Постанова № 8760374, 27.11.2009, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6198/09/1770

27 листопада 2009 р. 16год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Сторожук І.В.та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:

позивача: представник Давидюк А.М.,

відповідача: представник Оніщук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" <Список ><в особі >

доДержавна податкова інспекція в м.Рівне

пропро скасування податкових повідомлень-рішень. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтехніка” звернулося з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень рішень № 0001062342/1/23-121 про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 109721,76 грн. в т.ч. 73147,84 грн. –основного платежу та 36573,92 грн. застосованих штрафних санкцій, № 0001052342/1/23-121 про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 152127 грн. в т. ч. 116513 грн. основного платежу та 35614 грн. застосованих штрафних санкцій.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що у посадових осіб ДПІ у м. Рівне відсутні підстави для зменшення валових витрат підприємства та податкового кредиту. Під час проведення перевірки посадовим особам ДПІ у м. Рівне було надано первинні документи, що підтверджують факт понесення витрат у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР. Щодо порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, то позивач зазначає, що під час перевірки було надано податкові накладні з доказами їх оплати на підтвердження всієї суми задекларованого податкового кредиту. Враховуючи наявність первинних документів, що підтверджують вчинення господарських операцій з ПП “Лайкост” та ПП “Аргоімпекс-ресурс” позивач вважає, що у ДПІ у м. Рівне були відсутні підстави визнавати договори нікчемними. Відсутність товарно-транспортної накладної не може свідчити про те, що правочини суперечать моральних засад суспільства. Додатково зазначає, що посилання податкового органу на пояснення засновника ПП “Агроімпекс-ресурс” не можуть бути взяті до уваги так, як правосуб’єктність юридичної особи реалізується виключно через керівника –Обода П.І.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав адміністративний позов з підстав викладених у позовній заяві та просив суд скасувати податкове повідомлень рішення № 0001062342/1/23-121 про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість та № 0001052342/1/23-121 про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Відповідач –Державна податкова інспекція у м. Рівне позов не визнала з підстав викладених в письмових запереченнях. Зокрема представник відповідача пояснив суду, що під час проведення перевірки було встановлено факт здійснення ТОВ “Агрозахідтехніка” господарських операцій по придбанню товарів у ПП “Лайкост” та ПП “Агроімпекс-ресурс”. Ревізорам зі сторони позивача не було надано документів, що підтверджують факти отримання товарів, що в свою чергу свідчить про безтоварність господарських операцій. Додатково зазначає, що у ПП “Лайкост” та ПП “Агроімпекс-ресурс” відсутні трудові та виробничі потужності для поставки товарів. За таких обставин, на думку відповідача ТОВ “Агрозахідтехніка” було укладено договори з ПП “Лайкост” та ПП “Агроімпекс-ресурс” виключно для отримання податкової вигоди у вигляді формування валових витрат та податкового кредиту, як наслідок дані правочини є нікчемними в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України. Враховуючи нікчемність договорів, витрати понесені ТОВ “Агрозахідтехніка” не підтверджуються первинними документами податкового обліку, що тягне за собою порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2009 р. було складено акт № 259/23-100/34112487 планової виїзної перевірки ТОВ “Агрозахідтехніка” за період з 03.02.2006 р. по 30.09.2008 р. На підставі акту перевірки було прийнято податкові повідомлення рішення № 0001062342/0/23-121 від 18.03.2009 р. про донарахування 109721,76 грн. податку на додану вартість в т.ч. 73147,84 грн. –основного платежу та 36573,92 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0001052342/0/23-121 від 18.03.2009 р. про донарахування 157265 грн. по податку на прибуток підприємств, в т.ч. 120450 грн. –основного платежу та 36815 грн. застосованих штрафних санкцій.

          ТОВ “Агрозахідтехніка” не погодилося з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями та оскаржило їх в адміністративному порядку. За наслідками розгляду первинної скарги рішенням від 27.05.2009 р. № 23490/25-09 ДПІ у м. Рівне скасовано податкове повідомлення рішення № 0001052342/0/23-121 від 18.03.2009 р. по податку на прибуток підприємств в частині нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5138 грн. в т. ч. 3937 грн. основного платежу та 1201 грн. застосованих штрафних санкцій, в іншій частині скаргу залишено без задоволення.          01.06.2009 р. ДПІ у м. Рівне прийнято податкові повідомлення рішення № 0001062342/1/23-121 про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 109721,76 грн. в т.ч. 73147,84 грн. –основного платежу та 36573,92 грн. застосованих штрафних санкцій, № 0001052342/1/23-121 про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 152127 грн. в т. ч. 116513 грн. основного платежу та 35614 грн. застосованих штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ “Агрозахідтехніка” було придбано у ПП “Агроімпекс-ресурс” сільськогосподарську техніку та деталі. На підставі накладної № 19.1 від 08.09.2008 р. позивачем було отримано придбаний товар на загальну суму 24100,20 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 4016,70 грн. По факту придбання товарів позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит. Розрахунки з ПП “Агроімпекс-ресурс” проведено шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок.

