
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 285/2455/14-ц
провадження у справі №2/0285/12/20
11 лютого 2020 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Коцюби О.М.,
за участю секретаря судового засідання Янкової Л.П.
розглянув у судовому засіданні цивільну справу за первинним позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим,
В С Т А Н О В И В:
25.06.2014 року до суду звернулось Публічне Акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке в подальшому було перейменоване в Акціонерне товариство «УкрСиббанк», з позовом, який 01.04.2015 року було уточнено, до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , де просить стягнути з останніх в солідарному порядку на свою користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11225176000 від 27.09.2007 року в розмірі 37457 доларів США 48 центів, пеню в розмірі 2170 грн. 21 коп. та суму сплаченого судового збору.(т.1 а.с.183-189)
В обґрунтування позову зазначає, що 27.09.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір №11225176000 про надання позичальнику споживчого кредиту в розмірі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) доларів США строком до 27.09.2018 року.
Відповідачем ОСОБА_1 з моменту отримання кредитних коштів погашення кредиту здійснено лише частково. Станом на 29.04.2014 рік заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем АТ «УкрСиббанк» складає 37457 доларів США 48 цента та пеня в розмірі 2170 грн. 21 коп.
Поручителем за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору виступила, згідно договору поруки №1122517600 від 27.09.2007 року, ОСОБА_2 . Згідно п.1.1. зазначеного договору поруки, ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання в повному обсязі відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед банком, що виникли з кредитного договору.
Позивач посилаючись на те, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та договором поруки, а саме не здійснюють погашення заборгованості за кредитом, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у поданому відзиві позовні вимоги банку не визнав, посилаючись на те, що оскільки позивач не надав суду належних, достовірних доказів про надання кредиту саме в валюті, просить суд в задоволенні позову відмовити (т. 2 а.с.136-140).
22.09.2014 року в судовому засіданні ухвалою суду було об`єднано зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим, в одне провадження з первісним позовом (т. 1 а.с.80, т. 3 а.с.10-13).
25.06.2016 року ОСОБА_2 подала уточнюючу зустрічну позовну заяву, в якій просила визнати зобов`язання, що виникло з договором поруки № 11225176000 від 27.09.2007 року, який був укладений між нею та АКІБ «УкрСиббанк», таким, що припинив свою чинність. Зустрічний позов обґрунтований тим, що банк та позичальник ОСОБА_1 22.07.2009 року уклали додаткову угоду, відповідно до якої було змінено систему погашення кредиту з класичної на ануїтет. Укладаючи додаткову Угоду, її не було повідомлено як поручителя та згоди вона своєї не давала.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 посилаючись на те, оскільки без її згоди було змінено графік погашення кредиту,систему нарахування відсотків, та систему погашення кредиту загалом, що призвело до збільшення обсягу її відповідальності та в свою чергу до припинення поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, просить суд позов задовольнити.
Відповідач за зустрічним позовом - АТ «УкрСиббанк», на уточнену зустрічну позовну заяву заперечень суду не надав.
Відповідач ОСОБА_1 заперечень на зустрічні позовні вимоги теж не надав.
Представник позивача АТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив .
Відповідач ОСОБА_2 , яка одночасно є позивачем за зустрічним позовом, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила. В зв`язку з чим суд на підставі п.2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України розглядає справу у її відсутності.
Дослідивши наявні матеріали в справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного висновку.
Щодо первісного позову судом встановлено, що 27.09.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11225176000 в розмірі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) доларів США строком до 27.09.2018 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи (т. 1 а.с.5-13,132-140). Згідно п.1.5. Договору банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку. Згідно п.1.2.2. договору ОСОБА_1 зобов`язався повертати банку кредит у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту, але в будь-якому випадку не пізніше 27.09.2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або умов відповідної угоди Сторін.
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_1 то в цій частині позов АТ «УкрСиббанк» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, обов`язок банку щодо надання позичальнику коштів (кредиту) у розмірі та на умовах, встановлених договором, має бути виконаний належним чином.
Позивач АТ «УкрСиббанк» посилається на те, що він надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 75000 доларів США.
Заперечуючи цю обставину, відповідач ОСОБА_1 зазначав, що позивач не виконав умови кредитного договору і не надав йому обумовлену суму в іноземній валюті, а надав йому 378750 грн (т. 1 а.с.130).
