які провадилась господарська діяльність у період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р.;

7) п. 3 Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням господарських пільг, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року № 1233, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме неподання звіту про суми податкових пільг за 1 кв. 2016 року по строку подання 10.05.2016 року, за 1 півріччя 2016 року по строку подання 09.08.2016 року, за 3 квартали 2016 року по строку подання 09.11.2016 року, за 1 кв. 2017 року по строку подання 10.05.2017 року, за 1 півріччя 2017 року по строку подання 09.08.2017 року, за 3 квартал 2017 року по строку подання 09.11.2017 року.;

8) п.п.1.1, п.п.1.2, п.п l.4, п.п 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання по військовому збору в сумі 2687,85 грн., у тому числі, по періодам за 2016 р. у сумі 2687,85 грн.;

9) пп. "г" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, Наказ Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу. нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) та порядку заповнення та подання агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/26556. А саме - не відображення в повному обсязі інформації про суми нарахованих та виплачених доходів за ознакою доходу "157" в податковому розрахунку за формою 1ДФ, подана інформація з недостовірними відомостями про доходи платника за 1, 3, 4 кв. 2016 року, 1, 2, 4 кв. 2017 року та 1, 2, 4 кв. 2018 року.

Позивач подав до контролюючого органу заперечення на акт від 19.04.2019 №524/16-31-13-05-11/3315910007 /том 1 а.с. 113-121/, на які ГУ ДФС у Полтавській області надано відповідь листом від 16.05.2019 №ФОП/Б/3656/16-31-13-05-17 /том 1 а.с. 123-124/, за змістом якого висновки акту перевірки від 19.04.2019 №524/16-31-13-05-11/3315910007 залишено без змін, а подане заперечення - без розгляду.

15.05.2019 Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі акту від 19.04.2019 №524/16-31-13-05-11/3315910007 винесено, зокрема:

- податкове повідомлення-рішення №0005961305, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у загальному розмірі 3359,81 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 2687,85 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 671,96 грн. /том 1 а.с. 18/;

- податкове повідомлення-рішення №0005971305, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходу фізичних осіб, щодо сплати фіз. особами за результатами річного декларування" у загальному розмірі 40317,76 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 32254,21 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 8063,55 грн. /том 1 а.с. 19/;

- податкове повідомлення-рішення №0006011305, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у загальному розмірі 22337,50 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями в сумі 17870,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4467,50 грн. /том 1 а.с. 20/;

- податкове повідомлення-рішення №0006021305, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 6623,36 грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" /том 1 а.с. 21/;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0005981305 ФОП ОСОБА_1 в розмірі 36255,96 грн. /том 1 а.с. 22/;

- рішення №0005991305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 10876,78 грн. /том 1 а.с. 23/.

Не погодившись з вказаними вище рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач подав до ДФС України скаргу /том 1 а.с. 126-137/.

Рішенням ДФС України від 27.06.2019 №29432/6/99-99-11-05-02-25 про результати розгляду скарги вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-0005981305 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.05.2019 №0005991305 - залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 від 24.05.2019 - без задоволення /том 1 а.с. 138-140/.

Рішенням ДФС України від 26.07.2019 №35685/6/99-99-11-05-02-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення від 15.05.2019 №0005951305, №0005961305, №0005971305, №0006001305, №0006011305, №0006021305 - залишено без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення /том 1 а.с. 142-150/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Полтавській області від 15.05.2019 №0005961305, №0005971305, №0006011305, №0006021305, вимогою ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-0005981305 та рішенням ГУ ДФС у Полтавській області №0005991305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.05.2019, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Полтавській області від 15.05.2019 №0005961305, від 15.05.2019 №0005971305, вимозі ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-0005981305 та рішенню ГУ ДФС у Полтавській області №0005991305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.05.2019, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з приписами пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Підпунктом 164.1.3 п. 164.1 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 177.1-177.3 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Отже, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Це означає, що по-перше, доходи та витрати відображаються за касовим методом. Тобто, доходи визнаються не в момент їх нарахування, а в момент отримання. Витрати визнаються лише в тому випадку, якщо вони фактично понесені (оплачені), а не тільки нараховані. По-друге, витрати відображаются у періоді отримання доходу, якого вони стосуються, а не в момент їх оплати.

Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 33.1 статті 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Згідно з пунктом 177.5 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Відповідно до пункту 177.11 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Таким чином, податковим періодом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, є календарний рік.

Відповідно до підпунктів 1.1. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Перевіркою встановлено та зафіксовано у акті перевірки завищення позивачем витрат, зокрема, за рахунок віднесення до їх складу кредиторської заборгованості, а саме: включення до складу витрат вартості кредиторської заборгованості в сумі 348,73 грн. за телекомунікаційні послуги, що наявна у ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ «Укртелеком» станом на 01.01.2017, а також за рахунок включення до складу витрат кредиторської заборгованості в сумі 480 грн. за технічне обслуговування РРО, послуги інформаційного екваєра, що наявна у ФОП ОСОБА_1 перед ФОП ОСОБА_3 станом на 01.01.2017 /том 1 а.с. 48/.

Письмовими поясненнями позивача, наданими до перевірки підтверджено, що станом на 01.01.2017 ФОП ОСОБА_1 мала кредиторську заборгованість, зокрема, перед ПАТ «Укртелеком» в сумі 348,73 грн. та перед ФОП ОСОБА_3 в сумі 480 грн. /том 3 а.с. 89/, яка була включена позивачем до складу витрат у 2016 році.

Таким чином, оскільки фактично вказані вище витрати не були понесені позивачем у 2016 році, суд погоджується з висновками перевірки про порушення позивачем п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1,4, п.п. 1.5, п.п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, п. 2 ч.1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік на суму 828,73 грн., занижено податкове зобов`язання по військовому збору за 2016 рік в сумі 12,43 грн. та занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2016 рік в сумі 182,32 грн. Детальні розрахунки наявні у матеріалах справи /том 2 а.с. 198-203/.

Також перевіркою встановлено та зафіксовано у акті перевірки, що при визначенні суми отриманого доходу ФОП ОСОБА_1 за 2016 рік допущено його заниження в сумі 2546,49 грн. внаслідок виключення з його складу частини суми акцизного податку в даному розмірі, так як при обрахунку уточненого доходу, наданого у письмовій інформації № 2 від 11.04.2019, сума доходу зменшена на суму акцизного податку в сумі 5085,30 грн. /том 1 а.с. 42/.

У письмових поясненнях №2 від 11.04.2019, наданих у ході перевірки, позивачем повідомлено, що реалізація товарів і послуг за 2016 рік складає 2422871,99 грн., з них ПДВ становить 221821,14 грн., акциз на алкогольні вироби - 5085,30 грн., сума без ПДВ та акцизу складає 2195965,55 грн. /том 2 а.с. 95/.

Відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Податкового кодексу України як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України. Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 ст.167 Кодексу (п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України).

До 01.01.2017 відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування у такої фізичної особи - підприємця був чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Отже, до 01.01.2017 до доходу фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування включалась сума акцизного податку.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу про порушення позивачем п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1,4, п.п. 1.5, п.п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, п. 2 ч.1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік на суму 458,37 грн., занижено податкове зобов`язання по військовому збору за 2016 рік в сумі 38,20 грн. та занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2016 рік в сумі 560,23 грн.

Детальні розрахунки наявні у матеріалах справи /том 2 а.с. 198-203/.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №0005971305 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування" за податковими зобов`язаннями в сумі 607 грн. 54 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 151 грн. 88 коп., податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №0005961305 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" за податковими зобов`язаннями в сумі 50 грн. 63 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 12 грн. 66 коп., вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №Ф-0005981305 в частині нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 недоїмки в сумі 742 грн. 55 коп. та рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0005991305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15 травня 2019 року в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 222 грн. 76 коп., - прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Матеріалами справи підтверджено, що 17.11.2010 між позивачем (замовник) та Управлінням Державної охорони при УМВС України в Полтавській області (охорона) укладено договір №20239/Лб на централізовану охорону майна на об`єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України /том 1 а.с. 152-157/, за умовами якого за цим договором замовник доручає, а охорона зобов`язується здійснювати охорону майна замовника на об`єкті та обслуговування сигналізації на цьому об`єкті.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна охоронних послуг за цим договором є договірною і визначається сторонами в Розрахунку та Протоколу узгодження договірної ціни (додатки №№2, 3 до договору), які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктами 13.1, 13.2 договору передбачено, що цей договір укладається сторонами строком на 1 рік і починає свою дію з 01 січня 2010 року. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік.

Послуги по цьому договору надаються замовнику без балансовим структурним підрозділом охорони - Лубенським відділом державної служби охорони УДСО при ГУМВС України в Полтавській області.

Додатком № 3 до цього договору є протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони /том 1 а.с. 154/.

Додатком № 2 до договору є дислокація охороняємих приміщень: магазин ПП ОСОБА_1. АДРЕСА_1: 1.1. Торгівельні заклади; 1.2 Магазин, всього 2 /том 1 ас 156/.

Додатком №5 до договору є Інструкція про порядок приймання/здавання/ об`єктів та окремих приміщень під охорону на ПЦС (автоматична тактика прийому/зняття об`єкта) /том 1 а.с. 155/.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На виконання умов договору між позивачем та Управлінням поліції охорони в Полтавській області складено акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на обслуговування засобів ОПС об`єкти та ПЦС об`єкти за січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року /том 1 а.с. 159-172/.

Управлінням поліції охорони в Полтавській області виписано позивачу рахунки-фактури на оплату послуг охорони: обслуговування засобів ОПС об`єктів та охорона ПЦС об`єктів відповідно за січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року /том 1 а.с. 158-171/.

Фактична оплата за отримані послуги здійснена позивачем Управлінню поліції охорони в Полтавській області платіжними дорученнями та квитанціями, копії яких наявні у матеріалах справи /том 3 а.с. 40-44/ та які надавалися до перевірки та відображені на сторінці 25 акту перевірки /том 1 а.с. 118/, на загальну суму 3409 грн.

01.01.2013 між позивачем (орендар) та ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1 /том 1 а.с. 199-201/, за умовами якого в порядку та умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне приміщення, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому договорі та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. Адреса приміщення, що орендується: АДРЕСА_1. Загальна площа приміщення, що орендується: 300,4 кв.м. Поверх приміщення, що орендується: перший та підвал.

Відповідно до п. 2.1 цього договору приміщення, що орендується, надається орендарю для ведення комерційної діяльності.

Згідно з п. 3.2 цього договору у момент підписання акту прийому-передачі орендодавець передає орендарю ключі від приміщення, що орендується.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що розмір місячної орендної плати складає 9000 грн.

Відповідно до п. 10.3 договору строк цього договору починає свій перебіг з 01.01.2013 та закінчується 31.12.2014.

01.01.2013 складено акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду /том 1 а.с. 202/.

30.12.2014 укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення №1, яким строк оренди приміщення згідно з договором №1 від 01.01.2013 продовжено на 1 рік до 31.12.2015 /том 1 а.с. 203/.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_2 складено акт наданих послуг з оренди приміщення №1 від 01.03.2016 про те, що відповідно до договору №1 від 01.01.2013 орендодавцем надані послуг з оренди приміщення орендарю, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 300,4 м. кв. орендна плата за приміщення за 2015 рік за послугу складає 108000 грн. без ПДВ /том 1 а.с. 204/.

Фактична сплата позивачем орендної плати в загальній сумі 108000 грн. підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів № 1 від 01.03.2016, №2 від 02.03.2016, №3 від 03.03.2016, №4 від 04.03.2016, №5 від 09.03.2016, №6 від 10.03.2016, №7 від 11.03.2016, №8 від 14.03.2016, №9 від 15.03.2016, №10 від 16.03.2016, №11 від 17.03.2016, №12 від 18.03.2016, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 205-210/.

01.01.2016 між позивачем (орендар) та ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1 /том 1 а.с. 211-213/, за умовами якого в порядку та умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне приміщення, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення, що визначене у цьому договорі та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату. Адреса приміщення, що орендується: АДРЕСА_1. Загальна площа приміщення, що орендується: 300,4 кв.м. Поверх приміщення, що орендується: перший та підвал.

Відповідно до п. 2.1 цього договору приміщення, що орендується, надається орендарю для ведення комерційної діяльності.

Згідно п. 3.2 цього договору у момент підписання акту прийому-передачі орендодавець передає орендарю ключі від приміщення, що орендується.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що строк оренди приміщення, що орендується складає 2 роки з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом прийому-передачі.

Відповідно до п. 5.1 договору розмір місячної орендної плати складає 9000 грн.

Відповідно до п. 10.3 договору строк цього договору починає свій перебіг з 01.01.2016 та закінчується 31.12.2017.

01.01.2016 складено акт прийому-передачі нерухомого майна в оренду /том 1 а.с. 214/.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_2 складено акт наданих послуг з оренди приміщення №2 від 01.06.2016 про те, що орендна плата за приміщення за 2016 рік за послугу складає 108000 грн. без ПДВ /том 1 а.с. 215/.

Фактична сплата позивачем орендної плати за 2016 рік в загальній сумі 108000 грн. підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів № 1 від 01.06.2016, №2 від 06.06.2016, №3 від 07.06.2016, №4 від 08.06.2016, №5 від 09.06.2016, №6 від 10.06.2016, №7 від 13.06.2016, №8 від 14.06.2016, №9 від 15.06.2016, №10 від 16.06.2016, №11 від 17.06.2016, №12 від 20.06.2016, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 216-221/.

Відповідачем не спростовано факту придбання позивачем послуг з оренди нежитлового приміщення у 2015 та 2016 роках та їх оплати у 2016 році.

Станом на 31.12.2016 основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 було 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, а також позивач мала право здійснювати такі види економічної діяльності: 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру, 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /том 4 а.с. 19/.

Перевіркою встановлено та зафіксовано у акті перевірки, що у 2016 році ФОП ОСОБА_1 здійснювала такі види діяльності: 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та 47.91 Вантажний автомобільний транспорт /том 1 а.с. 28/.

Таким чином, придбані позивачем послуги з оренди приміщення та охорони повністю узгоджується з видами діяльності, які позивач здійснював у перевіряємому періоді.

У акті перевірки зафіксовано перелік об`єктів (місць, тощо), де здійснюється діяльність позивача у період з 01.01.2016 по 18.12.2018, зокрема: аптека за адресою: АДРЕСА_2 за адресою: АДРЕСА_1; складське приміщення за адресою: АДРЕСА_3 /том 1 а.с. 28/.

Таким чином, позивач здійснював господарську діяльність у приміщенні, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1, яке орендував за договорами оренди, укладеними з ФОП ОСОБА_2 , та послуги з охорони якого за 2016 рік придбавалися в Управлінні поліції охорони в Полтавській області.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідачем не доведено, що договори, укладені позивачем з ФОП ОСОБА_2 , були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, вироками судів ознаки узгоджених кримінально-карних дій в діях позивача та ФОП ОСОБА_2 не встановлені.

Суд зазначає, що будь-які можливі порушення порядку здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому суд критично оцінює доводи відповідача про безтоварний характер господарських операцій позивача з посиланням на зміст звітності ФОП ОСОБА_2 .

Суд наголошує на необхідності дотримуватися також позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені податковим органом аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним вище контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу витрат витрати, пов`язані з веденням господарської діяльності та фактично понесені позивачем як орендна плата за 2015 рік та 2016 рік, що сплачені у 2016 році ФОП ОСОБА_2 згідно договорів оренди нежитлового приміщення, а також фактично понесені у 2016 році витрати на охорону майна на об`єкті та обслуговування сигналізації в сумі 3409 грн. без ПДВ, надані позивачу Управлінням поліції охорони в Полтавській області на підставі укладеного договору, оскільки відповідно до вимог п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться, зокрема, витрати на оплату оренди, інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Перевіркою встановлено та зафіксовано у акті перевірки /том 1 а.с. 47-48/, що позивачем включено до складу витрат у 2016 році суму вартості:

- за перетяжку та ремонт дивана в сумі 3150 грн. без ПДВ, понесену у готівковій формі при розрахунках з ФОП ОСОБА_4 відповідно до товарного чека від 26.01.2016 до договору замовлення №1-б від 26.01.2016 на суму 3150 грн. без ПДВ.;

- за будівельні матеріали в сумі 2000 грн. без ПДВ, понесену у готівковій формі при розрахунках з ФОП ОСОБА_5 відповідно до товарного чека №1 від 17.10.2016 на суму 2000 грн. без ПДВ;

- за електротовари в сумі 2561 грн., понесену у безготівковій формі при розрахунках з ФОП ОСОБА_6 відповідно до наступних платіжних доручень №153 від 11.03.2016, №256 від 22.04.2016, №372 від 13.06.2016, №556 від 05.10.2016 на загальну суму 2561 грн. без ПДВ;

- за придбання ламп, саморізів, євро вилок в сумі 176 грн. без ПДВ, понесену у готівковій формі у ФОП ОСОБА_7 відповідно до товарного чека від 08.02.2016 на суму 190 грн. без ПДВ;

- за вантуз, ситник, тяпку, злив в сумі 171 грн. без ПДВ, понесену у готівковій формі при розрахунках з ФОП ОСОБА_8 відповідно до товарного чека від 17.08.2016 на суму 82 грн. без ПДВ, від 15.06.2016 на суму 89 грн. без ПДВ;

- за злив в сумі 185 грн. без ПДВ, понесену у готівковій формі при розрахунках з ФОП ОСОБА_9 відповідно до товарного чека від 09.02.2016 на суму 185 грн. без ПДВ;

- за провід, батарейки, шнур, кабель, печатки в сумі 214 грн. без ПДВ, понесену у готівковій формі при розрахунках з ФОП ОСОБА_10 відповідно до товарних чеків: від 30.01.2016 в сумі 40 грн. без ПДВ, від 30.01.2016 в сумі 7 грн. без ПДВ, від 29.01.2016 в сумі 50 грн. без ПДВ, від 28.01.2016 в сумі 92 грн. без ПДВ, від 04.03.2016 в сумі 25 грн. без ПДВ;

- за будівельні матеріали в сумі 4100 грн. без ПДВ, понесену у готівковій формі при розрахунках з ФОП ОСОБА_11 відповідно до платіжного доручення №49 від 25.01.2016 на загальну суму 4100 грн. без ПДВ.

Фактичне здійснення вказаних вище господарських операцій та понесення позивачем витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей по взаємовідносинах з вказаними вище контрагентами підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договорів, товарних чеків, рахунків, накладних, платіжних доручень /том 1 а.с. 173-189/, які надавалися до перевірки контролюючому органу. Товарний характер вказаних вище господарських операцій відповідачем під сумнів не ставиться.

Використання у власній господарській діяльності товару, придбаного позивачем у контрагентів, зокрема, у зазначених вище контрагентів, підтверджується актами на списання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 190-198/.

Письмові пояснення представника позивача в розрізі кожного з контрагентів із зазначенням реквізитів документів з придбання та використання товарно-матеріальних цінностей наявні у матеріалах справи /том 3 а.с. 35-39/.

Відповідно до п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд зауважує, що акти на списання товарно-матеріальних цінностей та інші документи надавалися контролюючому органу разом із запереченнями на акт перевірки /том 2 а.с. 246-250, том 3 а.с. 1-32/, проте, не були враховані ГУ ДФС у Полтавській області з посиланням на те, що заперечення до акту перевірки подані з порушенням десятиденного терміну /том 1 а.с. 123-124/.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

19.04.2019 ГУ ДФС у Полтавській області надіслано на адресу позивача акт перевірки, що підтверджується фіскальним чеком, копія якого наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 194/.

Листом АТ «Укрпошта» від 23.05.2019 №06.3-37/33 підтверджено, що рекомендований лист з повідомленням за №370031899281 на адресу одержувача ОСОБА_1 . АДРЕСА_4 , надійшов до ХВПЗ Хорол 20.04.2019. Оператором поштового зв`язку ОСОБА_12 помилкового було створено відмітку у робочій програмі про вручення по даному відправленню 20.04.2019, але фактично одержувач отримав рекомендований лист з повідомленням 23.04.2019 особисто, про що зроблено відмітку у формі 8 та у повідомленні про вручення /том 1 а.с. 125, 112/.

Письмові заперечення на акт перевірки та копії доданих до них документів були надіслані позивачем до ГУ ДФС у Полтавській області по пошті 10.05.2019, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною від 10.05.2019, копії яких наявні у матеріалах справи /том 1 а.с. 122/.

Відтак, письмові заперечення з доданими до них документами, зокрема, документами, що підтверджують використання позивачем у 2016 році у власній господарській діяльності товарів, придбаних у вказаних вище контрагентів товарів, подані позивачем до контролюючого органу у встановлений Податковим кодексом України строк, а тому вказані документи мали бути враховані на підставі ст.44 Податкового кодексу України.

З огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт порушень позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п.177.2 ст.177, пп. 177.4.3 п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України та заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у загальній сумі 31646,67 грн., п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 5 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI та заниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2016 рік у загальній сумі 35513,41 грн., п.п.1.1, п.п.1.2, п.п l.4, п.п 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України та заниження податкових зобов`язань по військовому збору за 2016 рік в сумі 2637,22 грн. - внаслідок включення позивачем до складу витрат у 2016 році витрат, понесених позивачем за господарськими операціями з Управлінням поліції охорони в Полтавській області, ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 при здійсненні господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 Детальні розрахунки наявні у матеріалах справи /том 2 а.с. 198-203/.

Таким чином, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №0005971305 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування" за податковими зобов`язаннями в сумі 31646 грн. 67 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7911 грн. 67 коп., податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №0005961305 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" за податковими зобов`язаннями в сумі 2637 грн. 22 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 659 грн. 30 коп., вимога про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №Ф-0005981305 в частині нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 недоїмки в сумі 35513 грн. 41 коп. та рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0005991305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15 травня 2019 року в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 10654 грн. 02 коп., - прийняті відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Полтавській області від 15.05.2019 №0006011305 та від 15.05.2019 №0006021305, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкову накладну, складену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, видану на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. "г" п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У акті перевірки зафіксовано, що позивач зареєстрований платником податку на додану вартість: свідоцтво від 14.08.2009 №3315910007, видане ГУ ДФС у Полтавській області, Лубенське управління, Хорольська ДПІ (Хорольський район) /том 1 а.с. 25/.

Позивачем придбано у ТОВ «Розетка У .А.» два смартфони та дві універсальні мобільні батареї, що підтверджується видатковою накладною №1171157 від 26.06.2017, податковою накладною № 689 від 26.06.2017 на суму 3825 грн., у тому числі ПДВ - 637,51 грн. /том 1 а.с. 222, 224/, а також рахунком на оплату №СФ-01171157 від 26.06.2017 /том 3 а.с. 47/, копії яких наявні у матеріалах справи.

Податкова накладна № 689 від 26.06.2017 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.07.2017, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №10 від 12.09.2019 /том 1 а.с. 225/.

ТОВ «Розетка У.А.» зареєстровано платником податку на додану вартість з 06.07.2010 /том 4 а.с. 20/; серед видів діяльності ТОВ «Розетка У.А.» є такі: 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворення звуку і зображення, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах/том 4 а.с.9/.

Кошти в загальній сумі 3825 грн., у тому числі ПДВ -637,51 грн., за вказаний товар та організацію доставки сплачено позивачем ТОВ «Розетка У.А.» у безготівковій формі, що підтверджуються платіжним дорученням №320 від 26.06.2017 /том 1 а.с. 223/.

Вказаний товар обліковується ФОП ОСОБА_1 , про що складено картку обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів /том 2 а.с. 10/.

Представником позивача надано письмові пояснення, у яких зазначено, що універсальна батарея використовується для безперебійної роботи комп`ютерної техніки та програмного забезпечення «МеDOC», « 1-С Бухгалтерія». Мобільні телефони використовуються в кафе та аптеці для зв`язку з постачальниками, покупцями /том 3 а.с. 237-239/, що узгоджується з тими дивами діяльності, які здійснював позивач у перевіряємову періоді.

ФОП ОСОБА_1 придбано у ТОВ «Трінгер» лист оцинкований у кількості 7 шт. на загальну суму 781 грн., в тому числі ПДВ - 130,17 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-002855 від 03.08.2017, податковою накладною № 10 від 02.08.2017 /том 1 а.с. 234, 236/, а також рахунком на оплату №412 від 02.08.2017 /том 3 а.с. 48/, копії яких наявні у матеріалах справи.

Податкова накладна № 10 від 02.08.2017 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 22.08.2017, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №11 від 12.09.2019 /том 1 а.с. 237/.

ТОВ «Трінгер» зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.06.2007 /том 4 а.с. 21/; одним із видів діяльності ТОВ «Трінгер» є 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах /том 4 а.с.11/.

Кошти в загальній сумі 781 грн., у тому числі ПДВ - 130,17 грн., за вказаний товар сплачено позивачем ТОВ «Трінгер» у безготівковій формі, що підтверджуються платіжним дорученням №382 від 02.08.2017 /том 1 а.с. 235/.

Представником позивача надано письмові пояснення, за змістом яких листи оцинковані були використані позивачем для проведення ремонту крильця перед входом до приміщення аптеки /том 3 а.с. 237-239/, на підтвердження чого до суду надано копію акту на списання товарно-матеріальних цінностей від 31.08.2017 /том 2 а.с. 14/.

Позивачем придбано у ПП «Фаворит-2000» ніжку меблеву у кількості 24 шт. загальною вартістю 2704,80 грн., у тому числі ПДВ - 450,80 грн., що підтверджується видатковою накладною №383 від 09.08.2017, податковою накладною № 13 від 04.08.2017 /том 1 а.с. 238, 240/, а також рахунком на оплату №412 від 02.08.2017 /том 3 а.с. 48/, копії яких наявні у матеріалах справи.

Податкова накладна № 13 від 04.08.2017 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.08.2017, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №12 від 12.09.2019 /том 1 а.с. 241/.

ПП «Фаворит-2000» зареєстровано платником податку на додану вартість з 09.07.2012 /том 4 а.с. 22/; серед видів діяльності ПП «Фаворит-2000» є: 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням /том 4 а.с.13/.

Кошти в загальній сумі 2704,80 грн., у тому числі ПДВ - 450,80 грн., за вказаний товар сплачено позивачем ПП «Фаворит-2000» у безготівковій формі, що підтверджуються платіжним дорученням №386 від 04.08.2017 /том 1 а.с. 239/.

Представником позивача надано письмові пояснення, за змістом яких меблеві ніжки використано для підняття в торговому залі аптеки всіх наявних меблів на висоту 10 см над рівнем підлоги згідно із встановленими нормативами /том 3 а.с. 237-239/, на підтвердження чого до суду надано копію акту на списання товарно-матеріальних цінностей від 31.08.2017 /том 2 а.с. 14/.

ФОП ОСОБА_1 придбано у ТОВ «Комфі Трейд» ноутбук, сумку до ноутбуку та мишу бездротову на загальну суму 39497 грн., в тому числі ПДВ - 6582,83 грн., що підтверджується видатковою накладною №РНРLА-000000881 від 20.08.2017, податковою накладною № 1650040 від 17.08.2017 /том 1 а.с. 242, 244/, а також рахунком - фактурою №СФРLА-0000004206 від 14.08.2017 /том 3 а.с. 49/, копії яких наявні у матеріалах справи.

Податкова накладна № 1650040 від 17.08.2017 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.08.2017, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №7 від 12.09.2019 /том 1 а.с. 245/.

ТОВ «Комфі Трейд» зареєстровано платником податку на додану вартість з 17.03.2010 /том 4 а.с. 23/; основним видом економічної діяльності ТОВ «Комфі Трейд» є 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення /том 4 а.с.5/.

Кошти в загальній сумі 39497 грн., у тому числі ПДВ - 6582,83 грн., за вказаний товар перераховано позивачем ТОВ «Комфі Трейд» у безготівковій формі, що підтверджуються платіжним дорученням №417 від 17.08.2017 /том 1 а.с. 243/.

Як свідчать матеріали справи, ноутбук обліковано у ФОП ОСОБА_1 як основний засіб за місцем знаходження, експлуатації - аптека АДРЕСА_2, що підтверджується інвентарним списком основних засобів, копія якого наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 11/.

Ноутбук прийнято в експлуатацію ОСОБА_1 20.08.2017, про що складено акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №2 від 20.08.2017 /том 2 а.с. 13/.

Сумка для ноутбука обліковується позивачем як малоцінний та швидкозношувальний предмет, що підтверджується карткою обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів, копія якої наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 10/.

Представником позивача надано письмові пояснення, за змістом яких миша бездротова, сумка для ноутбука, ноутбук використовуються в офісі для роботи з програмним забезпеченням, яке використовується у господарській діяльності /том 3 а.с. 237-239/. ФОП ОСОБА_1 придбано у ТОВ «Дієса» кондиціонер на загальну суму 14599,90 грн., в тому числі ПДВ - 2433,32 грн., що підтверджується видатковою накладною №200005738295 від 10.07.2017, податковою накладною № 172 від 04.07.2017 /том 1 а.с. 226, 228/, а також рахунком №02232200005716182 від 03.07.2017 /том 3 а.с. 50/, копії яких наявні у матеріалах справи.

Податкова накладна № 172 від 04.07.2017 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.07.2017, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №8 від 12.09.2019 /том 1 а.с. 229/.

ТОВ «Дієса» зареєстровано платником податку на додану вартість з 23.06.2009 /том 4 а.с. 24/; основним видом економічної діяльності ТОВ «Дієса» є 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення /том 4 а.с.3/.

Кошти в загальній сумі 14599,90 грн., у тому числі ПДВ - 2433,32 грн., за вказаний товар перераховано позивачем ТОВ «Дієса» у безготівковій формі, що підтверджуються платіжним дорученням №332/1 від 04.07.2017 /том 1 а.с. 227/.

Представником позивача надано письмові пояснення, за змістом яких кондиціонер використовується для охолодження приміщення аптеки згідно із встановленими нормами /том 3 а.с. 237-239/.

Основні вимоги до санітарно-протиепідемічного режиму та особистої гігієни працівників суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки, оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами містить Інструкція із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України 15.05.2006 №275, відповідно до пункту 2.12 якої для створення оптимального температурного режиму повітря допускається використання кондиціонерів з періодичною заміною фільтрів згідно з доданою до них інструкцією із застосування.