В подальшому придбані у ПП “Агроімпекс-ресурс” товари було реалізовано для ТОВ “Агропостач”, видаткові накладні № РН-0000271 від 12.09.2008 р., № РН-0000274 від 17.09.2008 р., та ТОВ СГП ім. Воловікова, видаткова накладна № 0000270 від 11.09.2008 р.

Крім того перевіркою в період, що перевірявся ТОВ “Агрозахідтехніка” придбавало товарно-матеріальні цінності у ПП “Лайкост”. Предметом купівлі продажу виступала сільськогосподарська продукція та деталі. ТОВ “Агрозахідтехніка” було отримано товари на підставі наступних накладних та податкових накладних (дати виписування та номери збігаються): № РН-11 від 28.01.2008 р., № РН-21 від 12.02.2008 р., № РН-22 від 12.02.2008 р., № РН-30 від 19.02.2008 р., № РН-35 від 25.02.2008 р., № РН-49 від 11.03.2008 р., № РН-52 від 17.03.2008 р., № РН-54 від 18.03.2008 р., № РН-63 від 25.03.2008 р., № РН-63.1 від 25.03.2009 р., № РН-79 від 08.04.2008 р., № РН-82 від 09.04.2008 р., № РН-113 від 05.05.2008 р., № РН-122 від 12.05.2008 р., № РН-125 від 14.05.2008 р., № РН-136 від 23.05.2008 р., № РН-150 від 28.05.2008 р., № РН-160-від 30.05.2008 р., № РН-160.1 від 30.05.2008 р., № РН-183 від 11.06.2008 р., № РН-248.1 від 15.07.2008 р., № РН-279 від 04.08.2008 р. –загалом на суму 414786,28 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 69131,14 грн.

Доставка придбаних товарів проводилася власним транспортом ТОВ “Агрозахідтехніка”, що підтверджується шляховими листами від 28.01.2008 р., від 12.02.2008 р., від 25.02.2008 р., від 11.03.2008 р., від 17-18.03.2008 р., від 25.03.2008 р., від 08-09.04.2008 р., від 05.05.2008 р., від 12.05.2008 р., від 14.05.2008 р., від 23.05.2008 р., від 28-30.05.2008 р., від 15.07.2008 р., від 04.08.2008 р.

Розрахунки за отримані товари проведені в безготівковій формі через банківські розрахункові рахунки на загальну суму 400023,99 грн., що підтверджується банківськими виписками. Станом на 30.09.2009 р. заборгованість по взаєморозрахунках ТОВ “Агрозахідтехніка” з ПП “Лайкост” становить 14762,29 грн.

По факту придбання товарів позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит.

Далі придбана ТОВ “Агрозахідтехніка” у ПП “Лайкост” сільськогосподарська техніка і запчастини реалізовувалися з середньою націнкою 14 % різним покупцям, зокрема: СПП “Україна” видаткова накладна № 0000004 від 28.01.2008 р., видаткова накладна № РН-0000148 від 28.05.2008 р.; Сорока І.Ф. видаткова накладна № РН-0000020 від 15.02.2008 р., видаткова накладна № 0000113 від 25.04.2008 р.; ВАТ “Уманьферммаш” видаткова накладна № РН-0000021 від 18.02.2008 р.; ТОВ “Агро-запчастини” видаткова накладна № РН-0000095 від 09.04.2008 р.; ТОВ “Агро-Лан” видаткова накладна № 0000099 від 14.04.2008 р.; ПП “Агровік-Дніпро” видаткова накладна № РН-0000103 від 17.04.2008 р.; Костопільська сортодослідна станція видаткова накладна № РН-0000110 від 24.04.2008 р.; СВК “Агрофірма “Мир” № 0000127 від 14.05.2008 р.; ПП “Екодар” видаткова накладна № РН-0000134 від 16.05.2008 р.; СФГ “Поляна” видаткова накладна РН-№ 0000138 від 20.05.2008 р.; ЖКП “Перспективне” видаткова накладна № 0000141 від 20.05.2008 р.; ДП “Рівненський облавтодор” РН-0000152 від 28.05.2008 р.; ТОВ ПМТЗ “Агропромтехніка” видаткова накладна № РН-29.05.2008 р.; ТОВ “Радивилів-молоко” видаткова накладна № РН-0000156 від 30.05.2008 р.; ТОВ “Агропостач” видаткова накладна № 0000220 від 08.08.2008 р.; ТОВ “Агрофірма Трипілля” видаткова накладна № 0000230 від 14.08.2008 р.;

Вищезазначені обставини підтверджуються –ДПІ у м. Рівне на 5-16 акту № 259/23-100/34112487 планової виїзної перевірки ТОВ “Агрозахідтехніка”

          Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР – Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР –податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю, у відповідності до п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи та підтверджується ДПІ у м. Рівне в акті планової перевірки сільськогосподарська техніка та запчастини, що придбавалися ТОВ “Агрозахідтехніка” у ПП “Агроімпекс-ресурс” та ПП “Лайкост” в наступному реалізовувалися іншим суб’єктам підприємницької діяльності з націнкою, що мало наслідком отриманням прибутку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що придання товарно-матеріальних цінностей у ПП “Агроімпекс-ресурс” та ПП “Лайкост” позивачем здійснено в рамках господарської діяльності.

Як вбачається з акту перевірки доходи отримані ТОВ “Агрозахідтехніка” від продажу товарно-матеріальних цінностей включалися до складу валового доходу в декларації з податку на прибуток підприємств та податкових зобов’язань по податку на додану вартість. Фактів заниження під час проведення документальної перевірки ДПІ у м. Рівне виявлено не було.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” 16 липня 1999 року № 996-XIV –підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР –Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР –Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується податковим органом в акті перевірки витрати та податковий кредит сформовані ТОВ “Агрозахідтехніка” по господарських операціях вчинених з ПП “Агроімпекс-ресурс” та ПП “Лайкост” підтверджуються накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями. Зі сторони ДПІ у м. Рівне відсутні будь-які зауваження щодо оформлення вищезазначених документів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що господарські операції вчинені ТОВ “Агрозахідтехнікою” з ПП “Агроімпекс-ресурс” та ПП “Лайкост” підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV –якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент продажу сільськогосподарської техніки та запчастин ПП “Агроімпекс-ресурс” та ПП “Лайкост” знаходилося в єдиному державному реєстрі та перебували на обліку у податковому органу.

Відповідно до ст.ст.9, 10 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-ХІІ від 25.06.1991р. норм Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР та Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР для платника податків не передбачено обов’язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Такі вимоги, згідно ч.1-5 ст.203 полягають, зокрема, у наступному:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України –Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З фактичних обставин справи та наявних матеріалів суд не вбачає підстав для визнання право чинів вчинених ТОВ “Агрозахідтехніка” з ПП “Агроімпекс-ресурс” та ПП “Лайкост” нікчемними.

Згідно ч. 1 ст. 18 “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV –Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV – Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій ТОВ “Агрозахідтехніка” з ПП “Агроімпекс-ресурс” та ПП “Лайкост” останні були зареєстровані платниками податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі, як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Посилання ДПІ у м. Рівне на пояснення засновника ПП “Агроімпекс-ресурс” Кучерика В.Т. щодо нездійснення останнім від імені підприємства будь-якої фінансово-господарської діяльності не заслуговують на увагу так як відповідно до приписів ст. 92 Цивільного кодексу України цивільна дієздатність юридичної особи може реалізовуватися через спеціально уповноважені на те органи, в даному випадку через директора ПП “Агроімпекс-ресурс” –Обода П.І.

Не дає підстави стверджувати про нікчемність правочинів і відсутність товарно-транспортних накладних. Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 товарно-транспортна накладна є єдиним документом для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаних робіт.

Основне призначення даного документа, забезпечення документального підтвердження факту надання транспортних та експедиційних послуг. Враховуючи той факт, що транспортування здійснювалося власним транспортом позивача відсутність ТТН може мати вплив лише на формування валових витрат понесених при транспортування сільськогосподарської техніки та запчастин. Відсутність даного документу не дає підстави стверджувати про відсутність господарського операції по придбанню товарів в цілому.

Додатково слід зазначити, що до під час проведення перевірки ревізорам зі сторони позивача були надані шляхові листи, які за своїм змістом дублюють зміст ТТН, проте в силу незрозумілих суду причин останні не були взяті до уваги.

Відсутність, адміністративно-господарських потужностей та персоналу на думку суду не дає підстави податковому органу стверджувати про факт неможливості виконання господарських операцій. Цивільний кодекс України передбачає можливість здійснення торгівлі по договорах комісії, доручення тощо в результаті мінімізуються адміністративні, виробничі, трудові ресурси необхідні для здійснення господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає висновки ДПІ у м. Рівне про нікчемність договорів з ПП “Агроімпекс-ресурс” та ПП “Лайкост” безпідставними, необґрунтованими та надуманими.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України –В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного вище, ДПІ у м. Рівне не доведено правомірності прийняття податкових повідомлень рішень № 0001062342/0/23-121 від 18.03.2009 р. про донарахування 109721,76 грн. податку на додану вартість в т.ч. 73147,84 грн. –основного платежу та 36573,92 грн. застосованих штрафних санкцій та № 0001052342/0/23-121 від 18.03.2009 р. про донарахування 157265 грн. по податку на прибуток підприємств, в т.ч. 120450 грн. –основного платежу та 36815 грн. застосованих штрафних санкцій в той час як ТОВ “Агрозахідтехніка” спростовано належними та допустимими доказами підстави їх прийняття.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити .

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0001062342/1/23-121 від 1 червня 2009 року по податку на додану вартість, №0001052342/1/23-121 від 1 червня 2009 року по податку на прибуток підприємства

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Жуковська Л.А.