Рішення № 87595614, 14.02.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2020 року Справа № 913/24/20

Провадження №13/913/24/20

Господарський суд Луганської області в складі головуючого судді Яресько Б.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача Комунальне підприємство «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради, м. Золоте Попаснянського району Луганської області

про стягнення 52 353 грн 35 коп.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ 20077720 кошти у загальній сумі 52353 грн 35 коп., у тому числі: пеня у сумі 28 754 грн 60 коп., 3% річних у сумі 7301 грн 88 коп., інфляційні втрати у сумі 16296 грн 87 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем 18.09.2017 р. було укладено договір №5149/1718-БО-20 купівлі-продажу природного газу. На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 412774,81 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін до суду.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи від 03.01.2020 позовну заяву передано на розгляд судді Яресько Б.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.01.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

28.01.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він незгоден з позовними вимогами в частині стягнення пені, посилаючись на положення ст. 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».

11.02.2020 р. від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він заперечує проти доводів відповідача зазначаючи, що до спірних правовідносин не може застосовуватися мораторій передбачений ст. 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» оскільки позивач не є «енергопостачальною компанією», а тому дія закону на спірні взаємовідносини не поширюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 18.09.2017 р. було укладено договір №5149/1718-БО-20 купівлі-продажу природного газу. На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 412774,81 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк.

Пунктом 8.2. договору визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно п. 6.1. договору він зобов`язується сплатити позивачу пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

Позивач 27.12.2019 р. направив до Господарського суду Луганської області позовну заяву в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 28 754 грн 60 коп., нараховану з 26.04.2018 р. по 25.10.2018 р., 3% річних у сумі 7301 грн 88 коп., інфляційні втрати у сумі 16296 грн 87 коп. за період 05.2018 – 11.2018 р., та витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 грн 00 коп.

Відповідач не погоджується тільки з нарахуванням пені, щодо інших вимог, а саме 3% річних та інфляційних втрат факт їх наявності та обґрунтованість нарахування не заперечує.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв`язку з чим, на вимогу позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача інфляційні втрати складають 16296 грн 87 коп., три проценти річних за період прострочення – 7301 грн 88 коп. грн.

Вимоги про стягнення з відповідача вказаних інфляційних втрат та процентів річних є законними та обґрунтованими і тому, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно стягнення пені, суд зазначає наступне:

Частиною 2 статті 2 Закону України від 13.01.2015 № 85-VIII «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» (із змінами та доповненнями; далі – Закон № 85-VIII) встановлено мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами-виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Час, визначений у статті 1 цього Закону – до 31.12.2020.

Вказаний Закон набрав чинності з 07.02.2015.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №747 «Про визначення гарантованих постачальників природного газу» встановлено, що гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

У пункті 5 статуту Компанії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 встановлено, що метою діяльності Компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах, і одержання прибутку від провадження господарської діяльності.

Пунктом 6 статуту Компанії встановлено, що предметом діяльності Компанії є, зокрема, видобування нафти і природного газу, постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ.

Законом України «Про енергозбереження» визначено, що: «енергозбереження» – це діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів; «паливно-енергетичні ресурси» – це сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві.

Відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», енергоносії – це кам`яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам`яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф`яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.

Тобто природний газ як матеріальний об`єкт, різновид палива, в якому зосереджена енергія, придатна для практичного використання, є одним з видів енергетичних ресурсів.

З урахуванням наведеного, в силу приписів чинного законодавства Компанія (позивач) є енергопостачальною компанією в розумінні статті 2 Закону № 85-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 18.01.2019 у справі № 913/66/18, від 20.08.2019 у справі № 913/653/18, від 06.09.2019 у справі № 913/7/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом діяльності відповідача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

Вказані послуги, відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є комунальними послугами.

Пунктом 1.2. договору постачання природного газу від 18.09.2017 № 5149/1718-БО-20, укладеного між сторонами за позовом (на підставі якого позивач поставляв відповідачу природний газ) встановлено: «Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями».

Відповідач здійснює свою господарську діяльність у м. Золоте Попаснянського району Луганської області, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.

Таким чином, відповідач є підприємством-виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг, що надає такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.

Відповідно, в період з 07.02.2015 по 31.12.2020, на підставі ч. 2 ст. 2 Закону № 85-VIII, діє мораторій на нарахування та стягнення позивачем з відповідача пені за порушення строків оплати природного газу, поставленого за договором постачання природного газу.

У супереч вимогам вказаного Закону позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у період дії мораторії.

За таких обставин, у задоволенні вимог про стягнення пені слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 865 грн. 91 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради код ЄДРПОУ 32082152 поштовий індекс 93295 Луганська область, Попаснянський район, м. Золоте вул. Молодіжна 22А на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720, інфляційні втрати 16296 грн 87 коп., три проценти річних за період прострочення – 7301 грн 88 коп. грн., витрати на судовий збір в сумі 865 грн 91 коп., наказ видати.

3. В решті вимог позову (про стягнення пені в сумі 28754 грн 60 коп.) відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2020

Суддя Б.В.Яресько