Рішення № 87614655, 12.02.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа №524/9091/13-ц

Провадження №2/524/730/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого судді - Андрієць Д.Д., за участю секретаря - Шило В.С., відповідача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

АТ КБ «Приватбанк» звернулось до Автозаводського районного суду м. Кременчука з позовом, в якому просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором від 08.12.2006 в розмірі 21697,37 грн.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08.12.2006 між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, його заборгованість за кредитом станом на 31.08.2013 становить 21697,37 грн.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач надіслав суду відзив на позов, в якому зазначив, що з вимогами позивача не погоджується в повному обсязі. Зазначив, що банком не було надано доказів, які б підтверджували отримання позичальником Пам`ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг і тарифів. Вказав, що надані позивачем Умови і Правила не можуть складати договір, оскільки не містять його підпису. Наданий позивачем розрахунок заборгованості вважає неналежним доказом. Просив застосувати позовну давність.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що 08.12.2006 ОСОБА_1 було підписано заяву, відповідно до якої останній просив відкрити рахунок та надати такі послуги: тип карти - НОМЕР_3; валюта - гривня; тип кредитного ліміту - фінансовий; сума кредитного ліміту - 3000 грн; базова відсоткова ставка - 36% із розрахунку 360 днів у році; строк дії кредитного ліміту - відповідає строку дії картки; погашення заборгованості - щомісячний платіж в розмірі 7% від суми заборгованості; погашення заборгованості відбувається, як шляхом внесення коштів на картку Клієнта, так і списанням Банком коштів з дебетової картки № НОМЕР_1 .

27.12.2006 відповідачем отримано картку НОМЕР_2 із строком дії - 12/09. Вказані обставини, підтверджуються копією заяви та довідкою АТ КБ «Приватбанк»

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача станом на 31.08.2013 становить 21697,37 грн. та складається:

- заборгованість за кредитом - 5998,13 грн;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 10753,84 грн;

- заборгованість по комісії за користування кредитом - 3418,86 грн;

- штраф (фіксована частина) становить 500 грн та штраф (процентна складова) - 1008,54 грн.

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно з абзацом 2 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

З Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

В ч.1 ст. 81 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

Кредитні відносини, передбачають наявність певних зобов`язань між сторонами, зокрема обов`язку кредитора надати кошти, а позичальника - повернути кошти та сплатити проценти. Зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.

Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

В даній справі між сторонами фактично виник спір щодо стягнення заборгованості за договором.

Суд відзначає, що строк договору сторони окремо не визначили, однак погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування - останній день місяця строку дії картки.

З наданих позивачем доказів вбачається, що строк дії картки, яка була видана відповідачу відповідно до умов заяви визначений до грудня 2009 року.

Починаючи із січня 2010 року відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість.

Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 444/9519/12(провадження № 14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року висловила наступну правову позицію: «Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Отже, враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення відсотків із січня 2010 року.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові по справі від 03.07.2019 по справі № 342/180/17: «Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. … З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.»

Суд враховує посилання відповідача на те, що долучена позивачем копія Умов та правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника про ознайомлення.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, відсутність підпису на Умовах та правилах в сукупності із запереченнями відповідача проти факту ознайомлення із ними, свідчить про те, що позивачем не було доведено те, що саме ці Умови діяли на момент укладання договору, а отже вони не можуть бути прийняті судом.

Щодо вимог позивача про стягнення комісії та штрафів суд відзначає наступне.

Враховуючи позицію Верховного Суду висловлену в постанові по справі № 202/4494/16-ц(провадження 14-318цс18) від 31 жовтня 2018 року, суд вважає, що окрім права нараховувати проценти, після спливу визначеного договором строку кредитування, кредитодавець також втрачає право нараховувати обумовлену в договорі неустойку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача в частині нарахування штрафів.

Також суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення комісії, оскільки позивачем не було надано суду відповідних документів, які б підтверджували перелік послуг, які за визначену комісію надавалися відповідачу як позичальнику. Тому, вимога позивача про стягнення з боржника комісії ґрунтується на нікчемній умові укладеного з кредитодавцем договору, у зв`язку із чим у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення основної суми боргу та відсотків до грудня 2009 року включно.

Суд приймає до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності Так, суд повторює, що сторонами було погоджено строк кредитування - строк дії карти, тобто до грудня 2009 року включно. Тобто, початок перебігу позовної давності про стягнення основної суми боргу потрібно рахувати з 01 січня 2010 року. Отже, трирічний строк для пред`явлення вимог сплив 31 грудня 2012 року. Із даним позовом АТ КБ «Приватбанк» звернулось 09.10.2013, тобто після спливу позовної давності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України, ст. ст.10, 12, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 17.02.2020

Суддя Д.Д.Андрієць