Постанова № 8758597, 30.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-14934/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М. .

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Полакр»

до Сімферопольського міського управління ГУ МВС України в АРК

про визнання протиправними дій

за участю представників:

від позивача Бєлкін М.А. генер. директор , посвід. №2

від відповідача Журочко Г.О. пред-к, дов. № 49/218 від 21.01.2010 р.

за участю свідків Сенів Б.Ю. посвід. УКР № 048648

ОСОБА_4 вод. Посвідчення АВУ № НОМЕР_1

Суть спору: Приватне підприємство «Полакр» (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії працівників державної служби по боротьбі з економічними злочинами Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК (далі відповідач) щодо проведення перевірки позивача 26.11.2009 р. Вимоги мотивовані тим, що працівники позивача 26.11.2009 р. провели перевірку в порушення вимог чинного законодавства, без наявності підстав для здійснення таких дій.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.02.2010 р., представник відповідача надав заперечення на позов, в яких визначив, що перевірка позивача проводилась з дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством на підставі заяви, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи представники позивач та відповідача наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, свідків, суд

ВСТАНОВИВ:

Представники Відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю відповідача 26.11.2009 р. здійснили дії по проведенню перевірки позивача з питань дотримання вимог чинного законодавства, про що зроблена відмітка в журналі проведення перевірок.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У ст. 1 Закону України «Про міліцію», зазначено, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків (ст. 2 Закону).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про міліцію» діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, зокрема, забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

Права міліції зазначені у ст. 11 Закону, п. 24 якої встановлює , що органи міліції мають право приступити до проведення перевірки суб'єктів господарської діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції. Органи міліції мають право за рішенням суду в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, витребувати і вилучати оригінали документів, що свідчать про правопорушення, зразки сировини і продукції, а до ухвалення такого рішення суду - в присутності понятих та керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо яких проводиться перевірка, вивчати документи, що свідчать про правопорушення, за рахунок відповідного органу міліції робити з них копії із залишенням особам, щодо яких проводиться перевірка, опису документів, з яких виготовлено копії, опечатувати каси, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.

Відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави (ст.1)

Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (ст.2 Закону). .

Відповідно до ст. 6 цього Закону підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами; осіб, які готують або вчинили злочин; осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання; осіб безвісно відсутніх; розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України; реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності; а також запити повноважних державних органів, установ та організацій про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках або потреба в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави. Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах суду в кримінальних справах, що знаходяться в його провадженні, матеріалах органів дізнання, інших правоохоронних органів, у запитах оперативних підрозділів міжнародних правоохоронних органів та організацій інших держав, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці і до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.

У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. (ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» ) .

Постановою КМУ № 510 від 05.07.93 р. затверджено Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю (далі Положення № 510) , п.1 якого визначає , що Державна служба боротьби з економічною злочинністю є складовою частиною кримінальної міліції системи МВС. До складу Державної служби боротьби з економічною злочинністю входять Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС, управління, відділи, відділення Державної служби боротьби з економічною злочинністю головних управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управлінь МВС в областях, м. Севастополі та на транспорті, відділи, відділення (групи) Державної служби боротьби з економічною злочинністю міських, районних управлінь та відділів, лінійних управлінь, відділів, відділень, пунктів, підрозділів спеціальної міліції.

Відповідно до п.3 Положення № 510 головними завданнями Державної служби боротьби з економічною злочинністю є своєчасне припинення злочинів у галузі економіки та запобігання їм; аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасне інформування про них органів виконавчої влади;виявлення та припинення фактів порушення прав інтелектуальної власності; (виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень у галузі економіки, та вжиття заходів до їх усунення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю визначені в Закону України « Про основні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У ст.2 цього Закону визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.

Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому (ст. 5 Закону України «Про основні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») .

Підстави та порядок проведення позапланових заходів здійснення державного нагляду (контролю) визначені у ст. 6 цього Закону, яка передбачає, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства;неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Під час розгляду справи відповідачем надана копія звернення начальника КРУ «Бюро СМЕ» Морозова І.С. від 20.11.2009 вих. №01-724а, в якому він повідомляє керівника відповідача про те, що нібито позивач без наявності законних підстав здійснює діяльність про проведенню незалежних судово-медичних експертиз. За твердженнями представника відповідача саме наявність вказаного звернення було підставою для проведення перевірки позивача

Відповідачем надано копія Направлення на перевірку субєкта господарської діяльності, видане 26.11.2009 р. , зареєстроване за № 123/09 на проведення в період часу з 26.11.2009 р. по 06.12.2009 р. перевірки законності підприємницької та господарської діяльності позивача, викриття фактів використання контрабандної продукції та обладнання, дотримання авторських та суміжних прав. У зазначеному направленні було вказано , що перевірка проводилась, в тому числі, на підставі ст.11 Закону України «Про міліцію», Положення № 510.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.03.2010 р., суд допросив свідка ОСОБА_1, який підтвердив факт оформлення вказаного направлення, пояснив, що працівники Відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю відповідача під час проведення перевірок мають мету протидії злочинам в економічній сфері.

Суд, вивчивши звернення Морозова І.С. від 20.11.2009 р., прийшов до висновку, що за своїм змістом воно не має інформації про вчинення позивачем будь-яких злочинів у галузі економіки, порушення ним прав інтелектуальної власності, в наслідок чого були відсутні підстави для проведення перевірки позивача саме представниками Державну службу боротьби з економічною злочинністю.

У судових засіданнях, яки відбулись 22.03.2010 р. та 30.03.2010р. судом допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яки знаходились 26.121.2009 р. в приміщенні позивача під час проведення перевірки, яки пояснили, що працівники Відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю відповідача, яки проводили перевірку, відмовились на вимогу керівника субєкта господарської діяльності надати копію направлення на перевірку та акту перевірки. Копія акту перевірки не була надана представником відповідача під час розгляду справи. Свідок ОСОБА_3 крім того пояснив , що він був ознайомлений з направленням на проведення перевірки та встановив, що в ньому був відсутній номер реєстрації .

За таких обставин суд приходить до висновку, що перевірка позивача 26.11.2009р. проводилась з порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про міліцію».

Незважаючи на неодноразові вимоги суду, відповідачем не надані підстави, визначені в Закону України «Про основні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», для проведення 26.11.2009 р. позапланової перевірки позивача. При цьому суд вважає необхідним визначити, що в умовах відсутності проведення відносно позивача оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, під час проведення його перевірки мають застосовувати положення цього Закону.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, свідків, суд прийшов до висновку, що 26.11.2009 р. представниками відповідача перевірка позивача проводилась в порядку та способом, які не передбачені чинним законодавством України, в наслідок чого такі дії не можна вважати такими, що відповідають чинному законодавству України.

З огляду на зазначене вище суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню .

Під час судового засідання, яке відбулось 30.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 06.04.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії працівників ВДСБЕЗ СМУ ГУ МВС України в АРК по проведенню 26.11.2009 р. перевірки Приватного підприємства «Полакр» (м.Сімферополь, вул. Большевістска, 24, кв. 60, код ЄДРПОУ 19184356).

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Полакр» (м.Сімферополь, вул. Большевістска, 24, кв. 60, код ЄДРПОУ 19184356) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.