Рішення № 87594570, 04.02.2020, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. м. Житомир Справа № 906/982/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Орел С.С. - адвокат, довіреність №14-258 від 05.06.2019;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія " Нафтогаз України"

до Комунального підприємства теплозабезпечення

про стягнення 1171844,87 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача з позовом про стягнення з відповідача 1138868,28 грн. основного боргу, 27570,59 грн. пені, 5406,00 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконує зобов`язання щодо оплати поставленого природного газу згідно договору №5064/1718-БО-10 від 12.09.2017, в результаті чого відповідачу позивач просить стягнути основний борг, а також нарахував пеню, 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи мітиться рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Також в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву (а.с. 47), відповідно до якого відповідач звертає увагу на те, що сума основного боргу сплачена, а відтак розрахунки пені та 3% річних некоректні.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалі справи, 22.09..2017 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач/постачальник) та Комунального підприємства теплозабезпечення (відповідач/споживач) укладено договір постачання природного газу №5064/1718-БО (договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (пункт 1. 2 договору).

За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України (п. 1.4 Договору).

Відповідально до п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ обсягом до 2250 тис.куб. метрів.

Ціна за 1000 куб.м природного газу за цим договором на дату його укладення становить 7907,20 грн., крім того податок на додану вартість - 20%. Усього до сплати разом з ПДВ - 9488,64 грн. (п. 5.2 Договору).

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 р. до 31 березня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 Договору).

Між позивачем та відповідачем укладено Додаткові угоди №1 від 15.01.2018, №2 від 26.03.2018 (а.с. 22-23). Відповідно до Додаткової угоди №2 сторони виклали п. 2.1. у такій редакції:

"2.1. Постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ обсягом до 2176,772 тис.куб. метрів..."

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач за січень 2019 прийняв газ на загальну суму 20864,323,80 грн., що підтверджуються актом приймання - передачі природного газу, підписаними обома сторонами (а.с. 28-34).

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті отриманого природного газу здійснив частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 1138868,28 грн. основного боргу.

У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 8.2 Договору).

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 10.3 Договору).

З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами частин 1 і 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на день пред`явлення позову сума основного боргу сплачена в повному обсязі, що підтверджено що відповідними копіями платіжних доручень та листом про проведення зарахувань від 20.10.2017 (а.с. 35).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши розрахунок пені, поданий відповідачем, суд вважає останній вірним, а вимоги в цій частині обґрунтованими.

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, розмір 3% річних складає 5406,00 грн.

Як зазначалося раніше, представник відповідача просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90%. Через невідповідність тарифів на централізоване теплопостачання економічно обґрунтованим витратам на їх виробництво, Комунальне підприємство теплозабезпечення має невідшкодовану різницю в ціні, яка передбачалась на той час статтею 20 Закону України "Про теплопостачання". Вказана стаття передбачала, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством. Таким чином з 2014 року і до сьогодні підприємству-відповідачу залишається невідшкодована різниця в тарифах на тепло, яке виробляється, транспортується та постачається бюджетним установам - 4887531,00 грн.

Ці обставини відповідач вважає об`єктивними, таким чином Комунальне підприємство теплозабезпечення не могло належним чином вчасно виконувати зобов`язання по зазначеному договору через неналежне несвоєчасне виконання державою своїх зобов`язань по відшкодуванню різниці в тарифах.

Також зауважено, що зважаючи на наявність об`єктивних обставин важкого фінансового стану відповідача включено 07.07.2017 до Реєстру підприємств що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" №1730 від 03.11.2016.

Крім того, на підтвердження незадовільного майнового стану підприємства, спричиненого наявністю невідповідності тарифів на централізоване теплопостачання економічно обґрунтованим витратам на їх виробництво, наявністю великої дебіторської заборгованості населення, надаємо суду:

- Форма №1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) за 2017 рік;

- Форма №2 Звіт про фінансові результати за 2017 рік;

- Форма №1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) за 2018 рік;

- Форма №2 Звіт про фінансові результати за 2018 рік;

- Форма №1 Баланс (Звіт про фінансовий стан) за 1 півріччя 2019 рік;

- Форма №2 Звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2019 рік;

- Довідку про наявну дебіторську заборгованість

Крім цього, відповідач просив зважити на наступні обставини:

- КП теплозабезпечення створене виключно для надання послуг з централізованого теплопостачання споживачам міста Коростеня, працює за регульованими тарифами, а тому є залежним від своєчасності та періодичності розрахунків споживачами наших послуг;

- своєчасні розрахунки напряму залежать від своєчасності виконання Державою своїх зобов`язань по встановленню тарифів на енергоносії, оплаті пільг та субсидій, відшкодуванню різниці в тарифах.

- на повне виконання підприємством зобов`язання з оплати вартості поставленого за договором газу, незначні періоди прострочення

Щодо клопотання про зменшення розміру пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Зважаючи на майновий стан відповідача та те, що заборгованість за природний газ, отриманий відповідачем від позивача виникла через несплату кінцевими споживачами та несвоєчасне відшкодування різниці в тарифах, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50%. При цьому суд враховує те, що на момент звернення позивача з позовом до суду сума основного боргу відповідачем була погашена. Позивач не надав суду доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення сплати суми заборгованості за поставлений природний газ.

Тобто суд вважає за можливе зменшити розмір обґрунтовано заявленої до стягнення пені на 50% - до 13785,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 27570,59 грн. пені, 5406,00 грн. 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір обґрунтовано заявленої до стягнення пені на 50% - до 13785,30 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства теплозабезпечення (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шевченка, 8А,ід. код 31871157)

- на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ід. код 20077720) 13785,30 грн. пені, 5406,00 грн. 3% річних, а також 494,65 грн. сплаченого судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.02.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)