Рішення № 87603437, 07.02.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1680/19

Провадження № 2/686/954/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2020 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

в складі: головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі - Кшановській Є.З. за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Київського національного торгівельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (витрат за навчання) завданих університету,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського національного торговельно-економічного університету витрати за навчання в аспірантурі КНТЕУ за період з 01.11.2014 по 01.11.2017 на загальну суму 69729 гривень 31 коп. посилаючись на те, що наказом КНТЕУ № 2933 від 31.10.2014 ОСОБА_1 з 01.11.2014 року зарахована до аспірантури університету за спеціальністю 05.18.15 «Товарознавство харчових продуктів», з відривом від виробництва за державним замовленням.

05.11.2020 року між Київським національним торговельно-економічним університетом в особі проректора з наукової роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено угоду №16/14ад про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення. Термін навчання останньої, згідно угоди складав з 01.11.2014 року до 01.11.2017 року.

На засіданні Вченої ради КНТЕУ від 25.12.2014 було затверджено тему дисертаційної роботи ОСОБА_1 та індивідуальний план роботи аспіранта. Вона успішно виконала індивідуальний план за 2014/2015 та перше півріччя 2015/2016 навчальні роки, що підтверджується витягами з протоколів засідань Вченої ради факультету. 28.09.2016 року ОСОБА_1 звернулась до університету із заявою про надання академічної відпустки за сімейними обставинами.

Наказом університету № 3334 від 31.10.2016 ОСОБА_1 надана відпустка на строк з 01.11.2016 по 31.10.2017 рік на підставі заяви та Положенню про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженого наказом МОН та МОЗ від 06.06.1996 № 191/1, діючого на момент надання відпустки.

Однак, в зазначений термін - до 31.10.2017 року аспірант ОСОБА_1 не з`явилась до відділу аспірантури та докторантури університету, до занять не приступила та втратила зв`язок з кафедрою.

На засіданні кафедри 14.11.2017 та засіданні факультету від 22.11.2017 року ОСОБА_1 була рекомендована до відрахування з аспірантури університету як така, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки. Постановою вченої ради КНТЕУ від 30.11.2017 року постановлено відрахувати останню з аспірантури.

На підставі зазначених рішень наказом КНТЕУ № 4144 від 01.12.2017 року позивач відрахована з аспірантури університету з 31.10.2017 року як така, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки.

Фактично, відмова від продовження навчання, на думку позивача, призвела до невиконання аспірантом ОСОБА_1 індивідуального плану роботи без поважних причин.

Відповідно до наказу МОЗ та МОН України «Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.1996 № 191/153 - максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена ще на один рік.

Пунктом 12 цього Положення передбачається, що допуск до навчання студентів, у яких завершився термін академічної відпустки, здійснюється наказом ректора (директора) вищого закладу освіти студента та висновку лікарсько-консультативної комісії про стан здоров`я, які подаються не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру.

Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з вищого закладу освіти.

Отже, термін академічної відпустки ОСОБА_1 сплинув, відпустка не продовжувалась та повторно не надавалась їй, про поважні причини свого неприбуття до навчання в аспірантурі позивач, не повідомила університет.

Таким чином, остання не приступила до навчання в аспірантурі після закінчення терміну академічної відпустки, тобто фактично дисертаційна робота не подана та не захищена, тим самим не виконала індивідуальний план роботи над дисертацією, чим порушила вимоги п. 4, 6 та 7 ст. 16 Положення про підготовку науково - педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 01.03.1999 року згідно якого аспіранти і докторанти зобов`язані виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією. Індивідуальний план роботи аспіранта передбачає складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови та філософії, а у разі необхідності - додаткового іспиту, визначеного рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків з дисциплін, визначених рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки, а також педагогічна практика.

Відповідно розділу 2 угоди, Університет зобов`язується за рахунок державних коштів забезпечити якісну наукову підготовку ОСОБА_1 згідно з навчальним планом та індивідуальним планом роботи аспіранта, а остання, зокрема, зобов`язується: дотримуватися вимог Положення про підготовку науково - педагогічних і наукових кадрів, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ, виконувати накази ректора (п. 3.1 розділ 3 угоди), виконувати індивідуальний план роботи аспіранта (п. 3.3 розділ З угоди),звітувати про хід написання дисертації та виконання індивідуального плану роботи аспіранта на засіданнях кафедри та вченої ради факультету (п. 3.4 розділ 3 угоди), у термін, встановлений в індивідуальному плані роботи аспіранта, захистити дисертацію та подати її до спеціалізованої вченої ради після обговорення на засідання між кафедрального семінару та рекомендації до захисту (п. 3.6 розділ 3 угоди, додаток № 6),

Правилами внутрішнього розпорядку КНТЕУ передбачено обов`язок осіб, які навчаються в Університеті, дотримуватись законодавства України, Статуту КНТЕУ, цих Правил, виконувати вимоги освітньої програми, графік освітнього процесу та вимоги навчального плану (п.6.15 Правил, додаток № 17)

З наведеного вбачається, на думку позивача, порушення ОСОБА_1 умов угоди, укладеної з Університетом про підготовку аспіранта за цільовим призначенням за рахунок державного замовлення, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (постанова Кабміну № 309 від 01.03.1999), Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ.

Пунктом 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів встановлено, що аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин...

Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Також, пунктом 4.1 угоди передбачено, що аспірант може бути відрахований за грубе порушення Статуту, Правил внутрішнього розпорядку Університету, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, невиконання наказів ректора, вчинення протиправних дій, а також невиконання індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин, передбачених законодавством України з наступним відшкодуванням вартості навчання.

Пунктом 3.7. угоди встановлено, що у разі відрахування з причин, передбачених п. 4.1 угоди, ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати університету вартість навчання в аспірантурі відповідно п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів та згідно з розрахунком Університету.

КНТЕУ свої зобов`язання перед відповідачем виконував відповідно до умов угоди, однак ОСОБА_1 належним чином не виконала покладені на неї угодою обов`язки. За таких обставин Відповідач повинна відшкодувати понесені Університетом витрати - державні кошти, що були затрачені на її навчання.

Ухвалою суду від 01 лютого 2019 року справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні.

У судове засідання представник позивача з`явився, підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, заперечив проти позовних вимог.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 01 листопада 2014 року між Київським національним торговельно-економічним університетом в особі проректора з наукової роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено угоду №16/14ад про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення. Термін навчання останньої, згідно угоди складав з 01.11.2014 року до 01.11.2017 року.

05 листопада 2017 року на засіданні Вченої ради КНТЕУ від 25.12.2014 було затверджено тему дисертаційної роботи ОСОБА_1 та індивідуальний план роботи аспіранта. Вона успішно виконала індивідуальний план за 2014/2015 та перше півріччя 2015/2016 навчальні роки, що підтверджується витягами з протоколів засідань Вченої ради факультету. 28.09.2016 року ОСОБА_1 звернулась до університету із заявою про надання академічної відпустки за сімейними обставинами.

Наказом університету № 3334 від 31.10.2016 року відповідачу надана відпустка на строк з 01.11.2016 по 31.10.2017 рік на підставі заяви та Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, затвердженого наказом МОН та МОЗ від 06.06.1996 № 191/1, діючого на момент надання відпустки до 31.10.2017 року.

На засіданні кафедри 14.11.2017 та засіданні факультету від 22.11.2017 року ОСОБА_1 була рекомендована до відрахування з аспірантури університету як така, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки. Постановою вченої ради КНТЕУ від 30.11.2017 року постановлено відрахувати останню з аспірантури.

На підставі зазначених рішень наказом КНТЕУ № 4144 від 01.12.2017 року відповідач відрахована з аспірантури університету з 31.10.2017 року як така, що не приступила до занять після закінчення академічної відпустки.

