Ухвала суду № 87584052, 14.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

14 лютого 2020 р.Справа №160/1779/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 21-а) до відповідача-1: виконавчого комітету Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75), відповідача-2: комунального підприємства «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49101, м.Дніпро, вул. Троїцька, буд. 22-А) про визнання протиправним та скасування рішення, припису,–

ВСТАНОВИВ:

13.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» до відповідача-1: виконавчого комітету Дніпровської міської ради, відповідача-2: комунального підприємства «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати пункти 12, 13, 14, 15 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 21.01.2020 р. № 105 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста».

- визнати протиправним та скасувати припис № ГР-103 від 11.02.2020 р., винесений Комунальним підприємством «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради.

Одночасно із вищезазначеним позовом до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони відповідачам - виконавчому комітету Дніпровської міської ради та комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії з демонтажу огорожі, розташованої за адресою: м АДРЕСА_1 Дніпро, пр. Петра Калнишевського, 1-А, яка знаходиться у власності ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ».

- зупинення дії пунктів 12, 13, 14, 15 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 21.01.2020 р. № 105 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста».

- зупинення дії припису № ГР-103 від 11.02.2020 р., винесеного комунальним підприємством «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що очевидними є ознаки протиправності як пунктів 12, 13, 14, 15 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 21.01.2020 р. № 105 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста», так і припису № ГР-103 від 11.02.2020 р., та як наслідок, очевидними є ознаки порушення прав, свобод та інтересів ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» в результаті прийняття відповідачами вищезазначених документів.

Також зазначає, що відповідачі в будь-який момент можуть демонтувати огорожу, яка знаходиться у власності ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ», а тому, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ», за захистом яких ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» звернулось до суду.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, ст.150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

При цьому, частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Необхідно звернути увагу, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на цьому етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.

Крім того, позивачем не наведено та не надано жодних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, згідно матеріалів справи, заява позивача обґрунтована тим, що в разі не вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачам - виконавчому комітету Дніпровської міської ради та комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії з демонтажу огорожі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 Калнишевського АДРЕСА_3 1-А, яка знаходиться у власності ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ»; зупинення дії пунктів 12, 13, 14, 15 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 21.01.2020 р. № 105 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста»; зупинення дії припису № ГР-103 від 11.02.2020 р., винесеного комунальним підприємством «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, в подальшому ускладнить чи взагалі унеможливитьм виконання рішення та ефективний захист і поновлення порушених прав та законних інтересів ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» у разі ухвалення рішення суду на його користь.

При цьому позивачем не було наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Отже, судом не встановлено очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

При цьому із заяви про забезпечення позову судом встановлено, що наведені позивачем аргументи фактично зводяться до твердження про протиправність оскаржуваного рішення. Заявленими способами забезпечення позову позивач фактично до вирішення спору по суті намагається отримати висновок суду щодо протиправності оскаржуваних рішень.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені позивачем у заяві, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-ІНВЕСТ» до відповідача-1: виконавчого комітету Дніпровської міської ради, відповідача-2: комунального підприємства «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, припису – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно