Ухвала суду № 87583869, 26.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 листопада 2019 року Справа № 160/4137/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

за участі секретаря судового засідання Манько К.А.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лагно А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 3283 Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування окремих пунктів наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової часини А3285 в якому просив:

- Визнати протиправним та скасувати пункт 9 наказу командира військової частини А3283 № 3954 від 20.12.2018 про невиплату начальнику штабу - першому заступнику командира механізованого батальйону майору ОСОБА_1 премії за грудень 2018 року;

- Визнати протиправним та скасувати пункт 10 наказу командира військової частини А3283 № 3954 від 20.12.2018 про стягнення з начальника штабу - першого заступника командира механізованого батальйону майора ОСОБА_1 , розмір шкоди, у розмірі місячного грошового забезпечення у сумі 11 874 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 55 коп.;

- Зобов`язати командира військової частини А3283 виплатити начальнику штабу - першому заступнику командира механізованого батальйону майору ОСОБА_1 премію за грудень 2018 року.

На адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

В обгрунтування клопотання зазначено, що позивач з оскаржуваним наказом ознайомлений 20.12.2018 року (не заперечується цей факт і позивачем), а до суду звернувся 07.05.2019 року.

Позивач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України)

Згідно ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Адміністративний суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Щодо застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд зазначив, що дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, що також прописано у Рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року, яким визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Оскільки перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, для вирішення питання про застосування строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно встановити початок його перебігу, який законодавець визначив альтернативно - як день, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення.

Суд також зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з оскаржуваним наказом ознайомлений 20.12.2018 року (не заперечується цей факт і позивачем), а до суду звернувся 07.05.2019 року.

Згідно наказів командира військової частини А3283 від 09.01.2019 року №9 та 23.01.2019 року №25 позивач перебував у шпиталі з 09.01.2019 року по 23.01.2019 року.

Згідно наказів командира військової частини А3283 від 24.01.2019 року №26 та 26.02.2019 року №67 позивач перебував у відпустці з 28.01.2019 року по 25.02.2019 року.

Згідно довідки №2866 позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях з 05.03.2019 року по 02.04.2019 року.

В подальшому позовну заяву позивач направив поштою 26.04.2019 року

Суд вважає обставини, зазначені вище, поважними та такими, що не дозволили позивачу звернутися до суду з урахуванням строку, зазначеного ч.5 ст.122 КАС України.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.123, 240, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 02 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова