Рішення № 87599161, 13.02.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2302/19

Номер провадження 2/573/63/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

13 лютого 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Білопільської районної державної адміністрації в інтересах дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Білопільської міської ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В :

11 грудня 2019 року орган опіки і піклування Білопільської районної державної адміністрації звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відібрання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення відповідачки батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей. В обґрунтування позову зазначили, що на обліку у службі у справах дітей Білопільської районної державної адміністрації перебувають діти, які опинились у складних життєвих обставинах - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір`ю дітей відповідно до свідоцтв про народження є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а батьком - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сім`я ОСОБА_2 з 19 вересня 2016 року перебуває на обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах.

Діти за заявою матері та на підставі направлення служби у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації від 16 серпня 2018 року №1123/01-19 з 20 серпня 2018 року і по даний час перебувають в обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей області м. Шостки. Підставою для влаштування дітей до центру реабілітації стало те, що батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 неналежним чином виконували свої батьківські обов`язки відносно дітей, батько зловживав алкоголем, мати часто залишала малолітніх дітей з нетверезим батьком, на декілька днів зникала у невідомому напрямку, вела бродяжницький спосіб життя, про стан дітей не турбувалася. У будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкала родина на квартирі, неодноразово комісією виявлялися порушення санітарних норм проживання. Дитячі речі були брудні, недостатня кількість продуктів харчування. Діти не в повній мірі були забезпечені одягом та взуттям за віком та за сезоном. Дитячий дошкільний заклад діти не відвідували, хоча проживали поряд з Білопільським НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ № 3. Розвиткові дітей батьки уваги не приділяли. Окрім того, в родині неодноразово відбувались сварки та фізичне насильство батька відносно матері, свідками чого були діти. Ситуація в родині могла загрожувати життю та здоров`ю дітей.

Проблеми у родині ОСОБА_2 спостерігались протягом трьох років. Із 08 серпня по 20 вересня 2016 року діти перебували у Сумському обласному спеціалізованому Будинку дитини. За час перебування дітей у закладі батьки покращили санітарний стан будинку, батько дітей - ОСОБА_5 , пройшов курс лікування від алкогольної залежності. Батьки обоє виявляли бажання повернути дітей на виховання в родину. Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини районної державної адміністрації від 16 вересня 2019 року № 30 дітей було повернуто в родину батьків. З батьками дітей постійно проводилась профілактична робота службою у справах дітей Білопільської РДА, працівниками виконкому Білопільської міської ради, Білопільського відділення поліції, районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Питання про стан сім`ї заслуховувались на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини. Після влаштування дітей до центру реабілітації мати зникла з місця проживання. Батько працював, знову пройшов курс лікування від алкогольної залежності, відвідував дітей у закладі, звертався за сприянням у поверненні дітей до районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. У квітні 2019 року ОСОБА_2 повернулась до м. Білопілля, знову проживала з чоловіком, працевлаштувалась, але конфлікти в сім`ї мали місце. Їх виховний потенціал був низький. З питанням повернення дітей в родину із закладу батьки так і не звернулись.

Після смерті батька ОСОБА_5 у липні 2019 року ситуація погіршилась. З метою призначення дітям пенсії по втраті годувальника та звернення до нотаріуса для спадкування дітьми земельних паїв після померлого батька, службою у справах дітей ОСОБА_2 були передані свідоцтва про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_3, надано необхідні консультації. Проте мати дітей не вжила ніяких заходів для дотримання права дітей, всі рекомендації проігнорувала. Мати постійно запевняє, що буде повертати дітей, але на практиці нічого для цього не робить. ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, з житла, де раніше мешкала родина, виїхала, проживає періодично у різних осіб, в неблагонадійних родинах. Останнє зафіксоване місце проживання відповідачки: с. Москаленки, в родині співмешканця ОСОБА_7 , де комісійно було виявлено відсутність умов для проживання дітей. Згодом вона мешкала в АДРЕСА_2 у знайомих, схильних до асоціальної поведінки. На час звернення до суду із позовом місце проживання відповідачки не відоме. Це свідчить про те, що мати веде бродяжницький спосіб життя. З роботи відповідачка звільнилась, заходів для покращення матеріального становища своєї сім`ї не вживає. Із службою у справах дітей, виконкомом Білопільської міської ради, центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді не співпрацює, не виявляє бажання повернути дітей в родину та не вживає ніяких дій для цього. Термін перебування дітей в закладі закінчився ще у травні 2019 року. Таким чином порушується право дітей на сімейне виховання. У центрі реабілітації мати дітей відвідує, але потреб дітей не забезпечує. На зв`язок з адміністрацією не виходить, станом здоров`я та розвитком дітей не цікавиться. Посилаючи на викладені обставини, голова Білопільської РДА Верещагін В .Ф . звернувся до суду із вказаним позовом та просив відібрати дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав та стягнути із відповідача на утримання дітей аліменти в розмірі Ѕ частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь державного закладу чи особи, у якої будуть перебувати діти на вихованні.

