Рішення № 87586940, 13.02.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3559/19

Провадження № 2/209/167/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Погрібної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 29 листопада 2010 року в розмірі 123280,15 грн., яка складається з наступного: 4227,45 грн.- заборгованість за кредитом, 119008,70 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом з 29 листопада 2010 року по 30 жовтня 2018 року, а також сплачений судовий збір.

На обґрунтування позову зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 29 листопада 2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% ра рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року, та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Банк нараховує відсотки за користування кредитними коштами в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.7 договору відповідач зобов`язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту. Згідно п. 1.1.7.12 Умов та правил передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання, і якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

У заяві наданій позивачем на ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху (а.с. 50), позивач зазначив, що безпосередньо підписання Умов та Правил надання банківських послуг відповідачем не вимагається, бо своїм підписом в заяві він також підтвердив, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг і згоден з його умовами, екземпляр договору згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит на кредитну карту «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», № карти – 5211537419982132, строк дії карти – березень 2016 року. Відповідно до тарифів обслуговування карти базова процентна ставка в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості, становить 2,5% (30% на рік); за тратами, здійсненими в період з 01 вересня 2014 року - 2,9% (34,80% на рік); за тратами, здійсненими з 01 квітня 2015 року - 3,6% (43,20% на рік). Обов`язковий щомісячний платіж – 7% від заборгованості, але не менше 50 грн.; з 01 квітня 2014 року - 5% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості); пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів: пеня = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн., пеня = 0,24% від суми загальної простроченої заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше. В порушення умов кредитного договору та законодавства України, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань відповідач станом на 30 вересня 2019 року має заборгованість в розмірі 123280,15 грн., яка складається з наступного: 4227,45 грн.- заборгованість за кредитом, 119008,70 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом з 29 листопада 2010 року по 30 жовтня 2018 року.

Представник позивача – Гребенюк О.С. в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника банку, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 6). Також, до позовної заяви представником позивача ОСОБА_2 додано заяви, в яких він просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення(а.с.43 44).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив на позовну заяву.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 29 листопада 2010 року ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір шляхом підписання відповідачем анкети-заяви б/н про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг в КБ «Приватбанк», згідно з умовами якого відповідачу було надано платіжну кредитну картку із встановленим кредитним лімітом в сумі 5000,00 грн. (а.с. 93, 95).

У підписаній відповідачем анкеті-заяві було зазначено, що він погоджується з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погоджується з Умовами та правила надання банківських послуг та Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Своїм підписом він підтверджує факт отримання ним інформації про умови кредитування.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 51), відповідачу в період дії кредитного договору була видана кредитна картка № НОМЕР_1 , з терміном дії – березень 2016 року.

За час дії вказаної кредитної карти банком збільшувався та знижувався кредитний ліміт, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_3 (а.с. 52), що приймалось і не заперечувалося відповідачем у період використання ним кредитних коштів, бо він користувався кредитними коштами та погашав заборгованість за кредитом, що підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с. 53-70).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи, що відповідач за своєю ініціативою звернувся до позивача із заявою для отримання кредиту/кредитної карти, підписав анкету-заяву на отримання кредиту із зазначенням своїх персональних даних, отримав на картковий рахунок кредитні кошти та платіжну кредитну карту, по якій збільшувався та зменшувався кредитний ліміт, використав кредитні кошти, суд вважає, що між сторонами у справі було укладено двосторонній кредитний договір у письмовій формі.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, який перевірений судом (а.с. 7-8), станом на 30 вересня 2019 року відповідач має заборгованість в розмірі 123280,15 грн., яка складається з наступного: 4227,45 грн.- заборгованість за тілом кредитом, 119008,70 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом з 29 листопада 2010 року по 30 жовтня 2018 року.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого рівня інфляції за увесь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Із наданої позивачем довідки про надані кредитні картки (а.с. 51) вбачається, що термін дії виданої відповідачу кредитної картки закінчився останнього дня березня 2016 року. Отже, після закінчення терміну дії кредитної картки закінчився і строк дії кредитного договору.

Після закінчення строку дії кредитного договору, тобто після 31 березня 2016 року, банк втратив право нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитними коштами.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4271,45 грн., яка утворилася станом на 30 вересня 2019 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, такий саме розмір заборгованості за тілом кредиту (4271,45 грн.) існував на момент закінчення терміну дії кредитного договору (31 березня 2016 року), і залишився незмінним до 30 вересня 2019 року.

Щодо відсотків за користування кредитними коштами, то станом на 31 березня 2016 року позивачем були нараховані відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 9526,72 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором, яка утворилася станом на 31 березня 2016 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4271,45 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом по 31 березня 2016 року в розмірі 9526,72 грн., а всього 13798,17 грн.

В іншій частині позову необхідно відмовити.

Відповідно до 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 29 листопада 2010 року в розмірі 13798,17 грн., яка складається з наступного: 4271,45 грн. – заборгованість за кредитом, 9526,72 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також 215,00 грн. сплаченого судового збору, а всього 14013,17 грн. (чотирнадцять тисяч тринадцять грн. 17 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.