Рішення № 87611245, 16.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року Справа № 160/9904/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретарі судового засіданняПрогонній В.В. за участю: представників позивача Ремез К.І., Ремез Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТЛАЙФ» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУТЛАЙФ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Волинської митниці ДФС, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості № UА205040/2019/000356/2 від 08.10.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС № UА205040/2019/02852.

В обґрунтування позову зазначено, що з метою митного оформлення товару: «груші свіжі, врожаю 2019 року, вага нетто 19 200 кг» позивачем було подано до Волинської митниці ДФС електронну митну декларацію №UА205040/2019/047925 разом із необхідними документами, які підтверджують ціну на товар за ціною договору (контракту). Однак, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості №UА205040/2019/000356/2 від 08.10.2019 року, а також відмовлено у прийнятті митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205040/2019/02852. Вважає, що відповідач неправомірно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару і спірним рішенням про коригування митної вартості товарів безпідставно збільшив митну вартість товару з 0,64 доларів США за 1 кг (тобто 12 288 доларів США), до 1,21 доларів США за 1 кг (тобто 23 232 доларів США), оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни.

Ухвалою суду від 15.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11 листопада 2019 року о 15:00 год.

12 листопада 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому Волинська митниця ДФС проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що під час опрацювання поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРУТЛАЙФ» документів відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у зв`язку з наявністю рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Відповідачем було запропоновано подати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, проте за результатом проведеної письмової консультації та у зв`язку з відмовою декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UА205040/2019/000356/2 від 08.10.2019 року. Відтак, відповідач зазначає, що Волинська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТЛАЙФ».

У зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні суду 11.11.2019 року, адміністративну справу знято з розгляду та судове засідання призначено на 13.11.2019 о 15:00 год.

13 листопада 2019 року судове засідання було відкладено до 20.11.2019 до 12:00 год.

20 листопада 2019 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій вказано, що кожний наступний метод визначення митної вартості застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. При цьому, різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

У судовому засіданні 20 листопада 2019 року оголошена перерва до 09.12.2019 до 14:00 год.

Ухвалою суду від 09.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №160/9904/19 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 16 грудня 2019 року о 13:30 год.

16 грудня 2019 року у судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки на електронну адресу, що підтверджується електронним листом про підтвердження отримання тексту повістки.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що відповідачем не повідомлено про причини неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

23 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрутлайф» (покупець) та фірмою Frupaks-Vernooij B.V (Нідерланди) (продавець) укладено Міжнародний договір поставки №230919 від 23.09.2019, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар (фрукти та овочі) на умовах цього контракту за номенклатурою, кількістю і цінами, які містяться в інвойсі, що є невід`ємною частиною цього контракту (пункт 1.1). Умови поставки оговорюються та фіксуються в інвойсі згідно з правилами Інкотермс 2010 (пункт 1.2). Загальна вартість контракту складається з сум інвойсів до цього контракту та орієнтовно складає 450 000 дол. США (пункт 2.1). Загальна кількість товару буда складати 500 тон (пункт2.2). Ціни на товар, вказані в інвойсі до цього контракту, включають в собі вартість тари, упаковки і маркування, навантаження на транспортний засіб (пункт 2.4).

Згідно з пунктами 3.1, 3.4, 3.6 Договору №230919 від 23.09.2019 поставка товару здійснюється автомобільним чи морським транспортом на умовах, вказаних в кожному окремому інвойсі, які є додатком до цього контракту, у відповідності з правилами Інкотермс-2010. Перехід права власності на товар переходить в момент навантаження товару зі складу продавця на транспорт для відправки покупцю. Датою оплати по даному договору є дата надходження грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідно до Іnvoice №31.153 від 04.10.2019 фірмою Frupaks-Vernooij B.V. товариству «Фрутлайф» здійснено поставку партії груш - Pears Conference 55/65, загальною вагою 19 200 кг за ціною 0,640 дол.США/кг та на загальну суму 12 288,00 дол.США., на умовах FCA-Vleuten.