23 січня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому засіданні на 13-00 год. 13 лютого 2020 року. У підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги в частці стягнення аліментів, а саме: просила стягнути аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь державного закладу чи особи, у якої будуть перебувати діти на вихованні.

13 лютого 2020 року у судовому засіданні представник позивача - начальник служби у справах дітей Білопільської РДА Головаченко С.О. уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Додатково зазначила, що з моменту звернення із позовом до суду, відповідачка частіше відвідує ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей області у м. Шостка, проте потреби дітей в повному обсязі не забезпечені, хоча остання у січні отримала виплати із Пенсійному фонду на дітей по втраті годувальника, проте витрати на дітей мінімальні. Крім того зазначила, що хоча мати дітей ОСОБА_2 і заявляє про бажання повернути дітей, але нічого для цього не робить, а тому, враховуючи ту обставину, що граничний термін перебування дітей у закладі закінчився ще у травні 2019 року, в першочергових інтересах дітей вважає за необхідне позов задовольнити, що не буде перешкодою для подальших побачень дітей із матір`ю та в майбутньому їх повернення у родину.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні обставини зазначені у позовній заяві підтвердила, та зазначила, що має бажання у майбутньому повернути дітей додому, проте, на сьогодні вона ще офіційно не працевлаштувалася, хоча проходить необхідну підготовку на птахофермі. Також, на сьогодні вона не зареєструвала своє постійне місця проживання у с. Велика Чернеччина Сумського району в будинку бабусі та не створила необхідних умов для повернення дітей, зокрема для їх проживання, виховання та утримання. За останні місяці вона на вихідних відвідує ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у центрі соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Шостка, привозить продукти харчування та засоби гігієни.

Представник третьої особи: органу опіки та піклування Білопільської міської ради Сумської області у судове засідання не з`явився. Міський голова надав до суду письмову заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позов підтримують (а. с. 65, 72 ).

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що батьками дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно (а. с. 7, 8).

Відповідач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Велика Чернеччина Сумського району Сумської області, згідно із копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 (а. с. 5).

Із висновку органу опіки та піклування Білопільської РДА від 02 жовтня 2019 року «Про доцільність відібрання у ОСОБА_2 дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », вбачається, що вказаний орган вважає доцільним відібрати дітей у відповідачки без позбавлення її батьківських прав (а. с. 9).

Із довідки-характеристики від 02 квітня 2019 року, виданої Білопільською міською радою на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканку АДРЕСА_1 , встановлено, що остання проживає за вказаною вище адресою тривалий час. За роки проживання проявила себе з негативного боку (недогляд за малолітніми дітьми, бродяжницький спосіб життя, порушення санітарно-гігієнічних норм проживання). Проживала разом з чоловіком ОСОБА_5 та дітьми. У 2016 році діти за заявою матері перебували у Сумському будинку дитини, а на час складання характеристики за заявою матері перебувають у обласному центрі реабілітації дітей області (а. с. 10).

Із довідки Комунального лікувально-профілактичного закладу Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» від 20 вересня 2016 року № 990/1 встановлено, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували на вихованні в будинку дитини з 08 серпня 2016 року. 20 вересня 2016 року діти вибули на виховання до батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 згідно з рішенням комісії з питань захисту прав дитини Білопільської РДА від 16 вересня 2016 року № 30 (а. с. 11).

За заявою від 16 серпня 2018 року ОСОБА_2 просила влаштувати своїх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до центру реабілітації, оскільки батько дітей зловживає спиртними напоями, а вона не проживає вдома через сварки з чоловіком і не може виховувати дітей (а. с. 12).

Із повідомлення Білопільської міської ради до служби у справах дітей Білопільської РДА № 817/02-16 від 16 серпня 2018 року вбачається, що сім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебуває на обліку сімей, що потрапили в складні життєві обставини, з 19 червня 2016 року. Посилаючись на те, що ситуація в родині ОСОБА_5 та ОСОБА_2 критична: батько часто зловживає спиртними напоями, мати залишає дітей на п`яного батька, а сама ночує у осіб ромської національності, може виникнути загроза життю та здоров`ю дітей, міськвиконком просить службу у справах дітей направити дітей тимчасово до центру реабілітації та дати можливість батькам виправитися та навести лад в будинку (а. с. 49).

16 серпня 2018 року Службою у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації видано направлення за № 1123/01-19 про влаштування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей (а. с. 13).

Із довідки Комунального підприємства «Благоустрій Білопілля» № 92 від 21 жовтня 2019 року вбачається, що ОСОБА_2 працювала у вказаному підприємстві з 22 квітня 2019 року по 16 вересня 2019 року. Звільнена за власним бажанням (а. с. 14).

05 жовтня 2017 року, 18 жовтня 2017 року, 01 лютого 2018 року, 06 березня 2018 року, 27 квітня 2018 року, 13 червня 2018 року, 16 серпня 2018 року, 22 серпня 2018 року, 28 вересня 2018 року, 08 жовтня 2018 року, 17 січня 2019 року, 23 січня 2019 року, 30 січня 2019 року, 11 лютого 2019 року, 15 лютого 2019 року, 28 серпня 2019 року, 12 вересня 2019 року представниками органу опіки та піклування Білопільської міської ради та інших спеціалістів проводилися обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , батьків дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстежень останнім рекомендовано привести будинок та двір у належний стан. Також наголошувалось на відповідальному виконанні батьківських обов`язків по вихованню та догляду за неповнолітніми дітьми, про недопущення залишення дітей без нагляду, про необхідність відвідування дітей в центрі реабілітації, про припинення вживання спиртних напоїв батьком. Батьки були попереджені про можливість притягнення їх до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання обов`язків щодо виховання, навчання дітей (а. с. 31-47).

11 жовтня 2019 року комісією в складі Сільського голови Воронівської сільської ради, секретаря та землевпорядника складено акт обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , де остання мешкає разом зі співмешканцем ОСОБА_7 під час обстеження встановлено, що в будинку брудно і холодно, все в занедбаному стані: давно не білені стіни та стеля, не фарбовані підлога та двері, тож повернення малолітніх дітей в сім`ю ОСОБА_2 неможливе через відсутність належних умов проживання (а. с. 48).

Комісією з питань захисту прав дитини Білопільської РДА батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у червня 2016 року було взято на облік сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах. З того часу батьки неодноразово були попереджені про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо двох неповнолітніх дітей, зобов`язано щоквартально інформувати комісію з питань захисту прав дитини про стан виховання дітей в сім`ї, рекомендовано подружжю привести помешкання в належний стан та створити умови для проживання малолітніх дітей, постійно відвідувати дітей під час перебування у центрі реабілітації, влаштувати їх у дошкільний навчальний заклад, систематично обстежувати дітей у лікаря-педіатра, а ОСОБА_2 рекомендовано влаштуватися на роботу, про що свідчать рішення Комісії від 19 вересня 2016 року, від 27 грудня 2016 року, від 31 березня 2017 року, від 29 вересня 2017 року, від 19 січня 2018 року за № 2, від 05 квітня 2018 року за № 9, від 20 квітня 2018 року за № 11, від 18 травня 2018 року за № 17, від 20 червня 2018 року за № 22, від 29 серпня 2018 року за № 30, від 19 жовтня 2018 року за № 38, від 27 грудня 2018 року за № 42, від 06 лютого 2019 року за № 4 (а. с. 18-30).

Згідно із інформацією, наданою Обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей області, розташованим у м. Шостка Сумської області, від 03 травня 2019 року № 144 батьки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час перебування дітей у закладі систематично їх відвідували, частково забезпечили одягом, взуттям, гігієнічними засобами та шкільним приладдям. Батько періодично виходив на зв`язок із дітьми, а мати взагалі не цікавилась життям, здоров`ям та потребами дітей. Хлопчик ОСОБА_3 постійно переживав з приводу того, що мати знову зникла, а батько живе вдома сам, за що хлопець дуже переживав. Батьки своїм дітям демонструють негативну модель родинних стосунків. Можна зробити висновок, що позитивного виховного впливу на дітей батьки не мають, вони не здатні формувати життєво необхідних морально-ціннісних норм суспільного життя (а. с. 15).

Із інформацією того ж Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей області м. Шостка від 10 жовтня 2019 року за № 346 та від 25 листопада 2019 року за № 425 встановлено, що за час перебування дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати періодично відвідувала дітей: 19 травня 2019 року, 01 червня 2019 року, 07 липня 2019 року (частково забезпечила одягом), 18 серпня 2019 року та 24 серпня 2019 року, 17 листопада 2019 року. Дітей необхідним мати забезпечила частково, не в повній мірі. Не придбала сину ОСОБА_3 шкільне приладдя. На зв`язок з адміністрацією мати дітей не виходить, здоров`ям та станом розвитку дітей, їх потребами не цікавиться (а. с. 17, 18).

