Постанова № 87588068, 13.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. Справа № 480/4953/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

розглянувши у письмововму провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження позовні вимоги задоволені, визнано протиправною і скасовано постанову державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №ВП 58788057 від 04.04.2019 з виконання вимоги податкового органу від 12.11.2018 №Ф-15-23-У про сплату ОСОБА_1 боргу у розмірі 6309,37 грн. Стягнуто з Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 768,40 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

30.01.2020 позивач подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу, оскільки в судовому рішенні це питання не вирішене.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення суд досліджував питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, дійснов висновку про відсутність належних доказів на їх підтвердження, проте у резолютивній частині рішення не зазначив про прийняте в цій частині рішення. Зазанчені обставини є підставою для ухвалення додаткового рішення по суті заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.

Вирішучи клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд виходить з такого.

Згідно ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги та договір про правничу допомогу №821 від 08 листопада 2019 року, договір про правничу допомогу №821 (додатковий) від 08 листопада 2019 року, укладені між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Нежевело В.В. ( а.с. 185,186-187, 197-199).

На підтвердження витрат з оплати правової допомоги, пов`язаної з розглядом даної справи у суді, надана розрахункова квитанція на 3500 грн. від 08.11.2019, акт примання-передачі за договором про надання правничої допомоги (детальний опис) від 17.12.2019, акт примання-передачі за договором про надання правничої допомоги (детальний опис) від 08.11.2019 (а.с.188,189, 201).

Суд не може прийняти зазначені документи як докази надання правничої допомоги позивачу, пов`язаної з розглядом саме даної справи. Так, учасниками даної справи є позивач ОСОБА_1 , та відповідач - Охтирський міськрайонний відділ державної виконавчої служби. Водночас, відповідно до умов п.9 Договору про правничу допомогу (додаткового) правнича допомога за цим договором надається при розгляді судової справи, де учасниками є ці ж самі позивач і відповідач, проте за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет позову – Головне управління Державної податкової служби у Сумській області. Суд зазначає, що у справі, яка розглядається, третя особа до участі у розгляді не залучалася.

Крім того, на думку суду не є детальним описом робіт акт приймання-передачі робіт за договором, складений 17.12.2019. Так, даний акт фактично відтворює зміст акту від 08.11.2019, містить посилання на договір від 08.11.2019, при цьому зі змісту правничої допомоги, яка в ньому описана вбачається, що послуги надані і в частині оспорювання рішень іншого суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДФС у Сумській області, що суперечить п.9 Договору (додаткового). Крім того, із акту неможливо виокремити обсяги правової допомоги і кількість витраченого часу, безпосередньо пов`язаних з розглядом даної справи.

Також суд звертає увагу, що вказаний у акті зміст правничої допомоги та адвокатських послуг фактично дублюються, зокрема послуги надані в проміжках часу з 08.00 год по 08.50 год та з 12.00 год по 16.00 год 08.11.2019., а допомога при підготовці договору про правничу допомогу взагалі не є правовою допомогою, пов`язаною з розглядом справи. Крім того, судом встановлено, що відповідно до акту від 17.12.2019 надана послуга адвоката з підготовки відповіді на відзив у справі, на яку витрачено 3 години. Однак, на час внесення оплати за квитанцією від 08.11.2019 ця послуга не була внесена до розрахунку та не входила у сплачені позивачкою 3500 грн.

Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, позивач просила відшкодувати їй половину від сплаченої суми у розмірі 1750,00 грн., проте ні розрахунку, ні детального опису робіт на вказану суму не подала.

Таким чином, на пдіставі викладеного суд вважає, що позивачем не надані належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 252, 255, 268-272, 287, 295 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції – відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Опімах