Ухвала суду № 87614271, 17.02.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1234/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Роман Михайлович, ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просять суд:

визнати протиправними дії ДПС України щодо нарахування суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

скасувати податкові повідомлення-рішення №0019550-5813-1314 від 02.04.2019 та №0019551-5813-1314 від 02.04.2019;

скасувати рішення ДПС України від 01.11.2019 про результати розгляду скарги;

скасувати податкову вимогу від 02.10.2019;

скасувати акт опису майна у податкову заставу від 17.10.2019.

17.02.2020 ухвалою судді відмовлено у задоволенні клопотання позивачів про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством. Розмір судового збору визначається відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позовної заяви фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору позовних вимог майнового характеру становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору, яка становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року становить 2102, 00 грн.

Як слідує із змісту позовних вимог позивачі просять суд скасувати податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу на загальну суму 44013, 55 грн, отже позивачам за майнову вимогу належить сплатити 840, 80 грн судового збору, а за немайнові вимоги про визнання протиправними дій, скасування рішення та акта опису майна 2522, 40 грн судового збору (2102, 00 грн * 0,4 = 840,80 грн; 840, 8 грн * 3 = 2522, 40 грн).

Відповідно до частини 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Таким чином, позивачам за подання вищевказаного позову до Львівського окружного адміністративного суду належить сплатити 3363, 20 грн судового збору за платіжними реквізитами: одержувач - УК у Залізничному районі м. Львова ; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування позивача та відповідача).

При цьому суддя звертає увагу позивачів на те, що судовий збір повинен бути сплачений кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 вказаної статті, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У даних спірних правовідносинах щодо строку звернення до адміністративного суду слід застосовувати положення частини 1 статті 122 КАС України, яка містить положення про встановлення такого строку як нормами КАС України, так і іншими законами.

Згідно частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Оскільки, спірні правовідносини стосуються сплати єдиного внеску, норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в даному випадку є спеціальними порівняно з нормами КАС України, які стосовно спірних правовідносин є загальними.

Однак, з урахуванням наявності абзацу дев`ятого частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який містить положення щодо строку судового оскарження, відповідно до змісту частини 1 статті 122 КАС України до спірних правовідносин повинні застосовуватися саме положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" як спеціального закону.

Як вбачається із змісту позовних вимог, ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати податкову вимогу № 100840-50 від 02.10.2019, яку остання отримала у грудні 2019 року про що зазначено у позовній заяві.

В той же час, даний адміністративний позов скеровано до суду лише 08.02.2020, тобто зі спливом десятиденного строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, ОСОБА_1 звернулася із пропущеним строком звернення до адміністративного суду в частині оскарження податкової вимоги та не додала до позову заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається із змісту позовних вимог позивачі просять визнати протиправними дії ДПС України щодо нарахування суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак серед числа відповідачів відсутня ДПС України, що свідчить про не додержання вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України.

За вказаних обставин суддя приходить до висновку про необхідність залишити позовну заяву позивача без руху та надати строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

Ухвалив:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Р.М. Брильовський