08 жовтня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРУТЛАЙФ» подано до Волинської митниці ДФС електронну митну декларацією ІМ 40 ДЕ №UА205040/2019/047925 для здійснення митного оформлення товару: «Груші свіжі, врожаю 2019 року, загальною вагою 19 200 кг».

Митна вартість товару визначена декларантом на підставі методу визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), та, відповідно до граф 42 та 45 митної декларації, становить 12 288,00 доларів США, тобто 0,64 доларів США за 1 кг (354 229,68 грн.) на умовах поставки FCA-Vleuten (графа 20 ЕМД).

Відповідно до графи 44 EМД №UА205040/2019/047925 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу були подані:

- міжнародний договір поставки №230919 від 23.09.2019;

- інвойс № 31.153 від 04.10.2019;

- платіжне доручення (свіфт) в іноземній валюті від 03.10.2019;

- автотранспортну накладну № С19-084 від 04.10.2019;

- довідку про транспортні витрати № 08/10 від 08.10.2019;

- фітосанітарний сертифікат від 04.10.2019;

- сертифікат з перевезення (походження) товару від 05.10.2019;

- договір (контракт) про перевезення від 03.10.2019;

- договір (контракт) про перевезення від 01.10.2019.

В порядку частини 6 статті 53 Митного кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРУТЛАЙФ» подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості:

- митна декларація країни відправника №19NLK1C3U4AXD3WD50 від 04.10.2019;

- прайс-лист відправника Товарів б/н від 01.10.2019.

Як зазначив представник відповідача у відзиві, під час опрацювання поданих позивачем документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару за ЕМД №UА205040/2019/047925 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР), а саме: 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» - «наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначені рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару».

Так, до митного оформлення позивачем була надана копія МД країни відправлення 19NLK1C3U4AXD3WD50 від 04.10.2019, витяг банківського платіжного документ) б/н від 03.10.2019 про оплату товару. В інвойсі №31.153 від 04.10.2019 вказана вартість товару з артикулом (Conference 55/65), яка не підтверджена прайс-листом від 01.10.2019, а тому, митницею запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, а саме: транспортні документи (замовлення-заявку) відповідно п.2 договору №Ф0111 від 01.11.2018; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, прейскуранти виробника товару.

08 жовтня 2019 року декларантом направлено заяву про відмову у наданні витребуваних митницею документів.

08 жовтня 2019 року Волинської митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № UА205040/2019/000356/2, яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням резервного методу та визначена на рівні 1,21 доларів США за 1 кг, тобто 23 232 доларів США.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205040/2019/02852.

Товар випущений у вільний обіг за ЕМД № UA205040/2019/048028 під гарантійні зобов`язання, передбачені частиною 7 статті 55 Митного кодексу України.

Не погоджуючись із вказаними рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року (далі – МК України) закріплено, що правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

За приписами частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, у відповідності до частини 4 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положеннями статті 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу приписів частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно з частиною 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В разі, якщо митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у статтях 58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Так, з матеріалів справи вбачається, що під час опрацювання поданих документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Так, за МД №UА205040/2019/047925 від 08.10.2019 відбулось спрацювання наступних профілів ризику:

- 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; Коментар- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначені рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.

Відповідач в оскаржуваному рішенні та відзиві на позов вказує, що до митного оформлення надана копія МД країни відправлення 19NLK1C3U4AXD3WD50 від 04.10.2019, витяг банківського платіжного документу, б/н від 03.10.2019 про оплату товару. В інвойсі №31.153 від 04.10.2019 вказана вартість товару з артикулом (Conference 55/65), яка не підтверджена прайс-листом від 01.10.2019.

Оскільки, в порядку частини 3 статті 53 МК України позивачем не було надано додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, митний орган не мав можливість застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість на товари (15,19) визначено згідно цінової інформації ЄАІС ДФС за МД, митне оформлення яких здійснено раніше, а саме: МД №UА209140/2019/176370 від 03.09.2019; МД №UА205020/2019/27294 від 27.09.2019; МД №UА100030/2019/410164 від 02.10.2019. Рівень митної вартості товару - 1,21 дол.США/кг.

Суд зазначає, що за змістом частин 1-3 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

У пункті 2.4 міжнародного договору поставки № 230919 від 23.09.2019 встановлено, що ціна товару, вказана в інвойсі, включає в себе вартість тари, пакування та маркування, а також навантаження на транспортний засіб, у зв`язку з чим додаткове документальне підтвердження вартості навантаження товару не вимагається. Також, судом встановлено, що страхування товару включено виробником у прайсову ціну товару.

Щодо зазначення інвойсу у платіжному дорученні з датою 02.10.2019 замість 04.10.2019, судом встановлено, що оплату було проведено на підставі попереднього інвойсу (проформи) від 02.10.2019 за № 31.153.

Крім того, 28.08.2019 між позивачем та ТОВ «ШЕВЕЛЛ-ГРУП» був укладений договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом № Ф 2808, на виконання якого сторони підписали акт надання послуг № 1761 від 10.10.2019. Для виконання перевезення ТОВ «ШЕВЕЛЛ-ГРУП» було залучено ПП «УКРТРАНСХОЛОД» на підставі договору-доручення № 03/10 від 03.10.2019, що підтверджує понесені витрати на перевезення.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що експертиза вартості товару позивачем не проводилася, оскільки товар є таким, що має родові ознаки, не має прямих аналогів в Україні, груші одного сорту різних країн походження мають різні якісні, зовнішні та смакові характеристики, а тому порівняння плодів, що імпортує позивач з плодами іншого походження, або плодів інших сезонів, не є таким, що може слугувати джерелом відомостей щодо визначення вартості товару, що імпортується позивачем.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС ДФС України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Також суд враховує, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів №UА205040/2019/000356/2 від 08.10.2019 року не відповідає вимогам, що встановлені для такого рішення частиною 2 статті 55 МК України, в частині необхідності зазначення у такому рішенні інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митний орган лише посилається на митні декларації №UА209140/2019/176370 від 03.09.2019; №UА205020/2019/27294 від 27.09.2019; №UА100030/2019/410164 від 02.10.2019 як на джерело числового значення митної вартості, але не конкретизує інформацію, що призвела до виникнення у нього сумнівів у правильності визначення митної вартості (не обґрунтовує, чому наданих документів недостатньо для підтвердження заявленої митної вартості, не наводить інформації про порівняння подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювалися на підставі згаданих митних декларацій, з тими товарами, що імпортовані пізніше).

В той час, досліджуючи додані до відзиву вищевказані митні декларації, на підставі яких відповідачем було визначено митну вартість, суд встановив, що:

- №UА209140/2019/176370 від 03.09.2019: заявлений товар вищої якості та іншого сорту, ніж товар позивача, а сам «груші свіжі, виду Pyrys domestica 1 ґатунку, упаковані в ящики». В той час, як позивач декларував товар «груші свіжі, врожаю 2019 року, Pears Conference, 1 ґатунку» без пакування в ящики;

- №UА205020/2019/27294 від 27.09.2019: задекларований товар «груші свіжі, урожай 2019 року, не в первинній упаковці». Тобто, вказаний товар невідомої якості та сорту;

- №UА100030/2019/410164 від 02.10.2019 була подана самим позивачем в порядку ч. 7 ст. 55 МК України з метою випуску товарів у вільний обіг за митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, з наданням фінансової гарантій. Рішення про коригування митної вартості №UA100030/2019/000123/1 від 07.10.2019, винесеного Київською міською митницею ДФС та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00445 відносно товару, що був розмитнений за цією декларацією, позивачем оскаржується в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Згідно з частиною третьою статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи наведене, зважаючи на встановлені обставини, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд погоджується із позицією позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості № UА205040/2019/000356/2 від 08.10.2019 року.

Відтак, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС № UА205040/2019/02852 також є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

В ході розгляду справи відповідачем не були наведені докази правомірності оскаржуваних рішень, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТЛАЙФ» (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9, офіс 318; ідентифікаційний код 39321180) до Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13; ідентифікаційний код 39472698) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості № UА205040/2019/000356/2 від 08.10.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС № UА205040/2019/02852.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТЛАЙФ» судові витрати у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 грудня 2019 року.

Суддя І.В. Тулянцева