Як вбачається з матеріалів справи, кондиціонер обліковано у ФОП ОСОБА_1 як основний засіб за місцем знаходження, експлуатації - аптека АДРЕСА_2, що підтверджується інвентарним списком основних засобів, копія якого наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 11/.

Кондиціонер прийнято в експлуатацію ОСОБА_1 , про що складено акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №1 від 03.07.2017 /том 2 а.с. 12/.

ФОП ОСОБА_1 придбано у ТОВ «Пласт Маркет Торговий Дім» плівку на загальну суму 3542,40 грн., в тому числі ПДВ - 590,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000355 від 19.07.2017, податковою накладною № 33 від 17.07.2017 /том 1 а.с. 230, 232/, а також рахунком - фактурою №СФ-0000343 від 17.07.2017 /том 3 а.с. 51/, копії яких наявні у матеріалах справи.

Податкова накладна № 33 від 17.07.2017 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.08.2017, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №9 від 12.09.2019 /том 1 а.с. 233/.

ТОВ «Пласт Маркет Торговий Дім» зареєстровано платником податку на додану вартість з 09.08.2006 /том 4 а.с. 25/; одним із видів діяльності ТОВ «Пласт Маркет Торговий Дім» є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля /том 4 а.с.7/.

Кошти в загальній сумі 3542,40 грн., у тому числі ПДВ - 590,40 грн., за вказаний товар перераховано позивачем ТОВ «Пласт Маркет Торговий Дім» у безготівковій формі, що підтверджуються платіжним дорученням №358 від 17.07.2017 /том 1 а.с. 231/.

Представником позивача надано письмові пояснення, за змістом яких плівка поліетиленова була використана для облаштування господарського складу для зберігання товарів з подальшою їх реалізацією /том 3 а.с. 237-239/, на підтвердження чого до суду надано копію акту на списання товарно-матеріальних цінностей від 30.09.2017 /том 2 а.с. 15/.

26.01.2018 між позивачем (покупець) та ТОВ «Гуадмастер» (постачальник) укладеного договір №ГМ-72 /том 3 а.с. 52-55/, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених ним договором, постачальник зобов`язується постачати та передати у власність покупця, а покупець зобов`язаний прийняти та своєчасно здійснити оплату товару.

Згідно п. 1.2 договору ціна, кількість та асортимент товару, що є предметом цього договору, визначається рахунком-фактурою та накладною.

Відповідно до п. 3.2 передачу товару постачальником та прийом покупцем товару засвідчується видатковою накладною, що підписується уповноваженими представниками сторін. У накладній визначається: кількість товару, найменування (номенклатура, асортимент), ціна за одну одиницю кожного виду товару і загальна ціна товару (партії товару) та інше.

ТОВ «Гуадмастер» виписано позивачу рахунок на оплату №16150 від 29.01.2018 на відеорегестратори відеокамери, жорсткий диск, накопичувач, блок живлення, роз`єми на загальну суму 13960 грн., у тому числі ПДВ - 2326,67 грн. /том 3 а.с. 56/ та рахунок на оплату №16480 від 16.02.2018 на відеокамеру на загальну суму 750 грн., у тому числі ПДВ - 125 грн. /том 3 а.с. 157/.

Факт здійснення господарських операцій за укладеним договором з ТОВ «Гуадмастер» підтверджується видатковими накладними №78 від 02.02.2018, № 127 від 22.02.2018 /том 1 а.с. 246, 247/, податковими накладними №79 від 29.01.2018, №45 від 16.02.2018 /том 2 а.с. 1, 2/ та розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №82 від 22.02.2018 до податкової накладної №79 від 29.01.2018 /том 2 а.с. 3/.

08.02.2018 за №0002 складена накладна повернення постачальнику роз`ємну ВNC кількістю 12 шт. на загальну суму 180 грн., у тому числі ПДВ - 30 грн. /том 2 а.с. 9/.

Податкові накладні №79 від 29.01.2018, №45 від 16.02.2018 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №82 від 22.02.2018 до податкової накладної №79 від 29.01.2018 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру податкових накладних №5 від 12.09.2019 та №6 від 12.09.2019 /том 2 а.с. 5/.

ТОВ «Гуадмастер» зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.05.2014 /том 4 а.с. 26/; одним із видів діяльності ТОВ «Гуадмастер» є 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання записування, відтворення звуку й зображення /том 4 а.с.1/.

Фактична сплата позивачем коштів ТОВ «Гуадмастер» за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями №56 від 29.01.2018 та №103 від 16.02.2018 /том 1 а.с. 248, 250/.

Представником позивача надано письмові пояснення, за змістом яких система відеонагляду встановлена для забезпечення схоронності майна, яке використовується у господарській діяльності, виявлення і припинення незаконних дій третіх осіб /том 3 а.с. 237-239/, на підтвердження чого до суду надано копії актів наданих послуг/виконаних робіт на встановлення ФОП ОСОБА_14 . систем відеонагляду №3 від 07.02.2018, №8 від 10.10.2018 /том 2 а.с. 6-7/.