Суд вважає, що відмова від продовження навчання призвела до невиконання аспірантом ОСОБА_1 індивідуального плану роботи без поважних причин тобто фактично дисертаційна робота не подана та не захищена, тим самим не виконала індивідуальний план роботи над дисертацією, чим порушила вимоги п. 4, 6 та 7 ст. 16 Положення про підготовку науково - педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 01.03.1999 року.

Відповідно розділу 2 угоди, Університет зобов`язується за рахунок державних коштів забезпечити якісну наукову підготовку ОСОБА_1 згідно з навчальним планом та індивідуальним планом роботи аспіранта, а остання, зокрема, зобов`язується: дотримуватися вимог Положення про підготовку науково - педагогічних і наукових кадрів, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ, виконувати накази ректора (п. 3.1 розділ 3 угоди), виконувати індивідуальний план роботи аспіранта (п. 3.3 розділ З угоди),звітувати про хід написання дисертації та виконання індивідуального плану роботи аспіранта на засіданнях кафедри та вченої ради факультету (п. 3.4 розділ 3 угоди), у термін, встановлений в індивідуальному плані роботи аспіранта, захистити дисертацію та подати її до спеціалізованої вченої ради після обговорення на засідання між кафедрального семінару та рекомендації до захисту (п. 3.6 розділ 3 угоди, додаток № 6),

Правилами внутрішнього розпорядку КНТЕУ передбачено обов`язок осіб, які навчаються в Університеті, дотримуватись законодавства України, Статуту КНТЕУ, цих Правил, виконувати вимоги освітньої програми, графік освітнього процесу та вимоги навчального плану (п.6.15 Правил, додаток № 17)

Суд вважає, що позивач також порушила умови угоди, укладеної з Університетом про підготовку аспіранта за цільовим призначенням за рахунок державного замовлення, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (постанова Кабміну № 309 від 01.03.1999), Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ.

Пунктом 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів встановлено, що аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин...

Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Також, пунктом 4.1 угоди передбачено, що аспірант може бути відрахований за грубе порушення Статуту, Правил внутрішнього розпорядку Університету, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, невиконання наказів ректора, вчинення протиправних дій, а також невиконання індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин, передбачених законодавством України з наступним відшкодуванням вартості навчання.

Пунктом 3.7. угоди встановлено, що у разі відрахування з причин, передбачених п. 4.1 угоди, ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати Університету вартість навчання в аспірантурі відповідно п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів та згідно з розрахунком Університету.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першої статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII) в редакції, чинній на час відрахування відповідачки, підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.

Підготовка в аспірантурі і докторантурі здійснюється за рахунок, зокрема, коштів Державного бюджету України - за державним замовленням для роботи у державному секторі народного господарства (підпункт 1 пункту 4 Положення).

Таким чином суд вважає, що відповідачка всупереч укладеній між сторонами угоді про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення не виконала індивідуального плану без поважних причин, у результаті чого останню відраховано з аспірантури Університету, рішень позивача, яким вирішено питання про відрахування її з аспірантури в установленому порядку не оскаржила, тому достатньо підстав для стягнення на користь позивача вартості навчання згідно з умовами укладеної між сторонами угоди від 05 листопада 2014 року в розмірі, заявленому позивачем і, розрахованому, виходячи із встановленого бюджетною програмою за відповідний період суми середніх витрат на одного аспіранта, який навчається з відривом від виробництва, і який відповідачкою не спростовано.

Зазанчена позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року по справі №755/7554/18.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 626, 638 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Київського національного торгівельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування збитків (витрат за навчання) завданих університету – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Київського національного торговельно-економічного університету (код ЄДРПОУ 01566117, реєстраційний рахунок: 31252296116398, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, код банку: 820172) витрати за навчання в аспірантурі КНТЕУ за період з 01.11.2014 по 01.11.2017 на загальну суму 69729 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) гривень 31 копійок та 1762 грн. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. Стефанишин