Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2010 р. справа № 2а-5870/10/0570
час прийняття постанови: 9-30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкарьової І.В.
при секретарі Горюновій Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьк
до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»
про стягнення податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 90406,32 грн.
за участю представників:
від позивача: Гой В.П. за дов. від 16.03.2010 р.,
Левченко І.А. за дов. від 19.03.2010 р.,
Кулай Л.О. за дов. від 09.12.2009 р.
від відповідача: Отрощенко І.М. за дов. від 11.01.2010 р.
ВСТАНОВИВ:
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Донецьк звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 90406,32 грн.
У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач має податковий борг зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 90406,32 грн.
Податковий борг виник у зв’язку з несплатою самостійно узгоджених податкових зобов’язань згідно наданої податкової декларації від 27 січня 2010 року за 2009 рік.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», для забезпечення надходження податкового зобов’язання та у зв’язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов’язання в установлений строк відповідачу були надіслані перша податкова вимога №1/11 від 26 січня 2002 року, друга податкова вимога №2/80 від 06 березня 2002 року. Крім того, 08 березня 2002 року та 30 вересня 2004 року прийняті рішення №5 та №2 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, однак, погашення податкового боргу відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 90406,32 грн. (арк. справи 3-5).
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечував.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 02 вересня 2004 року, код ЄДРПОУ 33161769 (арк. справи 10), знаходиться на обліку платника податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьк з 10 вересня 2004 року (арк. справи 24).
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків у строки, визначені законом, повинні подавати до податкового органу декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку (надалі - податкової декларації), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідачем до податкового органу була подана податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води, в тому числі використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв від 27 січня 2010 року за 2009 рік, якими відповідач самостійно визначив суму податкових зборів (арк. справи 27-29).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків в строки, встановлені статтею 5 даного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Заборгованість відповідача з податку на додану вартість в загальному розмірі 90406,32 грн. утворилися внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань. Крім того податкові зобов’язання підтверджуються актом звірення податкового боргу по збору за спеціальне водокористування від 12 березня 2010 року (арк. справи 25).
У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідачу було надіслано першу податкову вимогу №1/11 від 28 січня 2002 року на суму 361322,20 грн. та другу податкову вимогу №2/80 від 6 березня 2002 року на суму 4134,05 грн. (арк. справи 31-32). Відповідач отримав податкові вимоги 30 січня 2002 року та 11 березня 2002 року відповідно (арк. справи 33-34).
У зв’язку з непогашенням податкового боргу протягом дії другої податкової вимоги, керівником податкового органу прийняті, відповідно до статті 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, рішення №5 від 08 березня 2002 року та №2 від 30 вересня 2004 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (арк. справи 35-36).
Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.
Частиною 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-61, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьк до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 90406,32 грн. (дев’яносто тисяч чотириста шість гривень, 32 коп.) задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ЄДРПОУ 33161769) на користь Державного бюджету податкову заборгованість зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 90406,32 грн. (дев’яносто тисяч чотириста шість гривень, 32 коп.) на р/р №31115017700002, код платежу 13020100, отримувач ГУДКУ в Донецькій області, ОКПО 23977045, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 березня 2010 року в присутності представників сторін.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шинкарьова І.В.
Судове рішення № 8759057, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.03.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5870/10/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: