Ухвала суду № 87607702, 06.02.2020, Деснянський районний суд міста Києва

6/754/148/20

Справа № 754/7771/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Таран Н.Г.

за участю секретаря - Раєвського П.А.,

без участі сторін

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» про здійснення процесуального правонаступництва позивача та заміну стягувача у виконавчих листах по справі №754/7771/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору поруки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04.11.2013 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 808/45- 030 від 21.08.2008 року у розмірі 2 504 457,96 грн. та судовий збір.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 25.09.2018 року АТ «Дельта Банк» було поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по цивільній справі №2-3243/2013.

На виконання зазначено рішення суду було видано відповідні виконавчі листи та відносно боржників були відкриті Деснянським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві виконавче провадження 60337056 від 18.10.2019 року та виконавче провадження 60285908 від 11.10.2019 року.

21.12.2019 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 2113/К, зареєстрований в реєстрі за № 3250, згідно умов якого АТ «Дельта Банк» (Первісний кредитор) передав у власність ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» (Новий кредитор) права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, зазначених у Додатку № 2 до цього Договору, серед яких є і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Сторонами у повному обсязі виконані зобов`язання за вищевказаним Договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 21.12.2019 року, таким чином, відповідно до ст.ст. 512, 514, 517 ЦК України АТ «Дельта Банк» відступив права вимоги, а отже вибув із правовідносин з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в результаті чого виникає необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні стягувача, АТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні.

У судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили. Суд вважає можливим розглядати заяву у відсутності сторін.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04.11.2013 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості.

Зокрема, вказаним рішенням суду стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 808/45- 030 від 21.08.2008 року у розмірі 2 504 457,96 гри. Вирішено питання стосовно судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 25.09.2018 року задоволено заяву ПАТ «Дельта Банк», про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Дальта Банк», про визнання недійсним договору поруки.

Поновлено ПАТ «Дельта Банк» строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів та видано дублікати виконавчих листів.

21.12.2019 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 2113/К, зареєстрований в реєстрі за № 3250, згідно умов якого АТ «Дельта Банк» (Первісний кредитор) передав у власність ТОВ «Фінансова компанія «Фактор Плюс» (Новий кредитор) права вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, зазначених у Додатку № 2 до цього Договору, серед яких є і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Сторонами у повному обсязі виконані зобов`язання за вищевказаним Договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 21.12.2019 року, таким чином, відповідно до ст.ст. 512, 514, 517 ЦК України АТ «Дельта Банк» відступив права вимоги, а отже вибув із правовідносин з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в результаті чого виникає необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні стягувача, АТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні.

Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору:

- купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України);

- дарування (ч.2 ст.718 ЦК України);

- факторингу (гл. 73 ЦК України).

Згідно із ч.5 ст.15 Закону «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження».

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).

Згідно із ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що заява представника Товариства підлягає задоволенню, а стягувач у виконавчому провадженні підлягає заміні на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс».

На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» про здійснення процесуального правонаступництва позивача та заміну стягувача у виконавчих листах по справі №754/7771/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору поруки - задовольнити.

Замінити сторону стягувача у виконавчих листах по виконанню рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04.11.2019 року по цивільній справі №754/7771/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 , про визнання недійсним договору поруки, а саме з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Плюс» (код ЄДРПОУ 37881514).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя: Н.Г. Таран