Рішення № 87583911, 24.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року Справа № 160/5008/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Молочок А.О. Кекуатова Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 26.02.2019 №UА110030/2019/800041/1, від 04.04.2019 № UА110000/2019/800073/2, від 10.04.2019 № UА110000/2019/800078/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту №LTN-1-2017 від 13.11.2017 року, укладеного з LUTIAN MACHINERY CO., LTD придбано товар: бензинові генератори та двигуни внутрішнього згорання. Для декларування товару позивачем подано до митного органу митні декларації, в яких заявлено до митного оформлення товар за ціною контракту. На підтвердження заявленої ціни товару до декларацій були надані всі необхідні документи, які підтверджують заявлену ціну товару відповідно до умов контракту. Позивач вказує, що в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставними та такими, що підлягать скасуванню.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач не надав повного пакету документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, тому був застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, доводи викладені в позовні заяві підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.11.2017 року ТОВ «АМТ ТРЕЙД» уклало з компанією LUTIAN MACHINERY CO.,LTD зовнішньоекономічний контракт № LTN-1-2017 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту.

25.02.2019 року TOB “AMT ТРЕЙД” задекларувало до митного поста “Аеропорт” Дніпропетровської митниці товар - бензинові генератори у кількості 929 шт. на загальну суму 128340 дол.США, що надійшли в Україну згідно зазначеного контракту на підставі специфікації №4 від 05.11.18р. та комерційних та товаросупровідних документів - інвойсу №18LTJX5940 від 16.11.18 р., коносаменту №MRFB18111274 від 22.11.18 р., накладної на завантаження на судно 584995330 від 17.11.18 р.

Електронна митна декларація зареєстрована за № UA110030/2019/002401.

Митна вартість товару підприємством була визначена виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості щодо товару виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані:

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

транспорті (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінювних товарів (заявка);

прайс-листи виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

25.02.19-26.02.19 між підприємством та митницею проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей в відомостях, зазначених у наданих документах.

Листом від 26.02.19 р. декларант повідомив про неможливість надання додаткових документів.

26.02.19 митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA110030/2019/800041/1, яким була визначена митна вартість на частину товару.

Товариство 26.02.19 року задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД № UА110030/2019/002507.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 116911,09 грн.

01.04.19р. ТОВ “АМТ ТРЕЙД” задекларувало до митного поста “Аеропорт” Дніпропетровської митниці товар - двигуни внутрішнього згорання та бензинові генератори у кількості 2656 шт. на загальну суму 109360 дол.США, що надійшли в Україну згідно зазначеного контракту на підставі специфікації №4-1 від 12.11.18 р. та комерційних та товаросупровідних документів - інвойсу №18LTХ5940-2-5943 від 23.11.18 р., коносаменту №MRFB18111616 від 29.11.18 р.

Електронна митна декларація зареєстрована за № UА110030/2019/003972.

Митна вартість товару підприємством була визначена виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості щодо товару виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані:

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

транспорті (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінювних товарів (заявка);

прайс-листи виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З 01.04.19 по 04.04.19 р. між підприємством та митницею проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей в відомостях, зазначених у наданих документах.

Листом від 04.04.19 р.№168 підприємство надало свої пояснення щодо висунутих зауважень і додатково надало митниці додаткову угоду №5 від 01.04.19 р. до контракту №1511-1/912/2018, у тому числі за №L20742 від 21/03/19 до 07.04.19 р.

04.04.19 митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості №UА110000/2019/800073/2, яким була визначена митна вартість товару.

Товариство 05.04.19 року задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД № UА110030/2019/004236.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 780952,79 грн.

03.04.19р. ТОВ “АМТ ТРЕЙД” задекларувало до митного поста “Аеропорт” Дніпропетровської митниці товар - двигуни внутрішнього згорання та бензинові генератори у кількості 2686 шт. на загальну суму 103898 дол.США, що надійшли в Україну згідно зазначеного контракту на підставі специфікації №5-1 від 30.11.18 р. та комерційних та товаросупровідних документів - інвойсу №18LTJX5943-2-5944 від 07.12.18 р., коносаменту №MRFB18121064 від 13.12.18 р.

Електронна митна декларація зареєстрована за № UA110030/2019/004136.

Митна вартість товару підприємством була визначена виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом, зазначеним у ст.58 Митного кодексу України на підставі наданих документів.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості щодо товару виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані:

банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

транспорті (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінювних товарів (заявка);

прайс-листи виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

З 03.04.19 по 10.04.19 р. між підприємством та митницею проходило листування щодо визначених митницею розбіжностей в відомостях, зазначених у наданих документах.

Листом від 08.04.19 р. №173 підприємство надало свої пояснення щодо висунутих зауважень та про неможливість надання додаткових документів у зв`язку з їх відсутністю.

10.04.19 митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості №UА110000/2019/800078/2, яким була визначена митна вартість товару.

Товариство 05.04.19 року задекларувало зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД №UА110030/2019/004236.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 830944,33 грн.

Щодо рішення про коригування митної вартості товару від 26.02.2019 №UA110030/2019/800041/1, суд зазначає наступне.

Партія товару поставлялась на умовах FOB-Ningbo (КНР) згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало Митниці документи, передбачені частинами 2,3 ст.53 Митного кодексу України:

декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № LTN-1 -2017 від 13.11.2017 року; специфікація №4 від 05.11.2018 р. до контракту; інвойс № 18LTJX5940 від 16.11.2018 р.; пакувальний лист від 16.11.18; комерційну пропозицію від підприємства - виробника від 29.10.18 р.; прайс - лист виробника від 15.10.18; митна декларація країни експорту №Е20180000133762553 від 19.11.18; технічний опис (характеристики) товарів від 16.11.18.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало: договір № 1511-1/912/2018 від 15.11.18 перевезення вантажу морським транспортом (фрахту); заявка на доставлення вантажу від 15.11.18 р.; коносамент №MRFB18111274 від 22.11.18 р.; рахунок на оплату морського фрахту 2 контейнерів №LAT10870 від 31.12.18 р.; акт виконаних робіт від 03.01.19 про перевезення вантажу за рахунком №LAT10870 від 31.12.18 р.

04.04.18р. TOB "АМТ ТРЕЙД" платіжним дорученням №148 перерахувало компанії-перевізнику 28790 дод.США за перевезення вантажів за договором №1511-1/912/2018, у тому числі 2080 дол. США за перевезення вантажу у контейнерах MRKU3667500, TCKU9212090 згідно рахунку №LAT10870 від 31.12.18 р. та акта виконаних робіт від 03.01.19 р.

Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, ціна товару та загальна вартість, зазначена у додатку (специфікації) від №4 від 05.11.18 р. до контракту підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) № №18LTJX5940 від 16.11.18 р., співпадає з ціною, зазначеною підприємством-виробником у прайс-листі та комерційній пропозиції від 15.10.18 року та 29.10.18 року, загальна вартість товару підтверджується митною декларацією країни відправлення.

Транспортні витрати підтверджуються наданими документами: договором №1511-1/912/2018 від 15.11.18 перевезення вантажу морським транспортом (фрахту), заявкою на доставку вантажу від 15.11.18 р., у якій сторонами узгоджена сума фрахту 2080 дол.США за 2 контейнери, коносаментом №MRFB18111274 від 22.11.18 р., який підтверджує факт здійснення перевезення, рахунком на оплату морського фрахту 2 контейнерів №LAT10870 від 31.12.18, актом виконаних робіт від 03.01.19 про перевезення вантажу за рахунком №LAT10870 від 31.12.18 у якому зазначена загальна сума перевезення 2080 дол.США, платіжним дорученням №148 від 04.04.19 р. та заявою на купівлю валюти на підстав договору та актів виконаних робіт.

