Ухвала суду № 87610792, 11.02.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 932/1549/20

Ім`ям України Провадження № 1-кс/932/886/20

11 лютого 2020 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю.,

при секретарі Калантаєнку Д.В.,

за участі захисниці Руснак Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12020040640000377 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2020 року слідчий СВ Шевченківського ВП ДВП ГУ НП України у Дніпропетровської області Резніченко О.А. звернувся до суду із клопотанням, що погоджене із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Крижановською О.А., у якому прохає накласти арешт на джинси синього кольору, штани чорного кольору з білими полосами з обох сторін, кофту сірого кольору марки «Adidas», та кофту світло-сірого кольору, кросівки світло-коричневого кольору з чорними смугами, чорну куртку, жилетку марки «Columbia» із зовнішньої сторони коричневого кольору, з внутрішньої - оранжевого кольору, труси зеленого кольору, рукавицю темно-синього кольору.

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. 05 лютого 2020 року до Шевченківського ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення ОСОБА_1 про те, що того ж дня, 05 лютого 2020 року, невстановлена особа вчинила дії сексуального характеру, що пов`язані із оральним проникненням в тіло її підопічної - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. 05.02.2020 року за вказаним фактом СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження № 12020040640000377 із попередньою правовою кваліфікацією - злочин, передбачений ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 187 КК України. 07 лютого 2020 року проведено огляд, в ході якого підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає у квартирі АДРЕСА_1 , який добровільно видав речі, а саме: джинси синього кольору, штани чорного кольору з білими полосами з обох сторін, кофту сірого кольору марки «Adidas», та кофту світло-сірого кольору, кросівки світло-коричневого кольору з чорними смугами, які поміщено до спецпакету №INZ 4068323, чорну куртку, яку поміщено до спецпакету №INZ 4068328, жилетку марки «Columbia» із зовнішньої сторони коричневого кольору, з внутрішньої - оранжевого кольору, труси зеленого кольору, рукавицю темно-синього кольору, які поміщено до спецпакету №INZ 4068329. Видані підозрюваним речі визнані речовими доказами по кримінальному провадженню, оскільки підозрюваний був вдягнутий в ці речі, про що свідчать записи з камер відеоспостереження, показання свідків та потерпілої, а тому можуть містити на собі сліди злочину. З метою їх збереження, як речових доказів, задля досягнення мети кримінального провадження, унеможливлення їх знищення підозрюваним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджання кримінальному провадженню, виникла необхідність у забезпеченні кримінального провадження, шляхом накладення арешту на майно.

У судове засідання слідчий не з`явився, до суду надав письмову заяву, відповідно до змісту якої прохав вирішити клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав та прохав задовольнити.

Захисниця у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, оскільки вважала, що її підзахисний злочину не вчиняв, тому речі, у які він був одягнутий, не могли зберегти слідів злочину, і не є речовими доказами по кримінальному провадженню.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення захисниці, приходжу до висновку про те, що воно підлягає задоволенню. Так, досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12020040640000377, що відкрито 05 лютого 2020 року за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 187 КК України. Як вбачається із витягу із ЄРДР, станом на 08 лютого 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є підозрюваним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 187 КК України. 07 лютого 2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 6 ст. 152, ч. 2 ст. 187 КК України, які виразились у зґвалтуванні ним малолітньої ОСОБА_2 , що вчинено повторно та у розбої, тобто нападі на малолітню ОСОБА_2 , із заволодінням її майном, який поєднано із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, що вчинено особою, яка раніше вчинила розбій.

Як вбачається із протоколу огляду від 07.02.2020 року, слідчим Резніченком О.А. у службовому кабінеті відділку поліції проведено огляд ОСОБА_3 , в ході якого тим, при участі захисниці, добровільно видано особисті речі - джинси синього кольору, штани чорного кольору з білими полосами з обох сторін, кофту сірого кольору марки «Adidas», та кофту світло-сірого кольору, кросівки світло-коричневого кольору з чорними смугами, чорну куртку, жилетку марки «Columbia» із зовнішньої сторони коричневого кольору, з внутрішньої - оранжевого кольору, труси зеленого кольору, рукавицю темно-синього кольору.

Через те, що одяг і взуття підозрюваного могли зберегти на собі біологічні сліди злочину, вони відповідають вимогам ст. 98 КПК України та можуть бути речовими доказами по кримінальному провадженню № 12020040640000377. Внаслідок того, що це майно у вигляді одягу та взуття відповідає ознакам речових доказів, що визначені у ст. 98 КПК України, і добровільно видане підозрюваним органу досудового розслідування, з метою його збереження, запобігання можливості його відчуження, приховування, пошкодження, знищення, псування, втрати, передачі, вважаю за можливе накласти на нього арешт у вигляді заборони на його відчуження, користування та розпорядження ним. Застосування однієї лише заборони на відчуження та розпорядження майном не дозволить зберегти речові докази у незмінному виді, з метою його подальшого експертного дослідження.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Тому, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, клопотання слідчого задовольняю. Оскільки вилучення майна відбулось 07 лютого 2020 року, тобто у п`ятницю, а клопотання до суду надійшло 10 лютого 2020 року, тобто у понеділок, слідчим дотримано строк подання клопотання, що встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Резніченка О.А. по кримінальному провадженню № 12020040640000377 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, що вилучене в ході огляду 07 лютого 2020 року, а саме: на джинси синього кольору, штани чорного кольору з білими полосами з обох сторін, кофту сірого кольору марки «Adidas», та кофту світло-сірого кольору, кросівки світло-коричневого кольору з чорними смугами, чорну куртку, жилетку марки «Columbia» із зовнішньої сторони коричневого кольору, з внутрішньої - оранжевого кольору, труси зеленого кольору, рукавицю темно-синього кольору, власником яких є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді заборони на їх відчуження, розпорядження та користування ними.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб зо дня її винесення.

Слідчий суддя І.Ю. Литвиненко