Таким чином, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ним у ціні придбаного товару вказаним вище контрагентам, якими, у свою чергу, складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за операціями з постачання товарів, що реально отримані позивачем та призначені для використання у власній господарській діяльності.

Стосовно доводів контролюючого органу про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за серпень 2018 року на 4622 грн. по причині включення до його складу ПДВ в сумі 4622,39 грн. по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Бадм», яка не підтверджується, за твердженням перевіряючих, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними /том 1 а.с. 89/, суд виходить з наступного.

01.12.2015 між позивачем (покупець) та ТОВ «БаДМ» (постачальник) укладено договір поставки №23586 /том 3 а.с. 108-110/, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця лікарські препарати та засоби медичні імунобіологічні препарати, супутні товари та інші форми медичного асортименту (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 12.1 договору даний договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками і діє до 31 грудня 2018 року.

ТОВ «БаДМ» зареєстровано платником податку на додану вартість з 14.02.2002 /том 4 а.с. 27/; основним видом економічної діяльності ТОВ «БаДМ» є 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами /том 4 а.с.15/.

На виконання умов договору ТОВ «БаДМ» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.07.2018 податкову накладну №855768 від 30.06.2018 на суму ПДВ - 4622,39 грн. /том 3 а.с. 97-104/, що підтверджується квитанцією №1 від 09.07.2018 та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №10 від 09.01.2020 /том 3 а.с. 96, 105/.

Сума ПДВ 4622,39 грн. на підставі податкової накладної №855768 від 30.06.2018 включена до складу податкового кредиту позивача за липень 2018 року (за ставкою 7%), що підтверджується додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за липень 2018 року /том 3 а.с. 106-107/.

На виконання умов договору ТОВ «БаДМ» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 08.08.2018 податкову накладну №842772 від 31.07.2018 на суму ПДВ - 5403,90 грн. /том 3 а.с. 144-151/, що підтверджується квитанцією №1 від 08.08.2018 та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №11 від 10.01.2020 /том 3 а.с. 143, 152/.

Сума ПДВ 5403,90 грн. на підставі податкової накладної №842772 від 31.07.2018 включена до складу податкового кредиту позивача за серпень 2018 року (за ставкою 7%), що підтверджується додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за серпень 2018 року /том 3 а.с. 153-154/.

Крім того, ТОВ «БаДМ» складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.08.2018 податкову накладну №837166 від 31.07.2018 на суму ПДВ - 1217,88 грн. /том 3 а.с. 213-214/, що підтверджується квитанцією №1 від 08.08.2018 та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №13 від 11.01.2020 /том 3 а.с. 215-216/.

Сума ПДВ 1217,88 грн. на підставі податкової накладної №837166 від 31.07.2018 включена до складу податкового кредиту позивача за серпень 2018 року (за основною ставкою), що підтверджується додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за серпень 2018 року /том 3 а.с. 153-154, том 2 а.с. 184/.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з поставки товарів позивачем надано до суду копії видаткових накладних /том 3 а.с. 113-141, 155-190, 217-236/.

Відповідачем не ставиться під сумнів товарний характер господарських операцій з ТОВ «БаДМ» та використання товару, придбаного у вказаного контрагента, у власній господарській діяльності позивача.

Таким чином, з огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем пп. 14.1.181, п.14.1 ст.14, п.198.1, пп. "г" п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та заниження внаслідок цього позивачем податку на додану вартість всього в сумі 17870 грн., в т.ч. по періодах: за липень 2017 р. - 638 грн., за серпень 2017 р. - 7164 грн., за вересень 2017 р. - 3024 грн., за березень 2018 р. - 2327 грн., за квітень 2018 р. - 95 грн., за серпень 2018 р. - 4622 грн. (детальні розрахунки наявні у матеріалах справи /том 2 а.с. 199-200/).

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2019 року №0006011305 та податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2019 року №0006021305, прийняті Головного управління ДФС у Полтавській області не на підставі та у не спосіб, що визначені Податковим кодексом України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття цих рішень, тобто необґрунтовано.

Отже, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1179 грн. 84 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код 43142831, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №0006011305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №0006021305.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №0005971305 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування" за податковими зобов`язаннями в сумі 31646 грн. 67 коп. (тридцять одна тисяча шістсот сорок шість гривень шістдесят сім копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7911 грн. 67 коп. (сім тисяч дев`ятсот одинадцять гривень шістдесят сім копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №0005961305 в частині збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" за податковими зобов`язаннями в сумі 2637 грн. 22 коп. (дві тисячі шістсот тридцять сім гривень двадцять дві копійки) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 659 грн. 30 коп. (шістсот п`ятдесят дев`ять гривень тридцять копійок).

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Полтавській області від 15 травня 2019 року №Ф-0005981305 в частині нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 недоїмки в сумі 35513 грн. 41 коп. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот тринадцять гривень сорок одна копійка).

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0005991305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15 травня 2019 року в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 10654 грн. 02 коп. (десять тисяч шістсот п`ятдесят чотири гривні дві копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1179 грн. 84 коп. (одна тисяча сто сімдесят дев`ять гривень вісімдесят чотири копійоки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 17 лютого 2020 року.

Суддя С.С. Сич