Рішення № 87608870, 05.02.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4410/20

Справа №760/5441/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

за участю представника позивача- Тодуа Ш.Р.

представника відповідача-ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

21.03.2017 позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 31 707,38 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до договору від 17.11.2010 №б/н ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 1500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Посилається, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При встановленні кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України і укладений між ними договір є договором приєднання.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 31.01.2017 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 31 707,38 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом - 1485,79 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 24585,52 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3650,00 грн., штрафи 500,00 грн. - фіксована складова, 1486,07 грн. - процентна складова.

Враховуючи те, що заборгованість відповідачем не погашена, просить задовольнити позовні вимоги.

21.03.2017 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Лазаренко В.В.

Ухвалою суду від 05.04.2017 по справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

05.09.2018 по справі ухвалено заочне рішення, яким позов було задоволено частково.

27.05.2019 відповідачем подано заяву про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 05.09.2018.

28.05.2019 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 21.10.2019 заочне рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 05.09.2018 було скасовано та призначено до судового розгляду на 05.02.2020 о 14.00 год.

Відповідачем заперечень проти позову не подано, разом з тим у своїй заяві про перегляд заочного рішення наведено обставини щодо необґрунтованості поданого позову.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що позивачем не доведено, що під час підписання анкети - заяви від 17.11.2010 відповідач був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг. Крім того, витяг, наданий позивачем не є кредитним договором відповідно до ст. 1054 ЦК України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог та застосувати строк позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 17.11.2010 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання заяви позичальника, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 1500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що в зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за умовами договору та непогашенням кредиту в порядку, визначеному Умовами, останньому станом на 31.01.2017 нараховано: заборгованість за кредитом - 1485,79 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 24585,52 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3650,00 грн., штрафи 500,00 грн. - фіксована складова, 1486,07 грн. - процентна складова.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, укладений між сторонами договір є договором приєднання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за умовами договору виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі, визначеному договором.

В свою чергу відповідач умови договору не виконує, в зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до статті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зі змісту підписаної відповідачем Анкети-заяви від 17.11.2010 та довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду від 17.11.2010 вбачається, що останній погодився з умовами, зазначеними в ній, та отримання послуги банку за кредиткою «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Підписанням даної Анкети відповідач погодився з викладеною у ній інформацією, а саме: в разі порушення ним, як позичальником, термінів платежів за будь-яким з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, банк змушений буде звернутися до суду, а він зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

У заяві також зазначено, що базова процентна ставка за кредитом становить 2,5% на місяць на залишок заборгованості.

З довідки про умови кредитування, підписаної відповідачем, вбачається, що нею сторони досягли умов кредитування за укладеним договором з використання наданої кредитки : базова % ставка, в місяць - 2,5%; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - пеня = пеня (1)+ пеня (2), де пеня(1) = (базова процентна ставка по договору)/30 - нараховується за кожен день прострочки кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується в місяць, при наявності прострочки по кредиту або процентам у 5 та більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн.; штраф при порушенні строку платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів - 500 грн. + 5% від суми позову; процентна ставка (в місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування - 3,75 %.

Анкетою-заявою та Довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки сторони досягли згоди про відповідальність позичальника в разі порушення умов договору.

Таким чином, підписавши заяву та довідку, відповідач у порядку ст.ст.634 ЦК України прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначених заяві та довідці.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про обгрунтованіст вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За змістом ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором буде свідчити про недотримання імперативних положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача пені за неналежне виконання умов договору.

За вказаних вище обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Разом з тим, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Так, з правового висновку Верховного Суду України, зроблених на підставі постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 вбачається, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Як вбачається з матеріалів справи останній платіж на погашення кредитної заборгованості відповідачем було здійснено 28.02.2014 (а.с. 5).

Проте, за період з 29.02.2014 та по теперішній час, відповідачем не здійснювалося погашення спірної заборгованості.

Вказані обставини також не заперечувалися представником позивача в суді.

Враховуючи те, що за умовами укладеного між сторонами договору відповідач мав сплачувати щомісячні платежі на погашення кредитної заборгованості, суд вбачає, що у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом з дати несплати чергового платежу, а не з дати закінчення строку дії платіжної картки.

Вбачається, що позивач звернувся з даним позовом до суду лише 20.03.2017 , здавши матеріали позову до відділення поштового зв`язку.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Між тим, позивач в позовній заяві не зазначив причини пропуску строку позовної давності.

Судом також не встановлено поважних причин пропущення позивачем строку позовної давності.

Частиною 3 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи обставини викладені вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, внаслідок спливу строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для стягнення з відповідача посені витрати позивача по сплаті судового збору, відсутні.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 256-257, 267, 509, 525 - 526, 549, 626 - 629, ч. 1 ст. 634, 639, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Букіна О.М.