У своєму Рішенні про коригування митної вартості митниця зазначає виявлені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснена коригування:

1) Митниця визначила, що з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір транспортно-експедиційного обслуговування від 15.11.2018 № 1511-1/912/2018 , заявку від 15.11.2018, інвойс від 31.12.2018 № LAT10870, акт виконаних робіт від 31.12.2018 про перевезення двох контейнерів TCKU9212090, MRKU3667500. У відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці, яка є невід`ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 15.11.2018 № 1511-1/912/2018 не зазначено найменування та опис товару (не має посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс, тощо) який прийнятий до перевезення та не може кореспондуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 31.12.2018 № LAT10870013, а тому не можуть бути об`єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару.

Так, відповідно до пункту пунктів 1.1,1.2, 2.1 договору перевезення вантажу морським транспортом №1511-1/912/2019 предметом договору є міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів, яке зобов`язаний виконати перевізник у порядку та на умовах Договору. Детальні умови морського перевезення визначаються у заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною Договору.

15.11.2018 року Перевізнику була направлена Заявка на міжнародне морське перевезення двох контейнерів вагою 49786 кг., зазначено порт відправлення та порт доставления вантажу, узгоджено загальну вартість перевезення у розмірі 2080 дол.США за два контейнери. Інші надані документи (коносамент, інвойс, акт виконаних робіт, платіжні доручення) мають всю достатню інформацію для підтвердження числового значення транспортних витрат, як складової митної вартості товару і у своїй сукупності надавали можливість митниці здійснити перевірку таких числових значень, у своїй сукупності.

Коносамент Перевізником відповідно до умов договору Перевізником був виданий 22.11.2019 року. Інвойс за зовнішньоекономічним контрактом №18LTJX5940, в якому зазначені номери контейнерів, Продавцем оформлений 16.11.2018 р.

Таким чином, при складанні заявки на перевезення Замовником фізично не могли бути зазначені ні номери контейнера та коносамента, ні номер інвойса. Інформація в заявці кореспондується з інформацією, зазначеною у інших наданих документах - вага, брутто, кількість місць з даними, зазначеними у пакувальному листі, коносаменті MRFB18111274, загальна вартість перевезення з інвойсом №LAT10870 від 31.12.18 та актом виконаних робіт від 03.01.19 р.

Верховним Судом з приводу надання Заявок про перевезення вантажу висловлена наступна Позиція: «Серед документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, відсутня заявка на перевезення вантажу, оскільки така не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість.» (Постанова від 16.11.18 по справі №813/1012/17).

2) Митниця зазначила, що інвойс від 31.12.2018 № LAT10870 за умовами контракту від 15.11.2018 № 1511-1/912/2018 має бути сплачений у сумі 2080 дол.США до 13.02.2019, отже на час подання документів до митного оформлення (25.02.2019) він мав бути оплачений, але декларантом платіжне доручення надане не було.

Згідно до ч.2 ст.53 МКУ банківські документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватись якщо рахунок сплачено.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 12.02.19 р. до договору 1511-1/912/2018 сторони узгодили, що оплата за фрахт за рахунком від 31.12.18 № LAT10870 повинна бути здійснена до 31.03.2019 р.

Таким чином, на день декларування товару оплата за фрахт фактично не була здійснена, а тому надати банківські документи декларант не мав можливості.

Фрахт був сплачений 04.04.19 платіжним дорученням №148.

3) Митниця зазначила, що у пакувальному листі від 16.11.2018 поданому до митного оформлення вага нетто та брутто відповідно 47494,70кг/49786,90 відрізняються від відомостей зазначених у технічному описі до кожного артикулу 47320кг/49626 кг, що не дає можливості ідентифікувати із оцінюваною партією товару.

Проте, суд зазначає, що відповідно до специфікації та інвойсу на партію товару ціна одиниці товару та загальна вартість партії товару грунтується не на вазі товару, а на кількості товару у штуках, ідентифікація може бути здійснена за кількістю товару у штуках (кількість штук співпадає з кількістю місць товару (929) і підтверджується наданими до митниці документами. Зазначена митницею невідповідність у вазі товару зазначена у Технічних характеристиках товару не впливає на розрахунок митної вартості товару.

