Постанова № 8761374, 23.03.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 р. м. ЧернівціСправа № 2а-1159/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М.,

за участю:

представника позивача помічника прокурора Садгірського району м. Чернівці Романюка В.І. (посвідчення № 297 від 18 квітня 2007 року);

Мойсової С.В. (доручення № 308/09 від 21 січня 2010 року);

представника відповідача Боднарчук Л.В. (праспорт серії КР НОМЕР_1, директор підприємства);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Кельменецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управліня Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області до Державного підприємства «Кельменецьке державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу», -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 20009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Державного підприємства «Кельменецьке державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу» про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що страхувальник Державне підприємство «Кельменецьке державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу»є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежам до Пенсійного фонду, а саме: протягом листопада 2009 року здійснював нарахування страхових внесків за кожний базовий період, але до управління Пенсійного фонду протягом 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду у повному обсязі їх не сплачував. Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування станом на 25 грудня 2009 року складає 12709,28 грн.

Відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу № 99 від 05 січня 2010 року. Зазначена вимога оскаржена не була, і самостійно боржником не сплачена, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялась.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, погодився із сумою заборгованості, зазначеної у позовній заяві, запевнив про її відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив фактичні обставини у справі, надавши оцінку доказам, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суддя,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України. За даними Управління Пенсійного фонду України суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті станом на 25 грудня 2010 року не сплачені. Сума заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 12709,28 грн.

Відповідно до довідки № 2108 вих. 09 від 25 грудня 2009 року про результати проведення перевірки в порядку нагляду за дотриманням вимог чинного законодавства встановлено, що станом на 25 грудня 2009 року у Державного підприємства «Кельменецьке державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу» смт. Кельменці Кельменецького району Чернівецької області, існує заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за листопад 2009 року в сумі 12709,28 грн.

У розрухунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 17 грудня 2009 року, що підлягають сплаті за листопад 2009 року, загальна сума страхових внесків за листопад 2009 року становить 12709, 28 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялася вимога про сплату заборгованості по платежам до пенсійного фонду за № Ю - 99 від 05 січня 2010 року, однак останній у добровільному порядку суму заборгованості не сплатив. Зазначені вимоги відповідачем не оскаржувались, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялась.

Обставини зазначені у позовній заяві позивачем, повністю підтверджується письмовими доказами які містяться в справі. Відповідач не надав суду заперечень щодо позову, а також доказів сплати боргу.

Вказані правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ (далі Закону №1058-ІV від 9.07.2003 року) та іншими.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ (далі Закону №1058-ІV від 9.07.2003 року).

Згідно ст. ст. 1 та 14 Закону України “Про загальнообовязковедержавне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІV) страхувальниками є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 18 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страхові внески роботодавцями нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (п. 1 ст. 19 Закону № 1058-ІV).

Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом, зокрема для відповідача, є календарний місяць.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

У ході судового розгляду справи достовірністю встановлено наявність з боку відповідача, порушення вимог Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині несвоєчасної сплати страхових внесків. У звязку з несплатою страхових внесків відповідачем, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області в сумі 12709,28 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів суду факт відсутності у нього боргу перед позивачем та не погасив вказану суму боргу в добровільному порядку в встановлені чинним законодавством строки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі встановлених обставин, аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя:

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Кельменецьке державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу» (60100, Чернівецька область, Кельменецький район, смт. Кельменці, вул. Партизанська, 15, Код за ЄДРПОУ 31180863, р/р 26009060192364 в ЧФ «Приватбанк», МФО 356282) на користь управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області (60100, чернівецька область, смт. Кельменці, вул. Бесарабська, 39, р/р 25608302100300, МФО 356334, Кельменецьке відділення Ощадбанку, код 21430638) заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України в сумі 12709,28 грн.

3. Відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року від сплати державного мита звільняються: Песійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення; органи Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, тому у частині позовних вимого щодо стягнення витрат в рахунок державного мита відмовити за безпідставністю.

Постанову складено в повному обсязі 28 березня 2010 р..

СуддяП.Д. Дембіцький