Ухвала суду № 87588062, 13.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2020 р. Справа № 480/592/20

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просить скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Суми) від 15.01.2020 ВП № 58536179 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області штрафу у розмірі 5100 грн.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та залишено вказану позовну заяву без руху, оскільки остання подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України, а саме: до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у відповідному розмірі передбаченому чинним законодавством, або документ, що підтверджує звільнення позивача від його сплати та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з моменту отримання копії ухвали.

11.02.2020 представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на рахунку ГУ ПФУ в Сумській області для даних цілей.

Перевіривши доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про те, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подання позовної заяви до суду. Обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Як зазначено в Постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року з посиланням на Постанову пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (вказана позиція підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 25 вересня 2015 року).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Тоді як, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ “Креуз проти Польщі”, “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Так, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Разом із тим, з урахуванням норм КАС України, Закону України "Про судовий збір", звільнення або відстрочення сплати судового збору є винятковим заходом та не може бути застосовано в даному випадку до суб`єкта владних повноважень з мотивів відсутності бюджетного фінансування.

Враховуючи викладене, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на звільнення від сплати судового збору. Крім того, позивачем не надано доказів відсутності коштів.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 03.02.2020, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 121,169, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Продовжити позивачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 03.02.2020, на 7 днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Глазько