Встановлено, що факт виконання банком умов кредитного договору у частині надання позичальнику ОСОБА_1 суми кредиту у розмірі 75000 доларів США не підтверджений документально. Надані банком документи – меморіальний ордер №0607248976 від 27.09.2007 року – не підтверджує факт перерахування на особовий рахунок № НОМЕР_2 суму 75000 доларів США, оскільки напроти зазначеного в меморіальному ордері рахунку, який було відкрито на ім`я позичальника в гривні та в доларах США, зазначена сума 378750 грн. (т. 1 а.с.130).
Виписка за кредитним договором (т.1 а.с.212-238), довідка-розрахунок заборгованості (т. 1 а.с.33) та інші надані позивачем докази не є тими доказами, які містять достатню інформацію, яка надає суду можливість дійти висновку про отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів саме в іноземній валюті.
Крім того, для забезпечення доказів, за клопотанням відповідача ОСОБА_1 , судом було призначено судово-кредитну експертизу, де одним з питань було «Чи підтверджується документально операція з видачі ОСОБА_1 кредитних коштів згідно з умовами кредитного договору №11225176000 від 27.09.2019 року?» (т. 2 а.с.57). Але ухвалу суду про призначення експертизи експертною установою залишено без виконання, оскільки клопотання експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи та надання висновку незадоволено, оплата вартості проведення експертизи не здійснена (т.2 а.с.81).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що АТ «УкрСибанк»» не довів належними і допустимими доказами те, що ним виконані умови кредитного договору від 27.09.2007 року №11225176000, заборгованість за яким є предметом даного розгляду.
За таких обставин позовні вимоги АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11225176000від 27.09.2007 року в розмірі 37457 долари США 48 цента та пені в розмірі 2170 грн. 21 коп. задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 , то вони підлягають задоволенню з наступних підстав.
27.09.2007 року в забезпечення виконання умов кредитного договору було укладено договір поруки між відповідачем ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» (т. 1 а.с.14-16).
Відповідно до п.п.1.1 договору поруки відповідачка ОСОБА_2 зобов`язалася перед позивачем (кредитором) відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед позивачем (кредитором), що виникли з кредитного договору укладеного між ним та ПАТ «УкрСиббанк», в повному обсязі. Відповідно до п.п.1.4. відповідачі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов`язань.
Як видно із вимог, відповідачі попереджалися про необхідність дострокового повернення кредиту, в зв`язку з порушенням ними умов договорів (т. а.с.34,35).
Судом встановлено, що між сторонами в справі виникли правовідносини щодо виконання цивільно–правових угод, а саме кредитного договору та договору поруки.
Частина перша статті 559 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозволяє стверджувати, що порука припиняється за наявності факту зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. При цьому для припинення поруки достатнім є встановлення таких змін в основному зобов`язанні. Тому подальше фактичне виконання зобов`язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення обсягу відповідальності). Збільшення відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов`язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення строку повернення кредиту.
Аналогічний висновок висловлений і Верховним Судом України у постанові від 20.04.2016 року у справі № 6-2662цс15.
Встановлено, що Додатковою угодою №1 до основного Договору від 22.07.2009 року було внесено зміни до основного договору. Зокрема, п. 1.1 Додаткової угоди було змінено графік погашення кредиту, що є невід`ємною частиною кредитного договору. (т.1 а.с. 146)
Отже з вищевикладеного вбачається, що на підставі Додаткової угоди №1 від 22.07.2009 року до кредитного договору відбулася зміна умов кредитного договору, а саме збільшився розмір щомісячних платежів та змінилася система нарахування відсотків за договором (п. 1.3.3 Договору), у зв`язку з чим збільшився обсяг відповідальності поручителя. (т.3 а.с.14-29)
Таким чином, враховуючи, що оскільки внаслідок зміни умов кредитного договору збільшилась відповідальність поручителя, а вона свої письмової згоди не давала, суд приходить до висновку, що зобов`язання, які виникли за договором поруки №11225176000 від 27.09.2007 року, укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 припинили свою дію, в зв`язку з чим позов ОСОБА_2 до АКІБ «УкрСибанк» та ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а позов АТ «УкрСиббанк» в частині вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення судом позовних вимог, судові витрати слід покласти на відповідача.
Повний текст рішення виготовлено 14 лютого 2020 року.
Керуючись ч. 1 ст. 141, ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості – відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим – задовольнити.
Визнати зобов`язання, що виникли за договором поруки №11225176000 від 27 вересня 2007 року, укладеного між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , такими, що припинили свою дію.
Стягнути з Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 250 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Головуючий О.М. Коцюба
Судове рішення № 87592184, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області) було прийнято 11.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 285/2455/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: