Постанова № 8761256, 29.03.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2010 р. Справа № 2-а-11800/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка К.В., при секретарі Сергеєвій К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Каховка Пром-Агро»до Державної податкової інспекції у м.Н.Каховка, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування,

встановив:

У липні 2009 року закрите акціонерне товариство «Каховка Пром-Агро» (надалі-позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Н.Каховка (надалі-відповідач-1), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0006702301/0 від 02.07.2009р., та зобов’язати відповідача-1 надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача 334130 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшені суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2007р. на 39803грн., за жовтень 2007р. на 10487 грн., за листопад 2007р. на 46786 грн., за грудень 2007р. на 3234 грн., за травень 2008р. на 87438 грн., за червень 2008р. на 119324 грн., за вересень 2008р. на 3067грн., за грудень 2008р. на 23991 грн., а всього на загальну суму 334130 грн., суперечить законодавству та порушує права позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ. Позивач посилається на відсутність в своїх діях порушень податкового законодавства при визначені сум бюджетного відшкодування у вказаних періодах, а також на помилковість висновків відповідача-1 щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами позивача на той товар, по постачальникам якого в 2 та 3 ланцюгах відповідачу-1 не вдалось підтвердити сплату ПДВ до бюджету.

Відповідач-1 надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує на те, що позивач придбавав через посередників матеріали та меблі у контрагентів, діяльність яких мала ознаки фіктивності, і по яким неможливо підтвердити сплату ПДВ до бюджету. Відповідач зазначає, що відсутність підтвердження надмірної сплати ПДВ до бюджету по таким контрагентам виключає можливість його повернення з бюджету позивачу.

В ході розгляду справи позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив залучити до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Державного казначейства України в Херсонській області та змінив пункт 2 позовної заяви, який виклав наступним чином: стягнути з Державного бюджету 334130 грн. заборгованості з податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 18.01.2010р. до участі у справі в якості другого відповідача залучене Головне управління державного казначейства України в Херсонській області (надалі – відповідач-2).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з викладених у позові підстав.

Представники відповідача-1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.

Представник відповідача-2 надав суду письмові пояснення, в яких просив прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

Податкове повідомлення-рішення №0006702301/0 від 02.07.2009р. про зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2007р. на 39803 грн., за жовтень 2007р. на 10487 грн., за листопад 2007р. на 46786 грн., за грудень 2007р. на 3234 грн., за травень 2008р. на 87438 грн., за червень 2008р. на 119324 грн., за вересень 2008р. на 3067грн., за грудень 2008р. на 23991 грн., а всього на загальну суму 334130 грн. прийнято відповідачем-1 на підставі акту невиїзної документальної перевірки позивача №626/230-33867229 від 19.06.2009р. з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що декларувалось позивачем з 01.01.2007р. по 30.11.2008р.

За висновками акту перевірки позивачем на порушення п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р.є №168/97-ВР віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість:

- у липні 2007р. - 39803 грн., у вересні 2007р. – 10487 грн., у жовтні 2007р. – 92577 грн., у листопаді 2007р. – 3234 грн. по постачальнику матеріалів у 2-3 ланках постачання ПП «Фірма «Будспецтехнології»;

- у квітні 2008р. - 58580 грн. по постачальникам кабелю у 2 ланці постачання: ТОВ «Максіс», ТОВ «Бернат», ТОВ «Профстілк», ТОВ «Навігатор-Альянс» (суми ПДВ по даним контрагентам задекларовані позивачем після сплати до відшкодування в декларації з ПДВ за травень 2008р. в розмірі 41647 грн., за червень 2008р. в розмірі 16933 грн.);

- у травні 2008р. - 102391 грн. по постачальнику меблів у 1 ланці постачання – ТОВ «Прім Енергобуд» в розмірі ПДВ 5360 грн., по постачальникам кабелю у 2 ланці постачання ТОВ «Максіс», ТОВ «Бернат», ТОВ «Профстілк», ТОВ «Навігатор-Альянс» в розмірі ПДВ 97031 грн.;

- у серпні 2008р. – 3067 по постачальникам світлотехніки у 2 ланці постачання ТОВ «Анефері» та ПП «Байза»;

- у листопаді 2008 р. – 23991 грн. по постачальнику сої у 2 ланці постачання ТОВ «ОКТОППУС ЛТД»;

Такий висновок обґрунтовується ревізорами неможливістю підтвердження сплати ПДВ до бюджету по вказаним контрагентам за результатами проведених зустрічних перевірок постачальників позивача по 1, 2 та 3 ланцюгу.

Неможливість підтвердження сплати ПДВ до бюджету по вказаним контрагентам ревізори в акті перевірки обґрунтовують наступними обставинами:

- по ПП «Фірма «Будспецтехнології» - згідно відповіді ДПІ у м.Черкаси підприємство за юридичною адресою не знаходиться, має ознаки фіктивності, постановою господарського суду порушено провадження про припинення даного підприємства внаслідок неподання податкової звітності протягом року. В податкових деклараціях з ПДВ за вказані у запиті відповідача-1 періоди дане підприємство декларувало наступні показники: у липні 2007р. – зобов’язання 524146 грн., кредит 520795 грн.; у жовтні 2007р. – зобов’язання 745058 грн., кредит 739557 грн.; у листопаді 2007р. – зобов’язання 373535 грн., кредит 371310 грн.;

- по ТОВ «Максіс» - згідно відповіді ДПІ у Шевченківському районі м.Києва вказане підприємство постановою господарського суду припинено. В податкових деклараціях з ПДВ за вказані у запиті відповідача періоди дане підприємство декларувало наступні показники: у червні 2007р. – зобов’язання 1552087 грн., кредит – 1550372 грн.;

- по ТОВ «Бернат» - згідно відповіді ДПІ у Святошинському районі м.Києва підприємство за юридичною адресою не находиться. В податкових деклараціях з ПДВ за вказані у запиті відповідача періоди дане підприємство декларувало наступні показники: травень 2008р. – зобов’язання 1753829 грн., кредит 1752952 грн.; червень 2008р. – зобов’язання 2209443 грн., кредит 2208338 грн.;

- по ТОВ «Профстілк» - згідно відповіді ДПІ у Шевченківському районі м.Києва постановою господарського суду порушено провадження у справі про банкрутство даного підприємства. В податкових деклараціях з ПДВ за вказані у запиті відповідача періоди дане підприємство декларувало наступні показники: листопад 2007р. – зобовязання1827141 грн., кредит 1825503грн., квітень 2008р. – зобов’язання 3123939 грн., кредит 3121967 грн.;

- по ТОВ «Навігатор-Альянс» - згідно відповіді ДПІ у Деснянському районі м.Києва підприємство за юридичною адресою не знаходиться. В податкових деклараціях з ПДВ за вказані у запиті відповідача періоди дане підприємство декларувало наступні показники: червень 2008р. – зобов’язання 817896 грн., кредит 816871 грн..

- по ТОВ «Прім Енергобуд» - згідно відповіді ДПІ у Московському районі м.Харкова документи по вказаному підприємству вилучено по кримінальній справі. В податкових деклараціях з ПДВ за вказані у запиті відповідача періоди дане підприємство декларувало наступні показники: травень 2008р. – зобов’язання 13667 грн., кредит – 13500 грн.;

- по ПП «Байза» - згідно відповіді ДПІ у Приморському районі м.Одеси підприємство за юридичною адресою не знаходиться. В податкових деклараціях з ПДВ за вказані у запиті відповідача періоди дане підприємство декларувало наступні показники: вересень 2008р. – зобов’язання 11284520 грн., кредит 11283820 грн.;

- по ТОВ «Анефері» - згідно відповіді ДПІ у Шевченківському районі м.Києва підприємство за юридичною адресою не знаходиться. В податкових деклараціях з ПДВ за вказані у запиті відповідача періоди дане підприємство декларувало наступні показники: липень 2008р. – зобов’язання 2143304 грн., кредит 2141366 грн..

З наведеного вбачається, що висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на отриманій відповідачем-1 інформації від інших податкових органів, стосовно діяльності суб’єктів господарювання, які, за виключенням ТОВ «Прім Енергобуд», не є безпосередніми постачальниками товарів позивачу, яким позивач оплачував вартість товарів з урахуванням податку на додану вартість. При цьому, як вбачається з акту перевірки, ці контрагенти в податкових деклараціях з ПДВ декларували свої податкові зобов’язання та податковий кредит.

З вищенаведеними висновками акту перевірки суд погодитися не може, виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97. Саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст. 7 Закону № 168/97, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів /робіт, послуг/ протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.1 ст. 7 Закону № 168/97 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пункту 1.7 ст. 1 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Згідно із пл. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, і це підтверджено представниками відповідача, що на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за перевіряємий період.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Наявність у позивача права на бюджетне відшкодування за серпень, жовтень, листопад грудень 2007 року та травень, червень, вересень та грудень 2008 року відповідачем не заперечується, спірними є факти підтвердження частині цього відшкодування на суму 39803 грн. за серпень 2007р., на суму 10487 грн. за жовтень 2007р., на суму 46786 грн. за листопад 2007р., на 3234 грн. за грудень 2007р., на суму 87438 грн. за травень 2008р., на суму 119324 грн. за червень 2008р., на суму 3067грн. за вересень 2008р., на суму 23991 грн. за грудень 2008р..

Суд вважає, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Твердження представників відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача судом до уваги не приймаються на підставі наступного.

За визначенням пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, на відміну від податкового кредиту законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку.

Аналіз норм Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить, що термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів /робіт, послуг/ .

Так, пункт 1.3 ст. 1 Закону, даючи визначення платника податку, як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить /пересилає/ товари на митну територію України.

З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку на додану вартість у складі ціни товарів /робіт, послуг.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону /п. 10.2 ст. 10 Закону/.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є достатньою підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Правова оцінка виконання платниками податків зобов'язань перед бюджетом повинна ґрунтуватися на презумпції добросовісності платників податків, якщо інше не доведено у передбаченому законом порядку.

Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З метою з’ясування всіх обставин у справі, які б підтверджували наявність або відсутність у позивача права на податковий кредит, суд зобов’язав сторони надати відповідні докази, а саме: позивача зобов’язано надати документальне підтвердження задекларованих сум бюджетного відшкодування, а відповідача-1 ухвалою суду від 24.02.2010р. було зобов’язано надати суду докази того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали вищевказані контрагенти по другому та третьому ланцюгу, або діяльність позивача спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування), переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

На підтвердження виконання вимог Закону України "Про податок на додану вартість" при визначені сум податкового кредиту та розміру бюджетного відшкодування, позивачем надані суду податкові накладні, накладні на отриманий товар, документи про оплату вартості товару з урахуванням ПДВ, податкові декларації з податку на додану вартість з розрахунками сум бюджетного відшкодування та заявами про повернення сум бюджетного відшкодування. Копії вказаних документів долучені судом до матеріалів справи.

Зауважень щодо відповідності наданих позивачем документів вимогам законодавства від представників відповідача не надходило.

Факт того, що надані позивачем податкові накладні виписані суб’єктами господарювання, які мали право на виписку таких накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем-1 ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи, і підтверджується інформацією з Реєстру платників податку на додану вартість, яка міститься на офіційній сторінці (сайті) Державної податкової адміністрації України у мережі Інтернет /www.sta.gov.ua/.

Дослідивши надані позивачем документи, суд не встановив порушень позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту та визначені сум бюджетного відшкодування.

Відповідачем-1 не надано суду належних доказів наявності таких обставин, які б виключали право позивача на податковий кредит.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення відповідачем спірним рішенням задекларованого позивачем бюджетного відшкодування, та обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0006702301/0 від 02.07.2009р..

При вирішенні позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з Державного бюджету, суд виходить наступного.

Відповідно до пп. 7.7.3, 7.7.4 п.7.7. ст.. 7 Закону №168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

На підставі наданих позивачем податкових декларації з податку на додану вартість, розрахунків сум бюджетного відшкодування та заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, судом встановлено, що за серпень, жовтень, листопад та грудень 2007 року позивач, шляхом заповнення рядків 25.2 у податкових деклараціях з ПДВ та наданням розрахунків сум бюджетного відшкодування, визначив наступний напрямок використання належного йому бюджетного відшкодування - у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Докази подання позивачем заяв про повернення сум бюджетного відшкодування за вказані періоди 2007 року відсутні.

За травень, червень, вересень та грудень 2008 року позивач визначив наступний напрямок використання бюджетного відшкодування - на рахунок у банку, відобразивши це у рядках 25.1 податкових декларацій з ПДВ та подавши відповідні розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення задекларованих сум бюджетного відшкодування.

           Судом також встановлено, що у визначений пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР термін відповідач-1 відповідні висновки із зазначенням сум, що підлягали відшкодуванню з бюджету, до органу державного казначейства не надав, суми бюджетного відшкодування за травень, червень, вересень та грудень 2008 року позивачеві не перераховані.

Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення такої заборгованості з Державного бюджету, а тому позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми бюджетного відшкодування за травень, червень, вересень та грудень 2008 року в розмірі 233 820 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач за серпень, жовтень, листопад та грудень 2007 року не заявляв про повернення задекларованих сум бюджетного відшкодування на свій рахунок у банку, підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету на користь позивача бюджетного відшкодування за ці місяці в розмірі 100 310 грн. відсутні.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Н.Каховка №0006702301/0 від 02.07.2009р..

Стягнути з державного бюджету України ( р/р 31118030700002 в ГУДКУ у Херсонській області, код ЄДРПОУ 24104230, МФО 852010, код доходу 14010200) на користь закритого акціонерного товариства «Каховка Пром Агро» (74900, м.Н.Каховка, вул..Індустріальна,19, код ЄДРПОУ 33867229) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 233 820 (двісті тридцять три тисячі вісімсот двадцять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Каховка Пром-Агро» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1703 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційної адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Херсонський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Текст постанови складений в повному обсязі та підписаний 06.04.2010р.

Суддя Кравченко К.В.