Згідно із довідкою про склад сім`ї від 27 серпня 2018 року до складу сім`ї ОСОБА_2 , яка фактично проживає в АДРЕСА_1 , входять: чоловік ОСОБА_5 , син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а. с. 50).

Відповідно до повідомлення Білопільської міської ради № 839 від 28 серпня 2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сестрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 51).

22 травня 2019 року Білопільський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді повідомив, що в сім`ї ОСОБА_2 відбулися зміни: батько дітей пройшов лікування від алкогольної залежності, добре характеризується на роботі, в помешканні наведено лад, закуплені продукти харчування, обробляється земельна ділянка, ОСОБА_2 працевлаштувалася, батьки ідуть на співпрацю, але через те що мати може зникати на кілька днів, в родині часто виникають конфлікти, на думку центру, родина ще потребує подальшої підтримки та контролю (а. с. 52).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 батько дітей, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 6).

13 листопада 2019 року Білопільський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді повідомив начальника служби у справах дітей Білопільської РДА про те, що після смерті батька дітей ОСОБА_5 у липні 2019 року, ситуація в родині кардинально змінилася. Термін перебування родини під соціальним супроводом був продовжений на три місяці. На даний момент мати не працює, часто змінює місце проживання, бродяжить, веде аморальний спосіб життя, на контакт з фахівцями центру не йде, на телефонні дзвінки не відповідає, дітей у центрі реабілітації не відвідує. Тож центр просить внести на розгляд комісії з питань захисту прав дитини питання про припинення здійснення соціального супроводу родини ОСОБА_2 та неможливість повернення дітей в родину (а. с. 53).

Виходячи з наведених вище письмових доказів суд констатує, що відповідач ОСОБА_2 за зазначених обставин не спроможна на даний час належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, здійснювати догляд, утримання, піклування про дітей або створити умови для належного фізичного та духовного їх розвитку.

Позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, є крайнім заходом впливу. Суд приходить до висновку, що відповідачка свідомо із власної волі ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків та наданих їй прав і тому є підстави для відібрання дітей без позбавлення її батьківських прав.

Одночасно судом встановлено, що під час перебування дітей у обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей області, розташованому у м. Шостка Сумської області, починаючи із 20 серпня 2018 року по даний час, відповідач не вжила заходів для покращення умов проживання дітей з метою повернення їх додому.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2 не приділяла належної уваги вихованню дітей та догляду за ними, не цікавилася життям дітей, їх здоров`ям та розвитком, не навідувала регулярно дітей у центрі реабілітації, не працевлаштувалася, схильна до зміни місце проживання, що є підставами для задоволення позову органу опіки та піклування про відібрання дітей без позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав передбачає зміну поведінки матері ОСОБА_2 та її ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Декларація прав дитини від 20.11.1959 р. (п.6) вказує, що дитина може бути розлучена з матір`ю лише у винятковій ситуації. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р. (ст. 9) зазначає про те, що держави- учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної ради Української РСР № 798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Крім того, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 152 СК України закріплено і право дитини на належне батьківське виховання.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Разом з тим, суд враховує вимоги ст. 3 Конвенції про право дитини від 20 листопада 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 року, де зокрема зазначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 4 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» також передбачено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 180 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За таких обставин позов в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей - у розмірі 1/3 частини від її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до їх повноліття, є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку із задоволенням позову про стягнення аліментів та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1921 грн. відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 164, 170, 181, 182, 183,191 Сімейного Кодексу України, Декларацією прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Конвенцією про право дитини від 20 листопада 1989 року, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 10, 81, 141, 200, 206, 247, 259, 265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Органу опіки і піклування Білопільської районної державної адміністрації (місце знаходження: 41800, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35, код ЄДРПОУ: 04058120) в інтересах дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_5 ), третя особа - Орган опіки та піклування Білопільської міської ради (місцезнаходження: 41800, м. Білопілля, вул. Соборна, 70, Сумської області, ЄДРПОУ: 04058019) про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, задовольнити повністю.

Відібрати дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без позбавлення її батьківських прав.

Стягувати із ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку на користь державного закладу чи особи в якої буде перебувати дитина на вихованні, починаючи із 11 грудня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено і підписано 14 лютого 2020 року.

Суддя