Рішення № 87588258, 04.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2020 р. справа № 520/11045/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук`янчук О.І.,

за участю: представника позивача – Костіна К.В., представника відповідача - Тризни Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,61013) до Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" (вул. Григорія Рудика, буд. 8,м. Харків,61070) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель бази відпочинку “Срібний Бір” Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, буд. 9, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" негайно припинити використання них будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної і усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наявності порушень вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, будівлі бази відпочинку “Срібний Бір” Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, буд. 9, на думку позивача, не можуть експлуатуватися.

Представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просив суд відмовити в їх задоволенні зазначивши з посиланням на судову практику, що у існуючі у підприємства порушення, які відповідно до їх змісту, на думку відповідача, не можуть бути підставою для вжиття заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації будівлі бази відпочинку “Срібний Бір” Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, буд. 9, шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання.

Представник позивача через канцелярію суду 20.01.2020 року надано відповідь на відзив, у якому вказав, що з 10.12.2019 року по 11.12.2019 року Вовчанським районним відділом ГУ ДСНС у Харківській області була проведена позапланова перевірка на об`єктів перевірки бази відпочинку “Срібний Бір” Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", за результатом чого в акті перевірки № 352 встановлено 6 наявних порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які наразі відповідачем не усунено.

Представник відповідача 27.01.2020 року через канцелярію надав заперечення на відповідь на відзив, в якому вказав, що відповідачем добровільно усунено порушення у сфері пожежної безпеки, а інші 6 порушень, які залишились без виконання не несуть реальної загрози життю та здоров`ю людей, а тому таке сурове покарання як зупинення експлуатації об`єкту шляхом його знеструмлення не є співмірними з виявленими порушеннями.

У судовому засіданні 03.02.2020 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, у період з 02.09.2019 року по 03.09.2019 Вовчанським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області була проведена позапланова перевірка на об`єкті бази відпочинку «Срібний бір» Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", за адресою: Харківська область. Вовчанський район, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, 9.

Відповідно до вимог пункту 6 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, в останній день планового заходу державного нагляду (контролю) – 03.09.2019 року Вовчанським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було направлено копію акту № 300, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки .

В ході перевірки будівель бази відпочинку «Срібний бір» Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" було встановлено 31 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В подальшому, у період з 10.12.2019 року по 11.12.2019 Вовчанським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області була проведена позапланова перевірка на об`єкті бази відпочинку «Срібний бір» Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", за адресою: Харківська область. Вовчанський район, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, 9.

Відповідно до вимог пункту 6 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, в останній день планового заходу державного нагляду (контролю) – 11.12.2019 року Вовчанським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було направлено копію акту № 352, складеного за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки .

В ході перевірки будівель бази відпочинку «Срібний бір» Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" виявлено не усуненими 6 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що були підставами звернення позивача 21.10.2019 року з відповідним позовом.

У висновках акту від 11.12.2019 року № 352 перевірки зазначено опис виявлених порушень, зокрема:

1) приміщення елінгу, підвальне приміщення спального корпусу та підвальне приміщення їдальні не обладнані СПЗ відпові дно до вимог ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту», чим порушено п. 1.2 розділу V ППБУ;

2) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі водіїв, будівлі сторожки та будівлі спального корпусу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено пункту2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

3) сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, чим порушено пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

4) системи протипожежного захисту в усіх житлових номерах крила «А», крила «Б», крила «В» та на 5-му поверсі спального корпусу не справні і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи, чим порушено пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ;

5) не заповнено прорізи у протипожежних перешкодах комор 1-го - 5-го поверхів які розташовані біля сходової клітини крила «А» та зберігання білизни крила «Б» спального корпусу, чим порушено пункт 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

6) водонапірна башта не забезпечена під`їздом з твердим покриттям і не пристосована для відбору води пожежно- рятувальною технікою будь- якої пори року, чим порушено пункт 2.1 глави 2 розділу V ППБУ.

Неусунення зафіксованих в акті перевірки № 300 від 03.09.2019 року порушень слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Державна служба з надзвичайних ситуацій України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 “Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких Постанов Кабінету Міністрів України”, утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Головне управління є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру, та діє на підставі Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Головне управління, згідно з покладеними на нього завданнями на відповідній території, здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на ДСНС України Президентом України.

Пунктом 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, визначено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною четвертою статті 4 вказаного Закону, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

У разі монтажу електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м, призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При допущенні експлуатації пошкодженої розетки, вимикача або іншого електроприладу, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Частиною 1 ст. 6 наведеного Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до ч. 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Згідно з ч.2 цієї статті, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, 27.01.2020 року представником відповідача подано до суду клопотання (т.2 а.с. 64-68), в якому зазначено про усунення ряду виявлених під час перевірки, а тому залишилось лише 6 порушень, які, на думку відповідача, не мають суттєвого значення.

Зокрема, у судовому засіданні 03.02.2020 року представник відповідача поставився скептично до зауважень контролюючого органу стосовно того, що приміщення елінгу, підвальне приміщення спального корпусу та підвальне приміщення їдальні не обладнані СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту», оскільки таке порушення не стосується всього комплексу будівель бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР".

Суд не приймає до уваги вказану позицію представника відповідача, оскільки доказів усунення вищезазначених порушень відповідачем до суду не надано, а законодавцем не передбаченої такої підстави для невиконання вимог контролюючого суб`єкта, як скептичне ставлення об`єкта перевірки до виявлених порушень.

Водночас, суд звертає увагу відповідача, що розділом V Правил пожежної безпеки, які затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України30.12.2014 № 1417 чітко унормовано вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту.

Так, згідно вимог п.п. 1.1-1.2 Правил № 1417, усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Отже, вказані норми права позбавлені ознак вибіркового (дозвільного) характеру для об`єктів перевірки, що виключає можливість вільного обрання об`єктом перевірки вибору поведінки у спірних правовідносин, довільного тлумачення нормативно – правових актів та обрання тих норм права, яких бажає дотримуватись суб`єкт господарювання у певних ситуаціях, враховуючи те, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові по справі № 160/1739/19.

Стосовно висновку позивача, що дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі водіїв, будівлі сторожки та будівлі спального корпусу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2 акту перевірки), то представник відповідача у своїх поясненнях зазначено, що експлуатація будівлі водіїв припинена та відключена від мереж електропостачання, що підтверджується актом від 18 вересня 2019 року, який затверджений головним інженером ДНВП «Об`єднання Комунар». Виконання робіт на інших будівлях заплановано на 01.06.2020 року, у зв`язку з чим направлено лист до КП «Харківспецпром» від 14.11.2019 року № 132/290 (т.1 а.с. 75).

Так, у відповідності до приписів п. 2.5. глави 2 розділу ІІІ ППБУ, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Суд не приймає до уваги вказане посилання відповідача, як на докази усунення виявлених позивачем порушень, оскільки, по-перше, обставини наразі відключення будівлі водіїв від мереж електропостачання не може перешкодити відповідачу у будь-яких момент в майбутньому підключити вказані будівлі до експлуатації без дотримання вимог оброблення засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Окрім того, вищезазначені норми права не передбачають звільнення суб`єкта господарювання від обов`язку обробки засобами вогнезахисту будинки у разі тимчасового припинення експлуатації певних частин будівель.

По-друге, посилання відповідача на звернення до КП «Харківспецпром» від 14.11.2019 року № 132/290 та планування виконання робіт по обробленню засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності будівель сторожки та будівлі спального корпусу до 01.06.2020 року не спростовує факт виявлених позивачем порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки щодо вказаних приміщень, які наразі не усунено, а доказів виконання вказаних робіт відповідачем до суду не надано, враховуючи те, що залучений відповідачем лист до КП «Харківспецпром» від 14.11.2019 року № 132/290 лише свідчить про намір суб`єкта господарювання виконати певні роботи без фактичного їх виконання на момент розгляду справи.

Отже, наразі відповідачем не надано до суду доказів дотримання вимог пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ та фактичного усунення виявлених суб`єктом перевірки порушень, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування заходів реагування у вказаій частині, враховуючи те, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Стосовно порушення, яке зафіксовано в п. 13 акту перевірки в частині того, що сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, чим порушено пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБ, то суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБ, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Отже, законодавцем чітко закріплено обов`язок суб`єкта господарювання перш за все обладнати сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації евакуаційним освітленням, а використання такого освітлення повинно бути забезпечено з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ОЗК «Срідний бір» припинив свою діяльність у літній період з 30.08.2019 року, а перевірки була проведена з 02.09.2019 року, тобто після закриття бази відпочинку, а спальний корпус з підвальними приміщеннями відключений від мереж електропостачання, оскільки пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБ передбачає обов`язок суб`єкта господарювання саме по забезпеченню евакуаційним освітленням сходових кліток, внутрішніх відкритих та зовнішніх сходів, коридорів, проходів та інші шляхів евакуації, а не лише використання такого освітлення у певний період.

Щодо порушення, яке зафіксовано в п. 16 акту перевірки - системи протипожежного захисту в усіх житлових номерах крила «А», крила «Б», крила «В» та на 5-му поверсі спального корпусу не справні і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи, то представник відповідача пояснив, що відсутність вказаного порушення, на його думку, підтверджується актами приймання – передачі наданих послуг до договору № Е 836 від 01.04.2014 року, укладеного з ДП «Харківспецустановка» щодо обслуговування систем протипожежного захисту, а технічне обслуговування установок пожежної автоматики здійснюється відповідно до плану - графіку, з занесенням відповідної інформації до журналу Е - 836 обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) установки пожежної автоматики.

Суд приймає до уваги позицію відповідача, але не враховує, оскільки у вказаних актах приймання – передачі наданих послуг до договору № Е 836 від 01.04.2014 року (т.1 а.с. 141-145) зафіксовано факт отримання послуги з обслуговування системи протипожежного захисту без конкретизації на які саме об`єкти розповсюджується така послуга, а в журналі Е - 836 обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) установки пожежної автоматики (т.1 а.с. 146) в графі опис виконаних робіт вказано систему АПС та тип установки – РС-5020 ТК 2, у той час як виявлені порушення у сфері пожежної безпеки були виявлені та зафіксовані в усіх житлових номерах крила «А», крила «Б», крила «В» та на 5-му поверсі спального корпусу.

Інших доказів на підтвердження справності системи протипожежного захисту та її постійної готовності саме в усіх житлових номерах крила «А», крила «Б», крила «В» та на 5-му поверсі спального корпусу відповідачем до суду не надано.

Окрім того, суд зауважує, що факт технічної справності системи протипожежного захисту та її постійної готовності підтверджується та оцінюється лише спеціально уповноваженими суб`єктами владних повноважень, до яких суд не відноситься.

Обставини відсутності порушення, яке зафіксовано в пункті 17 акту перевірки (не заповнено прорізи у протипожежних перешкодах комор 1-го - 5-го поверхів, які розташовані біля сходової клітини крила «А» та зберігання білизни крила «Б» спального корпусу), відповідач обґрунтовує доданими фотокопіями та технічним паспортом відповідно до чого, на 1-му - 5-му поверхах спального корпусу розташовані коридори, тобто відсутні будь-які комори.

Суд не приймає до уваги вказану позицію представника відповідача, оскільки, по-перше, відповідачем надано до суду технічний паспорт та експлікацію спального корпусу 5 поверху крила «Б», у той час як виявлені порушення правил пожежної безпеки стосувались також комор 1-го поверху, які розташовані біля сходової клітини крила «А» (т.1 ас 149-150).

По-друге, з наданих відповідачем фотокопій (т.1 а.с. 153-155) не вбачається за можливе достеменно встановити, в яких саме приміщенням/корпусах/поверхах були зроблені вказані світлини, а тому вказані докази не є належними та достатніми у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно висновку позивача про те, що водонапірна башта не забезпечена під`їздом з твердим покриттям і не пристосована для відбору води пожежно- рятувальною технікою будь- якої пори року (пункт 21 акту перевірки), то представник відповідача вказав, що водонапірна вежа, яка належить Державному науково-виробничому підприємству "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", забезпечує водою об`єкти бази відпочинку тільки в період її роботи, тобто у літній оздоровчий сезон. В інший час вода злита з усіх систем обладнанні у тому числі з водонапірної вежі з метою недопущення розморожування і виходу з ладу всіх систем. Однак, на території бази відпочинку є пожежний гідрант і пожежний резервуар для заповнення рятувальних машин у випадку виникнення пожежі, які дозволяють оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі Пожежний резервуар заповнений водою цілий рік, з безперешкодним доступом нього у будь - яку пору року. Також відповідач звернув увагу суду, що водонапірна вежа знаходить лісосмузі, яка не належить підприємству та забезпечити під`їзд з твердим покриттям (будівництво дороги) не виявляється можливим, оскільки на це необхідне погодження відповідного користувача на вирубну зелених насаджень у лісі. Тобто, як вважає відповідач, вказане порушення №2і само по собі не може впливати на виникнення пожежі та створювати відповідно, реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд звертає увагу, що у відповідності до вимог п. 2.1. глави 2 розділу V ППБУ, зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам:

1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі;

2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями;

3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи;

4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу;

5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року;

6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж:

24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В;

36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д;

72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах.

Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В;

7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані;

8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування;

9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою;

11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Отже, вищезазначеним переліком чітко унормовано вимоги до зовнішнього протипожежного водопроводу без жодних виключень дозвільного характеру (як то, сезонність, період роботи, період простою, тощо) чи можливістю виконання суб`єктом господарювання вказаних вимог у самостійно обраний зручний спосіб за певних обставин (у тому числі, лише в період роботи /сезон роботи об`єктів перевірки), а тому суд не приймає до уваги вищезазначену позицію відповідача та приходить до висновку, що ДНВП «Обєднання Комунар» не усунено порушення, яке зафіксовано в п. 21 акту перевірки.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем проведено перевірку бази відпочинку "Срібний бір" ДНВП «Об`єднання Комунар» у вересні 2019 року, тобто після припинення літнього періоду експлуатації бази відпочинку, оскільки такі доводи відповідача не спростовують наявність та/або відсутність самих порушень і та, водночас, не вказують про відсутність загрози вчиненню пожежі.

Отже, обставини, що зумовили звернення до суду не перестали існувати та надалі створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, слід дійти висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин, загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано доказів вжиття заходів щодо усунення всіх шести наявних порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, а наявні порушення становлять реальну небезпеку, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, то суд приходить до висновку про доведеність позивачем необхідності застосування заходів реагування, які направлено на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на ДНВП «Обєднання Комунар» порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому враховуючи у спірних правовідносинах принцип співмірності, зважаючи на те, що зафіксовані позивачем допущені суб`єктом господарювання порушення у сфері пожежної та техногенної безпеки стосуються не в цілому ДНВП «Об`єднання Комунар», а лише окремих приміщень/об`єктів бази відпочинку "Срібний Бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", то суд приходить до висновку, що належним способом захисту є застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" (вул. Григорія Рудика, буд. 8,м. Харків,61070) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей шляхом:

- заборонення експлуатації приміщень елінгу, підвального приміщення спального корпусу та підвального приміщення бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту обладнання СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" та усунення порушень пункту 1.2 розділу V ППБУ;

- заборонення експлуатації дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) будівлі водіїв, будівлі сторожки та будівлі спального корпусу бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту оброблення засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності на усунення порушень пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- заборонення експлуатації сходових кліток, внутрішніх відкритих коридорів, проходів та інших шляхів евакуації бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту забезпечення евакуаційним освітленням на усунення порушень пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- заборонення експлуатації житлових номерів крила "А", крила "Б", крила "В" та на 5-му поверсі спального корпусу бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту приведення системи протипожежного захисту в постійній готовності до виконання роботи на усунення порушень пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ;

- заборонення експлуатації комор 1-го та 5-го поверхів, які розташовані біля сходової клітини крила "А" та зберігання білизни крила "б" спального корпусу бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту заповнення прорізів у протипожежних перешкодах на усунення порушень пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- заборонення експлуатації водонапірної башти бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту забезпечення під`їздом з твердим покриттям та пристосування для відбору води пожежно - рятувальною технікою будь-якої пори року на усунення порушень пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" негайно припинити використання вказаних будівель, приміщень (об`єктів) з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

При цьому, суд враховує, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, такий захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Водночас, повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Згідно положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" (вул. Григорія Рудика, буд. 8,м. Харків,61070) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей шляхом:

- заборонення експлуатації приміщень елінгу, підвального приміщення спального корпусу та підвального приміщення бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту обладнання СПЗ відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" та усунення порушень пункту 1.2 розділу V ППБУ;

- заборонення експлуатації дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати) будівлі водіїв, будівлі сторожки та будівлі спального корпусу бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту оброблення засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності на усунення порушень пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- заборонення експлуатації сходових кліток, внутрішніх відкритих коридорів, проходів та інших шляхів евакуації бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту забезпечення евакуаційним освітленням на усунення порушень пункту 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- заборонення експлуатації житлових номерів крила "А", крила "Б", крила "В" та на 5-му поверсі спального корпусу бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту приведення системи протипожежного захисту в постійній готовності до виконання роботи на усунення порушень пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ;

- заборонення експлуатації комор 1-го та 5-го поверхів, які розташовані біля сходової клітини крила "А" та зберігання білизни крила "б" спального корпусу бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту заповнення прорізів у протипожежних перешкодах на усунення порушень пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;

- заборонення експлуатації водонапірної башти бази відпочинку "Срібний бір" Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" до моменту забезпечення під`їздом з твердим покриттям та пристосування для відбору води пожежно - рятувальною технікою будь-якої пори року на усунення порушень пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" негайно припинити використання вказаних будівель, приміщень (об`єктів) з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14 лютого 2020 року.

Суддя О.О. Горшкова