4) Зауваження митниці, що до митної декларації не надано сертифікат про походження товару (форма А), як це передбачено пунктом 3.5 контракту від 13.11.2017 № LTN-1-2017, суд не приймає, оскільки відповідно до статті 43 МКУ сертифікат про походження товару (форма А) є одним із документів, що підтверджує країну походження товару. Крім сертифікату, таким документом може бути Декларація про походження товару - письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Країна походження товару заявлена виробником у інвойсі №18LTJX5940 від 16.11.2018 р. який зазначений у митній декларації. Таким чином, сертифікат про походження не має ніякого відношення до складових митної вартості товару і ніяким чином не впливає на її розрахунок та перевірку.

5) Зауваження митниці, що надана до митного контролю митна декларація країни експорту від 19.11.18 № Е20180000133762553 містить посилання на коносамент №966963238, який до митного контролю не надано. Зазначене може свідчити про наявність перевантажень, та не включення до вартості товару.

Так, відповідно до пункту 2.2 договору морського перевезення вантажу №1511-1/912/2018 коносамент надається перевізником замовнику на протязі 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення і є достатнім доказом здійснення перевезення.

Щодо рішення про коригування митної вартості товару від 04.04.2019 №UA110000/2019/800073/2, суд зазначає наступне.

Партія товару поставлялась на умовах FOB-Ningbo (КНР) згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало Митниці документи, передбачені частинами 2,3 ст.53 Митного кодексу України:

декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № LTN-1-2017 від 13.11.2017 року; додаткові угоди №1 від 06.04.18 р. та №2 від 10.01.19 р.; специфікацію №4-1 від 12.11.18 р. до контракту; інвойс №18LTJX5940-2-5943 від 23.11.2018 р.; пакувальний лист від 23.11.18 р.; митну декларацію країни експорту №Е20180000137870991 від 26.11.18 р.; технічний опис (характеристики) товарів від 16.11.18 р.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало:

договір №1511-1/912/2018 від 15.11.18 перевезення вантажу морським транспортом (фрахту); додаткові угоди №3 від 21.03.19 р. та № 5 від 01.04.19 р.; заявка на доставку вантажу №1/1-1 від23.11.18 р.; коносамент №MRFB18111616 від 29.11.18 р.; рахунок на оплату морського фрахту 2 контейнерів №L20742 від 21.03.19 р.; довідку про транспорті витрати від 21.03.19 р.; акт виконаних робіт від 21.03.19 р. про перевезення вантажу за рахунком №L20742 від 31.12.18 р.

04.04.18 р. TOB “АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням №148 перерахувало компанії-перевізнику 28790 дол.США за перевезення вантажів за договором №1511-1/912/2018, у тому числі 2080 дол. США за перевезення вантажу у контейнерах MRKU4309877, MSKU1387137 згідно рахунку №L20742 від 21.03.19 р. та акту виконаних робіт від 21.03.19 р.

Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, ціна товару та загальна вартість, зазначена у додатку (специфікації) від №4-1 від 12.11.18 р. до контракту підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) № №18LTJX5940-2-5943 від 23.11.18 р., кількість товару, вага, загальна вартість товару підтверджується митною декларацією країни відправлення.

Транспортні витрати підтверджуються наданими документами: договором №1511-1/912/2018 від 15.11.18 перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) , заявкою на доставления вантажу №1/1-1 від 23.11.18 р., у якій сторонами зазначені основні дані про умови морського перевезення та узгоджена сума фрахту 2080 дол.США за 2 контейнери, коносаментом №MRFB18111616, який підтверджує факт здійснення перевезення, рахунком на оплату морського фрахту 2 контейнерів №L20742, актом виконаних робіт від 21.03.19 р. про перевезення вантажу за рахунком №L20742 у якому зазначена загальна сума перевезення 2080 дол.США, платіжним дорученням №148 від 04.04.19 р. та заявою на купівлю валюти на підставі договору та актів виконаних робіт.

У своєму Рішенні про коригування митної вартості митниця зазначає виявлені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснена коригування:

1) Митниця зазначила, що у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці, яка є невід`ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 23.11.2018 №1/1-1 не зазначено найменування та опис товару (не має посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс, тощо) який прийнятий до перевезення та не може кореспондуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 21.03.2019 р. № L20742, а тому не можуть бути об`єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару.

Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1 Договору перевезення вантажу морським транспортом №15111- 1/912/2019 предметом договору є міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів, яке зобов`язаний виконати Перевізник у порядку та на умовах Договору. Детальні умови морського перевезення визначаються у заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною Договору. Перевізник зобов`язується здійснити морське перевезення (фрахт) вантажів у контейнерах по узгодженому Сторонами маршруту та на умовах, передбачених даним Договором та заявками до нього.

23.11.2018 року Перевізнику була направлена заявка №1/1-1 на міжнародне морське перевезення двох контейнерів, загальною вагою 41603,80 кг., з товаром “Бензиновий генератор”, “Дизельний генератор”, “Бензиновий двигун”, у кількості упаковок 2656, зазначено маршрут перевезення, порти відвантаження та прибуття, місце вивантаження, узгоджена загальна вартість перевезення у розмірі 2080 дол.США. Таким чином, зазначено всі суттєві умови перевезення, необхідні Перевізнику.

Коносамент Перевізником відповідно до умов договору, був виданий 29.11.2019 року. Інвойс за зовнішньоекономічним контрактом № LNT-1-2017, в якому зазначені номери контейнерів, Покупцем оформлений 23.11.2018 р.

Таким чином, при складанні заявки на перевезення Замовником фізично у заявці не могло бути зазначено ні номери контейнера та коносамента, ні номер інвойса. Інформація в заявці кореспондується з інформацією, зазначеною у інших наданих документах- вага, брутто, кількість місць з даними, зазначеними у пакувальному листі, коносаменті MRFB18111616, загальна вартість перевезення за інвойсом № L20742 від 21.03.2019р.

2) Митниця зазначила, що інвойс від 21.03.2019р. № L20742 за умовами контракту від 15.11.2018 № 1511- 1/912/2018 має бути сплачений у сумі 2080 дол./США до 25.03.2019, отже на час подання документів до митного оформлення (01.04.2019) він мав бути оплачений, але декларантом платіжне доручення надане не було. Умовами контракту №1511-1/912/2018 не передбачено надання гарантійного листа, як зобов`язання сплатити рахунок за транспортно-експедиційні послуги.

Так, до митного оформлення надана додаткова угода № 3 від 21.03.2019 року до договору фрахту № 1511-1/912/2018, від 15.11.2018р., згідно якого Перевізник і Замовник узгодили зміну термінів оплати за морське перевезення за кількома інвойсами, в тому числі і за інвойсом від 21.03.2019, № L20742 - оплата за фрахт продовжена до 31.03.2019 року.

Таким чином, за зазначеним інвойсом оплата фрахту повинна бути зроблена до 31.03.2019 р., а не до 25.03.2019р.

В подальшому, між перевізником та замовником було укладено додаткову угоду (доповнення) № 5 від 01.04.2019р. до договору фрахту № 1511-1/912/2018 від 15.11.2018р., згідно якого Перевізник і Замовник узгодили зміну термінів оплати за морське перевезення за кількома інвойсами, в тому числі і за інвойсом від 21.03.2019, № L20742 - оплата за фрахт продовжена до 07.04.2019 року. Зазначена додаткова угода додавалась до листа підприємства від 04.04.19 №168.

04.04.18 р. TOB “АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням №148 перерахувало компанії-перевізнику 28790 дол.США за перевезення вантажів за договором №1511-1/912/2018, у тому числі 2080 дол. США за перевезення вантажу у контейнерах MRKU4309877, MSKU1387137 згідно рахунку №L20742 від 21.03.19 р. та акта виконаних робіт від 21.03.19 р.

3) Митниця зазначила, що у пакувальному листі від 23.11.2018 поданому до митного оформлення вага нетто та брутто відповідно 39064,60кг/41603,80 кг відрізняються від відомостей зазначених у технічному описі до кожного артикулу, що не дає можливості ідентифікувати із оцінювальною партією товару.

Проте, суд зазначає, що відповідно до специфікації та інвойсу на партію товару ціна одиниці товару та загальна вартість партії товару грунтується не на вазі товару, а на кількості товару у штуках, ідентифікація може бути здійснена за кількістю товару у штуках (кількість штук співпадає з кількістю місць товару (2656) і підтверджується наданими до митниці документами. Зазначена митницею невідповідність у вазі товару зазначена у Технічних характеристиках товару не впливає на розрахунок митної вартості товару.

4) Митниця зазначила, що пунктом 3.5 контракту від 13.11.2017 № LTN- 1-2017 обумовлено що протягом 10 календарних днів з моменту оплати 70% кожної партії товару Продавець надсилає Покупцю оригінали документів: рахунок-фактуру, пакувальний лист, морський коносамент завірені печаткою та підписом Продавця та оригінал сертифікату про походження товару (форма А) з підписом та печаткою Продавця. Сертифікат походження на момент митного оформлення не надавався. Підтвердження оплати 70% оцінюваної партії товару не підтверджено.

10.01.2019 року Сторонами укладена додаткова угода № 2 до договору № LNT-1-2017 від 13.11.2017 р., згідно якої пункт 3.5 викладений у новій редакції, згідно якої з переліку документів, які повинен надати Продавець, виключений сертифікат про походження товару. Документи надаються не з моменту 70% оплати за товар, а з моменту відвантаження партії товару. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується і на партії товарів, відвантажені до дати її підписання. Зазначена додаткова угода надавалась до митниці при декларуванні товару.

Таким чином, зауваження щодо ненадання сертифікату походження є необґрунтованим.

5) Митниця зазначила, що надана до митного контролю митна декларація країни експорту від 26.11.2018 № 310120180516491090 містить посилання на коносамент №967094248, який до митного контролю не надано. Зазначене може свідчити про наявність перевантажень, та не включення до вартості товару.

Так, згідно договору №1511-1/912/2018 перевізником товару для TOB “АМТ ТРЕЙД” виступає компанія “Global Container Lines Latvija SIA”, яка відповідно до п.2.2., на протязі 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення і підставою для вивантаження і подальших операцій з вантажем у порту призначення.

До митного оформлення надано Коносамент № MRFB18111616, виданий Перевізником згідно умов договору. Коносамент містить всю необхідну інформацію, що підтверджує здійснення морського перевезення контейнерів MRKU4309877 вагою брутто 21420300 кг., MSKU1387137, з товаром: "Бензиновий генератор", “Дизельний генератор”, “Бензиновий двигун”, у кількості 2656 місць.

Припущення щодо можливості не включення до вартості товару складових, передбачених ч.10 ст.58 МКУ у зв`язку з можливою наявністю перевантаження контейнера є необгрунтованим, оскільки відповідно до п. 4.3 договору фрахту сторони домовились, що у разі перевантаження контейнера на інше судно в проміжному порту, вартість перевантаження Перевізник включає в загальну вартість морського перевезення, зазначену у рахунку та акті виконаних робіт.

Щодо Рішення про коригування митної вартості товару від 10.04.2019 №UA110000/2019/800078/2, суд зазначає наступне.

Партія товару поставлялась на умовах FOB-Ningbo (КНР) згідно правил ІНКОТЕРМС 2010. Базис поставки FOB Інкотермс 2010 покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємство надало Митниці документи, передбачені частинами 2,3 ст.53 Митного кодексу України:

декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № LTN-1-2017 від 13.11.2017 року; додаткові угоди №1 від 06.04.18 та №2 від 10.01.19 р.; специфікацію №5-1 від 30.11.18 р. до контракту; інвойс №18LTJX5940-2-5944 від 07.12.2018 р.; пакувальний лист від 07.12.18 р.; митну декларацію країни експорту №Е20180000137870991 від 26.11.18 р.; технічний опис (характеристики) товарів від 16.11.18 р.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало: договір №1511-1/912/2018 від 15.11.18 перевезення вантажу морським транспортом (фрахту); додаткові угоди №3 від 21.03.19 р. та № 5 від 01.04.19 р.; заявка на доставку вантажу №1/1-2 від 30.11.18 р.; коносамент №MRFB181210614 від 13.12.18 р.; рахунок на оплату морського фрахту 2 контейнерів №L20743 від 21.03.19 р.; довідку про транспорті витрати від 21.03.19 р.; акт виконаних робіт від 21.03.19 про перевезення вантажу за рахунком №L20742 від 31.12.18 р.

04.04.18 р. ТОВ "АМТ ТРЕЙД" платіжним дорученням №48 перерахувало компанії-перевізнику 28 790 дол.США за перевезення вантажів за договором №1511-1/912/2018, у тому числі 2080 дол. США за перевезення вантажу у контейнерах MRKU4309877, MSKU1387137 згідно рахунку №L20742 від 21.03.19р. та акту виконаних робіт від 21.03.19р.

Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, ціна товару та загальна вартість, зазначена у додатку (специфікації) від №5-1 від 30.11.18 р. до контракту підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) № №18LTJX5940-2-5944 від 07.12.18 р., кількість товару, вага, загальна вартість товару підтверджується митною декларацією країни відправлення. Транспортні витрати також підтверджуються наданими документами - договором №1511- 1/912/2018 від 15.11.18 р. перевезення вантажу морським транспортом (фрахту), заявкою на доставку вантажу №1/1-2, у якій сторонами зазначені основні дані про умови морського перевезення та узгоджена сума фрахту 2080 дол.США за 2 контейнери, коносаментом №MRFB181210614, який підтверджує факт здійснення перевезення, рахунком на оплату морського фрахту 2 контейнерів №L20743, актом виконаних робіт від 21.03.19 р. про перевезення вантажу за рахунком №L20743 у якому зазначена загальна сума перевезення 2080 дол.США, платіжним дорученням №148 від 04.04.19 р. та заявою на купівлю валюти на підстав договору та актів виконаних робіт.

У своєму Рішенні про коригування митної вартості митниця зазначає виявлені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для витребування додаткових документів та здійснення коригування:

1) Митниця зазначила, що у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці, яка є невід`ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 30.11.2018 №1/1-2 не зазначено найменування та опис товару (немає посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс, тощо) який прийнятий до перевезення та не може кореспондуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 21.03.2019 р. № L20742, а тому не можуть бути об`єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару.

Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.1 Договору перевезення вантажу морським транспортом №15111- 1/912/2019, предметом договору є міжнародне морське перевезення (фрахт) вантажів, яке зобов`язаний виконати Перевізник у порядку та на умовах Договору. Детальні умови морського перевезення визначаються у заявках, підписаних Замовником, які є невід`ємною частиною Договору. Перевізник зобов`язується здійснити морське перевезення (фрахт) вантажів у контейнерах по узгодженому Сторонами маршруту та на умовах, передбачених даним Договором та заявками до нього.

30.11.2018 року Перевізнику була направлена заявка №1/1-2 на міжнародне морське перевезення двух контейнерів, загальною вагою 38913,20 кг., з товаром: “Бензиновий двигун”, у кількості упаковок 2686, зазначено маршрут перевезення, порти відвантаження та прибуття, місце вивантаження, узгоджена загальна вартість перевезення у розмірі 2080 дол.США. Таким чином, зазначено всі суттєві умови перевезення, необхідні Перевізнику.

Коносамент Перевізником відповідно до умов договору, був виданий 13.12.2018 року. Інвойс за зовнішньоекономічним контрактом № LNT-1-2017, в якому зазначені номери контейнерів, покупцем оформлений 07.12.2018 р.

Таким чином, при складанні заявки на перевезення Замовником фізично у заявці не могло бути зазначено ні номери контейнера та коносамента, ні номер інвойса. Інформація в заявці кореспондується з інформацією, зазначеною у інших наданих документах- вага, брутто, кількість місць з даними, зазначеними у пакувальному листі, коносаменті MRFB 18121064, загальна вартість перевезення з інвойсом № L20743 від 21.03.2019р.

2) Митниця зазначила, що у пакувальному листі від 07.12.2018 поданому до митного оформлення вага нетто та брутто відповідно 36588,40кг/38913,20 кг відрізняються від відомостей зазначених у технічному описі до кожного артикулу, що не дає можливості ідентифікувати із оцінювальною партією товару.

Проте, суд зазначає, що відповідно до специфікації та інвойсу на партію товару ціна одиниці товару та загальна вартість партії товару грунтується не на вазі товару, а на кількості товару у штуках, ідентифікація може бути здійснена за кількістю товару у штуках (кількість штук співпадає з кількістю місць товару (2656) і підтверджується наданими до митниці документами. Зазначена митницею невідповідність у вазі товару зазначена у Технічних характеристиках товару не впливає на розрахунок митної вартості товару.

3) Митниця зазначила, що пунктом 3.5 контракту від 13.11.2017 № LTN-1-2017 обумовлено, що протягом 10 календарних днів з моменту оплати 70% кожної партії товару Продавець надсилає Покупцю оригінали документів: рахунок -фактуру, пакувальний лист, морський коносамент завірені печаткою та підписом Продавця та оригінал сертифікату про походження товару (форма А) з підписом та печаткою Продавця. Сертифікат походження на момент митного оформлення не надавався. Підтвердження оплати 70% оцінюваної партії товару не підтверджено.

10.01.2019 року Сторонами укладена додаткова угода № 2 до договору № LNT-1-2017 від 13.11.2017 р., згідно якої пункт 3.5 викладений у новій редакції, згідно якої з переліку документів, які повинен надати Продавець, виключений сертифікат про походження товару. Документи надаються не з моменту 70% оплати за товар, а з моменту відвантаження партії товару. Дія цієї додаткової угоди розповсюджується і на партії товарів, відвантажені до дати її підписання. Таким чином, надати платіжне доручення в іноземній валюті щодо сплати 70% оплати за товар разом з митною декларацією не надавалось можливим, через відсутність такої оплати. Додаткова угода надавалась разом з іншими документами, що підтверджується митною декларацією.

4) Митниця зазначила, що надана до митного контролю митна декларація країни експорту від 11.12.2018 р. №310120180516337040 містить посилання на коносамент №586147926, який до митного контролю не надано. Зазначене може свідчити про наявність перевантажень, та не включення до вартості товару.

Так, згідно договору №1511-1/912/2018 перевізником товару для TOB “АМТ ТРЕЙД” виступає компанія “Global Container Lines Latvija SIA”, яка відповідно до п.2.2., на протязі 5-10 днів після виходу судна з порту відправлення видає коносамент, який є достатнім доказом здійснення перевезення і підставою для вивантаження і подальших операцій з вантажем у порту призначення.

До митного оформлення надано Коносамент № MRFB 18121064, виданий Перевізником згідно умов договору. Коносамент містить всю необхідну інформацію, що підтверджує здійснення морського перевезення контейнерів MRKU0485559 вагою брутто 18852,600 кг., PONU0485559, вагою брутто 20060,600 кг., з товаром: “Бензиновий двигун”, у кількості 2686 місць.

Припущення щодо можливості не включення до вартості товару складових, передбачених ч.10 ст.58 МКУ у зв`язку з можливою наявністю перевантаження контейнера є необгрунтованим, оскільки відповідно до п. 4.3 договору фрахту сторони домовились, що у разі перевантаження контейнера на інше судно в проміжному порту, вартість перевантаження Перевізник включає в загальну вартість морського перевезення, зазначену у рахунку та акті виконаних робіт.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу, здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов`язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, на виконання вимог, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом першим частини 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до частини першої та другої 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа, (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що подані документи містять розбіжності.

Стаття 57 Митного кодексу України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

За таких обставин, Рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 26.02.2019 №UА110030/2019/800041/1, від 04.04.2019 №UА110000/2019/800073/2, від 10.04.2019 №UА110000/2019/800078/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 19210,00 грн. підлягає стягненню з Дніпропетровської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.243-250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" до Дніпропетровської митниці ДФС - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 26.02.2019 №UA110030/2019/800041/1, від 04.04.2019 №UA110000/2019/800073/2, від 10.04.2019 №UA110000/2019/800078/2.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ ТРЕЙД" з оплати судового збору у розмірі 19210,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 04 листопада 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова